Відключили електроенергію: чи вводити простій?

Як оформити?

На підприємстві відключили електроенергію, працівники перебувають на робочих місцях, але не можуть виконувати своїх трудових обов’язків. Чи вважати це простоєм? Так, адже відповідно до ст. 34 КЗпП простій — це призупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою чи іншими обставинами.

Простій може бути оголошений як по всьому підприємству, так і в окремому підрозділі або для конкретних працівників. При цьому слід враховувати, що на підприємстві можуть бути працівники, які можуть продовжувати виконувати свої посадові обов’язки попри відсутність електроенергії. Наприклад, сторож (охоронник), який постійно перебуває на робочому місці, або водій, який у будь-який момент може знадобитися керівнику підприємства для вирішення термінових справ.

Час, на який може вводитися простій, законодавство не обмежує. Це може бути одна година або декілька. Залежно від того, скільки тривало відключення електроенергії.

На жаль, на нормативному рівні не визначено порядку документального оформлення простою. За роз’ясненнями Мінсоцполітики (див. лист від 04.10.2013 № 179/06/186-13), для оформлення факту простою необхідно скласти відповідний акт, у якому фіксують причини, що зумовили припинення роботи, та наказ про простій.

Проте у ситуації з відключенням електроенергії для видання наказу керівника про запровадження простою достатньо буде службової (доповідної) записки відповідального працівника про факт відключення електроенергії і тривалість зупинки роботи. Скликати спеціальну комісію і встановлювати причину простою в цьому випадку немає необхідності.

У наказі про оголошення простою зазначаємо такі моменти:

— причину, що призвела до простою;

— дату (і час) початку та тривалість простою (дату/час його завершення);

— кому оголошено простій (для усього підприємства, певних підрозділів чи окремих категорій працівників);

— необхідність присутності або відсутності працівників на робочому місці;

— порядок оплати часу простою.

Можливий варіант такого наказу представлено на рис. 1.

Рис. 1. Приклад наказу про оголошення простою

Як табелювати?

Як правило, у табелі обліку використання робочого часу (далі — Табель) простій відображають так:

— у верхній комірці зазначають кількість годин простою,

— у нижній комірці ставлять «П» або цифровий код «23».

Якщо працівник частину дня працював, а іншу перебував у простої, то години роботи і «простійні» години доцільно зазначати у Табелі через дріб (див. рис. 2).

Рис. 2. Фрагмент Табеля за жовтень 2022 року

Як оплачувати?

Відповідно до ч. 1 ст. 113 КЗпП час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче 2/3 тарифної ставки встановленого працівнику розряду (окладу). У галузевих нормативних документах та колективних договорах може встановлюватися і більший розмір оплати за час простою. Та більшість роботодавців при оплаті простою дотримуються саме нижнього його розміру.

Особливість ситуації, яку ми сьогодні розглядаємо, полягає у тому, що час простою вимірюється в годинах. Тому розрахунок оплати часу простою потрібно проводити:

— при оплаті за окладом — виходячи із зарплати за годину, розрахованої шляхом ділення окладу на кількість годин, установлених згідно з графіком роботи;

— при відрядній формі оплати праці та погодинній оплаті праці — виходячи з годинної тарифної ставки.

Розглянемо приклади.

У зазначеному випадку для того, щоб обчислити розмір «простійної» виплати, потрібно оклад працівника поділити на кількість робочих годин за графіком роботи в місяці, в якому відбувся простій, і результат помножити на 2/3 та кількість годин простою.

Відповідно оплата за 5 годин простою становить:

9000 : 168 х 2 : 3 х 5 = 178,57 (грн).

У зазначеному випадку годинна тарифна ставка дорівнює:

3 х 30 = 90 (грн/год).

Оплата за 6 годин простою становить:

90 х 2 : 3 х 6 = 360 (грн).