ПИТАННЯ ІНДЕКСАЦІЇ НЕОБОРОТНИХ АКТИВІВ
Вікторія МАТВЄЄВА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»
Інструкцією з обліку необоротних активів бюджетних установ, затвердженою наказом Державного казначейства України від 17.07.2000 р. № 64, передбачено щорічне проведення індексації необоротних активів, що значаться на балансі бюджетних установ.
У зв’язку з цим виникли такі запитання:
1) чи необхідно проводити індексацію малоцінних необоротних матеріальних активів, що обліковуються на субрахунку 113;
2) як правильно розрахувати суму індексації, якщо первісна вартість будівлі — 25000 грн., знос — 6000 грн., експертна оцінка будівлі — 50000 грн.;
3) у 2008 році на баланс установи було зараховано приміщення, первісна вартість якого становила — 10000 грн., знос — 10000 грн., тобто знос нараховано в розмірі 100 % і залишкова вартість дорівнює нулю. Яка в цьому випадку буде проіндексована вартість?
(м. Харків)
Запитання, що стосуються проведення індексації необоротних активів, постійно надходять від наших читачів, і тому на шпальтах видання ми часто приділяємо увагу цій темі.
Розглянемо перелічені запитання по черзі.
1. Насамперед нагадаємо, що на сьогодні для бюджетних установ основним документом, що визначає порядок обліку необоротних активів, у тому числі й механізм проведення їх індексації, є
Інструкція з обліку необоротних активів бюджетних установ, затверджена наказом Державного казначейства України від 17.07.2000 р. № 64 (далі — Інструкція № 64).Дійсно, цим документом передбачено, що бюджетні установи проводять індексацію первісної (відновлювальної) вартості
груп необоротних активів .По суті,
Інструкція № 64 передбачає проведення індексації всіх необоротних активів, до яких належать основні засоби, інші необоротні матеріальні активи та нематеріальні активи. З цього випливає, що індексації підлягають об’єкти необоротних активів, що обліковуються в бухгалтерському обліку на рахунках 10 «Основні засоби», 11 «Інші необоротні матеріальні активи» та 12 «Нематеріальні активи».При цьому для таких об’єктів, як земельні ділянки та житловий фонд, порядок проведення індексації регулюється окремими документами.
Крім того, в
Інструкції про кореспонденцію субрахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ, затвердженій наказом Державного казначейства України від 10.07.2000 р. № 61, у розділі 1 «Облік необоротних активів» серед інших господарських операцій наведено таку: зміна вартості необоротних активів після проведення індексації (п. 1.8), яка відображається в бухгалтерському обліку записом за Дт субрахунків 101 — 122 та Кт субрахунків 401, 131 — 133.Як бачимо, зазначені документи не містять жодних винятків для малоцінних необоротних матеріальних активів, що обліковуються на субрахунку 113 «Малоцінні необоротні матеріальні активи».
Таким чином, бюджетні установи, що мають на балансі малоцінні необоротні матеріальні активи, індексують їх у загальному порядку. Докладніше з порядком проведення індексації можна ознайомитися у статті «Індексація необоротних активів» // «Бюджетна бухгалтерія», 2009, № 5.
2. Індексація первісної (відновлювальної) вартості груп необоротних активів проводиться згідно з коефіцієнтом індексації, розрахованим за формулою, зазначеною в
п.п. 8.3.3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94 р. № 334/94-ВР (п. 1.7 Інструкції № 64). За 2008 рік коефіцієнт індексації дорівнює 1,123.При проведенні індексації відбувається зміна первісної (відновлювальної) вартості необоротних активів та зносу. Залежно від розміру нарахованого зносу застосовуються різні підходи до переоцінки (
п. 1.10 Інструкції № 64).Так, при індексації необоротних активів, які мають
залишкову вартість, відбувається зміна величини первісної вартості та нарахованого зносу такого об’єкта.Первісну вартість такого об’єкта збільшують на відповідний коефіцієнт індексації, і така величина є проіндексованою первісною вартістю.
Проіндексована вартість об’єкта = Первісна вартість х Кі
Аналогічно індексують суму нарахованого зносу.
Проіндексована сума зносу = Сума нарахованого зносу х Кі
Отже, якщо первісна вартість будівлі становить 25000 грн., а сума зносу — 6000 грн., то розрахунок здійснюють так:
— проіндексована первісна вартість будівлі — 25000 грн. х 1,123 = 28075 грн.;
— проіндексована сума зносу — 6000 грн. х 1,123 = 6738 грн.
Щодо експертної оцінки будівлі, то, як зазначало Державне казначейство України в
листі від 23.04.2008 р. № 3.4-04/1153-6784 (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2008, № 27), необхідність у залученні суб’єктів оціночної діяльності до складу комісії з переоцінки виникає в разі проведення незалежної оцінки. Як правило, така оцінка проводиться, якщо залишкова вартість об’єкта дорівнює нулю*.* Детально така ситуація розглядалася в газеті «Бюджетна бухгалтерія», 2009, № 35, с. 41.
3. Відповідно до
п. 1.10 Інструкції № 64 в разі, якщо залишкова вартість об’єкта необоротних активів дорівнює нулю, його переоцінена залишкова вартість додається до його первісної (переоціненої) вартості без зміни суми зносу.При переоцінці об’єктів, залишкова вартість яких дорівнює нулю, доводиться застосовувати механізм переоцінки, який використовують підприємства, установи та організації небюджетної сфери, керуючись
п. 17 П(С)БО 7. У результаті переоцінки первісну вартість таких об’єктів буде збільшено на переоцінену залишкову вартість, а сума зносу залишиться без змін.У цьому випадку переоцінена залишкова вартість є
справедливою вартістю, за якою може бути здійснено продаж або обмін об’єкта, тобто переоцінена залишкова вартість дорівнюватиме справедливій вартості.Для визначення справедливої вартості об’єктів для бюджетних установ ідеальним варіантом є залучення суб’єктів оціночної діяльності*. До речі, у керівника бюджетної установи для цього є всі підстави —
ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.2001 р. № 2658-III та п. 1.10 Інструкції № 64.* Детально така ситуація розглядалася в газеті «Бюджетна бухгалтерія», 2009, № 35, с. 41.
Щодо порядку визначення переоціненої залишкової вартості, то такий розрахунок наводився у статті «Індексація необоротних активів» («Бюджетна бухгалтерія», 2009, № 5).
