РЕМОНТ АВТОМОБІЛЯ
Владислав СТАНКУС, завідуючий сектором контролю установ та організацій, які фінансуються з бюджету, КРВ у м. Харкові
Наша установа здійснила капітальний ремонт автомобіля, який полягав у відновленні кузова (зварювальні роботи, фарбування). Вартість ремонту склала 15300 грн. Без цього подальша експлуатація автомобіля була неможлива через суцільну корозію кузова. На момент проведення ремонту строк експлуатації автомобіля становив 15 років. Після проведення ремонту вартість автомобіля було збільшено на вартість ремонту, тобто на 15300 грн. Зазначені видатки були проведені за КЕКВ 2133. Чи правильно це?
(Чернігівська обл.)
Основним нормативним документом, який регламентує облік основних засобів бюджетних організацій, є
Інструкція з бухгалтерського обліку необоротних активів бюджетних установ, затверджена наказом Державного казначейства України від 17.07.2000 р. № 64 (далі — Інструкція № 64). Цією Інструкцією визначені методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби, інші необоротні матеріальні активи, нематеріальні активи та незавершене капітальне будівництво бюджетних установ.Згідно з
п. 1.6 Інструкції № 64 зміна первісної (відновлювальної) вартості необоротних активів проводиться в разі індексації їх первісної вартості відповідно до чинного законодавства України, а також при добудівлі, дообладнанні, реконструкції, частковій ліквідації відповідних об’єктів та модернізації, яка спричинила додаткове укомплектування активів.При відновленні кузова автомобіля добудівля, дообладнання, реконструкція, модернізація
не здійснюються, а відбувається його ремонт.Відповідно до
п. 1.16 Інструкції № 64 витрати на поточний та капітальний ремонти не відносяться на збільшення вартості необоротних активів, а відносяться на видатки за відповідними кодами економічної класифікації видатків.При проведенні ремонту необоротних активів у випадках, не пов’язаних з дообладнанням, реконструкцією, модернізацією, що призвів до заміни запасних частин, їх вартість
не відноситься на збільшення вартості необоротних активів, а відноситься на видатки за відповідними кодами економічної класифікації видатків.Таким чином, у даному випадку вартість ремонту кузова
не повинна відноситися на збільшення вартості автомобіля.Такі операції в бухгалтерському обліку повинні відображатися так:
| № з/п | Зміст господарської операції | Кореспонденція субрахунків | Сума,грн. | |
| дебет | кредит | |||
| 1 | Згідно з актом виконаних робіт суму ремонту автомобіля віднесено на фактичні видатки установи (у т. ч. ПДВ) | 801 (802) | 675 | 15300 |
| 2 | Оплачено за ремонт автомобіля (у т. ч. ПДВ) | 675 | 321 | 15300 |
Майте на увазі: якщо установою вартість автомобіля буде збільшено на вартість його ремонту, працівники органів ДКРС будуть розглядати це як порушення в частині
безпідставного завищення вартості активів.Щодо застосування КЕКВ зазначимо таке.
Відповідно до
п.п. 3.16 п. 3 Положення про технічне обслуговування і ремонт дорожніх транспортних засобів автомобільного транспорту, затвердженого наказом Мінтрансу України від 30.03.98 р. № 102 (далі — Положення № 102), до капітального ремонту належать роботи, пов’язані із заміною кузова для автобусів та легкових автомобілів, рами для вантажних автомобілів або одночасною заміною не менш трьох базових агрегатів.Ремонт, який виконується для забезпечення або відновлення роботоздатності виробу і полягає в заміні та (або) відновленні окремих частин, відповідно до
п. 1.3 Положення № 102 є поточним.У випадку ремонту автомобіля, зазначеного вами в запитанні, йдеться про
поточний ремонт, у зв’язку з тим, що не проводилася заміна кузова чи одночасна заміна трьох або більше агрегатів.Згідно з
Інструкцією щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженою наказом Державного казначейства України від 25.11.2008 р. № 495, оплата послуг з поточного ремонту проводиться за КЕКВ 1134 «Оплата послуг (крім комунальних)».Проведення видатків за іншим КЕКВ є
нецільовим використанням бюджетних коштів, результатом якого є зменшення асигнувань на суму коштів, які витрачено не за цільовим призначенням.Підставою для зменшення бюджетних асигнувань розпорядникам бюджетних коштів є
акт, складений працівниками органу ДКРС за результатами ревізії (перевірки), в якому зафіксовано факт нецільового використання бюджетних коштів.Процедура зменшення бюджетних асигнувань викладена в
Порядку зменшення бюджетних асигнувань та повернення коштів у разі нецільового використання бюджетних коштів у поточному чи минулих роках, затвердженому постановою КМУ від 13.04.2006 р. № 492.Використання бюджетних коштів усупереч їх цільовому призначенню відповідно до
ст. 16412 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-X тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від 30 до 70 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 510 до 1190 грн.).Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від 70 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 1190 до 1700 грн.).
