Темы статей
Выбрать темы статей
Сортировать по темам

Відпускна компенсація після звільнення: як нараховувати, оподатковувати та звітувати

Долгая Ирина, эксперт по оплате труда
Оплата труда Июнь, 2022/№ 11
Печать
Працівник звільнився 23 березня 2022 року. Підприємство не в зоні бойових дій. У травні 2022 року з’ясувалося, що йому при звільненні не нарахували компенсацію за 10 календарних днів невідгуляної відпустки. Нараховуємо і виплачуємо її 30 травня 2022 року (вже після звільнення). Як розрахувати середню зарплату для обчислення відпускної компенсації? Чи буде в цій ситуації середній заробіток за час затримки і компенсація за затримку виплати? Як оподаткувати виплати після звільнення та відобразити в Об’єднаному звіті?

Нараховуємо відпускну компенсацію

У день звільнення працівника роботодавець зобов’язаний виплатити всі суми, що належать йому від підприємства, установи, організації. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок (ст. 116 КЗпП).

При цьому йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи (ст. 83 КЗпП, ст. 24 Закону про відпустки).

У ситуації, яка описана в запитанні, відпускну компенсацію працівнику роботодавець повинен був виплатити в день звільнення — 23 березня 2022 року. Але з якихось причин не зробив цього. Тепер роботодавець має донарахувати компенсацію за 10 днів невикористаної щорічної відпустки. Як у такому разі розрахувати її суму? Пояснимо.

Визначимо розрахунковий період для обчислення середньоденної зарплати. Подія, яка є відправною точкою при цьому, — день звільнення працівника (23.03.2022). Навіть попри те, що фактично нараховуємо цю відпускну компенсацію у травні 2022 року.

Отже, розрахунковим періодом будуть 12 місяців, які передують місяцю звільнення, а саме: березень 2021 року — лютий 2022 року.

Для наочності наведемо умовні вихідні дані. Припустимо, що в розрахунковому періоді працівниці нараховані виплати, які включаються до розрахунку середньої зарплати, в сумі 89644,56 грн. Розрахуємо середньоденну зарплату:

89644,56 : (365 - 11) = 253,23 (грн),

де 365 — кількість календарних днів у розрахунковому періоді;

11 — кількість святкових та неробочих днів, що припали на розрахунковий період.

Сума компенсації за 10 днів невикористаної щорічної відпустки становитиме:

253,23 х 10 = 2532,30 (грн).

А чи потрібно нараховувати при цьому середній заробіток за час затримки зарплатної виплати та компенсацію за несвоєчасну виплату? Розберемо по черзі.

Середній заробіток за весь час затримки виплати

Невиплата компенсації за невикористану відпустку в день звільнення — це порушення роботодавцем строків розрахунку зі звільненим працівником, передбачених ст. 116 КЗпП. Оскільки своєчасна виплата є обов’язком роботодавця.

У разі такого порушення ст. 117 КЗпП передбачена відповідальність.

ЦИТАТА

У разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП, за відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Отже, за час прострочення зарплатних виплат звільненому працівнику законодавство зобов’язує роботодавця виплачувати середній заробіток.

На жаль, спостерігаються непоодинокі випадки несвоєчасного розрахунку з працівниками. Але, як показує судова практика, невиплата або «запізніла» виплата «забутої» зарплати, наприклад відпускної компенсації (як у наведеній ситуації), часто стає приводом для звернення працівника до суду. Зазвичай такі вимоги суди задовольняють, і за весь час затримки (по день фактичного розрахунку зі звільненим працівником) зобов’язують роботодавця виплатити йому середній заробіток.

Тож ідемо далі. Розповімо про нюанси обчислення середнього заробітку за час затримки виплати відпускної компенсації за мотивами наведеної ситуації.

Визначимо розрахунковий період. Працівник звільнився 23 березня 2022 року. Отже, розрахунковим періодом будуть два місяці, які передують місяцю звільнення, а саме: січень — лютий 2022 року. При цьому місяць, в якому проводимо нарахування, компенсації (травень), не беремо до уваги.

Припустимо, що в розрахунковому періоді працівнику нараховано 14817,40 грн за 39 відпрацьованих робочих днів (19 днів у січні і 20 у лютому).

Розрахуємо середньоденну зарплату:

14817,40 : 39 = 379,93 (грн).

Далі розрахуємо суму середнього заробітку за весь час затримки виплати відпускної компенсації. Період затримки виплати рахуємо починаючи з дня, наступного за днем звільнення, по день безпосередньої виплати вчасно невиплаченої суми заробітку.

У ситуації, що розглядається, дата звільнення працівника — 23.03.2022, а дата виплати відпускної компенсації — 30.05.2022. Отже, за період з 24 березня по 30 травня 2022 року включно роботодавець повинен виплатити працівнику середній заробіток.

