НОРМИ СПИСАННЯ ДРОВ ТА ВУГІЛЛЯ
Тетяна РЯБУХА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»
Установи сільської ради опалюють приміщення в зимовий період дровами твердих порід та кам’яним вугіллям. Яким нормативним документом користуватись щодо норми споживання, порядку розрахунку потреби в дровах та вугіллі для опалення? Які документи для цього потрібно оформити? Як правильно списати витрати у бухгалтерському обліку?
(Харківська обл.)
На жаль, у деяких місцях України приміщення і досі опалюють за допомогою дров та вугілля. Це пов’язано з тим, що газифікація сільської місцевості — дуже дорогий та трудомісткий процес. Саме в таких місцевостях постають питання щодо норм списання дров та вугілля.
Насамперед зазначимо, що опалення дровами та вугіллям здійснюють за допомогою котлів або ж печі.
Опалення за допомогою котлів (парових та водогрійних) є більш сучасним методом опалення.
Паровий котел
— це пристрій, що має топку і обігрівається продуктами спаленого в ньому палива та призначений для отримання пари з тиском вище атмосферного, що використовується поза самим пристроєм.Водогрійний котел
— це пристрій, що має топку і обігрівається продуктами спаленого в ньому палива та призначений для нагрівання води, яка перебуває під тиском вище атмосферного і використовується як теплоносій поза самим пристроєм.У випадку опалення за допомогою котлів норми витрат твердого палива залежно від типу та марки котла визначені
Міжгалузевими нормами витрат палива для опалювальних котлів, які експлуатуються в Україні, затвердженими наказом Державного комітету України з енергозбереження від 07.05.2001 р. № 46, які поширюються на підприємства, установи та організації усіх форм власності та на всі котли, що експлуатуються в Україні, крім імпортних (за винятком тих, що придбані в республіках колишнього СРСР) та побутових котлів.Це що стосується опалення за допомогою котлів. Але, на жаль, у деяких місцях України ще має місце застосування пічного опалення без котлів, при якому приміщення обігрівається теплом, яке виділяє піч. Для такого виду опалення нормативів витрачання твердого палива немає.
Але слід згадати, що відповідно до
п. 3 ст. 17 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» від 09.04.99 р. № 586-XIV до повноважень місцевої державної адміністрації в галузі соціально-економічного розвитку віднесено складання необхідних для управління соціально-економічним розвитком відповідної території балансів трудових, матеріально-фінансових та інших ресурсів, місцевих будівельних матеріалів, палива; визначення необхідного рівня обслуговування населення відповідно до нормативів мінімальних соціальних потреб; проведення розрахунку коштів та визначення обсягу послуг, необхідних для забезпечення передбаченого законодавством рівня мінімальних соціальних потреб.У зв’язку з цим із запитом щодо норм витрачання твердого палива при пічному опаленні можна письмово звернутись до місцевої адміністрації.
Якщо місцева адміністрація відповіді не дасть, то такі норми можна визначити самостійно розрахунковим шляхом, враховуючи дані щодо використання твердого палива за минулі роки. Розрахункові норми витрат палива слід затвердити наказом керівника установи.
Що стосується обліку дров та вугілля, то нагадаємо: такі товарно-матеріальні цінності відносяться до запасів та повинні обліковуватися на
субрахунку 235 «Паливо, горючі і мастильні матеріали», який призначено для обліку всіх видів палива, пального і мастильних матеріалів, що знаходяться на складах або в коморах (дрова, вугілля, торф, бензин, газ, мазут, автол тощо), а також безпосередньо у матеріально відповідальних осіб. Керуватися при цьому потрібно Інструкцією з обліку запасів бюджетних установ, затвердженою наказом Держказначейства від 08.12.2000 р. № 125 (далі — Інструкція № 125).Паливо має обліковуватись за місцем його відповідального зберігання (знаходження) та в бухгалтерії.
Відповідальність за приймання, зберігання і відпуск палива покладається на матеріально відповідальну особу, призначену наказом керівника установи, з якою укладено письмовий договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність.
При отриманні палива матеріально відповідальна особа на документі постачальника або акті про приймання запасів повинна розписатися в одержанні цінностей і прийняти їх на відповідальне зберігання.
За місцем відповідального зберігання облік ведеться матеріально відповідальною особою в Книзі складського обліку запасів типової форми № З-9, форма якої затверджена
Інструкцією про складання типових форм обліку та списання запасів бюджетних установ, затвердженою наказом Держказначейства від 18.12.2000 р. № 130.Видача палива зі складу здійснюється за накладною (вимогою) типової форми № З-3 або за забірною картою типової форми № З-5, яка застосовується при щоденному чи регулярному відпуску матеріальних цінностей.
У бухгалтерії облік запасів установи ведеться в кількісному і сумарному вимірах за найменуваннями запасів та в розрізі матеріально відповідальних осіб.
Бухгалтерія установи систематично звіряє свої записи про облік запасів із записами, які ведуть матеріально відповідальні особи за місцями зберігання (знаходження) запасів. Для цього матеріально відповідальними особами кожного місяця надаються в бухгалтерію прибуткові та видаткові документи з реєстром надання документів, який складається у двох примірниках. Один примірник реєстру після перевірки правильності оформлення первинних документів повертається матеріально відповідальній особі, а другий залишається в бухгалтерії (
п. 60 Інструкції № 125).Списання з бухгалтерського обліку витраченого палива має здійснюватись у обсягах
не більше встановлених норм витрат.Вибуття та переміщення палива відображається у
меморіальному ордері № 13 — Накопичувальна відомість витрачання матеріалів (форма № 396 (бюджет)).
