На які відпустки має право держслужбовець?
Усі питання, пов’язані з відносинами у сфері держслужби, врегульовані профільним законом — Законом про держслужбу*. Він визначає види і тривалість відпусток, що належать держслужбовцям. Зокрема, згідно із цим документом держслужбовці мають право на такі види відпусток (див. таблицю нижче).
* Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 р. № 889-VIII.
Види оплачуваних відпусток, які можуть бути надані держслужбовцям
| Вид | Тривалість | Підстава |
| Щорічні відпустки | ||
| Основна | 30 к. дн. | |
| Додаткова за стаж держслужби | До 15 к. дн. залежно від стажу держслужби | |
| Інші види відпусток, передбачені Законом про відпустки | ||
| Додаткові у зв’язку з навчанням | Залежно від рівня освітнього закладу, курсу, форми навчання, рівня акредитації навчального закладу та цілей навчання | |
| Творчі | Різної тривалості відповідно до Порядку № 45** | |
| Для підготовки й участі в змаганнях | Різної тривалості відповідно до Порядку № 565*** | |
| Додаткова окремим категоріям громадян і постраждалим учасникам Революції Гідності | 14 к. дн. | |
| Соціальні відпустки | ||
| У зв’язку з вагітністю та пологами | Загальна: 126 к. дн. сумарно, 140 к. дн. сумарно — у разі ускладнених пологів або народження двох і більше дітей | |
| Для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку | До досягнення дитиною 3-річного віку | |
| У зв’язку з усиновленням дитини | 56 к. дн. (70 к. дн. — при усиновленні двох і більше дітей) | |
| Працівникам, що мають дітей або неповнолітню дитину — особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи | 10 к. дн. (за наявності декількох підстав — 17 к. дн.) | |
* Порядок надання державним службовцям додаткових оплачуваних відпусток, затверджений постановою КМУ від 06.04.2016 р. № 270.
** Умови, тривалість, порядок надання та оплати творчих відпусток, затверджені постановою КМУ від 19.01.98 р. № 45.
*** Порядок надання та оплати відпусток для підготовки та участі у всеукраїнських і міжнародних спортивних змаганнях, затверджений постановою КМУ від 01.06.2011 р. № 565.
Як бачимо, для відпочинку, навчання, творчості, народження та виховання дітей, у тому числі й для держслужбовців, законодавець передбачив достатньо варіантів відпусток.
Причому час перебування в цих відпустках зараховується до стажу, що надає право на щорічну відпустку, й оплачується.
Далі зупинимося на особливостях надання держслужбовцям щорічних основних відпусток.
Щорічна основна відпустка
Як ми вже зазначили, держслужбовці мають право на щорічну основну відпустку більшої тривалості, ніж це визначено для «простих» працівників, — 30 календарних днів.
Звісно, як і для інших категорій працівників, при визначенні тривалості щорічної основної відпустки не враховують святкові та неробочі дні, визначені ст. 73 КЗпП. Якщо на період щорічної основної відпустки, наданої держслужбовцеві, припадають святкові та неробочі дні, тривалість відпустки збільшується на кількість таких днів.
Але пам’ятайте! Оплаті підлягають тільки дні відпустки, а святкові та неробочі дні не оплачують.
Щорічна основна відпустка надається держслужбовцям за відпрацьований робочий рік.
При цьому якщо для «звичайних» працівників цей рік обчислюють з дня укладення трудового договору, то для держслужбовців — це день вступу (призначення) на посаду.
Вихід у щорічну основну відпустку для держслужбовця супроводжується наданням матеріальної допомоги в розмірі середньомісячної заробітної плати. Цю матдопомогу виплачують один раз у календарному році незалежно від того, повної тривалості надається щорічна основна відпустка чи тільки її частина.
Щорічні відпустки надають держслужбовцям у порядку та на умовах, визначених законодавством про працю. Упорядкуємо ці загальнотрудові умови щодо держслужби (ч. 1 ст. 59 Закону про держслужбу).
