Деякі актуальні питання вдосконалення нормативно-правового регулювання оренди державного майна

В обраному У обране
Друк
Редакція ББ
Бюджетна бухгалтерія Березень, 2011/№ 9
Роз'яснення від 07.02.2011 р. №

МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ

ДЕЯКІ АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ ВДОСКОНАЛЕННЯ НОРМАТИВНО-ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ОРЕНДИ ДЕРЖАВНОГО МАЙНА

Роз’яснення від 07.02.2011 р.

(витяг)

 

Міністерство юстиції України безпосередньо на практиці не реалізує державну політику у сфері оренди державного майна, однак як орган, на який покладено повноваження щодо здійснення правової експертизи всіх проектів законів та інших актів законодавства на предмет їх відповідності Конституції та законам України, а також вимогам нормопроектувальної техніки, Мін’юст постійно бере участь у процесах вдосконалення нормативного регулювання відносин у сфері оренди державного майна, підтримує ініціативи Фонду державного майна та спільно з Фондом вивчає проблемні питання оренди державного майна.

<…>

 

2. Деякі проблемні питання визначення

суб’єктів орендних відносин.

1) передача в оренду майна, закріпленого за Національною академією наук України, галузевими академіями наук, а також передача в оренду майна науковими та учбовими закладами відповідно до Законів України «Про наукові парки» та «Про вищу освіту».

Відповідно до положень чинних Законів України «Про оренду державного та комунального майна», «Про особливості правового режиму майнового комплексу Національної академії наук України», «Про наукові парки», «Про вищу освіту» таким суб’єктам, як Національна академія наук, галузеві академії наук, наукові парки, національні вищі навчальні заклади надано повноваження самостійно виступати орендодавцем нерухомого майна, що їм належить.

А саме відповідно до частини другої статті 1 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»

відносини оренди рухомого та нерухомого майна, об’єктів майнового комплексу Національної академії наук України та галузевих академій наук регулюються цим Законом з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про особливості правового режиму майнового комплексу Національної академії наук України».

А стаття 5 цього Закону визначає, що орендодавцями держмайна є, зокрема, Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва — щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до статутних фондів господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації),

крім майна, що належить до майнового комплексу Національної академії наук України та галузевих академій наук, а також майна, що належить вищим навчальним закладам та/або науковим установам, що надається в оренду партнерам наукових парків.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу

» Національна академія наук України:

— виступає орендодавцем цілісних майнових комплексів та нерухомого майна, що передано державою у безстрокове користування Національній академії наук України;

— надає дозвіл організаціям, що віднесені до відання Національної академії наук України, на укладення договорів оренди майна, у тому числі нерухомого, що обліковується на балансах їх організацій.

При цьому цей Закон передбачає, що кошти, отримані від оренди об’єктів майнового комплексу Національної академії наук України, в повному обсязі спрямовуються на виконання статутних завдань Національної академії наук України та організацій, які віднесені до відання Національної академії наук України.

Водночас згідно зі статтею 4 цього Закону галузеві академії наук:

— виступають орендодавцями цілісних майнових комплексів та нерухомого майна, що передано державою у безстрокове користування галузевим академіям наук;

— надають дозвіл організаціям, що віднесені до відання галузевих академій наук, на укладення договорів оренди майна, у тому числі нерухомого, яке обліковується на балансах їх організацій.

Стаття 13 Закону України «Про наукові парки»

визначає особливості статусу вищого навчального закладу або наукової установи — засновника наукового парку та, зокрема, передбачає, що вищий навчальний заклад та/або наукова установа можуть бути засновниками юридичних осіб та/або їх об’єднань для організації та виконання проектів наукового парку. Вищий навчальний заклад та/або наукова установа мають право бути орендодавцем приміщень та обладнання для партнерів наукового парку на строк реалізації проектів наукового парку згідно із статтею 20 цього Закону. (Строк реалізації проекту наукового парку не може перевищувати семи років з дня його державної реєстрації — стаття 15).

Стаття 20 цього Закону встановлює

, що за проектами наукового парку, зареєстрованими згідно із статтею 15 цього Закону, реалізація яких передбачає використання приміщень та обладнання вищого навчального закладу та/або наукової установи, за поданням виконавчого органу управління наукового парку між вищим навчальним закладом та/або науковою установою і партнером наукового парку укладається договір оренди на строк, передбачений умовами реалізації проекту наукового парку.

Крім того, відповідно до

статті 26 Закону України «Про вищу освіту» Національному вищому навчальному закладу за рішенням Кабінету Міністрів України може бути надано повноваження: виступати орендодавцем нерухомого майна, що належить вищому навчальному закладу.

Таким чином, наведеними законами встановлено виняток із загального правила щодо визначення особи орендодавця державного майна, а саме — Національна академія, галузеві академії, вищі учбові заклади виступають самостійними орендодавцями.

Такий підхід не узгоджується, вступає у суперечність із загальним підходом щодо визначення єдиним орендодавцем державного майна Фонду державного майна України, на який покладено реалізацію політики у сфері оренди державного майна та здійснення контролю за цими процесами.

Крім того, наведеними законодавчими актами не передбачено жодного обмеження щодо розміру (обсягу) майна, яке може передаватися в оренду самостійно вищими навчальними закладами, а також не передбачено жодних повноважень Фонду державного майна України щодо погодження чи контролю укладення відповідних договорів, що може призвести до безконтрольної передачі в оренду навіть цілісних майнових комплексів цих державних установ.

Ураховуючи, що однією з основних ознак законодавства є його єдність та цілісність, вважаємо, що першочерговим має бути узгодження між собою вищезазначених законів України в напрямку забезпечення єдиного підходу та єдиної політики у сфері регулювання питань оренди державного майна.

Кроки у цьому напрямку здійснюються, а саме, Міністерством економіки України підготовлено проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», спрямований на врегулювання цих відносин.

<…>

 

3. До питання щодо можливості передачі в оренду майна, закріпленого за органами державної влади.

Законодавство з питань оренди містить заборону передавати в оренду майно, що закріплене за органами державної влади.

Так, відповідно до частини другої статті 4 Закону України «Про оренду державного майна»

не можуть бути об’єктами оренди об’єкти державної власності, що мають загальнодержавне значення і не підлягають приватизації відповідно до частини другої статті 5 Закону України «Про приватизацію державного майна» (крім пам’яток культурної спадщини), а також об’єкти, включені до переліку об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, затвердженого Законом України «Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації», які випускають підакцизну продукцію, крім цілісних майнових комплексів, які випускають підакцизну продукцію, переданих в оренду до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 29 червня 2004 року.

Частиною другою статті 5 Закону України «Про приватизацію державного майна»

майно органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, майно Збройних Сил України (крім майна, щодо якого цим Законом встановлено особливості приватизації), Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, правоохоронних і митних органів віднесено до об’єктів, які забезпечують виконання державою своїх функцій, забезпечують обороноздатність держави, її економічну незалежність, та об’єкти права власності українського народу, майно, що становить матеріальну основу суверенітету України, та є у зв’язку з цим об’єктом загальнодержавного значення.

Водночас практика показала, що органи влади володіють певним майном, яке безпосередньо не використовується для забезпечення здійснення ними своїх функцій щодо реалізації державної політики. У зв’язку з цим законодавцем було прийнято рішення дозволити в певній частині органам державної влади передавати закріплене за ними майно в оренду.

Так, статтею 72 Державного бюджету України на 2010 рік було установлено, що у 2010 році нерухоме майно органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, правоохоронних і митних органів,

що не використовується зазначеними органами для здійснення своїх функцій, може бути передано в оренду строком до 1 січня 2011 року.

