НАДАННЯ ВІДПУСТКИ ОСОБАМ, ЯКІ одружуються
Тетяна СТАШКІВ, заступник директора Департаменту заробітної плати та умов праці — начальник відділу умов і режимів праці, нормування та професійної класифікації
Просимо надати роз’яснення щодо надання відпусток працівникам, які беруть шлюб, зокрема:
1. Чи може бюджетна установа в колективному договорі передбачити надання додаткових оплачуваних відпусток для таких працівників?
2. Чи може роботодавець відмовити в наданні такої відпустки працівнику?
3. Чи існує строк давності щодо цієї відпустки, наприклад, чи може її бути надано через місяць після весілля?
(м. Харків)
Державні гарантії щодо прав на відпустки встановлено КЗпП та Законом України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР (далі — Закон про відпустки).
Слід зазначити, що Законом про відпустки не передбачено додаткової оплачуваної відпустки для осіб, які беруть шлюб.
Згідно з ч. 2 ст. 23 Закону про відпустки в установах та організаціях, що утримуються за рахунок бюджетних коштів, оплата відпусток, передбачених ст. 6, 7, 8, 13, 14, 15, 151, 16, 181 і 19 цього Закону, здійснюється за рахунок бюджетних асигнувань на їх утримання. Оплата інших видів відпусток, передбачених колективним договором та угодами, трудовим договором, здійснюється з прибутку, що залишається на підприємстві після сплати податків та інших обов’язкових платежів до бюджету.
Ураховуючи те, що бюджетні заклади, установи, організації не належать до прибуткових підприємств, надання додаткових оплачуваних відпусток, не передбачених Законом про відпустки, є неправомірним.
Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 25 цього Закону особам, які одружуються, за їх бажанням в обов’язковому порядку надається відпустка без збереження заробітної плати тривалістю до 10 календарних днів.
Відповідно до ст. 21 Сімейного кодексу України від 10.01.2002 р. № 2947-III шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований в органі державної реєстрації актів цивільного стану.
Як передбачено п. 1 розд. 2 Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Мін’юсту від 18.10.2000 р. № 52/5, для державної реєстрації шлюбу жінкою та чоловіком особисто подається заява про державну реєстрацію шлюбу до органу державної реєстрації актів цивільного стану. За погодженням з особами, які беруть шлюб, орган державної реєстрації актів цивільного стану призначає день та час державної реєстрації шлюбу.
Таким чином, підставою для надання працівнику відпустки у зв’язку із зі вступом до шлюбу є:
а) довідка із РАЦС про подання заяви;
б) заява працівника на ім’я керівника установи про надання йому відпустки без збереження заробітної плати у зв’язку з одруженням із зазначенням конкретної дати початку відпустки та її тривалості.
Надання працівнику відпустки оформляється наказом (розпорядженням) роботодавця.
Слід зауважити, що законодавством не визначені строки надання відпустки особам, які одружуються.
Вважаємо, що відпустка без збереження заробітної плати надається із дня, про який просить працівник, у межах періоду, в якому існують обставини, що дають право на відпустку. Відпустки без збереження заробітної плати надаються протягом календарного року, право на такі відпустки, їх тривалість та час надання визначаються не за відпрацьованим часом у році, а наявністю спеціального статусу або обставин, передбачених законом. Так, слід мати на увазі: у п. 8 ч. 1 ст. 25 Закону про відпустки передбачено надання відпустки особам, які одружуються, тобто тим, які перебувають у процесі взяття шлюбу, а не «які одружилися» або «які збираються одружитися». Право на цю відпустку мають працівники в період, який «прив’язаний» до дати взяття шлюбу. Тому відпустка може безпосередньо передувати дню реєстрації шлюбу, іти слідом за ним або дата реєстрації шлюбу може припадати на будь-який день відпустки. Так, якщо реєстрацію шлюбу призначено на суботу, а працівник має намір використати відпустку після весілля, то цілком правомірним буде надання відпустки з п’ятниці або з найближчого понеділка. Проте надати таку відпустку через місяць після весілля не можна.
Законом про відпустки передбачено надання двох видів відпусток без збереження заробітної плати:
— що надаються працівникам зважаючи на суб’єктивне право, що належить їм згідно із законом, тобто в обов’язковому порядку (ст. 25 Закону про відпустки);
— що надаються за угодою сторін, тобто роботодавця і працівника (ст. 26 Закону про відпустки).
Таким чином, за наявності заяви працівника та довідки із РАЦС про подання заяви відмовити в наданні відпустки працівнику, який бере шлюб, роботодавець не має права. Ненадання такої відпустки є порушенням трудового законодавства.
Відпустки без збереження заробітної плати — це окремий вид відпусток, вони не належать до категорії щорічних, визначених ст. 4 Закону про відпустки, тому на них не поширюється порядок надання щорічних відпусток.
Чинним законодавством не передбачено поділ на частини відпусток без збереження заробітної плати або перенесення їх на інший період, продовження їх тривалості на святкові та неробочі дні.
Важливими гарантіями при наданні відпусток без збереження заробітної плати, установлених ст. 25 і 26 Закону про відпустки, є те, що на час їх надання за працівником зберігається його місце роботи (посада), а час перебування в таких відпустках зараховується до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку.
Слід зауважити, що використання відпустки для одруження, не позбавляє працівника права на надання інших видів відпусток без збереження заробітної плати, передбачених ст. 25. 26 Закону про відпустки.
