Теми статей
Обрати теми

Списання медичних ртутних термометрів

Редакція ББ
Відповідь на запитання

СПИСАННЯ МЕДИЧНИХ РТУТНИХ ТЕРМОМЕТРІВ

 

Юлія КРОТ, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

У нашому медичному закладі є кілька медичних ртутних термометрів, які непридатні до подальшого застосування, у зв’язку з чим виникла необхідність їх списання.

Як правильно оформити списання термометрів? Яка організація займається їх утилізацією?

(м. Чернівці)

 

Насамперед нагадаємо, що дрібний медичний інвентар, у тому числі

термометри, ланцети, пінцети, голки тощо установ, у кошторисах яких видатки на його придбання передбачені за кодом економічної класифікації видатків 1132 «Медикаменти та перев’язувальні матеріали», обліковується на субрахунку 233 «Медикаменти і перев’язувальні засоби» як запаси установи.

Під час списання медичних термометрів слід керуватися

Типовою інструкцією про порядок списання майна бюджетних установ, затвердженою наказом Держказначейства від 29.11.2010 р. № 447 (далі — Інструкція № 447), та Інструкцією з обліку запасів бюджетних установ, затвердженою наказом Держказначейства від 08.12.2000 р. № 125 (далі — Інструкція № 125).

Зокрема,

п. 69 Інструкції № 125 передбачено, що списання з балансу установи малоцінних і швидкозношуваних предметів, інструментів, медичного інвентарю та інших запасів, які стали непридатними, здійснюється на підставі Акта списання (форма № З-2). Форма такого акта затверджена наказом Держказначейства «Про затвердження типових форм обліку та списання запасів бюджетних установ та інструкції про їх складання» від 18.12.2000 р. № 130.

Акти списання складаються постійно діючою комісією, призначеною наказом керівника установи відповідно до

п. 6 Інструкції № 447, та затверджуються керівником установи. У таких документах вказуються дані, що характеризують запаси: найменування та короткий опис, строк перебування в експлуатації, кількість та вартість запасів, що підлягають списанню. Детально вказуються причини списання та спосіб знищення непридатних запасів (якщо їх реалізація неможлива).

На підставі затвердженого акта списання проводяться записи до

меморіального ордера № 13 «Накопичувальна відомість витрачання матеріалів» (типова форма № 396 (бюджет)).

Що стосується утилізації списаних медичних ртутних термометрів, то зазначимо таке.

Основні правові, організаційні та економічні засади діяльності, пов’язаної із запобіганням або зменшенням обсягів утворення відходів, їх збиранням, перевезенням, зберіганням, обробленням, утилізацією та видаленням, знешкодженням та захороненням, а також з відверненням негативного впливу відходів на навколишнє природне середовище та здоров’я людини на території України визначені

Законом України «Про відходи» від 05.03.98 р. № 187/98-ВР (далі — Закон про відходи). Так, згідно з цим Законом відходами вважаються будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари, що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.

У зв’язку з цим непридатні для подальшого використання медичні термометри слід розглядати як відходи. При цьому потрібно також враховувати, що термометри містять ртуть — надзвичайно токсичну речовину. Зазначимо, що згідно з

п. 17 розд. «А» Жовтого переліку відходів, затвердженого постановою КМУ від 13.07.2000 р. № 1120, відходи, які містять ртуть та сполуки ртуті, є небезпечними.

Відповідно до

ст. 1 Закону про відходи небезпечними є відходи, що мають такі фізичні, хімічні, біологічні чи інші небезпечні властивості, які створюють або можуть створити значну небезпеку для навколишнього природного середовища і здоров’я людини та потребують спеціальних методів і засобів поводження з ними .

Слід наголосити, що згідно зі

ст. 33 Закону про відходи забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів, у тому числі побутових, у підземних горизонтах, на території міст та інших населених пунктів, на територіях природно-заповідного фонду, на землях природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, у межах водоохоронних зон та зон санітарної охорони водних об’єктів, в інших місцях, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров’я людини. Також заборонено змішування чи захоронення відходів, для утилізації яких в Україні існує відповідна технологія.

