ВИКОРИСТАННЯ АВТОмобіля ПРАЦІВНИКА
Придбання бюджетною організацією власного автотранспорту для службових цілей — завдання не завжди здійсненне, особливо в період економічної кризи.
А якщо без засобу пересування не обійтися? У цьому випадку можна запозичити автомобіль працівника. Як це зробити — відповідь знайдете у статті.
Ольга ВІТКОВСЬКА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»
На шпальтах нашого видання неодноразово розглядалися особливості використання в діяльності установи автомобіля працівника (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2007, № 36, с. 17; № 43, с. 25; 2008, № 38, с. 28; 2009, № 22, с. 23). Однак запитання, що надходять до редакції, свідчать про те, що є необхідність знову повернутися до цієї теми.
Чинне законодавство не забороняє бюджетним установам використовувати в разі потреби орендовані автомобілі на підставі укладених договорів з їх власниками, у тому числі й з працівниками установи. Тому автомобіль працівника може бути використано як службовий.
Оформити використання автомобіля працівника можна кількома способами, а саме шляхом укладення:
— договору оренди (платне користування);
— договору позички (безоплатне користування).
Зупинимося на особливостях укладення кожного виду договорів докладніше.
ДОГОВІР ОРЕНДИ
Далі виходитимемо з того, що установі потрібний тільки автомобіль, тобто у штаті є водій або працівник, для якого автомобіль орендують і який ним керуватиме (наприклад, керівник установи). У цьому випадку слід укладати
договір оренди транспортного засобу (без екіпажу). Сторонами в ньому виступатимуть власник автомобіля — працівник установи та установа. За договором оренди працівник передає установі право використовувати його автомобіль, але не надає жодних послуг, пов’язаних з керуванням ним.Орендні операції регулюються
гл. 58 ЦКУ «Найм (оренда)» та параграфом 5 «Оренда майна та лізинг» гл. 30 розділу VI ГКУ. У гл. 58 ЦКУ визначено загальні положення, що регулюють відносини за договором оренди, сторонами якого можуть бути як фізичні, так і юридичні особи. Параграф 5 гл. 30 розділу VI ГКУ регулює відносини оренди, що виникають між суб’єктами господарювання.Згідно з
ч. 1 ст. 759 ЦКУ за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачу майно в користування за плату на певний строк. Отже, користування майном за договором оренди може бути тільки платним (на відміну від договору позички). У зв’язку з цим, якщо передбачається використання авто працівника на умовах оренди, то для здійснення видатків на оренду автомобіля та його утримання установа повинна мати затверджені асигнування за відповідним КЕКВ.До речі, на закупівлю послуг оренди, у тому числі оренду автомобіля у фізосіб, поширюються вимоги
Положення № 921. Тому, якщо вартість оренди авто становить не менше 100 тис. грн. на рік, слід провести закупівлю послуг з оренди відповідно до Положення № 921.Часто читачі запитують: а якщо ми плануємо використовувати авто працівника на платній основі, але не регулярно, а в міру необхідності, то як у цьому випадку оформити цивільно-правові відносини? Підкреслимо, що в цьому випадку також необхідно укласти договір оренди транспортного засобу незалежно від того, використовуватиметься автомобіль постійно чи в міру необхідності.
Ще одне актуальне запитання: чи можна брати в оренду автомобіль працівника, якщо його придбано у кредит? Згідно зі
ст. 586 ЦКУ майно, придбане у кредит, можна передавати в користування іншій особі або іншим чином розпоряджатися ним лише за згодою кредитора (ним, як правило, є банк), якщо інше не встановлено договором. Зауважимо: як правило, кредитним договором установлено обмеження щодо можливості відчуження, передачі в оренду майна, придбаного у кредит. Отже, у цьому випадку не зайвим буде ознайомитися з умовами кредитного договору.Розглянемо особливості укладення договору оренди транспортного засобу.
Документальне оформлення
Статтею 799 ЦКУ
встановлено: договір оренди транспортного засобу укладається в письмовій формі. Примірний зразок такого договору наведено на с. 25 цього номера. Письмова форма договору оренди необхідна не тільки для того, щоб передбачити в ньому всі нюанси, що стосуються умов оренди та відповідальності сторін, а ще от чому. Статтею 799 ЦКУ передбачено: якщо орендодавцем є фізична особа (у тому числі суб’єкт підприємницької діяльності), то договір оренди має бути нотаріально посвідчено.За нотаріальне посвідчення справляють
держмито в розмірі 1 % від суми договору , але не менше 1 нмдг (17 грн.) (п.п. «д» п. 3 ст. 3 Декрету № 7-93). Для визначення суми договору оренди виходять із загальної суми орендної плати за весь строк оренди. Отже, у результаті сума держмита може бути чимала. Однак це не повинно бути причиною відмови від нотаріального посвідчення договору. Майте на увазі: згідно зі ст. 220 ЦКУ в разі недотримання сторонами вимоги про нотаріальне посвідчення договору такий договір вважається нікчемним.У
п. 1 ст. 638 ЦКУ зазначено: договір вважається укладеним, якщо сторони договору досягли згоди за всіма істотними умовами договору. Істотними умовами договору оренди транспортного засобу є:— предмет договору;
— строк, на який укладається договір оренди;
— орендна плата з урахуванням її індексації;
— відновлення орендованого майна, умови повернення або викупу, а також умови, щодо яких за заявою однієї зі сторін має бути досягнуто згоду.
Предмет договору
. Ним виступає транспортний засіб, а отже, йому як предмету договору необхідно дати докладний опис, а саме: зазначити марку та модель автомобіля, його номерний знак, рік випуску, колір, об’єм та номер двигуна, шасі та кузова, номер свідоцтва про реєстрацію, норму списання пального тощо. Рекомендуємо також описати технічне оснащення автомобіля (магнітофон, подушка безпеки, вогнегасник, аптечка тощо).Розмір орендної плати
. Згідно з п. 1 ст. 762 ЦКУ за користування майном орендар сплачує певну суму, розмір якої встановлюється договором оренди.Сторони договору мають право встановити будь-який розмір орендної плати, оскільки обмежень щодо нього не встановлено. Однак слід пам’ятати, що існують обмеження щодо вартості орендованого автомобіля, установлені
постановою № 332. Так, згідно з п. 5 постанови № 332 державні органи, а також установи та організації, що утримуються за рахунок державного та місцевих бюджетів, укладають договори оренди легкових автомобілів, вартість яких не перевищує граничної суми видатків. Гранична сума видатків для органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, інших бюджетних установ та організацій становить 60 тис. грн.Якщо розмір плати не встановлено в договорі, він визначається з урахуванням споживчих якостей речі, що передається в оренду, та інших обставин, що мають істотне значення.
Згідно з чинним законодавством у договорі оренди може встановлюватися грошова або натуральна форма орендної плати. Однак для бюджетних установ усе ж краще грошова. Договором може бути передбачено періодичний перегляд, а також зміна (індексація) плати за користування майном.
Строки внесення орендної плати
. Їх також слід установити в договорі оренди. Так, якщо транспортний засіб використовується не регулярно, а в міру необхідності, то в договорі оренди доцільно зазначити, що виплата орендної плати здійснюватиметься, наприклад, раз на квартал. Тоді нарахування орендної плати провадитиметься після закінчення кварталу (в останній день).Однак слід пам’ятати: якщо строки внесення орендної плати не встановлено в договорі оренди, у цьому випадку орендна плата повинна вноситися
щомісячно (ч. 5 ст. 762 ЦКУ).Строк договору.
Згідно зі ст. 763 ЦКУ договір оренди укладається на строк, установлений договором. Після закінчення встановленого строку орендар зобов’язаний повернути майно, передане йому в тимчасове користування з урахуванням нормального зносу.Зверніть увагу: якщо орендар продовжує користуватися майном після закінчення строку договору, то за відсутності заперечень орендодавця протягом одного місяця договір вважається поновленим на строк, який було раніше встановлено договором (
ст. 764 ЦКУ).Якщо строк оренди не встановлено, договір вважається укладеним на невизначений строк (
ч. 2 ст. 763 ЦКУ). При цьому будь-яка сторона такого договору може відмовитися від договору в будь-який час, письмово попередивши про це іншу сторону за один місяць.Якщо договір укладається з фізичною особою — суб’єктом підприємницької діяльності, то строк, на який укладається договір оренди, необхідно зазначити обов’язково, оскільки він є істотною умовою такого договору (
ст. 248 ГКУ).Поточний та капітальний ремонти
. Як випливає зі ст. 776 ЦКУ, поточний ремонт транспортного засобу, переданого в оренду, здійснюється орендарем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом.Виходячи з того, що
ч. 1 ст. 776 ЦКУ дозволяє сторонам самостійно визначити, за чий рахунок має проводитися поточний ремонт, такий обов’язок може бути покладено як на орендаря, так і на орендодавця.Якщо це буде прямо встановлено договором, то орендар (або орендодавець) буде зобов’язаний здійснювати поточний ремонт переданого в оренду автомобіля. Однак, якщо в договорі оренди не зазначено, яка зі сторін та за чий рахунок повинна здійснювати поточний ремонт автотранспорту, то застосовуються положення
ч. 1 ст. 776 ЦКУ.Частиною 2 ст. 776 ЦКУ
обумовлено: якщо сторони не встановили інше в договорі (або якщо інше не встановлено в законі), капітальний ремонт речі здійснює орендодавець.Капітальний ремонт провадиться у строк, установлений договором. Якщо строк не встановлено договором або ремонт викликано невідкладною потребою, капітальний ремонт має бути проведено в розумний строк (
ст. 776 ЦКУ).Якщо орендодавець не провів капітального ремонту автомобіля і це перешкоджає його використанню відповідно до призначення та умов договору, то орендар згідно з
ч. 3 ст. 776 ЦКУ має право:— відремонтувати річ, зарахувавши вартість ремонту в рахунок орендної плати або вимагати відшкодування вартості ремонту;
— вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.
Нагадаємо: визначення поточного та капітального ремонтів, а також що належить до такого виду робіт, надано в
Положенні № 102. Наведемо в таблиці, що належить до кожного з цих видів ремонтів.
| Поточний ремонт | Капітальний ремонт |
| Поточний ремонт транспортних засобів — це ремонт, що виконується для забезпечення або відновлення працездатності виробу і полягає в заміні та (або) відновленні окремих частин (може виконуватися заявочно або за результатами діагностування агрегатним, знеособленим та іншими методами). Поточний ремонт виконується в разі необхідності відповідно до результатів діагностування технічного стану транспортного засобу або за наявності несправностей. До поточного ремонту транспортного засобу належать роботи, пов’язані з одночасною заміною не більше ніж двох базових агрегатів (крім кузова та рами). Згідно з Положенням № 102 до базових агрегатів дорожньо-транспортних засобів належать: двигун з картером зчеплення у зборці; коробка передач, роздавальна коробка; гідромеханічна передача; задній міст (вісь); середній міст (вісь); передній міст (вісь); рульове управління; кабіна вантажного та кузов легкового автомобілів; кузов автобуса; рама; підіймальне обладнання платформи автомобіля-самоскида. Будь-який ремонт агрегатів належить до поточного ремонту транспортного засобу
| Капітальний ремонт транспортних засобів — це ремонт, що виконується для відновлення справності та повного або близького до повного відновлення ресурсу виробу із заміною або відновленням будь-яких частин, у тому числі базових. Капітальний ремонт виконується в разі необхідності відповідно до результатів діагностики технічного стану та призначений для подовження строку експлуатації транспортного засобу. До капітального ремонту належать роботи, пов’язані із заміною кузова для автобусів та легкових автомобілів, рами для вантажних автомобілів або одночасною заміною не менше ніж трьох базових агрегатів. До капітального ремонту причепів належать роботи, пов’язані із заміною рами |
Ми звернули увагу на найважливіші моменти, пов’язані з укладенням договору оренди транспортного засобу. Зауважимо: будь-які нюанси, пов’язані з експлуатацією орендованого автомобіля, має бути врегульовані ще на етапі укладення договору оренди, тому до його складання слід поставитися відповідально.
Після укладення договору оренди орендар може самостійно використовувати транспортний засіб у своїй діяльності (
ст. 800 ЦКУ).
Порядок передачі авто
Автомобіль вважається переданим в оренду з моменту оформлення відповідного
акта приймання-передачі. Оскільки встановленої форми такого документа немає, то акт приймання-передачі складається орендарем у довільній формі (за основу можна взяти форму № ОЗ-1 (бюджет), затверджену наказом № 125/70).Документ підписується обома сторонами договору. В акті приймання-передачі можна додатково вказати, які предмети та комплектуючі передаються разом з автомобілем (наприклад, комплект інструментів згідно з описом). Разом з автомобілем орендодавець повинен передати орендарю технічну документацію (технічний паспорт, акт технічного стану).
На підставі акта приймання-передачі складається довіреність на одержання товарно-матеріальних цінностей, за якою безпосередньо здійснюється отримання автомобіля.
Після укладення договору оренди та його передачі автомобіль переходить у розпорядження установи.
Для службового користування транспортний засіб за актом передається водію чи іншому працівнику, для якого орендують автомобіль, з обов’язковим укладенням договору про повну матеріальну відповідальність. Слід мати на увазі, що такій особі на період дії договору оренди автомобіля необхідно оформити
тимчасовий реєстраційний талон, як це передбачено п. 15 Правил № 1388. Талон видається на підставі договору оренди. Якщо ж працівник-орендодавець та водій орендованого автомобіля є однією особою, то необхідності у видачі талона немає.Згідно з
Правилами № 1306 при експлуатації транспортного засобу, у тому числі й орендованого, водій повинен мати при собі супровідні документи, а саме:а) посвідчення на право управління транспортним засобом відповідної категорії та талон, який додається до посвідчення;
б) тимчасовий реєстраційний талон;
в) подорожній лист та документи на вантаж;
г) поліс (сертифікат) обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Оподаткування
ПДФО
. Якщо установа орендує автомобіль у свого працівника (чи іншої фізичної особи) та виплачує йому орендну плату, то в цьому випадку виникає обов’язок утримати та сплатити до бюджету ПДФО з виплачених сум.Так, згідно з
п. 7.1 Закону № 889 доходи у вигляді орендної плати обкладаються податком з доходів фізичних осіб при їх виплаті за ставкою 15 % від усієї отриманої від наймача суми орендного доходу (див. лист ДПАУ від 24.06.2005 р. № 12585/7/17-3117). У податковому розрахунку за формою № 1ДФ сума орендної плати відображається з ознакою доходу «01»*.* Слід зауважити, що в Порядку № 451 для таких виплат окрему ознаку доходу не передбачено. На нашу думку, для відображення доходу у вигляді орендної плати за договором оренди рухомого майна більше підходить ознака «14». Однак, на думку ДПАУ (див. «Вісник податкової служби», 2008, № 5, с. 4), такі доходи слід відображати з ознакою «01».
Сплата податку провадиться при отриманні грошей у банку на виплату орендної плати або одночасно з платіжним дорученням на перерахування грошей. Якщо орендну плату нараховують, але не виплачують, то в цьому випадку податок сплачується не пізніше 30 календарних днів, наступних за місяцем нарахування орендної плати (
п.п. 8.1.2 Закону № 889).Якщо орендодавцем є фізична особа — підприємець
, податок з доходів фізичних осіб не утримується. Для цього при виплаті доходу суб’єкт підприємницької діяльності — платник єдиного податку має подати копії Свідоцтв про державну реєстрацію як підприємця та про сплату єдиного податку із зазначенням відповідного виду діяльності (див. лист ДПАУ від 04.07.2006 р. № 7291/6/17-0416), суб’єкт підприємницької діяльності на загальній системі оподаткування — копії Свідоцтва про державну реєстрацію та платіжних документів про сплату авансових платежів. Разом із тим установа-орендар повинна вказати відомості про всі виплачені підприємцям суми у складі податкової звітності та повідомити про такі виплати податкові органи за формою № 1ДФ (див. лист ДПАУ від 01.09.2006 р. № 9732/6/17-0716) з ознакою доходу «42».Наведемо в таблиці особливості оподаткування вартості ремонту орендованого автомобіля.
| Вид ремонту | Особливості оподаткування |
| Поточний ремонт | Як уже зазначалося, якщо сторони не встановили договором інше, поточний ремонт автомобіля проводить орендар. У зв’язку з цим вартість такого ремонту не є доходом власника автомобіля — працівника установи. Отже, і оподатковуваного доходу не виникає. При цьому доходом не вважається вартість поточного ремонту, здійсненого орендарем згідно з Положенням № 102 та в межах строку дії договору
|
| Капітальний ремонт | Ремонт провадить орендодавець — працівник установи. Оскільки за загальним правилом, установленим ч. 2 ст. 776 ЦКУ, капітальний ремонт речі проводить орендодавець, то в цьому випадку оподатковуваного доходу не буде.Ремонт проводить орендар. Якщо через певні обставини капітальний ремонт проводить орендар, то в цьому випадку слід керуватися роз’ясненнями ДПАУ, наведеними в листі від 18.07.2007 р. № 8838/5/15-0316. Так, у разі надання юридичною особою доходу фізособі-орендодавцю у вигляді здійснення капітального ремонту орендованого автомобіля, це призводить до виникнення доходу орендодавця. Отже, вартість такого ремонту підлягає обкладенню ПДФО на підставі п.п. «е» п.п. 4.2.9 Закону № 889 (зрозуміло, ідеться про ситуацію, коли орендодавець не компенсує вартість ремонту). При цьому, як зазначила ДПАУ, дохід у фізосіб виникає в місяці завершення ремонту
|
Соцвнески.
Суми доходів від надання авто в оренду не є заробітною платою власника автомобіля, а також вони не пов’язані з виконанням робіт (послуг), тому на суми такого доходу не нараховують і не утримують внески до фондів соціального страхування, у тому числі й до Пенсійного фонду.Податок з власників транспортних засобів.
За загальним правилом витрати, пов’язані з використанням транспортного засобу, у тому числі зі сплатою податків та інших платежів, несе орендар (ч. 2 ст. 801 ЦКУ). Однак, слід мати на увазі, що за орендовані транспортні засоби транспортний податок не сплачується . Платником транспортного податку в цьому випадку є орендодавець — власник транспортного засобу (див. лист ДПАУ від 12.06.2001 р. № 7751/7/17-0517). Причому цей висновок справедливий щодо всіх орендодавців і стосується будь-яких транспортних засобів, що передаються в оперативну оренду.Екозбір.
Платниками збору за забруднення навколишнього природного середовища є суб’єкти господарювання (незалежно від форм власності), що безпосередньо здійснюють викиди забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище. Тому платником екозбору буде бюджетна установа-орендар, що експлуатує авто. Сплата збору провадиться за КЕКВ 1135 «Оплата транспортних послуг та утримання транспортних засобів».
Бухгалтерський облік
Орендований автомобіль зараховують на позабалансовий рахунок 01 «Орендовані необоротні активи». Після закінчення строку оренди, зазначеного в договорі, автомобіль повертається орендодавцю згідно з актом приймання-передачі. На підставі цього акта автомобіль списується з позабалансового рахунка 01.
За весь час користування автомобілем орендар заповнює подорожні листи, які призначено для підтвердження витрат та на підставі яких списуються витрачені пально-мастильні матеріали.
У бухгалтерському обліку отримання автомобіля та нарахування орендної плати відображається так (припустимо, що розрахунки з працівником-орендодавцем за оренду його автомобіля здійснюються через касу установи):
| № з/п | Зміст господарської операції | Кореспонденція субрахунків | |
| дебет | кредит | ||
| 1 | Отримано автомобіль в оренду | 01 | — |
| 2 | Нараховано орендну плату | 801 (802) | 675 |
| 3 | Утримано податок з доходів | 675 | 641 |
| 4 | Перераховано податок до бюджету | 641 | 321 |
| 5 | Отримано в касу установи суму, що підлягає сплаті працівнику за договором оренди його авто | 301 | 321 |
| 6 | Виплачено орендну плату | 675 | 301 |
Видатки на оренду автомобіля та його утримання здійснюються за
КЕКВ 1135 «Оплата транспортних послуг та утримання транспортних засобів».
ДОГОВІР ПОЗИЧКИ
У попередньому розділі ми розглянули платне користування автомобілем працівника на підставі договору оренди. А чи може бюджетна установа укласти договір з фізичною особою без здійснення орендної плати? Так, може. Однак у цьому випадку необхідно укласти інший вид договору, а саме,
договір позички (ст. 827 — 836 ЦКУ).За договором позички одна сторона
безоплатно передає іншій стороні річ для користування протягом установленого строку. Договір позички транспортного засобу, в якому хоча б однією стороною є фізична особа, як і договір оренди транспортного засобу, укладається в письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.Зауважимо, що наслідки укладення договору оренди і договору позички для установи будуть однаковими, тому все викладене вище можна застосувати до договору позички. Відмінність полягає лише в тому, що установа не виплачує орендну плату. Крім того, для фізичної особи, яка передала за договором позички авто, податкові наслідки у вигляді нарахування податку з доходів фізичних осіб не настають, оскільки вона не отримує доходу.
Щодо бухгалтерського обліку, то вважаємо, що автомобіль, який використовується на правах позички, доцільно обліковувати на позабалансовому рахунку 02 «Активи на відповідальному зберіганні».
КОМПЕНСАЦІЯ ЗА ВИКОРИСТАННЯ ОСОБИСТОГО АВТОМОБІЛЯ
Існує ще один спосіб використання автомобіля працівника як службового. Він не передбачає укладення цивільно-правових договорів, а ґрунтується на трудовому законодавстві. Так, у
ст. 125 КЗпП зазначено: працівники, які використовують свої інструменти для потреб установи, організації, мають право на отримання компенсації за знос (амортизацію). При цьому розмір та порядок виплати цієї компенсації, якщо їх не встановлено в централізованому порядку (а державою їх не встановлено), визначаються власником або уповноваженим ним органом за узгодженням з працівником.Доволі спірним є запитання: чи підпадає автомобіль під поняття «інструменти»? Залишаючи за кадром усі «за» та «проти», зазначимо:
ДПАУ вважає, що працівник може використовувати особистий автомобіль у діяльності установи та отримувати компенсацію за його знос на підставі ст. 125 КЗпП (див. «Вісник податкової служби України», 2000, № 8 та № 46; 2006, № 42). При цьому в колективному (трудовому) договорі має бути передбачено відповідні положення, а власне виплата повинна здійснюватися за наказом керівника.Водночас слід пам’ятати, що
в загальному випадку бюджетні установи виплату компенсації за використання особистих легкових автомобілів для службових поїздок не проводять. Це передбачено п. 4 Норм № 88.Виняток
зроблено для сільських, селищних, міських та районних у містах рад народних депутатів, які самостійно визначають видатки на своє утримання. Такі установи можуть виплачувати компенсацію. Однак при цьому слід мати на увазі, що:— компенсація за використання особистих легкових автомобілів для службової поїздки виплачується
керівним працівникам установи (керівник установи, його заступники), якщо виробнича діяльність їх пов’язана з необхідністю здійснення систематичних службових поїздок з використанням для них легкових автомобілів, що перебувають в їх приватній власності;— дія
Норм № 88 поширюється тільки на керівників та заступників керівників сільських, селищних, міських та районних рад (див. лист Мінфіну від 15.07.2002 р. № 041-402-651/13-6086).Компенсація за використання особистих легкових автомобілів у службових цілях передбачає покриття витрат на експлуатацію автомобіля, уключаючи витрати на його ремонт та технічне обслуговування.
