Закон України від 26.06.97 р. № 400/97-ВР «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування»

Друк

Закон України від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР

(зі змінами і доповненнями, останні з яких унесені законами України
від 27 березня 2014 року № 1166-VII,
від 28 грудня 2014 року № 71-VIII)

Увага!

Дію Закону зупинено для сільськогосподарських товаровиробників — учасників експерименту по запровадженню єдиного податку на території Глобинського району Полтавської області, Старобешівського району Донецької області та Ужгородського району Закарпатської області згідно із Законом України від 15.01.98 р. № 25/98-ВР.

Дію Закону зупинено для сільськогосподарських товаровиробників — платників фіксованого сільськогосподарського податку, за винятком пункту 4 статті 1, пункту 3 статті 2, частини першої статті 3, пункту 4 статті 4, статті 5 у частині, що стосується платників збору, визначених у пункті 4 статті 1 Закону, згідно із Законом України від 17 грудня 1998 року № 320-XIV.

Цей Закон визначає порядок справляння та використання збору на обов’язкове державне пенсійне страхування.

Стаття 1. Платниками збору на обов’язкове державне пенсійне страхування є:

1) суб’єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об’єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об’єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи — суб’єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників;

2) філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначених у пункті 1 цієї статті, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник зборів, територіальної громади;

3) пункт 3 статті 1 втратив чинність з 1 січня 2011 року;

4) пункт 4 статті 1 втратив чинність з 1 січня 2011 року;

(зміни, внесені підпунктом «а» підпункту 1 пункту 35 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. № 107-VI, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008)

5) пункт 5 частини першої статті 1 виключено;

5) фізичні особи, які здійснюють операції з купівлі іноземної валюти в готівковій формі (крім фізичних осіб, що здійснюють операції з купівлі іноземної валюти для погашення кредитів).

Порядок проведення операції з купівлі іноземної валюти фізичними особами для погашення кредитів встановлюється Національним банком України.

Національний банк України забезпечує організацію і контроль за сплатою (утриманням) збору на обов’язкове державне пенсійне страхування при здійсненні операцій з купівлі іноземної валюти юридичними та фізичними особами, крім банківських установ, у готівковій формі.

Банки подають до 20 числа місяця, що настає за звітним, до органів Пенсійного фонду України звіт про нарахування (утримання) та сплату збору на обов’язкове державне пенсійне страхування при здійсненні операцій з купівлі іноземної валюти юридичними та фізичними особами, крім банківських установ, у готівковій формі у порядку та за формою, визначеними Кабінетом Міністрів України;

6) фізичні особи та суб’єкти господарювання, які подають ювелірні та побутові вироби з дорогоцінних металів на клеймування державним пробірним клеймом до казенних підприємств пробірного контролю.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, забезпечує організацію сплати (утримання) збору на обов’язкове державне пенсійне страхування при здійсненні казенними підприємствами пробірного контролю клеймування державним пробірним клеймом ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, поданих фізичними особами та суб’єктами господарювання, у безготівковій та/або готівковій формі.

Центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, здійснює контроль за сплатою (утриманням) збору на обов’язкове державне пенсійне страхування при здійсненні казенними підприємствами пробірного контролю клеймування державним пробірним клеймом ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, поданих фізичними особами та суб’єктами господарювання, у безготівковій та/або готівковій формі.

Казенні підприємства пробірного контролю подають до 20 числа місяця, що настає за звітним, до органів Пенсійного фонду України звіт про нарахування (утримання) та сплату збору на обов’язкове державне пенсійне страхування при здійсненні клеймування виробів державним пробірним клеймом у порядку та за формою, визначеними Кабінетом Міністрів України;

7) підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, фізичні особи, які набувають право власності на легкові автомобілі, що підлягають першій державній реєстрації в Україні в підрозділах Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України, крім випадків забезпечення легковими автомобілями інвалідів згідно із законодавством та успадкування легкових автомобілів відповідно до закону;

8) пункт 8 статті 1 виключено;

9) підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об’єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України;

10) підприємства, установи та організації, фізичні особи, які користуються послугами стільникового рухомого зв’язку, а також оператори цього зв’язку, які надають свої послуги безоплатно. При цьому збір на обов’язкове державне пенсійне страхування не сплачується, якщо послугами стільникового зв’язку користуються річкові, морські, повітряні, космічні транспортні засоби, засоби наземного технологічного транспорту (у тому числі таксі), що мають стаціонарно вбудоване обладнання радіозв’язку, радіонавігації та радіоастрономії, яке не може бути відокремлено від таких засобів без втрати його технологічних або експлуатаційних якостей чи характеристик.

