Коли потрібна «інша» середня
Порядок № 100 визначає механізм обчислення середньої зарплати виходячи з виплат за останні:
а) 12 календарних місяців (для оплати часу відпусток / виплати компенсації за невикористані відпустки) — її ми сьогодні не чіпаємо;
б) 2 календарні місяці (для інших виплат).
«Іншу» середню зарплату ми використовуємо для оплати працівникам часу (п. 1 Порядку № 100):
— виконання державних та громадських обов’язків у робочий час;
— переведення на іншу легшу нижчеоплачувану роботу за станом здоров’я;
— переведення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, на іншу легшу роботу;
— надання жінкам додаткових перерв для годування дитини;
— виплати вихідної допомоги;
— службових відряджень (крім відряджень держслужбовців);
— вимушеного прогулу та часу затримки виконання рішення суду;
— направлення працівників на обстеження до медичних закладів;
— увільнення працівників-донорів від роботи;
— залучення працівників до виконання військових обов’язків;
— тимчасового переведення у разі виробничої необхідності на іншу нижчеоплачувану роботу.
— в інших випадках, коли відповідно до чинного законодавства виплати здійснюються на основі середньої заробітної плати*.
* Крім середнього заробітку, який визначають відповідно до Порядку № 1266 для оплати періоду тимчасової непрацездатності.
Як бачите, список чималенький. Отже, правильно розрахувати «іншу» середню дуже важливо. Тому не гаємо часу і одразу переходимо до розрахунків.
Формула для розрахунку
Для обчислення «іншої» середньої зарплати (ЗПсер) використовуємо просту формулу:
ЗПсер = ЗПф : Рф,
де ЗПф — заробіток, фактично нарахований працівнику протягом розрахункового періоду;
Рф — кількість робочих днів (годин), фактично відпрацьованих ним у розрахунковому періоді.
Зазвичай проблем із визначенням цих показників не виникає. Але щоб правильно їх підрахувати, потрібно перш за все правильно визначити розрахунковий період. І ось із цим і можуть бути складнощі.
Розрахунковий період
У загальному випадку розрахунковий період для обчислення «іншої» середньої зарплати — це останні 2 календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов’язана відповідна виплата (відрядження, направлення на курси підвищення кваліфікації, звільнення тощо).
Але життя — є життя. Ситуації можуть бути різними. Що тоді? Тоді і розрахунковий період буде іншим. Яким? Дивіться в таблиці нижче.
Розрахунковий період у особливих випадках
| Ситуація | Розрахунковий період |
| Працівник пропрацював менше 2 місяців (працівник — новачок) | Фактично відпрацьований час. Приклад 1. Працівника прийнято на роботу 29.06.2022. 30.08.2022 він направлений у відрядження. Розрахунковий період: червень — липень 2022 року. Але для розрахунку беремо виплати за період 29.06.2022 — 31.07.2022 (!). Приклад 2. Працівника прийнято на роботу 18.07.2022. 29.08.2022 його викликають до ТЦК СП (військкомату) для перевірки даних. Розрахунковий період: червень — липень 2022 року. Але для розрахунку беремо виплати за період 18.07.2022 — 31.07.2022 (!) |
| Працівник за останні 2 місяці не відпрацював жодного дня (був у відпустці, на лікарняному тощо) | Попередні 2 місяці роботи (абз. 4 п. 2 Порядку № 100). Приклад 3. Працівник направлений у відрядження з 01.09.2022. Але протягом липня — серпня 2022 року він не відпрацював жодного дня (був у відпустці без збереження зарплати з 01.07.2022). Розрахунковий період: травень — червень 2022 року |
| Працівник протягом останніх 4 місяців не працював з поважних причин (був у відпустці, хворів тощо) | У розрахунковому періоді немає зарплати. Розрахунок проводимо виходячи з окладу або МЗП (залежно від того, який показник вище) пропорційно до зайнятості працівника (абз. 3 — 5 п. 4 Порядку № 100) |
| В одному місяці працівника прийнято на роботу та сталася подія, з якою пов’язана відповідна виплата | Розрахункового періоду немає. Розрахунок проводимо виходячи з окладу або МЗП (залежно від того, який показник вище) пропорційно до зайнятості працівника (абз. 3 — 5 п. 4 Порядку № 100). Приклад 4. Працівника прийнято на роботу 08.08.2022. А вже 30.08.2022 він подав заяву про намір здати кров. Оклад працівника — 8000 грн. Розрахунок середньої проводимо виходячи з окладу, адже він вище за МЗП (у серпні 2022 року — 6500 грн) |
Розрахунковий період визначено? Але це ще не все. Тепер слід підрахувати кількість робочих днів (годин), фактично відпрацьованих працівником у такому розрахунковому періоді (Рф).
