Темы статей
Выбрать темы

Установа ліквідується: чи виплачувати вихідну допомогу декретниці?

Будз Владимир, эксперт по вопросам оплаты труда и трудовых отношений
Працівниця перебуває у відпустці для догляду за дитиною до 3 років. У червні 2022 року установа ліквідується. Чи потрібно виплачувати працівниці вихідну допомогу? Якщо так, то в якому розмірі?

Чи платити вихідну допомогу?

Трудове законодавство містить перелік категорій працівників, яких не можна звільнити з ініціативи роботодавця. До таких «захищених» категорій належать, зокрема, вагітні жінки та жінки, які мають дітей віком до трьох (шести) років, одинокі матері за наявності дитини віком до 14 років або дитини з інвалідністю.

Єдиний виняток із цього правила — установу повністю ліквідують. У такому разі звільнення вищезазначених категорій працівниць допускається. Проте роботодавцю доведеться попіклуватися про їх подальше працевлаштування (ч. 3 ст. 184 КЗпП).

При ліквідації установи трудові договори з працівниками припиняються на підставі п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП із виплатою вихідної допомоги. На наш погляд, ситуація з декретницею у цьому випадку не є винятком.

ВАЖЛИВО!

При ліквідації установи декретниця має бути звільнена відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП із виплатою вихідної допомоги.

Із таким підходом погоджується й Мінекономіки в листі від 04.05.2021 № 4712-06/26166-07 // «Оплата праці», 2021, № 10/1.

Суди також підтримують позицію щодо звільнення декретниці в разі ліквідації установи саме за п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП (постанова ВС від 24.04.2018 у справі № 911/3259/16).

Як визначити розмір?

Тут слід враховувати два фактори.

По-перше, розмір вихідної допомоги залежить від установи, яка ліквідується:

— державний орган — дві середньомісячні зарплати (п 11 ч. 1 ст. 87 Закону про держслужбу*);

— інша установа — не менше середнього місячного заробітку (ст. 44 КЗпП).

Детальніше про підстави припинення трудового договору та розміри вихідної допомоги читайте у статті «Вихідна допомога: як визначити розмір?» // «Оплата праці», 2022, № 10.

* Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII.

По-друге, розмір вихідної допомоги прив’язаний до середньомісячного заробітку працівника. Механізм його обчислення передбачений Порядком № 100 (ср. ). Він проводиться з розрахунку виплат за останні 2 календарних місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов’язана відповідна виплата (абз. 3 п. 2 Порядку № 100).

При розрахунку вихідної допомоги саме місяць звільнення і є подією, на яку треба орієнтуватися. При цьому не має значення, звільнення відбувається в перший чи останній день місяця: орієнтир у будь-якому разі — це місяць звільнення. І, відштовхуючись від нього, визначаємо 2 календарних місяці розрахункового періоду.

У разі коли в останніх двох місяцях заробітна плата відсутня, то в розрахунку беруть участь попередні два місяці.

УВАГА!

Якщо протягом чотирьох місяців, що передують звільненню, немає заробітку — розрахунок проводимо виходячи з посадового окладу працівника, але не менше МЗП.

У разі укладення трудового договору на умовах неповного робочого часу розрахунок «середньої» проводиться з розміру окладу чи МЗП, обчислених пропорційно зайнятості.

Середньомісячна зарплата для визначення вихідної допомоги обчислюється шляхом множення середньоденної зарплати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (п. 8 Порядку № 100).

Причому якщо обчислення провадиться виходячи з окладу (МЗП), то середньоденна зарплата обчислюється за такою формулою:

ЗПсер = ПО (МЗП) x 2 : РД,

де ПО (МЗП) — посадовий оклад або мінзарплата (чи його/її частина при неповній зайнятості працівника);

РД — кількість робочих днів за останні два календарні місяця, що передують місяцю звільнення, згідно з графіком роботи установи.

А ось середньомісячне число робочих днів розраховують діленням показника РД на 2.

Розглянемо умовний приклад обчислення розміру вихідної допомоги з урахуванням запитання, що розглядається.

Приклад. Працівниця установи з 16.11.2020 перебуває у відпустці для догляду за дитиною до трьох років. Установа ліквідується. Працівницю звільняють 15.06.2022 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП із виплатою вихідної допомоги в розмірі середньомісячного заробітку. Оклад працівниці на момент звільнення становить 4745 грн.

У зазначеному випадку у працівниці відсутній заробіток у розрахунковому періоді. Тому середню зарплату обчислюємо виходячи з посадового окладу, але не менше за мінімальну зарплату. Оскільки посадовий оклад працівниці менший за МЗП (4745 грн < 6500 грн), то розрахунок «середньої» проводимо з мінзарплати.

Розрахунковою виплатою буде:

6500 х 2 = 13000 (грн).

Кількість днів в умовному розрахунковому періоді дорівнює:

21 + 22 = 43 (роб. дн.),

де 21 — кількість робочих днів у квітні 2022 року згідно з графіком роботи установи;

22 — кількість робочих днів у травні 2022 року згідно з графіком роботи установи.

Середньомісячна кількість робочих днів становить:

43 : 2 = 21,5 (роб. дн.).

Сума вихідної допомоги дорівнює:

13000 : 43 х 21,5 = 6500 (грн).

App
Скачайте наше мобильное приложение Factor

© Factor.Media, 1995 -
Все права защищены

Использование материалов без согласования с редакцией запрещено

Ознакомиться с договором-офертой

Присоединяйтесь
Адрес
г. Харьков, 61002, ул. Сумская, 106а
Мы принимаем
ic-privat ic-visa ic-visa

Мы используем cookie-файлы, чтобы сделать сайт максимально удобным для вас и анализировать использование наших продуктов и услуг, чтобы увеличить качество рекламных и маркетинговых активностей. Узнать больше о том, как мы используем эти файлы можно здесь.

Спасибо, что читаете нас Войдите и читайте дальше