Послуги стільникового рухомого зв’язку — послуги з передачі мережею зв’язку загального користування голосу, сигналів, звуків, зображень, друкованих чи письмових матеріалів або символів, призначених для конкретного абонента, у разі, коли для їх прийому або передачі використовується обладнання радіозв’язку.

Радіозв’язок — електрозв’язок, що здійснюється шляхом поширення електромагнітних хвиль у вільному просторі без штучного спрямовуючого середовища.

Роумінг — послуга стільникового рухомого зв’язку, яка забезпечує можливість абонентам здійснювати двосторонній зв’язок без подання будь-якої попередньої заяви або з такою під час переміщення із зони дії одного оператора до іншого як у межах України, так і за її межами.

Частина друга статті 1 втратила чинність.

(зміни, внесені підпунктом «б» підпункту 1 пункту 35 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. № 107-VI, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008)

Суб’єкти підприємницької діяльності, які застосовують спрощений режим оподаткування (єдиний податок), та юридичні і фізичні особи, що розташовані (проживають) у зонах гарантованого добровільного відселення та посиленого радіоекологічного контролю, сплачують збір на обов’язкове державне пенсійне страхування при здійсненні операцій з купівлі іноземної валюти в безготівковій та/або готівковій формі, торгівлі ювелірними виробами із золота (крім обручок), платини і дорогоцінного каміння, під час набуття права власності на легкові автомобілі у випадках, зазначених у пункті 7 частини першої цієї статті, з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, з надання послуг стільникового рухомого зв’язку на загальних підставах.

Стаття 2. Об’єктом оподаткування є:

1) абзац перший пункту 1 статті 2 втратив чинність з 1 січня 2011 року;

абзац другий пункту 1 статті 2 втратив чинність з 1 січня 2011 року;

абзац третій пункту 1 статті 2 виключено.

Для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об’єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» — «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»;

2) пункт 2 статті 2 втратив чинність з 1 січня 2011 року;

3) пункт 3 статті 2 втратив чинність з 1 січня 2011 року;

4) пункт 4 статті 2 виключено;

4) для платників збору, визначених пунктом 5 статті 1 цього Закону, — сума операції з купівлі іноземної валюти в готівковій формі;

5) для платників збору, визначених пунктом 6 статті 1 цього Закону, — вартість основного дорогоцінного металу (золото, срібло, платина, паладій), у перерахунку на вагу чистого металу, що міститься у сплаві, з якого виготовлено ювелірний чи побутовий виріб, визначена за офіційним курсом Національного банку України на банківські метали на час подання платником збору ювелірних та побутових виробів на клеймування до казенного підприємства пробірного контролю;

6) для платників збору, визначених пунктом 7 статті 1 цього Закону, — вартість легкового автомобіля;

7) пункт 7 статті 2 виключено;

8) для платників збору, визначених пунктом 9 статті 1 цього Закону, — вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна;

9) для платників збору, визначених пунктом 10 статті 1 цього Закону, — вартість будь-яких послуг стільникового рухомого зв’язку, сплачена споживачами цих послуг оператору, що їх надає, включаючи вартість вхідних та вихідних телефонних дзвінків, абонентську плату, плату (надбавку) за роумінг, суму страхового завдатку, авансу, вартість інших спеціальних послуг, зазначених у рахунку на оплату послуг стільникового рухомого зв’язку.

У разі продажу прав на тимчасове користування послугами стільникового рухомого зв’язку у вигляді магнітних карт, мікросхем або чипів об’єктом оподаткування є вартість їх продажу.

У разі, коли оператор стільникового зв’язку надає послуги з цього зв’язку безоплатно, об’єктом оподаткування є вартість таких послуг, визначена за звичайними розцінками (тарифами) такого оператора.

У разі, коли особа надає засоби, споруди або мережу зв’язку в оренду (лізінг) або передає ці об’єкти в інші види користування іншій особі, яка виконує функції оператора щодо третіх осіб, об’єктом оподаткування є тільки послуги, які надаються такою другою особою таким третім особам.

