Теми статей
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Щодо закупівлі товарів, робіт та послуг за державні кошти до затвердження кошторисів на 2009 рік

Редакція ББ
Бюджетна бухгалтерія Лютий, 2009/№ 5
Друк
Лист від 01.12.2008 р. № 3303-27/1103

МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ

ЩОДО ЗАКУПІВЛІ ТОВАРІВ, РОБІТ ТА ПОСЛУГ ЗА ДЕРЖАВНІ КОШТИ ДО ЗАТВЕРДЖЕННЯ КОШТОРИСІВ НА 2009 РІК

Лист від 01.12.2008 р. № 3303-27/1103

 

Мінекономіки розглянуло листи стосовно можливості організації процедур закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти наприкінці поточного року, а також на початку нового року до затвердження кошторисів на 2009 рік.

Відносини у сфері державних закупівель регулюються відповідно до Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти (далі — Положення), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2008 р. № 921 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 19.11.2008 р. № 1017).

Згідно з підпунктом 4 пункту 2 Положення державні кошти — кошти Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів, державні кредитні ресурси, а також кошти Національного банку, державних цільових фондів, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, які спрямовуються на придбання товарів, робіт і послуг, необхідних для забезпечення діяльності зазначених органів, кошти підприємств.

Підпунктом 13 пункту 2 Положення визначено, що підприємства — державні, у тому числі казенні підприємства, установи та господарські товариства, у статутному капіталі яких державна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків, їх дочірні підприємства, а також підприємства і господарські товариства, у статутному капіталі яких 50 та більше відсотків належать державним, у тому числі казенним підприємствам і господарським товариствам, у статутному капіталі яких державна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків.

Розпорядниками державних коштів є органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, інші органи, установи та організації, визначені Конституцією України і законодавством, підприємства, а також підприємства, установи чи організації, утворені в установленому порядку органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим чи органами місцевого самоврядування та уповноважені на отримання державних коштів, взяття за ними зобов’язань і здійснення платежів (підпункт 18 пункту 2 Положення).

Оскільки замовниками є, зокрема, розпорядники бюджетних коштів, то відповідно до статті 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов’язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення. Недотримання цієї норми зумовлює призупинення бюджетних асигнувань або зупинення операції за бюджетними коштами (стаття 117 Бюджетного кодексу України).

Частиною 5 статті 51 Бюджетного кодексу України визначено, що розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та проводять видатки тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами.

У разі якщо до початку нового бюджетного періоду не набрав чинності закон про Державний бюджет України, згідно зі статтею 46 Бюджетного кодексу України, Кабінет Міністрів України має право здійснювати видатки Державного бюджету України відповідно до цієї статті Кодексу з наступними обмеженнями:

1) видатки Державного бюджету України можуть здійснюватися лише на цілі, які визначені у законі про Державний бюджет України на попередній бюджетний період і одночасно передбачені у проекті закону про Державний бюджет України на наступний бюджетний період, поданому Кабінетом Міністрів України до Верховної Ради України;

2) щомісячні видатки Державного бюджету України не можуть перевищувати 1/12 обсягу видатків, визначених законом про Державний бюджет України на попередній бюджетний період, крім випадків, передбачених частиною 4 статті 15 та частиною 4 статті 23 цього Кодексу;

3) до прийняття закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період провадити капітальні видатки забороняється, крім випадків, пов’язаних з введенням воєнного стану чи надзвичайного стану, оголошенням окремих місцевостей зонами надзвичайної екологічної ситуації, видатків, пов’язаних з капіталізацією банків, та видатків, що здійснюються із Стабілізаційного фонду.

У свою чергу, головний розпорядник бюджетних коштів отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у законі про Державний бюджет України чи рішенні про місцевий бюджет, доводить у встановленому порядку до розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня відомості про обсяги асигнувань, забезпечує управління бюджетними асигнуваннями.

При цьому пунктом 45 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 р. № 228 «Про затвердження Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ» передбачено, що у випадку, коли бюджетний розпис на наступний рік не затверджено в установлений законодавством термін, в обов’язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси або плани використань бюджетних коштів, які затверджуються їх керівниками.

