УСТАНОВЛЕННЯ ОХОРОННОЇ СИГНАЛІЗАЦІЇ
Питання охорони приміщень кожний суб’єкт господарювання вирішує індивідуально. Можна, наприклад, вирішити це питання власними силами — прийняти у штат працівника, до обов’язків якого входитиме забезпечення безпеки у приміщенні. Є ще один варіант — укласти договір з охоронним агентством на надання послуг з охорони приміщення. Крім того, з метою забезпечення безпеки можна встановити систему охоронної сигналізації.
У цій статті розглянемо, як бюджетним установам обліковувати витрати, пов’язані з установленням охоронної сигналізації, її технічним обслуговуванням, а також відображати такі операції в бухгалтерському обліку.
Вікторія МАТВЄЄВА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»
Обов’язки із забезпечення безпеки приміщень, в яких розташовані установи та організації, покладаються на їх керівників або уповноважених осіб. Однак щодо окремих приміщень чинне законодавство передбачає обов’язкове обладнання приміщень (будівель) системою охоронної сигналізації. Так,
постановою КМУ «Про заходи щодо удосконалення охорони об’єктів державної та інших форм власності» від 10.08.93 р. № 615 затверджено перелік об’єктів, які підлягають обов’язковій охороні підрозділами Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ за договорами.Зокрема, до таких об’єктів належать:
— будинки, в яких розміщуються центральні органи виконавчої влади;
— державні архіви та їхні сховища (архівні заклади);
— державні музеї, картинні галереї, історико-культурні заповідники, інші важливі об’єкти культури, де зберігаються історичні та культурні цінності загальнодержавного значення;
— інспекції пробірного нагляду;
— центральні й обласні аптечні склади;
— психіатричні лікарні з посиленим наглядом;
— спеціальні відділення лікарень, призначені для проведення судово-психіатричної експертизи осіб, які перебувають під вартою;
— приміщення, призначені для зберігання наркотичних засобів і спирту та інші об’єкти.
Крім того, з метою запобігання розкраданню бібліотечних фондів, які є національним надбанням України і потребують ретельного збереження та реєстрації як особливо цінні документи, науково-дослідні установи, аграрні вищі навчальні заклади I — IV рівнів акредитації має бути обладнано спеціальними кімнатами, які ізольовано від службових та допоміжних приміщень, а також віддалено від виробничих, складських та побутових приміщень бібліотеки. Про необхідність забезпечення таких об’єктів охоронною сигналізацією зазначено в
наказі Міністерства аграрної політики «Про невідкладні заходи щодо збереження бібліотечних фондів» від 17.07.2008 р. № 437.Крім перелічених об’єктів, охоронна сигналізація може бути встановлена і в інших бюджетних установах, у кошторисі яких передбачено відповідні асигнування на ці цілі. Наприклад, якщо бюджетна установа здійснює операції з готівковими коштами, то з метою забезпечення збереження готівкових коштів у касі установи має бути створено відповідні умови. Для цього приміщення, в якому здійснюється приймання, видача та зберігання грошових коштів, обладнується охоронною сигналізацією.
Далі розглянемо, що таке охоронна сигналізація та як її встановлення впливає на технічні характеристики будівлі (приміщення).
Установлення та монтаж сигналізації
Система охоронної сигналізації є складним комплексом технічних засобів, які призначені для своєчасного виявлення несанкціонованого проникнення в зону, що охороняється, та інформування про це поста охорони.
Залежно від масштабу завдань, які передбачається вирішити за допомогою установлення охоронної сигналізації, до її складу входить обладнання трьох основних категорій:
1. Пульт централізованого керування охоронною сигналізацією (являє собою комп’ютер, який розпізнає показники датчиків та при отриманні сигналу тривоги починає діяти залежно від установленої програми; у невеликих системах охоронної сигналізації завдання централізованого керування виконує охоронна панель).
2. Панель збору та обробки інформації з датчиків охоронної сигналізації.
3. Сенсорні пристрої — датчики та оповіщувачі охоронної сигналізації.
Охоронна система здатна охопити обсяг приміщення, що охороняється, входи до нього та прилеглу територію. Сигналізація дозволяє виявити не лише вторгнення, а й будь-яке ЧП на об’єкті, що охороняється (пожежа, вибух, механічне руйнування перекриттів).
