Надання додаткової відпустки за ненормований робочий день має низку особливостей:
• її тривалість установлюють залежно від часу зайнятості працівника в таких особливих умовах (лист Мінсоцполітики від 08.11.2013 р. № 480/18/116-13). У зв’язку з чим вона може коливатися від 1 до 7 днів включно;
• вона встановлюється колективним договором за кожним видом робіт, професій і посад, на яких може застосовуватися ненормований робочий день, або трудовим договором (п. 7 Рекомендацій № 7*);
* Рекомендації щодо порядку надання працівникам з ненормованим робочим днем щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці, затверджені наказом Мінпраці від 10.10.97 р. № 7.
• до стажу роботи, що надає право на ненормовану відпустку, включається час фактичної роботи на посаді (роботі) з ненормованим робочим днем, але тільки за умови, що працівник працює на ній не менше половини тривалості робочого дня (ч. 2 ст. 9 Закону про відпустки).
З огляду на зазначене, цілком логічно виникає запитання: чи зараховується час роботи вдома до стажу, що надає право на відпустку за ненормований робочий день?
При дистанційній (надомній) роботі працівник працює за місцем свого проживання або в іншому місці за його вибором, тобто поза приміщенням роботодавця (ст. 60 КЗпП).
Ба більше, працюючи вдома, працівник має право розподіляти робочий час на власний розсуд.
У такому разі на нього не поширюються правила внутрішнього трудового розпорядку.
При цьому єдина умова, яка обов’язково повинна дотримуватися, — загальна тривалість робочого часу такого трудяги не повинна перевищувати норм, передбачених ст. 50 і 51 КЗпП.
Зверніть увагу: обов’язок дотримання загальної тривалості робочого часу покладається на самого працівника.
Водночас, якщо судити за п. 4 Рекомендацій № 7, на працівників з ненормованим робочим днем поширюється встановлений на підприємстві (в установі, організації) режим робочого часу. Хоча таких осіб періодично можуть залучати до роботи понад установлену тривалість робочого часу.
Виходячи із зазначеного, доходимо висновку: для працівника, який працює дистанційно (вдома) і який розподіляє робочий час на власний розсуд, час роботи вдома не може бути зарахований до стажу, що надає право на ненормовану відпустку.
Інша річ, якщо в трудовому договорі працівника, який працює «на віддаленці», зафіксований обов’язок дотримуватися правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства (установи, організації).
Часто до таких заходів вдаються для того, щоб віддалена праця співробітника згубно не впливала на роботу підприємства (установи, організації).
У такому разі на працівника, який працює дистанційно (вдома), поширюватиметься встановлений на підприємстві (в установі, організації) режим робочого часу. Отже, при роботі понад установлену тривалість робочого часу, вважаємо, що такий працівник матиме право розраховувати на додаткову відпустку за ненормований робочий день.
