Дані з Реєстру застрахованих осіб
Для розрахунку середньої зарплати, виходячи з правил Порядку № 100, даних про зарплату, отриманих із Реєстру застрахованих осіб, недостатньо. А якщо скористатися ними, то є ризик неправильно розрахувати середню зарплату. Пояснимо.
У Реєстр застрахованих осіб «сідають» дані, які роботодавець відображає в Об’єднаному звіті. Це прийняття, переведення, звільнення з роботи (Д5 Податкового розрахунку). Це нарахована за кожен місяць зарплата, яка зазначається загальною сумою (оклад, доплати, надбавки, премії, разові виплати, збереження середньої зарплати за час відрядження тощо), кількість календарних днів перебування у трудових відносинах (Д1 Податкового розрахунку).
Витягти дані про нараховану зарплату з Реєстру застрахованих осіб за розрахунковий період можна за допомогою довідок ОК-5, ОК-7. І то тільки за періоди, за які подавалася звітність. Інформація з цих довідок може підтвердити страховий стаж, періоди роботи та сплати страхових внесків.
Але для обчислення середньої зарплати за правилами Порядку № 100 роботодавцю потрібно мати деталізацію за виплатами та періодами (в яких та за які вони нараховані), інформацію про періоди відсутності працівників на роботі.
А для розрахунку виплат виходячи з двомісячного розрахункового періоду, а також для врахування премій у розрахунку середньої зарплати роботодавець повинен мати дані про відпрацьовані робочі дні.
У ситуації, яка описана в запитанні, працівнику в розрахунковому періоді нараховувалися премії, які потрібно включити до розрахункового періоду не у фактичній сумі, а за складним механізмом, який визначений у Порядку № 100. Не маючи всіх необхідних даних, правильно врахувати такі премії немає змоги.
Ми вважаємо, що в разі відсутності відомостей про нараховану зарплату працівникам використання даних із Реєстру застрахованих осіб для обчислення середньої зарплати призведе до помилкових розрахунків. Тому у разі відсутності інформації про нараховану зарплату працівників через бойові дії під час воєнного стану користуємося правилами абз. 6 п. 2 Порядку № 100 і виключаємо цей час із розрахункового періоду.
Середня для відпускних
Повернемося до умов, наведених у запитанні, і обчислимо середню зарплату. На рисунку покажемо дні розрахункового періоду, які виключаємо з розрахунку при обчисленні відпускних.
Розрахунковий період: травень 2021 року — квітень 2022 року
Виходить, що із 365 календарних днів розрахункового періоду для обчислення відпускних виключаємо всі 365 днів (335 днів через відсутність відомостей про нараховану зарплату і 30 днів через простій, який оплачений виходячи з 2/3 окладу).
Тоді в розрахунковому періоді нічого не залишилось і фактично він відсутній.
У такому разі розрахунок відпускних проводимо за правилами абз. 21 та 22 п. 4 Порядку № 100 (ср. ). А саме виходячи з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу. І якщо на час розрахунку розмір посадового окладу виявиться меншим за МЗП, то розраховуємо з МЗП.
Також зверніть увагу: якщо працівник працює на умовах неповного часу — розрахунок проводиться з посадового окладу (МЗП), обчисленого пропорційно до умов укладеного трудового договору.
При розрахунку середньої виходячи з посадового окладу (МЗП) нарахована зарплата визначається шляхом множення посадового окладу (МЗП) на кількість місяців розрахункового періоду (абз. 23 п. 4 Порядку № 100).
При розрахунку відпускної середньої розрахунковий період — 12 календарних місяців. За умовами прикладу оклад працівника становить 5265 грн. І на момент нарахування відпускних його розмір менший за МЗП (6500 грн). Отже, у розрахунок беремо МЗП. Зайнятість працівника повна, тому в розрахунку візьме участь МЗП у повному розмірі 6500 грн.
Обчислимо середньоденну зарплату:
6500,00 х 12 : (365 - 11) = 220,34 (грн),
де 12 — кількість місяців розрахункового періоду (травень 2021 року — квітень 2022 року);
365 — кількість календарних днів у розрахунковому періоді;
11 — кількість святкових та неробочих днів, що припали на розрахунковий період (без урахування 24.04.2022).
Середня для матдопомоги
За умовами, які описані в запитанні, матдопомога надається у травні 2022 року. І розрахунковим періодом буде березень 2022 року — квітень 2022 року. Із розрахункового періоду повністю виключаємо березень 2022 року через відсутність відомостей про нараховану зарплату і квітень 2022 року, оскільки весь місяць працівник був у простої.
У випадку з розрахунком матдопомоги також відсутній розрахунковий період. Тоді рахуємо середню зарплату для обчислення суми матдопомоги виходячи з окладу (МЗП).
У ситуації, наведеній у запитанні, оклад (5265 грн) менший за МЗП. Зайнятість повна. Припустимо, що працівник працює за стандартною п’ятиденкою (вихідні — субота, неділя). Розрахунок проводимо з МЗП (6500 грн).
Розрахуємо середньоденну зарплату:
6500 х 2 : (22 + 21) = 302,33 (грн),
де 2 — кількість місяців розрахункового періоду (березень 2022 року — квітень 2022 року);
(22 + 21) — кількість робочих днів за графіком роботи працівника, що припали на розрахунковий період (22 дні в березні 2022 року і 21 день у квітні 2022 року).