При цьому час, протягом якого працівник згідно з чинним законодавством не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково, виключаємо з розрахункового періоду. Це:
— дні простою не з вини працівника, за які за працівником частково зберігався заробіток;
— час перебування у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею 3 років (6/16/18 років — згідно з медичним висновком);
— дні відпустки без збереження заробітної плати як за ст. 25 і 26 Закону про відпустки;
— час, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток (перебування у відпустці, на лікарняному, на військовій службі тощо).
З розрахункового періоду також виключається час, за який відсутні дані про нараховану зарплату працівника внаслідок проведення бойових дій під час воєнного стану.
Один показник визначили, переходимо до наступного.
Виплати за відпрацьованих час
У розрахунку «іншої» середньої беруть участь усі виплати, що входять до складу заробітної плати, за винятком тих, що:
— перераховані у п. 4 Порядку № 100. Це переважно виплати, що носять разовий характер, не пов’язані напряму з робочим процесом, компенсаційні виплати (виплати за виконання окремих доручень, компенсаційні виплати на відрядження, зарплата, нарахована за час роботи у виборчих комісіях тощо);
— нараховані за час, протягом якого за працівником зберігався середній заробіток (виплати за час виконання державних та громадських обов’язків, відпускні, лікарняні, декретні, дні відрядження, оплачені за середнім тощо).
Визначити, які саме виплати взяти до уваги для розрахунку «іншої» середньої, вам допоможе консультація «Розрахунок середньої зарплати: супертаблиця на всі випадки життя» // «ОП», 2019, № 9.
До речі, усі виплати відносимо до місяців, ЗА які вони нараховані.
Виняток — премії (у тому числі за місяць) та інші заохочувальні виплати, нараховані за певний період (місяць, квартал, рік).
Такі виплати при розрахунку середньої враховуємо в заробіток місяця їх нарахування та наступних за ним місяців (якщо вони потрапляють у розрахунковий період). При цьому кількість місяців урахування буде дорівнювати кількості місяців, за які нарахована премія (інша заохочувальна виплата). Наприклад, премію, нараховану за квартал, ураховуємо протягом 3 наступних місяців починаючи з місяця її нарахування.
Але це ще не кінець. Адже після такого розподілу до розрахунку «середньої» потрапить не вся частина премії (інша заохочувальна виплата), що припала на той чи інший місяць розрахункового періоду, а визначена пропорційно відпрацьованим у них робочим дням.
Розрахункову суму премії (іншої заохочувальної виплати), яка враховується при визначенні середньої зарплати, знаходимо так: ділимо суму премії (виплати) на кількість відпрацьованих робочих днів у періоді, за який вона нарахована, і множимо на кількість відпрацьованих робочих днів у місяці, що увійшов до розрахункового періоду.
Якщо період, за який нараховано премію, працівником відпрацьовано частково, додатково доведеться врахувати обмеження, передбачене абз. 3 п. 3 Порядку № 100. Для цього розрахункову частину премії (іншої заохочувальної виплати), що припадає на місяці розрахункового періоду, треба порівняти із загальною сумою нарахованої премії (іншої заохочувальної виплати)**.
** Детальніше читайте у статті «Премії при розрахунку середньої за Порядком № 100: квітневі зміни» // «ОП», 2022, № 10.
Як результат — до розрахунку середнього заробітку повинна потрапити сума в розмірі не більше фактично нарахованої суми премії (іншої заохочувальної виплати).