Забороняється виплата компенсації
, якщо на балансі установи значаться легкові автомобілі або автомобілі орендують (використовують) в інших юридичних та фізичних осіб.Компенсація виплачується щомісячно залежно від класу легкового автомобіля в таких розмірах, установлених
п. 4 Норм № 88.Згідно з
п.п. 1.1 ст. 1 Закону № 889 компенсаційні виплати, що виплачуються фізичній особі у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом, для цілей обкладення ПДФО належать до заробітної плати. Тому суми компенсації обкладаються ПДФО на загальних підставах. Щодо внесків до фондів соціального страхування, у тому числі до Пенсійного фонду, то об’єкта для їх нарахування та утримання в цьому випадку немає.Докладніше про особливості виплати компенсації можна дізнатися з консультації, наведеної в газеті «Бюджетна бухгалтерія», 2008, № 38, с. 28.
Отже, ми розглянули декілька варіантів використання автомобіля працівника в діяльності установи. Вибір залишається за вами.
НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ
ЦКУ
— Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV.ГКУ
— Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. № 436-IV.КЗпП —
Кодекс законів про працю України від 12.10.71 р.Декрет № 7-93
— Декрет КМУ «Про державне мито» від 21.01.93 р. № 7-93.Закон № 889
— Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р. № 889-IV.Положення № 921 —
Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, затверджене постановою КМУ від 17.10.2008 р. № 921.Положення № 102
— Положення про технічне обслуговування та ремонт дорожніх транспортних засобів автомобільного транспорту, затверджене наказом Міністерства транспорту України від 30.03.98 р. № 102.Правила № 1388
— Правила державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок, затверджені постановою КМУ від 07.09.98 р. № 1388.Наказ № 125/70
— наказ Головного управління Державного казначейства України та Держкомстату «Про затвердження типових форм з обліку та списання основних засобів, що належать установам і організаціям, які утримуються за рахунок державного або місцевих бюджетів, та Інструкції з їх складання» від 02.12.97 р. № 125/70.Правила № 1306
— Правила дорожнього руху, затверджені постановою КМУ від 10.10.2001 р. № 1306.Норми № 88
— Норми коштів на представницькі цілі, рекламу та виплату компенсації за використання особистих легкових автомобілів для службових поїздок та порядок їх витрачання, затверджені спільним наказом Мінфіну, Міністерства економіки України від 12.11.93 р. № 88.Постанова № 332
— постанова КМУ «Про граничні суми видатків на придбання автомобілів, меблів, іншого оснащення та устаткування, мобільних телефонів, комп’ютерів державними органами, а також установами й організаціями, що утримуються за рахунок державного та місцевих бюджетів» від 04.04.2001 р. № 332.Порядок № 451 — Порядок заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затверджений наказом ДПАУ від 29.09.2003 р. № 451.
