Що таке креативність
Дж. Гілфорд розрізнив два типи мислення:
• конвергентне — пошук єдиного вирішення проблеми за вже засвоєними лінійними алгоритмами;
• дивергентне — мислення одразу у великій кількості напрямків, варіювання шляхів вирішення проблеми (див. рис. 1 нижче).
Рис. 1 Види мислення
Описуючи творчі процеси, Е. де Боно використовує концепт «латеральне мислення», тобто бокове. Для нього властиві: пошук різних підходів до того чи іншого явища, наявність сумнівів у тих шляхах вирішення проблеми, які розглядаються, основування на випадковості.
Т. Любарт розробив узагальнююче визначення креативності: «Креативність — це здібність створювати продукт, який має новизну та при цьому відповідає контексту, у якому він перебуває».
Далі наведемо прийоми, які ви можете використовувати у власній індивідуальній творчості. Загалом ці прийоми можна розподілити на лінійні або ж раціональні та інтуїтивні або ж ірраціональні.
Лінійні креативні прийоми
Розрив шаблону. Ми з вами схильні мислити звичними способами, але зараз розглянемо певні прийоми, які дозволять змінити своє мислення, запропонувати йому інший шлях.
Доповнення — які ще елементи я можу додати?
Видалення — від яких елементів можна позбутися?
Заміна — які елементи можна замінити?
Інверсія — що є протилежним до ситуації, її окремих елементів?
Гіперболізація — що буде, якщо збільшити певні елементи? А якщо зменшити їх?
Зміна порядку — як змінити порядок розташування елементів?
Наприклад, розглядаючи кімнату, де ви знаходитеся, ви можете побачити стіл, стілець, комп’ютер. Що ще можна додати? Картину, кулер з водою. Від чого позбутися? Від стільця та працювати стоячи. Або ж стілець можна замінити на барний, так буде менше навантаження на спину. Що якщо сидіти на столі, а комп’ютер поставити на стілець? — Це вже, звісно, буде приклад інверсії. А якщо стілець стане більшим ніж стіл? — Гіперболізація. Зараз стілець стоїть ближче до вікна, а стіл далі — що як їх поміняти місцями?
Загалом прийоми розриву шаблону забезпечують нас можливістю більш творчого сприйняття будь-якої ситуації, об’єкта, проблеми.
До цих прийомів ми додамо ще один, на наш погляд, дуже важливий — відслідковування звичного способу мислення. Коли ви про щось думаєте, одразу спитайте себе: «А це я зазвичай так мислю?». Якщо ваша відповідь «так», одразу змініть напрям мислення на інший. Наприклад, ви йшли вулицею і бачите дерево. Ваше мислення: «Яке гарне, зелене. Це зазвичай я так мислю? Так! Змінюю напрям мислення. А ще на ньому фруктів багато. І з нього можна багато що побачити».
Аналогія. Дуже продуктивним в організації креативного мислення є прийом аналогії. Ви можете взяти навіть найбільш віддалену аналогію та використати її для аналізу та творчого вирішення вашої проблеми. Наприклад, ви порівнюєте організацію зі свічкою, так, тією, яку використовують, коли немає світла або на день народження. Які оригінальні напрями міркувань надає ця аналогія? Наприклад, як «запалити» організацію, замотивувати людей? Як зробити так, щоб свічка швидко не згасла? Які «протяги» можуть завадити?
Загалом прийом аналогії може бути дуже продуктивним у стимулюванні креативного мислення.
Розтягування-стиснення завдання. Мислення завжди працює над завданням, вирішенням проблеми. Перетворюючи формулювання проблеми, ми отримуємо змогу знайти продуктивне вирішення. Ми можемо надати завданню більш широке, розмите, загальне формулювання або ж навпаки уточнити його сильніше. Аби запустити процес креативного мислення, спочатку слід розтягнути завдання, а потім стиснути його.
Дуже простий приклад. Відніміть від шести три та отримайте чотири (див. рис. 2).
Рис. 2
Якщо міркувати над цим завданням, залишаючи формулювання незмінним, нічого не вийде. Але розширте тільки завдання: «Як я можу отримати чотири? Як виглядає чотири? Яким буває чотири?». Це є розтягування завдання. Роблячи так, ви побачите, що сірники можуть утворити римське чотири. Тоді вам залишиться лише прибрати сірники згори, праворуч та знизу. Так, віднявши три, ви отримаєте чотири.
Заперечення вихідних даних. Сформулюйте свою проблему та всі відомості, вихідні данні, які є. Потім послідовно заперечуйте кожну відомість та слідкуйте, чи виникає рішення.
Як поєднати всі ці точки трьома лініями (див. рис. 3)?
Рис. 3
У вас є завдання — поєднати точки трьома лініями. Також ви можете сформулювати такі відомості: лінії не мають виходити за межі квадрату; лінії мають проходити через центри точок. Але чи є ці відомості істинними? Що якщо їх заперечити? Адже ніхто про це не казав. Тоді ми можемо вирішити це завдання таким чином (див. рис. 4).
Рис. 4
Аналіз ознак. Сформулюйте проблему, яка стоїть перед вами. Проаналізуйте її та складіть повний перелік її характерних ознак. Подумайте, як можна змінити кожну з ознак.
Аналіз дозволяє нам бачити проблему ширше та знаходити більш креативні рішення.
Схема мислення. Вирішуючи ту чи іншу проблему, відобразіть на папері всі свої думки та враження, а також зв’язки між ними. Ігноруйте слова та фрази, які не стосуються справи, фіксуйте лише змістовне та істотне. Встановлюйте випадкові зв’язки навіть між тими елементами, які здаються вам незалежними. Утворюйте групи думок.
Так, один підприємець, малюючи схему мислення, згадав про аналіз. Він асоціювався у нього з психоаналізом, а останній — із З. Фройдом. Отже, він вирішив виробляти подушки з портретом З. Фройда.
Запитання. Ставте до своєї проблеми запитання за моделлю SCAMPER:
S = Substitute? — Замінити?
С = Combine? — Комбінувати?
А = Adapt? — Адаптувати?
М = Modify? = Magnify? — Модифікувати? = Збільшити?
Р = Put to other uses? — Запропонувати інше застосування?
Е = Eliminate or minify? — Усунути або зменшити?
R = Revers? = Rearrange? — Замінити на протилежне? = Реорганізувати?
Чудо-запитання. Також креативне мислення може допомогти вивільнити чудове креативне запитання. Уявіть, що поки ви спали, ваша проблема/завдання вирішилася сама. Ви прокинулися і побачили, що все вирішилося. Що змінилось? За якими ознаками ви помітите зміни?
Ірраціональні прийоми творчості
Схопитись за соломинку. Використайте будь-яку, здавалося б зовсім не пов’язану з вирішенням завдання, інформацію. Це може бути рядок з пісні або вірша, сюжет художнього твору. Дуже допомагає вирішенню творчого завдання обговорення ваших думок з людиною, яка взагалі не є спеціалістом у цьому питанні. Уже саме промовляння ваших думок сприятиме їх організації у нову конфігурацію.
Інкубація. Ви напевно пам’ятаєте історію про те, що періодична система хімічних елементів просто наснилася Д. І. Менделєєву, в результаті вона і отримала просту назву «таблиця Менделєєва». А відкриття формули бензолу? Кільце з атомів вуглецю та водню у вигляді змійки також наснилося А. Кекуле. Хоча сам він розповідав історію про мавп, які зчепилися лапами, коли їх везли в клітці, і вони також наштовхнули його на ідею про кільцеву структуру.
Наше мислення саме продовжує роботу, навіть тоді, коли ми відпочиваємо, але щоб воно це зробило — спочатку його необхідно навантажити. Все, що ми сказали, можна звести до простого алгоритму.
Отже, у вас є дуже складне завдання, яке ви не можете вирішити. Що ж робити?
1. Зберіть якомога більше інформації про це завдання. Зосередьтеся на ньому на якийсь час максимально сильно, думайте тільки про нього і більше ні про що.
2. Відкладіть це завдання в сторону. Займіться чимось іншим або взагалі відпочивайте. Цілком можливо, що розгадка прийде до вас сама в цей період відпочинку, може й уві сні. А якщо ні, переходьте до третього кроку.
3. Поверніться до завдання, знову зосередьтеся на ньому і спробуйте вирішити.
Медитація. Релаксація та концентрація можуть дуже допомогти у творчості, адже робити щось креативне та одночасно тривожитись дуже складно.
Отже, ви можете медитувати двома способами:
• концентрація. Оберіть собі якийсь один предмет споглядання, уважного розглядання, зосередьтеся на ньому повністю, а все інше викиньте з голови. Робіть глибокі вдихи і спокійні видихи. При цьому предметом такого споглядання можуть бути як зовнішні, так і внутрішні об’єкти. Приклади зовнішніх: ручка, книга, дерево за вікном, ваші власні руки. Приклади внутрішніх: відчуття тривоги, дихання, думка про те, що все добре, приємний спогад;
• континуум усвідомлення. Замість того, щоб зосереджуватися на чомусь одному, ви віддаєтеся потоку своїх відчуттів: зорових, слухових, тілесних. Для початку можна використовувати фразу: «тут і зараз я помічаю».
Наприклад: «Тут і зараз я помічаю свою тривогу через звіт, який потрібно робити, я бачу коричневий стіл, я чую, як мої колеги стукають по кнопках клавіатури і це нагадує мені стрекотіння коників». Спостерігайте за тим досвідом, який відбувається прямо зараз і усвідомлюйте його.
Діалог із самим собою. Іноді можна просто уявити, що ви сидите навпроти себе на стільці та спитати: «Як думаєш, яке є вирішення?». Потім пересісти на цей стілець і відповісти перше, що спаде на думку.
Інша роль. Уявіть себе іншою людиною, можливо, навіть тією, яка, як ви вважаєте, є більш креативною або точно знає відповідь на ваше запитання. Пограйте її трохи, рухайтеся як вона, розмовляйте як вона. Спробуйте прожити так годину-другу, а вже потім вирішувати ваше творче завдання.
Мисліть в іншому місці. Кажуть, що всі найбільші відкриття визначаються правилом «трьох b» — їх здійснили або в автобусі, або у ліжку, або у ванні. «Три b», тому що англійською: bus — автобус, bed — ліжко, bath — ванна.
Пам’ятаєте, як Архімед кричав «Еврика!»? Загалом саме у незвичному місці можуть народжуватися нові та оригінальні ідеї.
На цьому все! Нехай життя надихає вас до творчості!
