Загальні правила розрахунку лікарняних
Для розрахунку лікарняних керуємося Порядком № 1266. У загальному випадку суму лікарняних (Л) знаходимо за формулою:
Л = ДВ х К,
де: ДВ — денна виплата;
К — кількість календарних днів тимчасової непрацездатності.
Для розрахунку денної виплати використовуємо формулу:
ДВ = ЗПсер х С%,
де ЗПсер — розмір середньоденної заробітної плати;
С% — відсоток оплати листка непрацездатності, який установлюється залежно від страхового стажу.
У свою чергу, середню зарплату знаходимо за формулою:
ЗПсер = ЗП : Крп,
де ЗП — нарахована в розрахунковому періоді сума зарплати, на яку був нарахований ЄСВ;
Крп — кількість календарних днів у розрахунковому періоді.
Якщо в розрахунковому періоді немає нарахувань або розрахунковий період відсутній (хвороба в день прийняття на роботу), то середньоденна зарплата розраховується за формулою:
ЗПсер = О : 30,44,
де: О — оклад (або його частка);
30,44 — середньомісячна кількість календарних днів.
Механізм для розрахунку лікарняний єдиний, як для основного працівника, так і для сумісника.
Щоб знайти середньоденну зарплату сумісника, необхідно визначити розрахунковий період за місцем роботи за сумісництвом.
При цьому сумарна зарплата, з якої розраховуються виплати, за місяцями розрахункового періоду за основним місцем роботи та за місцем (місцями) роботи за сумісництвом не може перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування ЄСВ. Здійснюємо контроль щодо цього за допомогою довідки (довідок) про середній заробіток з усіх місць роботи (основне + місця роботи за сумісництвом). У разі якщо є перевищення сумарного заробітку — обмежуємо його.
Для зовнішніх сумісників так само діють загальні обмеження щодо страхового стажу, як загального, так і спеціального.
Нагадаємо, що страховий стаж, у тому числі й за 12 місяців, визначають на дату настання страхового випадку.
Зазвичай, робота за сумісництвом виконується на умовах неповного робочого часу. Та чи потрібно обмежуючі показники, які залежать від стажу, розраховувати з урахуванням зайнятості?
Звертаємо увагу, що «непрацездатне» законодавство не зобов’язує роботодавця враховувати зайнятість працівника при розрахунку обмежуючих показників, як загальних, так і спеціальних. Тому в цьому випадку на зайнятість уваги не звертаємо.
Тепер покажемо, як ці правила працюють, на прикладах.
У розрахунковому періоді менше 12 місяців
Приклад 1. Працівник (зовнішній сумісник) прийнятий на роботу 16.09.2021 року на неповну зайнятість (0,5 штатної одиниці). З 8 по 14 лютого 2022 року (7 днів) він хворів (підтверджено е-лікарняним). Загальний страховий стаж працівника понад 8 років. Страховий стаж за останні 12 місяців, що передують хворобі, — 5 місяців.
У наведеному випадку виданим е-лікарняний вважатиметься 22 лютого 2022 року. Із цього моменту і протягом 10 днів його розглядає комісія із соцстрахування. Припустимо, що комісія протокольно призначила виплату за цим е-лікарняним у розмірі допомоги 100 % (страховий стаж більше 8 років). Сумарний заробіток за основним місцем роботи (виходячи з довідки про середній заробіток) і за сумісництвом менше розміру максимальної величини бази нарахування ЄСВ (97500 грн).
Розрахунковим періодом у наведеному випадку буде жовтень 2021 року — січень 2022 року. Тобто фактична кількість повністю відпрацьованих календарних місяців (з 1-го до 1-го числа), що передують місяцю настання страхового випадку, менше 12, як того вимагає п. 26 Порядку № 1266.
Припустимо, що за період жовтень 2021 року — січень 2022 року сума нарахованої зарплати працівника становить 16040,00 грн. Кількість календарних днів цього періоду становить 123.
Розрахуємо середньоденну зарплату:
16040,00 : 123 = 130,41 (грн).
Оскільки стаж працівника більше 8 років, то денна виплата буде дорівнювати середньоденній зарплаті, а саме 130,41 грн.
Страховий стаж за останні 12 місяців менше 6 місяців. Тому сума лікарняних працівника не може перевищувати розміру лікарняних, обчислених з мінзарплати, встановленої на момент настання страхового випадку. Розрахуємо обмежуючий показник:
6500 : 30,44 = 213,53 (грн),
де 6500 — сума МЗП у лютому 2022 року (у місяці початку тимчасової непрацездатності);
30,44 — середньомісячна кількість календарних днів.
При розрахунку цього показника зайнятість працівника не важлива.
Оскільки денна виплата (130,41 грн) нижча за обмежуючий показник (213,53 грн) — лікарняні розраховуємо з денної виплати.
Розрахуємо суму оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності:
130,41 х 5 = 652,05 (грн).
Розрахуємо суму допомоги по тимчасовій непрацездатності:
130,41 х 2 = 260,82 (грн).
У розрахунковому періоді немає повних місяців
Приклад 2. Працівник (зовнішній сумісник) прийнятий на роботу 04.01.2022 року (у перший робочий день за графіком роботи) на неповну зайнятість (0,5 штатної одиниці). Із 7 лютого по 14 березня 2022 року (8 днів) він хворів (підтверджено е-лікарняним). Страховий стаж 4 роки 8 місяців. Стаж за останні 12 місяців більше 6 місяців.
Особливістю ситуації в прикладі 2 є те, що працівник був прийнятий на роботу в перший робочий день місяця, але не в перший календарний — 04.01.2022. Тобто січень працівник відпрацював повністю. Чи вважати такий місяць для розрахунку лікарняних повним? Ні!
При розрахунку лікарняних (допомоги по вагітності та пологах) місяць, у якому працівник був прийнятий на роботу з першого робочого дня місяця, але не з першого календарного дня, до «непрацездатного» розрахункового періоду не включаємо.
На цьому наполягає ФСС у листі від 31.05.2016 № 5.2-32-880.
Виходить, перед початком хвороби в працівника немає жодного повністю відпрацьованого місяця. Тоді середня зарплата розраховується виходячи з фактично відпрацьованого часу перед настанням страхового випадку (абз. 3 п. 11 Порядку № 1266). Тобто в розрахунковому періоді беруть участь 49 календарних днів (28 днів у січні + 21 день у лютому 2022 року).
Припустимо, що нарахована зарплата працівника за розрахунковий період становить 6650,00 грн. І, згідно із даними довідки про середню зарплату з основного місця роботи, сумарний заробіток за всіма місцями роботи не перевищив максимальної величини бази нарахування ЄСВ.
Знайдемо середньоденну зарплату:
6650,00 : 49 = 135,71 (грн).
Загальний страховий стаж працівника — 4 роки 8 місяців. Тому денна виплата дорівнюватиме 60 % середньоденної зарплати:
135,71 х 60 % = 81,43 (грн).
Спецобмеження не застосовуємо, оскільки за останній рік перед хворобою його стаж більше 6 місяців.
Обчислимо оплату перших п’яти днів:
81,43 х 5 = 407,15 (грн).
Розрахуємо суму допомоги по тимчасовій непрацездатності:
81,43 х 3 = 244,29 (грн).
Немає розрахункового періоду
Приклад 3. Працівник (зовнішній сумісник) був прийнятий на роботу 08.02.2022 року з окладом 4745 грн, але на неповну зайнятість (0,5 штатної одиниці) і в той же день захворів. Хвороба тривала 7 днів з 8 по 14 лютого (підтверджено е-лікарняним). Страховий стаж понад 8 років. Стаж за останні 12 місяців більше 6 місяців.
Страховий випадок (тимчасова непрацездатність) настав у перший день роботи і розрахунковий період відсутній. У цьому випадку середньоденну зарплату визначаємо виходячи з посадового окладу працівника, але з урахуванням його зайнятості (п. 5 Порядку № 1266). Для цього оклад ділимо на середньомісячну кількість календарних днів (30,44):
(4745,00 х 0,5) : 30,44 = 77,94 (грн).
Оскільки страховий стаж працівника більше 8 років, то денна виплата дорівнює середньоденній зарплаті.
Обмеження за спеціальним стажем тут не застосовуємо, оскільки страховий стаж працівника протягом останніх 12 місяців більший за 6 місяців.
Обчислимо оплату перших п’яти днів:
77,94 х 5 = 389,70 (грн).
Розрахуємо суму допомоги по тимчасовій непрацездатності:
77,94 х 2 = 155,88 (грн).
