Облік вторинної сировини

Редакція ББ
Бюджетна бухгалтерія Червень, 2009/№ 24
В обраному У обране
Друк
Стаття

ОБЛІК ВТОРИННОЇ СИРОВИНИ

 

При списанні деяких товарно-матеріальних цінностей виникає вторинна сировина (металобрухт, запчастини, придатні для подальшого використання, дрантя тощо). Ця вторсировина може бути використана в подальшій діяльності установи або передана до спеціальних підприємств, які займаються її збором та переробкою. Тому вторсировина повинна мати певне відображення в обліку, про що й поговоримо в цій статті.

Тетяна РЯБУХА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

Виникнення вторинної сировини

Вторинна сировина (металобрухт, дрова, придатні для подальшого використання запчастини тощо), найчастіше з’являється в установах унаслідок списання товарно-матеріальних цінностей.

Загальний порядок списання матеріальних цінностей бюджетних установ визначений

Типовою інструкцією № 142/181. Під час списання таких матеріальних цінностей, які є основними засобами чи незавершеним будівництвом, треба дотримуватись вимог Порядку № 1314.

Відповідно до

п. 3 Типової інструкції № 142/181 списанню підлягають матеріальні цінності, які:

а) непридатні для подальшого використання;

б) виявлені в результаті інвентаризації як недостача;

в) морально застарілі;

г) фізично зношені;

ґ) пошкоджені внаслідок аварії чи стихійного лиха (за умови, що їх відновлення є неможливим або економічно недоцільним і вони не можуть бути реалізовані).

Списання з балансу установ матеріальних цінностей здійснюється шляхом їх продажу, безоплатної передачі чи ліквідації (на підставі акта). Звичайно ж, при продажу чи передачі товарно-матеріальних цінностей вторинна сировина не виникає. Вона з’являється лише у випадку списання матеріальних цінностей шляхом ліквідації.

Слід мати на увазі, що відповідно до

п. 20 Типової інструкції № 142/181 списання матеріальних цінностей з обліку (як ліквідація на підставі акта про списання), без наступної їх реалізації або передачі іншій бюджетній установі, здійснюється лише у випадках, коли подальше використання цих цінностей неможливе або економічно недоцільне.

Можливість використання окремих вузлів, деталей, матеріалів списаного об’єкта визначає постійно діюча комісія установи. Вона ж проводить їх оцінку.

Згідно з

п. 8 Типової інструкції № 142/181 при списанні необоротних активів складається відповідний акт за типовою формою № ОЗ-3 (бюджет) «Акт про списання основних засобів», № ОЗ-4 (бюджет) «Акт про списання автотранспортних засобів», № ОЗ-5 (бюджет) «Акт про списання з балансу бюджетних установ і організацій вилученої з бібліотеки літератури», форма та порядок складання яких затверджені наказом № 125/70.

При списанні запасів складається акт за типовою формою № З-2 «Акт списання», форма та порядок складання якого затверджені

наказом № 130.

Також при списанні матеріальних цінностей можуть складатися акти довільної форми із зазначенням вичерпної інформації щодо їх кількісних та якісних показників і причин вибуття (списання). Це дозволено

п. 8 Типової інструкції № 142/181.

У випадку, якщо в результаті ліквідації матеріальних цінностей окремі деталі, вузли, матеріали ще

можуть бути використані установою чи підлягають передачі в установленому порядку, комісією додатково складається акт про оцінку таких цінностей.

Розбирання та демонтаж матеріальних цінностей, які втратили своє виробниче призначення або стали непридатними, здійснюється лише після затвердження в установленому порядку акта про їх списання.

Відмітимо також, що згідно з

п. 21 Порядку № 1314 розбирання та демонтаж майна, що є основними засобами чи об’єктами незавершеним будівництвом, що пропонується до списання, проводиться тільки після прийняття відповідним суб’єктом управління рішення про надання згоди на списання майна (крім випадків пошкодження майна внаслідок аварії чи стихійного лиха).

Контролює вилучення з майна, що підлягає списанню, придатних вузлів, деталей, матеріалів та агрегатів, а також вузлів, деталей, матеріалів та агрегатів, що містять дорогоцінні метали і дорогоцінне каміння, визначає їх кількість, вагу та контролює здачу на склад і оприбуткування на відповідних балансових рахунках комісія із списання майна. Вона утворюється в установі відповідно до

п. 9 Порядку № 1314 та п. 6 Типової інструкції № 142/181.

Свої особливості має списання товарно-матеріальних цінностей, що мають дорогоцінні метали чи дорогоцінне каміння. Розглянемо їх.

 

ВИЛУЧЕННЯ І ЗДАЧА дорогоцінних МЕТАЛІВ ТА КАМІННЯ

Згідно з

п. 17 Порядку № 142/181 та п. 25 Порядку № 1314 деталі та вузли, що містять дорогоцінні метали і дорогоцінне каміння, вилучені після демонтажу матеріальних цінностей, підлягають здачі суб’єктам господарювання*, які провадять діяльність із збирання та первинної обробки брухту і відходів дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння на підставі ліцензій на цей вид діяльності, одержаних від Мінфіну України.

* Адреси спеціалізованих підприємств України, які здійснюють приймання та переробку відходів і лому дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння можна дізнатись у Департаменті державного регулювання операцій з дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням та пробірного нагляду, яке входить до складу Міністерства фінансів України (сайт Мінфіну — www.minfin.gov.ua; адреса — 01008 м. Київ, вул. Грушевського, 12/2).

За наявності відомчих або централізованих пунктів, що займаються збиранням і демонтажем техніки, апаратури, приладів та інших виробів, останні здаються без демонтажу, цілим комплексом.

Забороняється

знищувати, викидати, здавати в лом техніку, апаратуру, прилади та інші вироби, що містять дорогоцінні метали і дорогоцінне каміння, без попереднього вилучення і одночасного оприбуткування цінних деталей.

Забороняється

передача, списання і продаж техніки, апаратури та інших необоротних активів за цінами, нижчими від вартості дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, що містяться в них, за вирахуванням витрат на їх вилучення.

Кошти, отриманні від здачі дорогоцінних металів та каміння розподіляються між установою та державним або місцевим бюджетами залежно від джерела фінансування установи. Відповідно до

п. 18 ст. 2 Закону № 835 80 % коштів, отриманих установами та організаціями, що утримуються за рахунок коштів Державного бюджету України, за здані у вигляді брухту і відходів золото, платину, метали платинової групи, дорогоцінне каміння, та 50 % коштів, отриманих цими установами та організаціями за здане у вигляді брухту і відходів срібло, підлягають перерахуванню до Державного бюджету України.

Між установою та місцевим бюджетом розподілення коштів відбувається так само. Згідно з

п. 11 ст. 35 Закону № 835 до місцевого бюджету належать 80 % коштів, отриманих установами та організаціями, що утримуються за рахунок коштів місцевих бюджетів, за здані у вигляді брухту і відходів золото, платину, метали платинової групи, дорогоцінне каміння, і 50 % коштів, отриманих цими установами та організаціями за здане у вигляді брухту і відходів срібло.

Головне контрольно-ревізійне управління України у своєму

листі від 24.12.2004 р. № 12-14/588 указувало, що за порушення встановленого законодавством порядку операцій з дорогоцінними металами залежно від виду вчиненого правопорушення передбачено як адміністративну, так і кримінальну відповідальність.

Так, відповідно до

ст. 1891 КУпАП порушення затверджених норм використання, норм втрат дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, норм використання, норм втрат відходів і лому у процесі виробництва, установленого порядку обліку або відсутність такого обліку, незабезпечення належних умов зберігання дорогоцінних металів або дорогоцінного каміння у процесі виробництва, установленого порядку реалізації дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, установленого порядку збирання і здавання їх відходів та лому тягне за собою накладання штрафу на посадових осіб установ і організацій від 8 до 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 136 до 340 грн.).

Згідно зі

ст. 214 ККУ ухилення від передбачених законом обов’язкової здачі на афінаж або обов’язкового продажу видобутих із надр, отриманих із вторинної сировини, піднятих чи знайдених дорогоцінних металів чи дорогоцінне каміння, якщо це діяння вчинене у великому розмірі, а також ухилення від обов’язкової здачі на афінаж або для обов’язкового продажу скуплених дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, ювелірних чи побутових виробів з них або лому таких виробів карається штрафом від 300 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 5100 до 17000 грн.) або обмеженням волі на строк до двох років.

Також зазначимо, що обов’язковій здачі спеціалізованим підприємствам підлягають виготовлені із кольорових металів деталі та вузли, які не використовуються в цій установі для ремонту машин, інструментів, приладів, обладнання.

На відміну від коштів, які установи отримують від здавання брухту і відходів золота, платини, металів платинової групи, дорогоцінного каміння, срібла,

кошти, отримані ними від реалізації металобрухту чорних, кольорових металів або їх сплавів, залишаються в розпорядженні установи у повному обсязі.

Відповідно до

постанови № 659 надходження за здані у вигляді лому та відходів чорні, кольорові, дорогоцінні метали, дорогоцінне каміння, які відповідно до чинного законодавства залишаються у розпорядженні бюджетних установ, належать до підгрупи 4 групи 1 власних надходжень бюджетних установ (надходження бюджетних установ від реалізації майна) та зараховуються до доходів спеціального фонду кошторису.

Такі кошти витрачаються згідно з кошторисом на:

— покриття витрат, пов’язаних з організацією збирання і транспортуванням металобрухту до приймального пункту;

— ремонт, модернізацію або придбання нових необоротних активів (крім будівель і споруд) і матеріальних цінностей;

— преміювання осіб, безпосередньо зайнятих збиранням металобрухту;

— господарські потреби установи.

 

Бухгалтерський облік

Відповідно до

п. 16 Типової інструкції № 142/181 та п. 23 Порядку № 1314 усі деталі, вузли і агрегати розібраного та демонтованого обладнання, що придатні для ремонту іншого обладнання, а також матеріали, отримані від ліквідації необоротних активів, оприбутковуються на відповідних субрахунках бухгалтерського обліку, а непридатні деталі та матеріали оприбутковуються як інші матеріали (субрахунок 239 «Інші матеріали») і підлягають обов’язковому здаванню установі, на яку покладено збір такої сировини.

Оприбуткування матеріальних цінностей, отриманих від ліквідації необоротних активів та інших цінностей, повинно здійснюватися за певною вартістю. Як зазначалося вище,

вартісна оцінка таких матеріальних цінностей здійснюється постійно діючою комісією та обов’язково вказується у документах, на підставі яких ці цінності оприбутковуються.

Вартість матеріальних цінностей, отриманих від ліквідації необоротних активів та інших цінностей, визначається

виходячи з ціни їх можливого використання чи реалізації, яка, у свою чергу, може бути визначена на підставі діючих ринкових цін на аналогічні матеріальні цінності (можна використовувати дані прайс-листів) з урахуванням їх зносу, на підставі висновку, наданого спеціалізованою організацією, яка здійснювала оцінку тощо.

Оприбуткування матеріальних цінностей, отриманих від ліквідації необоротних активів та інших цінностей, здійснюється на підставі накладної (акта приймання матеріальних цінностей).

Дані щодо матеріальних цінностей, отриманих від ліквідації необоротних активів, відображаються на зворотному боці Акта про списання основних засобів (типова форма № ОЗ-3 (бюджет)) і четвертій сторінці Акта про списання автотранспортних засобів (типова форма № ОЗ-4 (бюджет)) у розділі «Розрахунок результатів списання об’єкта».

Дані щодо матеріальних цінностей, отриманих від ліквідації інших матеріальних цінностей можна вказати у рядку «Окремі зауваження комісії» Акта списання типової форми № З-2 чи вписати окремим рядком.

Що стосується відображення в бухгалтерському обліку операцій з оприбуткування матеріальних цінностей, отриманих від ліквідації інших матеріальних цінностей, та подальшого їх використання на власні потреби установи чи їх реалізації, то безпосередньо ці операції

Інструкцією № 61 не розглядалися. Тому враховуючи п. 4 Інструкції № 61 , який дає право установам самостійно визначати кореспонденцію субрахунків, що не наведена в цій Інструкції, виходячи з норм такої кореспонденції субрахунків та нормативно-правових актів з бухгалтерського обліку бюджетних установ, пропонуємо наш варіант бухгалтерського обліку вторинної сировини. При цьому врахуємо вимоги Інструкції № 61, п. 16 Типової інструкції № 142/181, п. 23 Порядку № 1314, постанови № 659 та змісту деяких листів Держказначейства на схожу тему, на які спиратимемося далі під час розгляду прикладів.

Приклад 1.

Унаслідок списання меблів (стільці) вартістю 1200 грн. отримано відходи деревини на суму 100 грн., що було використано на потреби установи — для ремонту інших меблів.

 

№ з/п

Зміст операції

Кореспонденція субрахунків

Сума (грн.)

дебет

кредит

1

Списано меблі

401

113

1200

2

Оприбутковано відходи деревини, придатні для подальшого використання установою*/**

323

711

100

364

323

100

234

364

100

3

Використано відходи деревини для ремонту меблів власними силами установи, що підтверджено актом списання**

811

234

100

* Для уникнення розбіжностей між даними обліку про виконання бюджетів і виконання кошторисів розпорядників бюджетних коштів та включення до форми звітності, що складаються органами Держказначейства України, показників з надходжень у натуральній формі та їх використання за звітний період розпорядники бюджетних коштів до закінчення звітного періоду складають та подають до органів Держказначейства Довідку про надходження у натуральній формі.

Для відображення планових показників за операціями у натуральній формі вносяться зміни до кошторису на підставі довідок установленої форми, які подаються до органів Держказначейства до закінчення звітного періоду.

** Відповідно до листа Держказначейства України від 08.06.2007 р. № 3.4-10/1473-6872 оприбуткування вторинної сировини від списаних об’єктів необоротних активів відображається у Звіті про надходження і використання коштів, отриманих як плата за послуги, що надаються бюджетними установами (форма № 4-1д, № 4-1м) за підгрупою 4 групи 1 власних надходжень бюджетних установ — надходження бюджетних установ від реалізації майна (у графах 9 «Надійшло коштів», 10 «Касові видатки»).

 

Приклад 2.

Установою, що утримується за рахунок місцевого бюджету, списано комп’ютер вартістю 4300 грн. Відповідно до технічного паспорта, в комп’ютері містились дорогоцінні метали (золото), які було вилучено, оприбутковано на загальну суму 250 грн., а потім реалізовано спеціалізованому підприємству. Крім того, оприбутковано деталі списаного комп’ютера, які не мають у своєму складі дорогоцінних металів та можуть бути використанні для ремонту комп’ютерної техніки. Комісією ці деталі оцінено та встановлено їх вартість — 100 грн.

 

№ з/п

Зміст операції

Кореспонденція субрахунків

Сума, грн.

дебет

кредит

1

2

3

4

5

1

Списано комп’ютер

401

104

4300

2

Віднесено на видатки вартість послуг з вилучення дорогоцінних металів спеціалізованим підприємством відповідно до акта виконаних робіт

811

675

85

3

Перераховано оплату за послуги з вилучення дорогоцінних металів спеціалізованому підприємству

675

323

85

4

Оприбутковано деталі та запасні частини, що містять дорогоцінні метали та підлягають здаванню спеціалізованому підприємству*

239

364**

250

5

Передано за накладною деталі та запасні частини, що містять дорогоцінні метали, спеціалізованому підприємству

364

239

250

6

Надійшли на спеціальний рахунок кошти за здавання дорогоцінних металів (золото)

323

711**

250

7

Нарахована заборгованість перед місцевим бюджетом відповідно до п. 11 ст. 35 Закону № 835 (80 % від суми, отриманої за здавання дорогоцінних металів (золото))

711

642

200

8

Перераховано в дохід бюджету частину суми, отриманої за здавання дорогоцінного металу

642

323

200

9

Оприбутковано запасні частини, що не містять дорогоцінних металів та придатні до подальшого використання установою***

323

711

100

364

323

100

238

364

100

10

Використано запасні частини для ремонту комп’ютерної техніки власними силами установи, що підтверджено актом списання

811

238

100

* Оскільки передбачається реалізація деталей та запчастин, що містять дорогоцінні метали, вважаємо, що до органів Державного казначейства не потрібно подавати Довідку про надходження в натуральній формі.

** На нашу думку, у разі оприбутковування деталей та запчастин для подальшої реалізації субрахунок 711 «Доходи з коштів, одержані як плата за послуги» залучати недоцільно, оскільки установа одержує не доходи, а зобов’язання щодо передачі таких деталей та запчастин спеціалізованому підприємству. Доходи виникають під час надходження грошових коштів на спеціальний реєстраційний рахунок.

*** До органу Держказначейства подається Довідка про надходження у натуральній формі (див. посилання до прикладу 1).

 

Приклад 3.

Установою списано стару металеву огорожу вартістю 16000 грн. Металобрухт, що утворився після списання огорожі, здано спеціалізованому підприємству. Кошти в сумі 2500 грн., що отримано від здавання металобрухту, витрачено на ремонт необоротних активів.

 

№ з/п

Зміст операцій

Кореспонденція субрахунків

Сума, грн.

дебет

кредит

1

Списано металеву огорожу згідно з актом на списання

401

103

16000

2

Оприбутковано металобрухт, який утворився після списання огорожі*

239

364

2500

3

Передано за накладною металобрухт спеціалізованому підприємству

364

239

2500

4

Надійшли від спеціалізованого підприємства на спеціальний рахунок кошти за зданий металобрухт

323

711

2500

5

Відремонтовано сходи у будівлі установи згідно з актом виконаних робіт

811

675

2500

6

Перераховано організації-виконавцю робіт за ремонтні роботи

675

323

2500

* Див. посилання до попереднього прикладу.

 

Нормативні документи

КУпАП

— Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-X.

ККУ

— Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 р. № 2341-III.

Закон № 835

— Закон України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» від 26.12.2008 р. № 835-VI.

Порядок № 1314

— Порядок списання об’єктів державної власності, затверджений постановою КМУ від 08.11.2007 р. № 1314.

Постанова № 659

— постанова КМУ «Про затвердження переліку груп власних надходжень бюджетних установ, вимог щодо їх утворення та напрямів використання» від 17.05.2002 р. № 659.

Типова інструкція № 142/181 —

Типова інструкція про порядок списання матеріальних цінностей з балансу бюджетних установ, затверджена наказом Державного казначейства України, Міністерства економіки України від 10.08.2001 р. № 142/181.

Наказ № 125/70

— наказ Головного управління Державного казначейства України та Державного комітету статистики України «Про затвердження типових форм з обліку та списання основних засобів, що належать установам і організаціям, які утримуються за рахунок державного або місцевих бюджетів та Інструкції з їх складання» від 02.12.97 р. № 125/70.

Наказ № 130

— наказ Державного казначейства України «Про затвердження типових форм обліку та списання запасів бюджетних установ та інструкції про їх складання» від 18.12.2000 р. № 130.

Інструкція № 61 —

Інструкція про кореспонденцію субрахунків бухгалтерського обліку для відображення основних господарських операцій бюджетних установ, затверджена наказом Державного казначейства України від 10.07.2000 р. № 61.
Оформи передплату та читай все Передплатити журнал

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
Завантажуйте наш мобільний додаток iFactor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Закрити
icon-block
Заважає реклама?
Ви маєте можливість її відключити!
Бажаєте побачити, як сайт буде виглядати без реклами?
Вимкнути на 10 секунд