Темы статей
Выбрать темы статей
Сортировать по темам

Відключили електроенергію: чи вводити простій?

Будз Владимир, эксперт по вопросам оплаты труда и трудовых отношений
Оплата труда Ноябрь, 2022/№ 21
Печать
Через пошкодження ворогом об’єктів електроенергетики, по всій країни запроваджені стабілізаційні відключення електроенергії. Що робити роботодавцю, якщо на підприємстві «пропало світло» у робочий час? Як оплачувати працівникам часи їх нероботи? Чи можна вводити простій? Дамо відповіді на ці запитання в нашій статті.

Як оформити?

На підприємстві відключили електроенергію, працівники перебувають на робочих місцях, але не можуть виконувати своїх трудових обов’язків. Чи вважати це простоєм? Так, адже відповідно до ст. 34 КЗпП простій — це призупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою чи іншими обставинами.

Простій може бути оголошений як по всьому підприємству, так і в окремому підрозділі або для конкретних працівників. При цьому слід враховувати, що на підприємстві можуть бути працівники, які можуть продовжувати виконувати свої посадові обов’язки попри відсутність електроенергії. Наприклад, сторож (охоронник), який постійно перебуває на робочому місці, або водій, який у будь-який момент може знадобитися керівнику підприємства для вирішення термінових справ.

Час, на який може вводитися простій, законодавство не обмежує. Це може бути одна година або декілька. Залежно від того, скільки тривало відключення електроенергії.

На жаль, на нормативному рівні не визначено порядку документального оформлення простою. За роз’ясненнями Мінсоцполітики (див. лист від 04.10.2013 № 179/06/186-13), для оформлення факту простою необхідно скласти відповідний акт, у якому фіксують причини, що зумовили припинення роботи, та наказ про простій.

Проте у ситуації з відключенням електроенергії для видання наказу керівника про запровадження простою достатньо буде службової (доповідної) записки відповідального працівника про факт відключення електроенергії і тривалість зупинки роботи. Скликати спеціальну комісію і встановлювати причину простою в цьому випадку немає необхідності.

У наказі про оголошення простою зазначаємо такі моменти:

— причину, що призвела до простою;

— дату (і час) початку та тривалість простою (дату/час його завершення);

— кому оголошено простій (для усього підприємства, певних підрозділів чи окремих категорій працівників);

— необхідність присутності або відсутності працівників на робочому місці;

— порядок оплати часу простою.

Можливий варіант такого наказу представлено на рис. 1.

img 1

Рис. 1. Приклад наказу про оголошення простою

Як табелювати?

Як правило, у табелі обліку використання робочого часу (далі — Табель) простій відображають так:

— у верхній комірці зазначають кількість годин простою,

— у нижній комірці ставлять «П» або цифровий код «23».

Якщо працівник частину дня працював, а іншу перебував у простої, то години роботи і «простійні» години доцільно зазначати у Табелі через дріб (див. рис. 2).

img 2

Рис. 2. Фрагмент Табеля за жовтень 2022 року

Як оплачувати?

Відповідно до ч. 1 ст. 113 КЗпП час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче 2/3 тарифної ставки встановленого працівнику розряду (окладу). У галузевих нормативних документах та колективних договорах може встановлюватися і більший розмір оплати за час простою. Та більшість роботодавців при оплаті простою дотримуються саме нижнього його розміру.

Особливість ситуації, яку ми сьогодні розглядаємо, полягає у тому, що час простою вимірюється в годинах. Тому розрахунок оплати часу простою потрібно проводити:

— при оплаті за окладом — виходячи із зарплати за годину, розрахованої шляхом ділення окладу на кількість годин, установлених згідно з графіком роботи;

— при відрядній формі оплати праці та погодинній оплаті праці — виходячи з годинної тарифної ставки.

Розглянемо приклади.

Приклад 1. На підприємстві встановлено 40-годинний робочий тиждень з вихідними у суботу та неділю та 8-годинним робочим днем. У жовтні 2022 року кількість робочих днів становить 21 роб. дн., норма тривалості робочого часу — 168 год. Оклад працівника 9000 грн. Працівник 27.10.2022 перебував у простої 5 годин у зв’язку з відключенням електроенергії.

У зазначеному випадку для того, щоб обчислити розмір «простійної» виплати, потрібно оклад працівника поділити на кількість робочих годин за графіком роботи в місяці, в якому відбувся простій, і результат помножити на 2/3 та кількість годин простою.

Відповідно оплата за 5 годин простою становить:

9000 : 168 х 2 : 3 х 5 = 178,57 (грн).

Приклад 2. Працівнику встановлено відрядну оплату праці. Відрядна розцінка за одну одиницю продукції — 30 грн/шт. Норма виробітку деталей на годину становить 3 шт./год. Час простою не з вини працівника 27.10.2022 (у зв’язку з відключенням електроенергії) становить 6 год.

У зазначеному випадку годинна тарифна ставка дорівнює:

3 х 30 = 90 (грн/год).

Оплата за 6 годин простою становить:

90 х 2 : 3 х 6 = 360 (грн).

App
Скачайте наше мобильное приложение Factor

© Factor.Media, 1995 -
Все права защищены

Использование материалов без согласования с редакцией запрещено

Ознакомиться с договором-офертой

Присоединяйтесь
Адрес
г. Харьков, 61002, ул. Сумская, 106а
Мы принимаем
ic-privat ic-visa ic-visa
Powered by
Factor Web Solutions
Мы используем cookie-файлы, чтобы сделать сайт максимально удобным для вас и анализировать использование наших продуктов и услуг, чтобы увеличить качество рекламных и маркетинговых активностей. Узнать больше о том, как мы используем эти файлы можно здесь.
Спасибо, что читаете нас Войдите и читайте дальше