Розраховуємо його множенням середньоденної зарплати (розрахована вище) на кількість робочих днів за графіком роботи з 24 березня по 30 травня 2022 року. Припустимо, що кількість останніх становитиме 48 робочих днів (6 днів у березні + 21 день у квітні + 21 день у травні).

Розрахуємо середню зарплату за весь період:

379,93 х 48 = 18236,64 (грн).

Як бачите, працівник у такій ситуації буде у виграшному становищі. А от роботодавцю така помилка може обійтися дорогувато.

Компенсація за затримку виплати

Чи належить наведена ситуація до випадку, при якому роботодавець повинен компенсувати працівнику втрату заробітку у зв’язку з порушенням строку його виплати? Це питання врегульоване в Порядку № 159*.

* Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв’язку з порушенням термінів їх виплати, затверджений постановою КМУ від 21.02.2001 № 159.

Компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати проводиться в разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з 1 січня 2001 року (п. 2 Порядку № 159).

Тобто нарахувати компенсацію за затримку потрібно, тільки якщо раніше нарахований дохід працівникові своєчасно не виплачений.

А за умовами наведеної ситуації відпускна компенсація на день звільнення працівника, в березні 2022 року, нарахована не була. Але 30 травня вона була нарахована і того ж дня виплачена. Відповідно несвоєчасної виплати тут немає. Отже, і нараховувати компенсацію за затримку виплати щодо наведеної ситуації не потрібно.

Оподаткування

«Забута» відпускна компенсація. Із виплат, які нараховуються після звільнення працівника, ПДФО і ВЗ потрібно утримати в загальному порядку. Адже такі виплати не звільнені від оподаткування згідно з ПКУ.

Ба більше, відповідно до п.п. 164.2.20 ПКУ до загального оподатковуваного доходу платника податку включають інші доходи, крім визначених у ст. 165 ПКУ.

Нагадаємо, що нарахування/ненарахування ЄСВ на ту чи іншу виплату колишньому працівникові залежить від виду такої виплати. Так, якщо це:

— зарплата (дохід) за відпрацьований час — ЄСВ за такими виплатами нараховують;

— виплати, нараховані за невідпрацьований час, — такі виплати ЄСВ не оподатковуються.

Компенсація за невикористану відпустку — це виплати за невідпрацьований час. Тому при нарахуванні її після звільнення працівника ЄСВ на неї не нараховується.

Середній заробіток за весь час затримки виплати. Середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні входить до бази оподаткування ПДФО у складі інших оподатковуваних доходів на підставі п.п. 164.2.20 ПКУ. Це підтверджують податківці в листі від 09.06.2016 № 12817/6/99-99-13-02-03-15 (ср. ).

Також із такого доходу слід утримати ВЗ.

А ось ЄСВ не буде. Пояснимо. Відповідно до ч. 7 ст. 7 Закону про ЄСВ види виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок, містить Перелік № 1170**. Пунктом 5 розд. I цього Переліку встановлено, що відшкодування, нараховані працівникам за час затримки розрахунку при звільненні, не є базою нарахування єдиного внеску.

** Перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок, затверджений постановою КМУ від 22.12.2010 № 1170.

Відображення у звітності

І «забуту» відпускну компенсацію, і середній заробіток за час затримки розрахунку з працівником слід показати в Об’єднаному звіті за той місяць звітного кварталу, в якому така виплата була фактично нарахована/виплачена.

Ці виплати треба відобразити в 4ДФ Податкового розрахунку за травень 2022 року з ознакою доходу (графа 6) «127» та датою звільнення 23.03.2022 у графі 8 (дату звільнення зазначаємо як на осіб, які звільнені у звітному періоді, так і на осіб, які були звільнені до початку звітного періоду, але отримували доходи у звітному періоді).

Зауважте: в Д1 Податкового розрахунку ці виплати відображати не треба. Оскільки в цьому додатку показуємо тільки ті виплати, на які нарахований ЄСВ. У Д5 також нічого не показуємо, оскільки інформація про звільнення працівника вже відображена в 1 кварталі 2022 року.

Також не потрібно робити жодних коригувань додатків Податкового розрахунку за березень 2022 року (місяць звільнення працівника).

App
Скачайте наше мобильное приложение Factor

© Factor.Media, 1995 -
Все права защищены

Использование материалов без согласования с редакцией запрещено

Ознакомиться с договором-офертой

Присоединяйтесь
Адрес
г. Харьков, 61002, ул. Сумская, 106а
Мы принимаем
ic-privat ic-visa ic-visa
Powered by
Factor Web Solutions
Мы используем cookie-файлы, чтобы сделать сайт максимально удобным для вас и анализировать использование наших продуктов и услуг, чтобы увеличить качество рекламных и маркетинговых активностей. Узнать больше о том, как мы используем эти файлы можно здесь.
Спасибо, что читаете нас Войдите и читайте дальше