Дійсно, законодавство передбачає відповідальність за затримку остаточного розрахунку із працівником. Йдеться про штрафи та виплату працівникові середнього заробітку за час затримки. Спочатку коротко про них нагадаємо, а потім з’ясуємо, чи слід роботодавцю в описаній вище ситуації боятись покарання.
Штрафи
За затримку виплати може світити штраф у розмірі однієї МЗП, а при затримці більше ніж на місяць — трьох МЗП (абз. 10 та 4 ч. 2 ст. 265 КЗпП). А це, на хвилинку, 6700 або 20100 грн.
Також слід пам’ятати про адмінштраф за порушення встановлених термінів виплати зарплати (ч. 1 ст. 41 КУпАП) у розмірі від 510 до 1700 грн.
Середня за затримку
Припис ст. 117 КЗпП передбачає, що в разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП, при відсутності спору про їх розмір, потрібно виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При цьому з 19.07.2022 період такої виплати обмежений — максимум за шість місяців.
Середню за час затримки розраховують за принципом «середня за два місяці» відповідно до норм Порядку № 100*. Але, як правило, сам роботодавець раніше батька в пекло не лізе: виплачують її за рішенням суду.
* Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.95 № 100.
Зверніть увагу! Для застосування такої відповідальності має бути дві обставини: (1) сам факт затримки остаточного розрахунку і (2) вина роботодавця. У ситуації, яку ми розглядаємо, очевидно, що вини роботодавця немає.
Амністія через війну
Припис ч. 3 ст. 10 Закону № 2136* звільняє роботодавця від відповідальності за порушення зобов’язання щодо строків оплати праці, якщо той доведе, що це порушення сталося внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили. Але така амністія не звільняє від обов’язку виплати зарплати.
* Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-IX.
Як бачимо, потрібно довести причинно-наслідковий зв’язок із воєнними діями. І це може бути досить складно. Можна, звісно, максимально запастись документальними підтвердженнями відсутності світла. Але чи приймуть такі докази під час перевірки? Наразі невідомо.
На думку Верховного Суду (ухвала від 18.05.2022 у справі № 802/592/17-а), сам факт запровадження воєнного стану не є автоматичною підставою для звільнення від негативних наслідків невиконання конкретного зобов’язання. Потрібно довести, що неможливість його виконання пов’язана саме зі збройним конфліктом. Підтвердженням є сертифікат ТПП. Такий документ видається під кожне зобов’язання (ч. 1 ст. 141 Закону № 671*).
* Закон України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.97 № 671/97-ВР.
Тож не радимо дуже розраховувати на цю звільняючу від відповідальності норму.
Вважаємо, що в описаній ситуації для звільнення від відповідальності достатньо буде того, що у затримці остаточного розрахунку відсутня вина роботодавця.
Адже за своєю суттю правопорушення — це неправомірне (протиправне) суспільно-шкідливе винне діяння (дія чи бездіяльність) деліктоздатної особи, за вчинення якого особа може бути притягнута до юридичної відповідальності.
Також фахівці Мінекономіки зауважують, що на сьогодні законодавством передбачено 5 видів відповідальності: дисциплінарна, матеріальна, адміністративна, фінансова та кримінальна. Однією з головних умов притягнення до кожного із вищезазначених видів відповідальності є наявність вини особи в діях, що носять протиправний характер. Із цим погодужються в фіхівці Держпраці.
І наостанок. Не забувайте, що виплатити належні працівникові суми все ж таки потрібно. Тож зробіть це одразу, як тільки з’явиться можливість (у нашому випадку, світло). Затримку розрахунку через відсутність електроенергії слід задокументувати, наприклад, актом (див. рисунок нижче).
Акт про затримку розрахунку при звільненні