Порядок надання щорічних основних відпусток держслужбовцям
1. Держслужбовець отримує право на щорічну основну відпустку повної тривалості в перший рік роботи після закінчення 6 місяців безперервної роботи в даному держоргані (ч. 5 ст. 10 Закону про відпустки). До закінчення цього строку тривалість відпусток визначається пропорційно відпрацьованому часу.
Виняток із цього правила — категорії працівників, наведені в ч. 7 ст. 10 Закону про відпустки. Їм за їх бажанням щорічні відпустки надають повної тривалості до настання 6-місячного строку.
2. Щорічна відпустка за другий і подальші роки роботи може бути надана працівникові в будь-який час відповідного робочого року.
3. Черговість надання щорічних відпусток визначається графіком, який узгоджується між держслужбовцем і керівником держслужби за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) (ст. 79 КЗпП, ст. 10 Закону про відпустки).
4. На держслужбовців поширюються правила щодо обов’язку роботодавця надати певним категоріям працівників відпустки в зручний для них час (ст. 79 КЗпП, ч. 13 ст. 10 Закону про відпустки).
5. Держслужбовець має бути письмово повідомлений керівником держслужби (на практиці цю функцію виконує служба персоналу) про дату початку відпустки не пізніше ніж за 2 тижні до встановленого графіком строку (ч. 5 ст. 79 КЗпП, ч. 11 ст. 10 Закону про відпустки).
6. На щорічні відпустки держслужбовців поширюються норми законодавства про працю в частині поділу (ст. 12 Закону про відпустки), перенесення та продовження відпусток (ст. 80 КЗпП, ст. 11 Закону про відпустки).
Перенести щорічну відпустку на інший період можна тільки в чітко визначених законом випадках. Перенесення щорічної відпустки має бути узгоджене держслужбовцем зі своїм безпосереднім керівником. Зміну строку надання відпустки потрібно відобразити в графіку відпусток.
А чи може держслужбовець за своїм бажанням перенести щорічну основну відпустку й оформити її раніше, ніж це встановлено графіком, наприклад піти у відпустку на період карантину?
Самовільно використати дні щорічної відпустки, без погодження з роботодавцем працівник не має права. Держслужбовець може ініціювати перенесення щорічної відпустки, подавши відповідну заяву керівникові держслужби. І якщо керівник згоден, він видасть наказ (розпорядження) про надання (перенесення) щорічної відпустки. Тільки після цього держслужбовець звільняється від обов’язку виходити на роботу на період відпустки (див. ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14.06.2017 р. у справі № 175/5248/15-ц).
7. Невикористана частина щорічної відпустки має бути надана держслужбовцеві до кінця робочого року, але не пізніше 12 місяців після закінчення робочого року, за який надається відпустка (ч. 7 ст. 79 КЗпП, ч. 2 ст. 12 Закону про відпустки).
8. Законодавством не передбачений строк давності, після якого працівник втрачає право на щорічні відпустки.
9. Трудове законодавство не забороняє надавати підряд декілька щорічних відпусток, не використаних у попередні роки.
10. У період трудових відносин, тобто без звільнення, за бажанням держслужбовця після використання ним за робочий рік, за який надається відпустка, 24 календарних днів щорічної та додаткових відпусток, за інші дні невикористаної щорічної відпустки за цей же робочий рік йому може бути виплачена грошова компенсація (ч. 4 ст. 24 Закону про відпустки).
11. Зверніть увагу: ст. 80 КЗпП і ч. 5 ст. 11 Закону про відпустки містять низку прямих заборон з приводу ненадання щорічної відпустки:
• повної тривалості протягом двох років підряд;
• протягом робочого року особам віком до 18 років;
• працівникам, які мають право на щорічні додаткові відпустки за роботу зі шкідливими та важкими умовами або з особливим характером праці (держслужбовцям такі додаткові відпустки не надають).
Важливий момент! Закон про держслужбу передбачає особливий механізм відкликання держслужбовця із щорічної відпустки*.
* Детальніше про це читайте у статті «Без тебе я як без рук…»: відкликаємо працівника з відпустки» // Спецвипуск «ОП», 2019, № 14/1, с. 7.
Як бачите, будь-яких істотних особливостей у наданні щорічної основної відпустки держслужбовцям порівняно з працівниками інших бюджетних сфер немає.