Це був тимчасовий захід, але він показав, що питання щодо доцільності надання такого права органам державної влади є актуальним.

У зв’язку з цим 23 грудня 2010 року Верховною Радою України було прийнято Закон України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України», пунктом 14 якого частину першу статті 4 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» доповнено положенням, відповідно до якого нерухоме майно органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, правоохоронних і митних органів, що не використовується зазначеними органами для здійснення своїх функцій, може бути передано в оренду без права викупу орендарем та передачі в суборенду.

Слід звернути увагу, що зазначені зміни передбачають лише право передачі такого майна в оренду та не визначають порядку його реалізації і процедури передачі такого майна в оренду. Вважаємо, що з метою унеможливлення зловживань у цій сфері необхідно на законодавчому рівні визначити відповідний порядок, а також встановити критерії та порядок віднесення майна органів влади до категорії такого, що не використовується ними для здійснення своїх функцій, строк невикористання, після якого можливою є передача їх майна.

Усе наведене вище свідчить, що законодавство у сфері орендних відносин постійно вдосконалюється і цей процес має бути безперервним з огляду на стрімкі зміни цього виду суспільних відносин.

 

Заступник начальника відділу законодавства
 з питань підприємництва та приватизації
І. Даценко

 

КОМЕНТАР РЕДАКЦІЇ

ОРЕНДА ДЕРЖМАЙНА: МІН’ЮСТ РОЗ’ЯСНЮЄ АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ

У цьому

роз’ясненні Мін’юст як орган, якому надано повноваження здійснювати правову експертизу всіх проектів законів та інших актів законодавства щодо їх відповідності Конституції України та законам України, звернув увагу на проблемні питання, що стосуються оренди державного майна.

 

Щодо суб’єктів орендних операцій

Як відомо, Фонд державного майна (далі — ФДМ) є державним органом, який здійснює державну політику у сфері приватизації державного майна, виступає орендодавцем майнових комплексів, що є загальнодержавною власністю.

І хоча саме ФДМ уповноважений розробляти проекти нормативних актів у сфері оренди державного майна, а також уносити відповідні зміни до цих документів, слід мати на увазі, що повноваження ФДМ не поширюються на деякі види майна.

Так, згідно зі

ст. 1 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 10.04.92 р. № 2269-XII (далі — Закон № 2269) відносини оренди рухомого і нерухомого майна, об’єктів майнового комплексу Національної академії наук України та галузевих академій наук регулюються з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу» від 07.02.2002 р. № 3065-III (далі — Закон № 3065). Цей Закон визначає особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, галузевих академій наук — Української академії аграрних наук, Академії медичних наук України, Академії педагогічних наук України, Академії правових наук України, Академії мистецтв України, а також особливості управління державним майном, яке закріплено за установами, організаціями та підприємствами, що перебувають у віданні Національної академії наук України та галузевих академій наук.

У цьому випадку Національна академія наук України та галузеві академії наук,

здійснюючи повноваження з управління об’єктами майнового комплексу Національної академії наук України/галузевих академій наук, забезпечують реалізацію прав держави як власника цих об’єктів, пов’язаних з ефективним їх використанням та розпорядженням у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.

Як визначено у

ст. 5 Закону № 2269, орендодавцями держмайна, зокрема, є ФДМ, його регіональні відділення та представництва — щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, а також майна, яке не увійшло до статутних фондів господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), що є державною власністю, крім майна, яке належить до майнового комплексу Національної академії наук України та галузевих академій наук, а також майна, що належить вищим навчальним закладам та/або науковим установам, яке надається в оренду партнерам наукових парків.

У зв’язку з цим Мін’юст у

роз’ясненні, що коментується, звертає увагу на те, що окремими законами встановлені винятки із загального порядку визначення орендодавця державного майна. Для наочності наведемо ці винятки в таблиці.

 

Хто є орендодавцем

Яким документом передбачено

Примітка

Національна академія наук України

Ст. 3 Закону № 3065

Національна академія наук України та галузеві академії наук уповноважені, зокрема:
— виступати орендодавцями цілісних майнових комплексів та нерухомого майна, яке передане державою в безстрокове користування Національній академії наук/галузевим академіям наук;
— надавати дозвіл організаціям, що перебувають у віданні Національної академії наук України/галузевих академій наук, на укладення договорів оренди майна, у тому числі нерухомого, що обліковується на балансах їх організацій;
приймати рішення про розміщення організацій, що перебувають у віданні Національної академії наук України/галузевих академій наук, в адміністративних будинках та нежилих приміщеннях організацій, які перебувають у віданні Національної академії наук України/галузевих академій наук, та визначати розмір плати за користування цими будинками і приміщеннями, що не може перевищувати фактичних витрат на їх утримання

Галузеві академії наук

Ст. 4 Закону № 3065

Вищі навчальні заклади та/або наукові заклади — засновники наукового парку

Ст. 13 Закону України
«Про наукові парки» від 25.06.2009 р. № 1563-VI

Такі заклади мають право бути орендодавцями приміщень та обладнання для партнерів наукового парку на строк реалізації проектів наукового парку, який не може перевищувати семи років із дня реєстрації такого парку

Національні вищі навчальні заклади

Ст. 26 Закону України
«Про вищу освіту» від 17.01.2002 р. № 2984-III

Національному вищому навчальному закладу за рішенням КМУ може бути надано повноваження, зокрема, виступати як орендодавець нерухомого майна, що належить вищому навчальному закладу

 

Зі свого боку додамо: дійсно, у цьому питанні є певні нестикування в законодавстві. Наприклад, згідно зі

ст. 287 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 р. № 436-IV до орендодавців державного та комунального майна не віднесено жодної із зазначених вище категорій орендодавців, що мають такий особливий статус на підставі спеціальних законів.

І тому цілком справедливими є висновки Мін’юсту про те, що такий підхід до визначення орендодавців державного майна вступає у суперечність із загальним підходом до порядку визначення єдиного орендодавця державного майна — ФДМ, на який покладено повноваження здійснювати реалізацію політики у сфері оренди державного майна та здійснювати контроль за цими процесами. У зв’язку з цим варто звернути увагу на

п. 14 розпорядження КМУ «Питання зміцнення фінансово-бюджетної дисципліни» від 19.01.2011 р. № 148-р, в якому Національній та галузевим академіям наук до 1 липня 2011 року дано доручення подати Кабміну пропозиції про внесення змін до Закону № 3065, що стосуються, зокрема, питання передачі в оренду державного майна, наданого Національній та галузевим академіям наук у безстрокове користування, на загальних підставах. Отже, імовірно, щодо цього питання найближчим часом очікуються деякі зміни.

Крім того, чинним законодавством передбачено особливі правила до

порядку використання коштів, отриманих від оренди об’єктів, що належать Національній академії наук. Нагадаємо: основні вимоги до порядку розподілу коштів, отриманих від оренди державного майна, урегульовано Методикою розрахунку та порядком використання плати за оренду державного майна, затвердженими постановою КМУ від 04.10.95 р. № 786 (далі — Методика № 786). Так, у п. 17 Методики № 786 визначено: кошти, отримані від оренди об’єктів майнового комплексу Національної академії наук, у повному обсязі спрямовуються на виконання статутних завдань Національної академії наук і підприємств, установ та організацій, що перебувають у віданні Національної академії наук. До речі, аналогічна норма про порядок використання орендної плати міститься не лише у ст. 3 Закону № 3065,
а й у ст. 4 цього Закону (ця стаття стосується управління об’єктами майнового комплексу галузевих академій наук).

Також Мін’юст зазначає, що згаданими законодавчими актами не передбачено будь-яких обмежень щодо розміру (обсягу) майна, яке може передаватися в оренду самостійно вищими навчальними закладами, а також не передбачено жодних повноважень ФДМ щодо погодження або контролю за укладенням відповідних договорів. У результаті такий стан речей може призвести до безконтрольної передачі в оренду навіть цілісних майнових комплексів цих державних установ.

Отже, Мін’юст доходить висновку, що все ще існують певні упущення в законодавстві, які необхідно терміново ліквідувати, щоб уникнути вільного трактування норм у процесі їх застосування, оскільки приписи будь-якого закону мають бути чіткими та безальтернативними.

 

Про можливість передачі в оренду майна, закріпленого за органами державної влади

Починаючи з 2010 року нерухоме майно органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної служби спеціальному зв’язку та захисту інформації України, правоохоронних та митних органів,

яке не використовується зазначеними органами для здійснення своїх функцій, дозволено передавати в оренду. Так, первісно ця норма була закріплена у ст. 72 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» від 27.04.2010 р. № 2154-VI, яка передбачала можливість укладення договору оренди строком до 1 січня 2011 року.

Однак доцільність надання такого права органам державної влади викликала особливий інтерес у зв’язку з актуальністю цього питання. І тому в подальшому відповідні зміни було внесено до

ст. 4 Закону № 2269, яка була доповнена ч. 4 такого змісту: «Нерухоме майно органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, правоохоронних і митних органів, що не використовується зазначеними органами для здійснення своїх функцій, може бути передано в оренду без права викупу орендарем та передачі в суборенду».

Акцентуючи увагу на цій нормі, Мін’юст у

роз’ясненні, що коментується, звертає увагу на те, що йдеться тільки про право передачі такого майна в оренду (тобто виключно про правомірність здійснення такої операції, адже раніше законодавство з питань оренди містило пряму заборону на здійснення таких операцій), однак зазначені зміни жодним чином не визначають порядок та процедуру передачі такого майна в оренду. Це і зрозуміло, адже ці питання врегульовано окремими нормативно-правовими актами у сфері орендних операцій.

Зауважимо: наразі відсутні будь-які офіційні роз’яснення, що трактують зазначену норму

ст. 4 Закону № 2269. У зв’язку з цим нагадаємо, що перелік суб’єктів управління об’єктами державної власності наведено у ст. 4 Закону України «Про управління об’єктами державної власності» від 21.09.2006 р. № 185-V, до яких, зокрема, належать міністерства та інші органи виконавчої влади (уповноважені органи управління). До повноважень органів, що здійснюють управління державним майном, належать: надання орендодавцям об’єктів державної власності згоди на оренду державного майна; організація контролю за використанням орендованого державного майна; ведення обліку об’єктів державної власності, що перебувають в їх управлінні; здійснення контролю за ефективним використанням та збереженням таких об’єктів; виявлення державного майна, яке тимчасово не використовується, та внесення пропозицій щодо умов його подальшого використання тощо. Тому ті органи виконавчої влади, які вирішили передати майно, що не використовується, в оренду, для отримання дозволу на здійснення такої операції звертаються до органів, уповноважених здійснювати управління державним майном (тобто до своїх профільних міністерств).

Наприклад, установи та організації, що належать до сфери управління Міністерства палива та енергетики, у цьому питанні керуються

Порядком розгляду та прийняття рішень з питань передачі в оренду державного майна, що належить до сфери управління Міністерства палива та енергетики України, затвердженим наказом Міністерства палива та енергетики від 21.06.2010 р. № 248.

Водночас варто звернути увагу на те, що Мін’юст, намагаючись запобігти можливим зловживанням у цій сфері, наголошує на необхідності прийняття відповідного порядку та встановлення критеріїв і порядку віднесення майна органів влади до категорії такого, що не використовується ними для здійснення своїх функцій, а також визначити строк невикористання такого майна, після закінчення якого майно може бути передане в оренду.

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити