Теми статей
Обрати теми

Як бронювати військовозобов’язаних працівників?

Кучерова Оксана, юрист
Раніше бронюванню працівників не приділяли значної уваги. Проте підступний напад Росії та введення в Україні воєнного стану, а разом із ними і оголошення загальної мобілізації, спричинили чимало запитань від роботодавців. Ба більше, нещодавно Мінінфраструктури заявило про свої плани щодо залучення до відбудови зруйнованих міст чоловіків призовного віку через процедуру бронювання. Тож давайте розбиратися з тим, що це таке, хто може здійснювати бронювання, яких категорій працівників це стосується, а також як саме проходить ця процедура.

Що з нормативкою?

Розпочнемо з головного — де знайти відповіді на всі запитання, що стосуються бронювання?

Загальні питання бронювання регулюються Законом № 3543*. Ним установлено, що бронювання військовозобов’язаних, які перебувають у запасі, можливе як у мирний, так і у воєнний час.

* Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.93 № 3543-XII.

Більш детальні правила виписані саме під військові реалії, встановлені постановою КМУ «Деякі питання бронювання військовозобов’язаних в умовах правового режиму воєнного стану» від 03.03.2022 № 194 (далі — постанова № 194). Вона діє з 05.03.2022.

У свою чергу, деякі рекомендації додало і Мінекономіки в листі від 08.03.2022 № 2714-20/9420-03. Адже саме цей орган приймає остаточне рішення щодо бронювання військовозобов’язаних.

Що таке бронювання?

За правилами ст. 23 Закону № 3543 заброньовані військовозобов’язані працівники на період мобілізації та на воєнний час не підлягають призову на військову службу під час мобілізації, а також прийняттю на службу у військовому резерві.

Простіше кажучи, бронювання — це надання військовозобов’язаному відстрочки від призову на військову службу у зв’язку з мобілізацією.

Це необхідно передусім для того, щоб представники певних професій, незважаючи ні на що, продовжували виконувати свої посадові обов’язки. У свою чергу, це сприяє нормальному функціонуванню економіки, роботі держорганів і забезпеченню населення всім необхідним для життєдіяльності. У перспективі планується ще й бронювання деяких категорій військовозобов’язаних задля будівництва нового житла замість зруйнованого. Це сприятиме швидкій відбудові міст та забезпеченню населення житлом.

Хто і кого бронює?

За правилами ст. 25 Закону № 3543 та п. 1 постанови № 194 у воєнний час бронювання працівників здійснюють:

1) органи державної влади, інші державні органи;

2) органи місцевого самоврядування;

3) підприємства, установи й організації, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення);

4) уповноважені банки, що залучаються до роботи (здійснення операцій) в умовах особливого періоду.

Головна умова — якщо це необхідно для забезпечення функціонування зазначених органів та виконання мобілізаційних завдань (замовлень). Фактично це ті працівники, які задовольняють потреби Збройних Сил, інших військових формувань, населення.

Як бачимо, бронюванню підлягають не всі категорії працівників зазначених роботодавців.

Ба більше, є конкретний перелік тих військовозобов’язаних, які мають дефіцитні для ЗСУ військово-облікові спеціальності, а отже, не можуть бути заброньовані. Їх детальний перелік міститься в листі Міноборони від 11.03.2022 № 220/1469.

Не підлягають бронюванню ще й військовозобов’язані, які мають посвідчення про відстрочку від призову на військову службу на період мобілізації та на воєнний час (п. 4 листа Мінекономіки від 08.03.2022 № 2714-20/9420-03). Також не бронюються й особи, які не перебувають на військовому обліку військовозобов’язаних. Про це нагадує Мінагрополітики у своїх роз’ясненнях щодо порядку бронювання військовозобов’язаних.

На який строк?

Відстрочка, надана працівникам, видається на строк не більше ніж 6 місяців.

Чи можна забронювати працівника ще раз чи це одноразова «акція»? Законодавство не містить жодних заборон із цього приводу, тож якщо потреба в цьому працівникові залишається, на нашу думку, можна бронювати його повторно.

Проте є випадки, коли надану відстрочку можна анулювати раніше закінчення 6-місячного строку. Це можливо у разі:

1) завершення виконання або скасування завдання підприємству, установі, організації щодо задоволення потреб Збройних Сил, інших військових формувань, населення;

2) ліквідації самого органу чи підприємства, де працює військовозобов’язаний;

3) звільнення особи-військовозобов’язаного.

