Темы статей
Выбрать темы

Суд поновив працівника: чи повертати вихідну допомогу?

Будз Владимир, эксперт по вопросам оплаты труда и трудовых отношений
Працівник був звільнений за скороченням штату на підставі п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП з виплатою вихідної допомоги. Після звільнення він звернувся до суду і за рішенням останнього його було поновлено на роботі. Чи потрібно працівнику повертати суму вихідної допомоги?

Вихідна допомога — гарантована виплата

Незалежно від причини звільнення, роботодавець зобов’язаний провести з працівником остаточний розрахунок і виплатити всі суми, що належать йому відповідно до трудового законодавства. Однією з таких виплат може виявитися вихідна допомога.

Випадки, коли роботодавець зобов’язаний виплатити вихідну допомогу працівникові, який звільняється, перераховані в ст. 44 КЗпП. Так, якщо працівника звільняють у зв’язку зі скороченням чисельності або штату працівників (п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП), йому виплачують вихідну допомогу в розмірі не менше середнього місячного заробітку.

Більше інформації про розмір вихідної допомоги залежно від підстави припинення трудових відносин ви можете знайти у статті «Вихідна допомога: як визначити розмір?» // «Оплата праці», 2022, № 10.

Поверненню не підлягає!

Трапляються випадки, коли невдоволений звільненням із займаної посади працівник оскаржує процедуру звільнення. Для цього він звертається до суду. У разі винесення рішення на його користь підприємство зобов’язане:

— поновити працівника на попередній роботі (ч. 1 ст. 235 КЗпП);

— виплатити йому середній заробіток за час вимушеного прогулу (ч. 2 ст. 235 КЗпП).

І ось тут цілком логічно виникає запитання: а як бути з вихідною допомогою, виплаченою при звільненні? Чи повинен працівник її повернути роботодавцеві?

ВАЖЛИВО!

Незважаючи на те, що після поновлення працівника на роботі підстави для виплати вихідної допомоги відсутні, вона не підлягає поверненню роботодавцеві.

Така правова позиція зазначена у постанові ВС від 12.08.2020 у справі № 306/1325/18. При цьому в своєму рішенні ВС посилається на постанову Великої Палати ВС від 16.01.2019 у справі № 753/15556/15 (провадження № 14-445цс18).

За основний аргумент представники Феміди використали ст. 1215 ЦКУ. Зазначена норма говорить про те, що не підлягають поверненню безпідставно набуті, зокрема, заробітна плата і платежі, прирівняні до неї, допомоги, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою:

1) добровільно;

2) за відсутності рахункової помилки з її боку;

3) за відсутності недобросовісності з боку набувача.

Оскільки вихідна допомога виплачена працівникові у зв’язку з вимогами законодавства, а не у зв’язку з помилкою, то вимагати її повернення роботодавець не має права. А те, що працівник у судовому порядку оскаржує наказ про звільнення з посади, не може свідчити про його недобросовісність.

Щорічна відпустка після поновлення

Хоча у запитанні читача про це не йдеться, вважаємо за потрібне торкнутися цієї теми.

Час оплаченого вимушеного прогулу, спричиненого незаконним звільненням, зараховується до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку. Про це чітко зазначено у п. 2 ч. 1 ст. 9 Закону про відпустки*.

* >Закон України «Про відпустки» від 15.11.96 № 504/96-ВР.

Тож у разі поновлення працівника він має право використати щорічну основну відпустку за весь час вимушеного прогулу. А якщо при звільненні працівнику була виплачена компенсація за невикористані дні щорічної відпустки?

А ось тут усе виглядає досить неоднозначно.

Так, на думку Мінсоцполітики (див. лист від 28.10.2016 № 1500/13/84-16) після поновлення працівника на роботі права на використання цих днів відпустки він не має. При цьому тривалість щорічної основної відпустки працівника, якого поновлено на роботі, визначається пропорційно з дати поновлення і до кінця його робочого року.

Але Вищий адміністративний суд у постанові від 07.03.2017 у справі № 821/500/16 доходить іншого висновку. Він трактує виплату компенсації при звільненні як добровільно виплачену суму. Тому вона не підлягає поверненню працівником або зарахуванню в рахунок оплати відпустки, що надається за час вимушеного прогулу.

Підстава та сама, що й у випадку з вихідною допомогою, — ст. 1215 ЦКУ. При цьому дні відпустки, за які була нарахована відпускна компенсація при звільненні, не «згорають». Працівник має право їх використати після поновлення на роботі.

Отже, маємо конкретний прецедент у судовій практиці. Вважаємо, він буде дуже корисним тим роботодавцям, які вирішують питання надання щорічної основної відпустки поновленим працівникам.

App
Скачайте наше мобильное приложение Factor

© Factor.Media, 1995 -
Все права защищены

Использование материалов без согласования с редакцией запрещено

Ознакомиться с договором-офертой

Присоединяйтесь
Адрес
г. Харьков, 61002, ул. Сумская, 106а
Мы принимаем
ic-privat ic-visa ic-visa

Мы используем cookie-файлы, чтобы сделать сайт максимально удобным для вас и анализировать использование наших продуктов и услуг, чтобы увеличить качество рекламных и маркетинговых активностей. Узнать больше о том, как мы используем эти файлы можно здесь.

Спасибо, что читаете нас Войдите и читайте дальше