Темы статей
Выбрать темы

«Перегуляна» відпустка: чи утримувати при ліквідації підприємства?

Будз Владимир, эксперт по вопросам оплаты труда и трудовых отношений
Підприємство ліквідується. При звільненні виявлено, що два працівники перевикористали дні щорічної основної відпустки. Чи потрібно утримати з них надміру нараховані відпускні при проведенні остаточного розрахунку?

Ліквідація — це така форма припинення юридичної особи, при якій припиняються всі її права та обов’язки. У разі ліквідації вся чисельність працівників скорочується та весь штат працівників ліквідується*. Як це пов’язано з перевикористаними відпустками? Зараз пояснимо.

* Див. роз’яснення фахівців Держпраці.

Що каже нормативка?

Щорічна основна відпустка надається працівникам за робочий, а не календарний рік (ч. 1 ст. 6 Закону про відпустки**). Відпустки за другий і наступні роки роботи можуть бути надані працівникові у будь-який час відповідного робочого року. При цьому черговість надання відпусток визначається графіком. Тому на практиці трапляються випадки, коли щорічні відпустки надаються наперед.

** Закон України «Про відпустки» від 15.11.96 № 504/96-ВР.

Відпускні за невідпрацьовані дні щорічної відпустки можна утримати при звільненні. Так, у ст. 127 КЗпП встановлено, що відрахування із зарплати працівника для покриття його заборгованості підприємству, де він працює, можуть здійснюватися при звільненні працівника до закінчення того робочого року, в рахунок якого він уже отримав відпустку, за невідпрацьовані дні відпустки. Аналогічна норма є у ч. 1 ст. 22 Закону про відпустки.

Оформляється відрахування із заробітку працівника відповідним наказом (розпорядженням) керівника підприємства.

Водночас у ч. 2 і 3 ст. 22 Закону про відпустки наведено перелік випадків, коли виплати за невідпрацьовані дні відпустки не утримуються.

Коли не утримуємо?

«Перегуляні» відпускні не утримують у разі:

1) призову або прийняття (вступ) працівника на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу;

2) переведення працівника з його згоди на інше підприємство або перехід на виборну посаду у випадках, передбачених законами України;

3) відмови працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, а також відмова від продовження роботи у зв’язку з істотною зміною умов праці;

4) зміни в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, скорочення чисельності або штату працівників;

5) виявлення невідповідності працівника займаній посаді, виконуваній роботі в результаті недостатньої кваліфікації або стану здоров’я, що перешкоджають продовженню цієї роботи;

6) нез’явлення працівника на роботу більше чотирьох місяців поспіль внаслідок тимчасової непрацездатності, не враховуючи відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами, якщо законодавством не встановлений триваліший термін збереження місця роботи (посади) при певному захворюванні;

7) поновлення на роботі працівника, що раніше виконував цю роботу;

8) направлення працівника на навчання;

9) виходу працівника на пенсію;

10) смерті працівника.

Тож у ситуації, що розглядається, роботодавцю НЕ потрібно утримувати з працівників суми відпускних, наданих їм у рахунок невідпрацьованої частини робочого року. Адже це прямо передбачено п. 4 ч. 2 ст. 22 Закону про відпустки.

До речі, більше інформації щодо процедури ліквідації ви можете прочитати у статті «Ліквідація підприємства під час воєнного стану» // «Податки & бухоблік», 2022, № 51.

App
Скачайте наше мобильное приложение Factor

© Factor.Media, 1995 -
Все права защищены

Использование материалов без согласования с редакцией запрещено

Ознакомиться с договором-офертой

Присоединяйтесь
Адрес
г. Харьков, 61002, ул. Сумская, 106а
Мы принимаем
ic-privat ic-visa ic-visa

Мы используем cookie-файлы, чтобы сделать сайт максимально удобным для вас и анализировать использование наших продуктов и услуг, чтобы увеличить качество рекламных и маркетинговых активностей. Узнать больше о том, как мы используем эти файлы можно здесь.

Спасибо, что читаете нас Войдите и читайте дальше