Особливих правил щодо строків повідомлення про такі події не прописано. Проте, наприклад, Мінагрополітики рекомендує роботодавцям повідомляти їм про одну з таких підстав у триденний строк. А далі вже за вимогами постанови № 194 потрібно, щоб відповідний держорган звернувся до Мінекономіки, який, у свою чергу, в одноденний строк приймає рішення про анулювання. Копія такого рішення надсилається і Міноборони, і відповідним держорганам.

Як бронювати?

Якщо йдеться про звичайні підприємства, установи і організації, то роботодавці мають звернутися зі своїми Пропозиціями щодо бронювання до органу державної влади, який формує та реалізує державну політику у сфері, в якій проводить господарську діяльність підприємство. Саме ці органи надалі передаватимуть Пропозиції на наступні етапи.

До речі, на своїх офіційних сайтах Міністерства вже викладають форми, за якими складати документи. Наприклад, як роз’яснює Мінагрополітики, щоб забронювати працівників для проведення весняно-літніх польових робіт, агропідприємства спочатку надсилають свої пропозиції до Мінагрополітики (на e-mail: mobagro2022@gmail.com). Потім уже Мінагрополітики передаватиме таку інформацію Міноборони.

Якщо підприємство підконтрольне іншому міністерству, то просити відстрочку слід через свій держорган.

На відміну від цього, якщо бронювати працівників збираються безпосередньо держоргани (наприклад, те ж саме Мінагрополітики), вони одразу надсилають свої Пропозиції до Міноборони.

Майте на увазі, що конкретну кількість військовозобов’язаних, яку дозволено бронювати, не встановлено. Обсяги бронювання є індивідуальними та залежать від того, скільки і яких працівників потрібно для забезпечення нормального функціонування відповідного органу або забезпечення потреб ЗСУ/населення. Проте звичайним підприємствам, установам, організаціям доведеться обґрунтовувати потреби в такому бронюванні.

Подавати такі списки потрібно за формою, затвердженою в додатку до постанови № 194. До речі, на сайті Мінагрополітики надані чіткі інструкції з бронювання для підприємств галузей агропромислового виробництва. Так, вони радять подавати список військовозобов’язаних у форматі Excel за формою Пропозиції з постанови № 194 (додатково радять зазначати ще й «ЄДРПОУ державного органу, підприємства, установи, організації») та лист-обґрунтування потреби у бронюванні працівників.

Ба більше, для пришвидшення процесу обробки даних Мінагрополітики наводить приклад назв для таких файлів: «Рік. Місяць. Число (коли подаються пропозиції). Скорочене найменування організації. Кількість працівників, що подаються для бронювання». Наприклад, назва листа має виглядати так: «2022.03.09. Украгрозерно.13.pdf», та назва самої Пропозиції: «2022.03.09.Украгрозерно.13.xlsx».

Наступний крок — погодження пропозицій з Міноборони.

Як бачимо, звичайному підприємству після подання Пропозицій до держорганів лишається лише чекати, доки на підприємство надійде витяг з рішення Мінекономіки про підтвердження надання відстрочки від призову на воєнний час. Пересилання таких документів іншим Міністерствам — це вже не його клопіт.

Далі погоджені з Міноборони Пропозиції держоргани надсилають до Мінекономіки в друкованій та/або електронній формі з відповідним обґрунтуванням.

Майте на увазі! Мінекономіки не розглядатиме Пропозицій, якщо:

— вони не погоджені з Міноборони;

— не відповідають формі, наведеній у додатку 1 до постанови № 194;

— не заповнені дані у графах Пропозицій.

Розглянути такі Пропозиції Мінекономіки має протягом 1 робочого дня і, як результат, надсилає своє рішення Міноборони та держорганам. У свою чергу, Міноборони через Генштаб ЗСУ доводить до відома територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки відповідне рішення.

Як бачимо, органи влади, які можуть вимагати мобілізувати працівника, проінформовані про надання йому відстрочки від призову. Тому надсилати працівнику повістку для мобілізації вони не повинні.

Такий витяг із наказу Мінекономіки — документ, яким військовозобов’язаний підтверджує відстрочку від призову (п. 5 постанови № 194).

Як бронювати водіїв і залізничників?

Спеціальні правила бронювання встановлені для військовозобов’язаних:

— водіїв, які здійснюють перевезення для військових потреб, а також медичних вантажів та вантажів гуманітарної допомоги,

— працівників підприємств залізничного транспорту, які забезпечують функціонування та безперебійну роботу залізниці.

Рішення про їх бронювання приймає Мінінфраструктури або обласні, Київська міська військові адміністрації.

Далі це рішення надсилають до Адміністрації Державної прикордонної служби, щоб у водіїв не виникало проблем під час виїзду та в’їзду в Україну.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі