Щорічна основна відпустка
Загальні норми. Право на відпустки мають громадяни України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності.
У ч. 1 ст. 54 Закону про освіту* зазначено, що педагогічні працівники мають право на користування подовженою оплачуваною відпусткою.
* Закон України «Про освіту» від 05.09.2017 № 2145-VIII.
Про надання їм відпустки подовженої тривалості йдеться і в ч. 6 ст. 6 Закону про відпустки. Так, у зазначеній нормі вказано, що педагогам надається щорічна основна відпустка тривалістю до 56 календарних днів (далі — к. дн.) у порядку, затвердженому Кабміном. На виконання цієї норми затверджено Порядок № 346**.
Тож при наданні щорічної основної відпустки педагогам необхідно враховувати норми як загального законодавства, так і спеціальних нормативних актів.
Майте на увазі: конкретну тривалість щорічної основної відпустки для окремих категорій посад педагогів визначено додатком до Порядку № 346. При цьому вона залежить від посади, яку обіймає педпрацівник, та типу закладу освіти або закладу (установи, організації) іншого напрямку, в якому він працює (28, 42 або 56 к. дн.).
Так, наприклад, вчитель закладу загальної середньої освіти може розраховувати на щорічну основну відпустку тривалістю 56 к. дн. а практичний психолог звичайного закладу дошкільної освіти — 42 к. дн.
Педпрацівники мають право на щорічну основну відпустку повної тривалості в перший рік роботи, що настає після закінчення шести місяців безперервної роботи. У перший та наступні роки відпустка надається в період літніх канікул незалежно від часу прийняття їх на роботу. Така умова встановлена в п. 2 Порядку № 346.
За умови поділу невикористана частина відпустки педпрацівникам повинна бути надана зазвичай у період літніх канікул, а в окремих випадках, передбачених колективним договором, — в інший канікулярний період.
Також пам’ятайте, що за бажанням працівника у разі звільнення (крім звільнення за порушення трудової дисципліни) йому має бути надано невикористану відпустку з наступним звільненням. Це передбачено ч. 1 ст. 3 Закону про відпустки. Датою звільнення буде останній день відпустки.
Воєнні норми. Фахівці МОН у листі від 07.03.2022 № 1/3378-22 наголошують на тому, що працівники закладів освіти, які з об’єктивних причин не можуть виконувати посадові обов’язки під час дії воєнного стану (у тому числі у традиційному режимі або дистанційно), мають право оформити, зокрема, щорічну оплачувану відпустку.
Разом із тим у ч. 1 ст. 12 Закону № 2136*** зазначено: у період дії воєнного стану щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю 24 к. дн. Це означає, що працівникам, яким відповідно до умов трудового договору встановлена основна щорічна відпустка більшої тривалості, під час воєнного стану надається частина відпустки тривалістю, що не перевищує 24 к. дн. І таке обмеження, на жаль, стосується і педпрацівників.
*** Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-ІХ.
При цьому слід враховувати, що якщо тривалість відпустки працівника становить більше 24 к. дн., то різниця днів відпустки не втрачається, а має бути надана після закінчення дії воєнного стану. Про це, зокрема, зазначають фахівці Мінекономіки у своєму роз’ясненні, розміщеному на офіційному сайті Міністерства me.gov.ua (Діяльність → Умови праці → Трудові відносини в умовах воєнного стану → Коментар Мінекономіки до Закону № 2136).
Тож тривалість щорічної основної відпустки педагогів, визначена в Порядку № 346, не зменшується. Тобто педпрацівник, який у довоєнні часи мав право на відпустку, наприклад, тривалістю 56 к. дн., не втрачає права на подовжену відпустку протягом дії воєнного стану. При цьому змінюється лише максимальна кількість днів, які йому можуть бути надані у цей час, — це 24 к. дн.
Після закінчення строку дії воєнного стану педпрацівник може використати залишок відпустки, а якщо він узагалі нею не скористався, то отримати відпустку повної тривалості з урахуванням вимог, встановлених у Порядку № 346.
Також варто пам’ятати про обмеження, встановлене в ч. 2 ст. 12 Закону № 2136. У період дії воєнного стану роботодавець має право відмовити працівнику, що залучений до виконання робіт на об’єктах, віднесених до критичної інфраструктури, у наданні будь-якого виду відпусток, крім відпусток у зв’язку з вагітністю та пологами та для догляду за дитиною до досягнення нею 3 років.
Відпускна компенсація
Загальні норми. За загальним правилами кількість днів щорічної основної відпустки, за які необхідно виплатити компенсацію працівникові, має розраховуватися виходячи з фактично належної йому тривалості щорічної відпустки, яка визначається пропорційно відпрацьованому ним часу (див. лист Мінсоцполітики від 27.03.2013 № 321/13/84-13).
Однак для педагогів існує окрема норма. Відповідно до абз. 2 п. 6 Порядку № 346 у разі звільнення педпрацівників, які до звільнення:
— пропрацювали не менш як 10 місяців, — грошова компенсація виплачується за не використані ними дні щорічної основної відпустки з розрахунку повної її тривалості;
— пропрацювали менш як 10 місяців, — пропорційно до відпрацьованого ними часу (з розрахунку тривалості щорічної основної відпустки за кожний відпрацьований місяць 5,6, 4,2 і 2,8 к. дн. за тривалості щорічної основної відпустки відповідно 56, 42 і 28 к. дн.).
Тобто якщо педагогу, який звільняється, потрібно виплатити відпускну компенсацію за неповністю відпрацьований робочий рік, то при розрахунку кількості днів відпустки, що компенсуються, беремо лише повністю відпрацьовані місяці цього робочого року (див. лист Мінекономіки від 02.10.2020 № 3512-06/59939-07 // «Бюджетна бухгалтерія», 2020, № 39, с. 4).
Воєнні норми. Тут варто розуміти, що дія Закону № 2136 жодним чином не позначається на порядку обчислення днів відпускної компенсації для педагогів. Адже, як уже було зазначено, тривалість належної педпрацівникам відпустки не змінюється.
Тож кількість днів компенсації за невикористану щорічну основну відпустку, яка має бути виплачена педпрацівникам при звільненні, навіть в умовах воєнного стану визначається відповідно до вимог абз. 2 п. 6 Порядку № 346.