Не може бути об’єктом оподаткування:

транслювання програм радіо- та телевізійними станціями;

передавання або прийом інформації за допомогою радіозв’язку мережами відомчого чи технологічного зв’язку, що не мають автоматичної комутації з мережею зв’язку загального користування;

користування радіотелефонами та радіоподовжувачами, підключеними до номерів квартирних телефонів;

суми, які сплачуються одним оператором у компенсацію вартості послуг з роумінгу (або покриття від’ємного сальдо взаєморозрахунків з роумінгу) іншому оператору, який надав такі послуги.

Стаття 3. Збір на обов’язкове державне пенсійне страхування платники збору, визначені у частині другій цієї статті, сплачують до Пенсійного фонду України у порядку, визначеному законодавством України.

Платники, визначені пунктами 1, 2 та 3 статті 1 цього Закону, зобов’язані зареєструватися в органах Пенсійного фонду України. Комерційні банки при відкритті відповідних банківських рахунків зобов’язані вимагати інформацію від таких платників щодо зазначеної реєстрації.

Платники збору, визначені пунктами 5–7, 9 і 10 статті 1 цього Закону, збір на обов’язкове державне пенсійне страхування сплачують на бюджетні рахунки для зарахування надходжень до державного бюджету, відкриті в головних управліннях центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів. Ці кошти в установленому порядку зараховуються до загального фонду державного бюджету і використовуються згідно із законом про Державний бюджет України.

Частина четверта статті 3 втратила чинність з 1 січня 2011 року.

Частина п’ята статті 3 втратила чинність з 1 січня 2011 року.

Частина шоста статті 3 втратила чинність з 1 січня 2011 року.

Стаття 4. На обов’язкове державне пенсійне страхування встановлюються ставки збору у таких розмірах:

1) для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону:

абзац другий пункту 1 статті 4 втратив чинність з 1 січня 2011 року

(зміни, внесені підпунктом 4 пункту 35 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. № 107-VI, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008)

100 відсотків від об’єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.

абзац четвертий пункту 1 статті 4 втратив чинність з 1 січня 2011 року

абзац п’ятий пункту 1 статті 4 втратив чинність з 1 січня 2011 року

абзац шостий пункту 1 статті 4 втратив чинність з 1 січня 2011 року

абзац сьомий пункту 1 статті 4 втратив чинність з 1 січня 2011 року

2) пункт 2 статті 4 втратив чинність з 1 січня 2011 року;

3) пункт 3 статті 4 втратив чинність з 1 січня 2011 року;

4) пункт 4 статті 4 втратив чинність з 1 січня 2011 року;

5) пункт 5 статті 4 втратив чинність з 1 січня 2011 року;

6) пункт 6 статті 4 виключено;

6) для платників збору, визначених пунктом 5 статті 1 цього Закону, — 2 відсотки від об’єкта оподаткування, встановленого пунктом 4 статті 2 цього Закону;

6¹) для платників збору, визначених пунктом 5¹ статті 1 цього Закону, — 2 відсотки від об’єкта оподаткування, встановленого пунктом 41 статті 2 цього Закону;

7) для платників збору, визначених пунктом 6 статті 1 цього Закону, — 10,0 відсотка від об’єкта оподаткування, визначеного пунктом 5 статті 2 цього Закону;

8) для платників збору, визначених пунктом 7 статті 1 цього Закону, залежно від вартості об’єкта, визначеного пунктом 6 статті 2 цього Закону:

3 відсотки — якщо об’єкт оподаткування не перевищує 165 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня звітного року;

4 відсотки — якщо об’єкт оподаткування перевищує 165, але не перевищує 290 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня звітного року;

5 відсотків — якщо об’єкт оподаткування перевищує 290 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня звітного року;

9) пункт 9 статті 4 виключено;

10) для платників збору, визначених пунктом 9 статті 1 цього Закону, — 1 відсоток від об’єкта оподаткування, визначеного пунктом 8 статті 2 цього Закону;

11) для платників збору, визначених пунктом 10 статті 1 цього Закону, — 7,5 відсотка від об’єкта оподаткування, визначеного пунктом 9 статті 2 цього Закону.

Стаття 5. Стаття 5 втратила чинність з 1 січня 2011 року

Стаття 6.

1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

2. Кабінету Міністрів України:

протягом місяця після дня опублікування Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» подати Верховній Раді України пропозиції щодо внесення змін до законів України, що випливають із цього Закону;

протягом двох тижнів після дня опублікування Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» прийняти рішення, спрямовані на виконання цього Закону, та привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.

Президент України Л. Кучма