Установлення охоронної сигналізації в комплексі з іншими системами охорони має певні переваги. Наприклад, при суміщенні систем охоронної сигналізації та відеоспостереження можна не лише зафіксувати час, дату та місце порушення на об’єкті, що охороняється, а й мати можливість з’ясувати повну картину розвитку подій, аж до встановлення особи порушника. Забезпечення пожежної безпеки також може бути враховано при установленні комплексу охоронної сигналізації. Звісно, максимальної ефективності від установлення охоронної сигналізації можна домогтися, встановивши повний комплекс систем безпеки: охоронно-пожежну сигналізацію, відеоспостереження та систему контролю й керування доступом до приміщення.
Процес установлення охоронної сигналізації досить трудомісткий, потребує спеціальних знань та кваліфікованих фахівців. Тому виконання таких послуг краще довірити професіоналам, а не намагатися встановити цю систему власними силами.
Як правило, під установленням системи охоронної сигналізації мається на увазі процес, що складається з проектування охоронної сигналізації, поставки обладнання, монтажу та налагодження охоронної сигналізації. Він підрозділяється на такі етапи:
1.
Виїзд фахівця на об’єкт для вивчення ситуації, постановки цілей та завдань. Зауважимо, що монтаж охоронної сигналізації — це не тільки роботи з установлення спеціальних пристроїв, це копітка праця з виявлення потенційних небезпек, моделювання ситуацій та пошук оптимальних рішень, спрямованих на забезпечення безпеки виходячи з конкретних умов.2.
Проектування охоронної сигналізації з урахуванням зауважень та пропозицій фахівця, а також замовника.3.
Монтаж системи контролю доступу та установлення охоронних систем на об’єкті.4.
Обслуговування охоронних сигналізацій. Цей етап є обов’язковим, оскільки тільки фахівці в цій сфері можуть грамотно та кваліфіковано виконати профілактичний ремонт та інші операції, передбачені технічною документацією.
Облік сигналізації та витрат на її встановлення
Згідно з
п. 2.4 Інструкції № 64 система безпеки (відеоспостереження) та комплекс охоронно-пожежної сигналізації може обліковуватися як окремий інвентарний об’єкт основних засобів.Під
об’єктом обліку основних засобів розуміються:— закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і приладдям до нього;
— конструктивно відокремлений предмет, призначений для виконання певних самостійних функцій;
— відокремлений комплекс конструктивно з’єднаних предметів однакового або різного призначення, що мають для їх обслуговування загальні пристосування, приладдя, керування та єдиний фундамент, унаслідок чого кожний предмет може виконувати свої функції, а комплекс — певну роботу тільки у складі комплексу, а не самостійно;
— інший актив, що відповідає визначенню основних засобів, або частина такого активу.
При цьому якщо один об’єкт основних засобів складається з частин, які мають різний строк корисного використання (експлуатації), то кожна з цих частин може визнаватися в бухгалтерському обліку
окремим об’єктом основних засобів.Свого часу Держказначейство в
листі від 15.10.2002 р. № 07-06/1800-8809 також зазначало, що комплекс охоронної сигналізації може обліковуватися як окремий інвентарний об’єкт основних засобів. При установленні обладнання, вартість якого перевищує вартісний критерій, що дозволяє відносити цей об’єкт до основних засобів, насамперед необхідно визначити, до якої категорії належить таке обладнання — активного чи пасивного.Активне обладнання
може існувати самостійно, за необхідності його можна від’єднати, перенести в інше місце, в інше приміщення. До такого обладнання належать пульти керування охоронною сигналізацією, датчики та оповіщувачі. Обліковується таке активне обладнання залежно від вартості та строку служби у складі:— основних засобів на субрахунку 104 — якщо його вартість перевищує 1000 грн. (без урахування ПДВ) і очікуваний строк використання становить більше одного року;
— малоцінних необоротних матеріальних активів на субрахунку 113 — якщо його вартість не перевищує 1000 грн. (без урахування ПДВ) і очікуваний строк використання становить більше одного року.
У цьому випадку таке обладнання обліковується відповідно до вимог, передбачених
Інструкцією № 64 для обліку об’єктів необоротних активів.Відповідно до
Інструкції № 495 видатки на придбання активного обладнання здійснюються за КЕКВ 2110 «Придбання обладнання і предметів довгострокового користування» або 1131 «Предмети, матеріали, обладнання та інвентар, у тому числі м’який інвентар та обмундирування».Щодо
пасивного обладнання, то до нього належить таке обладнання, яке не може існувати самостійно (кабель, розетки, кріпильні матеріали, монтажні короби) і його неможливо перенести в інше місце. Про порядок обліку витрат, пов’язаних з оплатою послуг з установлення та монтажу охоронної сигналізації, Держказначейство розповідало в листі від 28.05.2010 р. № 15-04/1243-9248 (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2010, № 21). Як зазначається в цьому листі, пасивне обладнання є невід’ємною частиною послуг з установлення та монтажу охоронно-пожежної сигналізації. А отже, якщо договором на установлення сигналізації передбачено, що пасивне обладнання є складовою частиною робіт з установлення та монтажу охоронно-пожежної сигналізації, такі витрати в загальній сумі відносяться на фактичні видатки установи.Згідно з
п. 1.15 Інструкції № 64 роботи з установлення структурованої кабельної системи, настроювання локальної обчислювальної мережі тощо, а також витратні матеріали (кабельні лотки, монтажні панелі, розетки, коректори тощо), які використано при проведенні таких робіт, не відносяться до вартості необоротних активів, а списуються на фактичні видатки на підставі підтверджуючих документів (актів виконаних робіт тощо).Вартість витратних матеріалів, які було витрачено при встановленні охоронно-пожежної сигналізації, не відповідають визначенню об’єкта основних засобів. Із цього випливає, що
вартість витратних матеріалів обліковується у складі послуг з установлення та монтажу охоронно-пожежної сигналізації загальною сумою та списується на фактичні видатки установи на підставі підтверджуючих документів. Відповідно до Інструкції № 495 такі видатки здійснюються за КЕКВ 1134 «Оплата послуг (крім комунальних)».Розглядаючи порядок обліку витрат на встановлення охоронної сигналізації, варто звернути увагу на
п. 1.6 Інструкції № 64. У цьому пункті йдеться про те, що в разі добудови, дообладнання, реконструкції та модернізації необоротних активів, які призвели до додаткового укомплектування таких активів, відбувається зміна первісної вартості необоротних активів.Нагадаємо, що інвентарним об’єктом за субрахунком 103 «Будинки та споруди» є кожна окрема будівля, до складу якої включаються всі необхідні для експлуатації та розміщення усередині неї комунікації: система опалення приміщення, включаючи котельну установку для опалення (якщо остання знаходиться в самому приміщенні), внутрішня мережа водо- і газопроводу з усіма пристроями, внутрішня мережа силової та освітлювальної електропроводки з усією освітлювальною арматурою, внутрішні телефонні й
сигналізаційні мережі та вентиляційні пристрої загальносанітарного значення, підйомники (ліфти).Яке відношення ці норми
Інструкції № 64 можуть мати до нашої ситуації? Річ у тім, що при виконанні робіт з підключення приміщення до системи охоронної сигналізації відбувається додаткове укомплектування приміщення та, як наслідок, зміна (поліпшення) його технічних характеристик. Інакше кажучи, у цьому випадку виконуються роботи, спрямовані на поліпшення експлуатаційних якостей активів, у результаті яких вони набувають нових якостей. Тому витрати, пов’язані з проведенням таких робіт, можна віднести на збільшення первісної вартості об’єкта необоротних активів.Питанням обліку дообладнання необоротних активів було присвячено низку листів Держказначейства. Серед них особливу увагу варто звернути на
лист Держказначейства від 31.07.2008 р. № 15-04/1710-12439 (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2008, № 38), в якому роз’яснюється порядок обліку сигналізації, установленої на службовий автомобіль. Так, якщо автомобіль було придбано без сигналізації, а потім дообладнано охоронною сигналізацією, що призвело до додаткового укомплектовування автомобіля, то зазначені операції відповідно до п. 1.6 Інструкції № 64 призведуть до зміни первісної (відновлювальної) вартості необоротних активів. На підставі цього в листі робиться висновок про те, що при встановленні сигналізації відбувається дообладнання автомобіля, а не придбання необоротного активу.Отже, якщо установлення сигналізації на автомобіль є дообладнанням вже існуючого об’єкта необоротних активів, то чому при встановленні охоронної сигналізації на такий об’єкт, як приміщення (будівля), установа не може керуватися цими самими правилами? Адже суть таких робіт, як добудова, дообладнання полягає в розширенні існуючих можливостей об’єкта необоротних активів, отриманні якихось нових технічних характеристик, раніше не властивих цьому об’єкту. Крім того, у зв’язку з установленням охоронної сигналізації у приміщенні покращуються його технічні характеристики, оскільки підвищується безпека та надійність приміщення. І тому, вважаємо, що при встановленні охоронної сигналізації у приміщенні установа також може збільшити
первісну вартість об’єкта необоротних активів, де її встановлено.Отже, установа може
самостійно обрати один із варіантів обліку витрат на встановлення охоронної сигналізації:1) вважати охоронну сигналізацію
окремим інвентарним об’єктом;2) вважати встановлення охоронної сигналізації
дообладнанням, додатковим укомплектуванням об’єкта основних засобів — будівлі, де її встановлено.Обидва ці варіанти обліку витрат на встановлення охоронної сигналізації правильні, адже вони ґрунтуються на нормах
Інструкції № 64.До речі, це не єдина ситуація, коли бюджетним установам надано можливість
вибрати один із варіантів обліку витрат (див., наприклад, лист Держказначейства України від 06.08.2007 р. № 3.4-08/1827 // «Бюджетна бухгалтерія», 2007, № 34). Так, у цьому листі Держказначейство дотримується такого принципу: якщо йдеться про дообладнання, реконструкцію або модернізацію необоротних активів, то вартість матеріалів та запасних частин, використаних для проведення таких робіт, може відноситися на збільшення вартості необоротних активів або обліковуватися як окремий інвентарний об’єкт. Остаточне рішення про застосування того чи іншого варіанта приймає керівник установи на підставі висновку комісії, яка здійснює приймання робіт з установлення охоронної сигналізації.Розглянемо на умовному прикладі порядок відображення в бухгалтерському обліку операцій, пов’язаних з установленням охоронної сигналізації.
Приклад
. Установою прийнято рішення про встановлення охоронної сигналізації у приміщенні, яке облаштовано під касу. З виконавцем укладено договір на обладнання приміщення охоронною сигналізацією. Згідно з договором загальна вартість робіт з установлення охоронної сигналізації становить 5718 грн. (у тому числі ПДВ — 953 грн.). Роботи виконано згідно з договором, що підтверджено актом виконаних робіт. В акті окремо зазначено вартість охоронної сигналізації та робіт з її встановлення:1) вартість охоронної сигналізації — 4218 грн. (у тому числі ПДВ — 703 грн.):
— контрольна панель — 1500 грн. (у тому числі ПДВ — 250 грн.);
— пульт управління — 1260 грн. (у тому числі ПДВ — 210 грн.);
— 6 датчиків за ціною 230 грн. на загальну суму 1380 грн. (у тому числі ПДВ — 230 грн.);
— оповіщувач — 78 грн. (у тому числі ПДВ — 13 грн.);
2) вартість пусконалагоджувальних та монтажних робіт — 1500 грн. (у тому числі ПДВ — 250 грн.).
Варіант 1.
Прийнято рішення обліковувати охоронну сигналізацію як окремий об’єкт обліку. При цьому вартість охоронної сигналізації обліковується як активне обладнання. Вартість робіт з установлення та монтажу охоронної сигналізації та використаного при цьому пасивного обладнання) віднесено на фактичні видатки установи.Оскільки вартість контрольної панелі та пульта керування перевищує 1000 грн. і строк їх служби більше одного року, то такі об’єкти необхідно обліковувати на субрахунку 104 «Машини та обладнання», а датчики й оповіщувачі — на субрахунку 113 «Малоцінні необоротні матеріальні активи».
Варіант 2.
Прийнято рішення вважати установлення охоронної сигналізації додатковим укомплектуванням будівлі та віднести вартість охоронної сигналізації на збільшення вартості будівлі (оскільки у зв’язку з установленням сигналізації відбулося дообладнання будівлі з поліпшенням її технічних характеристик).Розглянемо, як у бухгалтерському обліку буде відображено операції з установлення охоронної сигналізації залежно від обраного варіанта.
| № з/п | Зміст господарської операції | Кореспонденція субрахунків | Сума,грн. | |
| дебет | кредит | |||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
| Варіант 1 | ||||
| 1 | Виконано роботи з установлення охоронної сигналізації (на підставі акта виконаних робіт) | 801 (802, 811) | 675 | 1500 |
| 2 | Оприбутковано охоронну сигналізацію (без урахування ПДВ)*: | |||
| контрольна панель | 104 | 675 | 1250 | |
| пульт керування | 104 | 675 | 1050 | |
| датчики | 113 | 675 | 1150 | |
| оповіщувач | 113 | 675 | 65 | |
| 3 | Одночасно робиться запис на створення фонду в необоротних активах (без ПДВ) | 801 (802, 811) | 401 | 3515 |
| 4 | Нараховано знос у розмірі 50% (на датчики та оповіщувач) | 401 | 132 | 607 |
| 5 | Віднесено на видатки суму ПДВ | 801 (802, 811) | 675 | 703 |
| 6 | Перераховано оплату виконавцю | 675 | 321 (323) | 5718 |
| *У цьому випадку контрольна панель та пульт керування обліковуються як окремі об’єкти основних засобів. Їм присвоюється восьмизначний номер та відкриваються Інвентарні картки обліку основних засобів у бюджетних установах за типовою формою № ОЗ-6 (бюджет). Датчики та оповіщувачі обліковуються як об’єкти малоцінних необоротних матеріальних активів. Їм присвоюється семизначний номер та відкриваються Інвентарні картки групового обліку основних засобів у бюджетних установах за типовою формою № ОЗ-9 (бюджет). Ці об’єкти обліковуються за їх місцезнаходженням та матеріально відповідальними особами. | ||||
| Варіант 2 | ||||
| 1 | Списано на фактичні видатки суму оплати робіт з установлення охоронної сигналізації та вартість установленого обладнання*: | |||
| — вартість пусконалагоджувальних та монтажних робіт; | 801 (802, 811) | 675 | 1500 | |
| — вартість установленого обладнання (охоронної сигналізації) | 801 (802, 811) | 675 | 4218 | |
| 2 | Збільшено первісну вартість будівлі на вартість установленої охоронної сигналізації (без ПДВ) | 103 | 401 | 3515 |
| 3 | Перераховано оплату виконавцю за встановлення сигналізації | 675 | 321 (323) | 5718 |
| * В цьому випадку установою складається Акт приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об’єктів за типовою формою № ОЗ-2 (бюджет), на підставі якого в Інвентарній картці обліку основних засобів у бюджетних установах за типовою формою № ОЗ-6 (бюджет) робиться відмітка про зміну характеристик будівлі у зв’язку з її дообладнанням охоронною сигналізацією. | ||||
Технічне обслуговування
Після того, коли охоронну сигналізацію вже здано в експлуатацію, не слід забувати про регулярне обслуговування системи. Систему слід перевіряти на працездатність, навіть якщо за тривалий період її експлуатації не було випадків поломки, перевіряти обладнання, стежити за нормальним функціонуванням усіх пристроїв та датчиків.
Як правило, при укладенні договору на встановлення охоронної сигналізації застерігаються умови гарантійного обслуговування, протягом якого ремонт такого обладнання виконується безоплатно. Однак після закінчення гарантійних строків також не варто забувати про регулярне технічне обслуговування охоронної сигналізації. Витрати, пов’язані з технічним обслуговуванням системи охоронної сигналізації, установи здійснюють за
КЕКВ 1134.
НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ
Інструкція № 495 —
Інструкція щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затверджена наказом Державного казначейства України від 25.11.2008 р. № 495.Інструкція № 64 — Інструкція з бухгалтерського обліку необоротних активів бюджетних установ, затверджена наказом Державного казначейства України від 17.07.2000 р. № 64.