Так, ураховуючи, що Положення не містить прямих обмежень щодо організації процедур закупівель до затвердження кошторису та з метою безперебійного постачання окремих видів товарів (надання послуг, виконання робіт), необхідних для ефективного функціонування організації, замовник для забезпечення невідкладних потреб у товарах, роботах і послугах у наступному році може наприкінці поточного року (чи на початку наступного) розпочати процедуру закупівлі за відповідним предметом закупівлі

виходячи з його очікуваної річної вартості за умови, що в договорі, а також основних умовах договору (проекті), що є невід’ємною складовою тендерної документації, запиту щодо цінових пропозицій, буде передбачено відповідний порядок виконання договірних зобов’язань залежно від обсягів реального фінансування, передбаченого в кошторисі організації. При цьому в договорі необхідно обов’язково передбачати умову виникнення платіжних зобов’язань замовника, а для розпорядників бюджетних коштів виходячи з частини 1 статті 23 Бюджетного кодексу України передбачати умову виникнення платіжних зобов’язань за наявності відповідного бюджетного призначення (бюджетних асигнувань) , оскільки згідно з частиною 6 статті 51 Бюджетного кодексу України будь-які зобов’язання, взяті фізичними та юридичними особами за коштами Державного бюджету України без відповідних бюджетних асигнувань або ж із перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України, не вважаються бюджетними зобов’язаннями.

 

Міністр економіки України Б. Данилишин

 

Коментар редакції

 

ПРОЦЕДУРИ ЗАКУПІВЕЛЬ МОЖНА РОЗПОЧАТИ ДО ЗАТВЕРДЖЕННЯ КОШТОРИСІВ

Як відомо, більшість бюджетних організацій повинна бути забезпечена безперебійним постачанням окремих видів товарів та послуг, як-от продукти харчування, медикаменти тощо. У зв’язку з цим виникли питання щодо правомірності проведення закупівель товарів, робіт і послуг до затвердження кошторисів, враховуючи, що відповідно до

п. 1 ст. 23 Бюджетного кодексу України від 21.06.2001 р. № 2542-III (далі — БКУ) будь-які бюджетні зобов’язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення.

У випадку коли бюджетний розпис на наступний рік не затверджено в установлений термін, то згідно з

п. 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою КМУ від 28.02.2002 р. № 228, в обов’язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи повинні складати на цей період тимчасові кошториси , згідно з якими й брати зобов’язання.

Мінекономіки у своєму

листі зазначає, що Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, затверджене постановою КМУ від 17.10.2008 р. № 921 (у редакції постанови КМУ від 19.11.2008 р. № 1017), яке є основним документом, що регулює відносини у сфері державних закупівель, не містить прямих обмежень щодо організації процедур закупівель до затвердження кошторису.

Таким чином, замовник для забезпечення невідкладних потреб у товарах, роботах чи послугах у наступному році має право

наприкінці поточного року чи на початку наступного розпочати процедуру закупівлі. Вартість предмета закупівлі при цьому визначається виходячи з його очікуваної річної вартості.

Також нагадаємо положення

ст. 46 та 79 БКУ, згідно з якими, якщо до початку нового бюджетного періоду бюджет на цей період не затверджено, щомісячні видатки державного та місцевих бюджетів України не можуть перевищувати 1/12 обсягу видатків, визначених законом про Державний бюджет України або рішенням відповідної ради про бюджет на попередній бюджетний період, крім випадків, передбачених ч. 4 ст. 15 та ч. 4 ст. 23 БКУ.

Мінекономіки наголошує, що умовами договору необхідно передбачити відповідний порядок виконання договірних зобов’язань

залежно від обсягів реального фінансування, яке буде передбачено в кошторисі. Тобто в договорі потрібно записати, що після фактичного затвердження кошторису сума зобов’язань по договору може бути скоригована відповідно до кошторису.

Також Мінекономіки зазначає: розпорядники бюджетних коштів у договорі обов’язково повинні передбачити як умову виникнення платіжних зобов’язань — наявність бюджетних призначень.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі