Ліквідація — це така форма припинення юридичної особи, при якій припиняються всі її права та обов’язки. У разі ліквідації вся чисельність працівників скорочується та весь штат працівників ліквідується*. Як це пов’язано з перевикористаними відпустками? Зараз пояснимо.
* Див. роз’яснення фахівців Держпраці.
Що каже нормативка?
Щорічна основна відпустка надається працівникам за робочий, а не календарний рік (ч. 1 ст. 6 Закону про відпустки**). Відпустки за другий і наступні роки роботи можуть бути надані працівникові у будь-який час відповідного робочого року. При цьому черговість надання відпусток визначається графіком. Тому на практиці трапляються випадки, коли щорічні відпустки надаються наперед.
** Закон України «Про відпустки» від 15.11.96 № 504/96-ВР.
Відпускні за невідпрацьовані дні щорічної відпустки можна утримати при звільненні. Так, у ст. 127 КЗпП встановлено, що відрахування із зарплати працівника для покриття його заборгованості підприємству, де він працює, можуть здійснюватися при звільненні працівника до закінчення того робочого року, в рахунок якого він уже отримав відпустку, за невідпрацьовані дні відпустки. Аналогічна норма є у ч. 1 ст. 22 Закону про відпустки.
Оформляється відрахування із заробітку працівника відповідним наказом (розпорядженням) керівника підприємства.
Водночас у ч. 2 і 3 ст. 22 Закону про відпустки наведено перелік випадків, коли виплати за невідпрацьовані дні відпустки не утримуються.
Коли не утримуємо?
«Перегуляні» відпускні не утримують у разі:
1) призову або прийняття (вступ) працівника на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу;
2) переведення працівника з його згоди на інше підприємство або перехід на виборну посаду у випадках, передбачених законами України;
3) відмови працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, а також відмова від продовження роботи у зв’язку з істотною зміною умов праці;
4) зміни в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, скорочення чисельності або штату працівників;
5) виявлення невідповідності працівника займаній посаді, виконуваній роботі в результаті недостатньої кваліфікації або стану здоров’я, що перешкоджають продовженню цієї роботи;
6) нез’явлення працівника на роботу більше чотирьох місяців поспіль внаслідок тимчасової непрацездатності, не враховуючи відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами, якщо законодавством не встановлений триваліший термін збереження місця роботи (посади) при певному захворюванні;
7) поновлення на роботі працівника, що раніше виконував цю роботу;
8) направлення працівника на навчання;
9) виходу працівника на пенсію;
10) смерті працівника.
Тож у ситуації, що розглядається, роботодавцю НЕ потрібно утримувати з працівників суми відпускних, наданих їм у рахунок невідпрацьованої частини робочого року. Адже це прямо передбачено п. 4 ч. 2 ст. 22 Закону про відпустки.
До речі, більше інформації щодо процедури ліквідації ви можете прочитати у статті «Ліквідація підприємства під час воєнного стану» // «Податки & бухоблік», 2022, № 51.