Особи, винні в порушенні законодавства про відходи, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільну чи кримінальну відповідальність

за самовільне розміщення чи видалення відходів (п. «б» ч. 1 ст. 42 Закону про відходи). Зокрема, ст. 82 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-X (далі — КУпАП) встановлено таке: порушення вимог щодо поводження з відходами під час їх збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізації, знешкодження, видалення або захоронення тягне за собою накладення штрафу на громадян від 20 до 80 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян* (нмдг) і на посадових осіб, громадян — суб’єктів підприємницької діяльності — від 50 до 100 нмдг.

* Неоподатковуваний мінімум доходів громадян дорівнює 17 грн.

Крім того, передбачено накладення штрафу на посадових осіб (

від 2 до 5 нмдг) за змішування чи захоронення відходів, для утилізації яких в Україні існує відповідна технологія, без спеціального дозволу спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у галузі охорони навколишнього природного середовища (ст. 824 КУпАП).

Таким чином, списані медичні термометри обов’язково мають бути передані на утилізацію і в жодному разі не повинні потрапити до звичайного сміттєвого контейнера для побутових відходів. У свою чергу, постає таке запитання: хто саме здійснює утилізацію небезпечних відходів?

З цього приводу в

ст. 351 Закону про відходи зазначається, що небезпечні відходи у складі побутових відходів збираються окремо від інших видів побутових відходів, а також мають відокремлюватися на етапі збирання чи сортування та передаватися спеціалізованим підприємствам, що одержали ліцензії на здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами.

Зауважимо, що на практиці досить часто фізичні особи та організації звертаються до Держсанепідемслужби стосовно утилізації термометрів та інших подібних предметів. Проте до компетенції Держсанепідемслужби у сфері поводження з відходами відповідно до

ст. 24 Закону про відходи належить у першу чергу здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду за дотриманням державних санітарних норм, правил, гігієнічних нормативів під час утворення, збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізації, видалення, знешкодження та захоронення відходів, і аж ніяк не проведення робіт з утилізації відходів.

Водночас згідно з

п. «в» ст. 21 Закону про відходи до повноважень органів місцевого самоврядування належать, зокрема, організація збирання і видалення побутових відходів, у тому числі відходів дрібних виробників, створення полігонів для їх захоронення, організація роздільного збирання корисних компонентів цих відходів, а також надання дозволів на експлуатацію об’єкта поводження з небезпечними відходами на відповідній території селища або міста.

Отже, для утилізації таких небезпечних відходів, як медичні ртутні термометри, потрібно звернутися до спеціалізованого підприємства, котре має ліцензію на здійснення цих операцій. Подібні підприємства здебільшого є в кожному регіоні, а також у великих населених пунктах (обласних центрах). З метою отримання інформації про наявність у конкретному місті (районі, області) підприємств, які спеціалізуються на збиранні та утилізації відходів (у тому числі й небезпечних), радимо звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування. Оскільки питання централізованого збирання, видалення та утилізації небезпечних відходів на сьогодні залишається до кінця не врегульованим, то підходи до їх вирішення на місцевому рівні можуть бути досить різними.

Варто також звернути увагу, що утилізація відходів провадиться власним коштом установи чи організації, якій вони належать. Адже ст. 41 Закону про відходи визначено, що фінансування заходів у сфері поводження з відходами здійснюється за рахунок коштів виробників відходів та їх власників. При цьому згідно з Інструкцією щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженою наказом Держказначейства від 25.11.2008 р. № 495, видатки на оплату послуг з утилізації відходів, у тому числі із вмістом шкідливих речовин, та/або їх захоронення здійснюються за КЕКВ 1134 «Оплата послуг (крім комунальних)».

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі