АТЕСТАЦІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ: ПРОДОВЖУЄМО ВИВЧАТИ НОВІ ВИМОГИ
З 23 січня 2012 року Типове положення про атестацію педагогічних працівників, затверджене наказом Міносвіти від 06.10.2010 р. № 930 (далі — Типове положення), зазнало змін. У консультації відповімо на запитання читачів, пов’язані із застосуванням нових вимог до проведення атестації педагогічних працівників.
Ольга МАЛИШЕВА, головний спеціаліст відділу нормативного забезпечення та організаційної роботи юридичного департаменту
Якими є особливості застосування п. 3.22 Типового положення?
З метою соціального захисту педагогічних працівників, які тривалий час працювали на педагогічних посадах, досягли високого рівня професіоналізму та перейшли працювати на інші педагогічні посади, до Типового положення введено норму (п. 3.22), згідно з якою при переході педагогічних працівників з одного навчального закладу до іншого, а також при переході на інші педагогічні посади у цьому самому навчальному закладі, кваліфікаційні категорії (тарифні розряди) та педагогічні звання, присвоєні їм за результатами попередньої атестації, зберігаються до наступної атестації. Також зберігаються присвоєні попередньою атестацією кваліфікаційні категорії за педагогічними працівниками, які переходять на посади методистів, вихователів-методистів, а також при переході педагогічного працівника з методичної установи на педагогічні посади до навчального закладу.
Позбавлення працівника кваліфікаційної категорії, яку він здобув протягом багатьох років роботи на педагогічних посадах, і встановлення йому найнижчої кваліфікаційної категорії «спеціаліст» суперечить загальновизнаним нормам трудового законодавства.
Пункт 3.22 Типового положення розповсюджується, зокрема, на випадки переходу педагогічного працівника з педагогічної посади у загальноосвітньому навчальному закладі на посаду у дошкільному навчальному закладі, при переході із закладу профтехосвіти до школи і навпаки, з посади викладача вищого навчального закладу I — II рівнів акредитації до професійно-технічного училища або до загальноосвітнього навчального закладу тощо. Єдиними вимогами для збереження кваліфікаційної категорії при цьому має бути те, що перехід здійснюється з однієї педагогічної посади на іншу, а також наявність у працівника відповідної освіти, необхідної для його зарахування на цю посаду.
Питання, пов’язані з визначенням розміру оплати праці у разі прийому на роботу працівників, регулюються КЗпП та іншими нормативно-правовими актами. Зокрема, ст. 96 КЗпП визначено, що посадові оклади службовцям установлює власник або уповноважений ним орган відповідно до посади і кваліфікації працівника. За результатами атестації власник або уповноважений ним орган має право змінювати посадові оклади службовцям у межах затверджених у встановленому порядку мінімальних і максимальних розмірів окладів на відповідній посаді. Така сама норма міститься у п. 4 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом Міносвіти від 15.04.93 р. № 102.
Тобто визначити розмір оплати праці у разі прийому на роботу педагогічного працівника або при довантаженні його годинами на іншій посаді має власник або уповноважений ним орган. При цьому головним критерієм, за яким визначається тарифний розряд такому працівнику, є рівень його кваліфікації.
При цьому не слід допускати у разі прийому на педагогічні посади встановлення найнижчого тарифного розряду спеціалістам, які мають високу кваліфікацію, великий досвід наукової або викладацької роботи. Власник або уповноважений ним орган у разі прийому на роботу фахівців з великим досвідом роботи має вирішувати питання розміру оплати праці з урахуванням рівня кваліфікації таких працівників.
При атестації таких працівників слід керуватися п. 4.9 Типового положення, яким, зокрема, визначено, що спеціалісти, які перейшли на посади педагогічних працівників до професійно-технічних та вищих навчальних закладів I — II рівнів акредитації з виробництва або сфери послуг, а також науково-педагогічні працівники вищих навчальних закладів III — IV рівнів акредитації, які перейшли на педагогічні посади, атестуються на присвоєння кваліфікаційної категорії «спеціаліст другої категорії» за наявності не менше двох років стажу роботи на виробництві, у сфері послуг або стажу науково-педагогічної діяльності; «спеціаліст першої категорії» — не менше п’яти років; «спеціаліст вищої категорії» — не менше восьми років.
Не може бути встановлено найнижчий тарифний розряд науково-педагогічним працівникам вищих навчальних закладів III — IV рівнів акредитації, яких прийнято на посади вчителів або викладачів загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладів I — II рівнів акредитації, особам, які мають наукові ступені та яких запрошено для викладання навчальних дисциплін, з яких вони є фахівцями, до загальноосвітніх або інших навчальних закладів системи загальної середньої освіти, спеціалістам з виробництва або сфери послуг з великим досвідом роботи.
Наприклад, у разі прийняття на педагогічну посаду до професійно-технічного навчального закладу спеціаліста з виробництва або сфери послуг, який має стаж роботи за спеціальністю п’ять років, при першій атестації на педагогічні посаді він може атестуватися на присвоєння кваліфікаційної категорії «спеціаліст першої категорії». Утім, під час прийому на роботу такого спеціаліста оплата його праці здійснюється за тарифним розрядом, установленим власником або уповноваженим ним органом.
У разі прийому на роботу до загальноосвітнього навчального закладу фахівця, який до цього працював викладачем аналогічної навчальної дисципліни у вищому навчальному закладі III — IV рівнів акредитації та має науковий ступінь, керівник навчального закладу (органу управління освітою) має право встановити йому найвищий тарифний розряд, передбачений на цій посаді. При атестації на педагогічній посаді йому може бути присвоєна будь-яка кваліфікаційна категорія, у тому числі й кваліфікаційна категорія «спеціаліст вищої категорії», як це передбачено п. 4.7 Типового положення.
Коли має проводитися атестація працівників, які перервали роботу на педагогічній посаді?
Слід зауважити, що відтепер п. 3.17 Типового положення встановлено, що за працівниками, які перервали роботу на педагогічній посаді (незалежно від тривалості перерви у роботі), зберігаються присвоєні за результатами останньої атестації кваліфікаційні категорії та педагогічні звання. Атестація таких працівників здійснюється не пізніше ніж через два роки після прийняття їх на роботу. Підкреслимо: це стосується осіб, з часу останньої атестації яких пройшло більше п’яти років.
Якщо з часу останньої атестації працівника, який перервав роботу на педагогічній посаді, не минуло п’яти років, його чергова атестація повинна здійснюватися у п’ятирічний термін з дня останньої атестації.
Який порядок атестації працівників, котрі суміщують педагогічні посади?
Пункт 3.18 Типового положення доповнено новою нормою, якою встановлено, що при суміщенні працівниками педагогічних посад в одному навчальному закладі їх атестація здійснюється з кожної із займаних посад.
Педагогічний працівник, який у рік чергової атестації суміщає педагогічні посади, а саме поряд зі своєю основною роботою виконує додаткову роботу за іншою педагогічною посадою, проходить атестацію з кожної із займаних посад.
Типовим положенням передбачено також, що за заявою працівника або за поданням керівника чи педагогічної ради навчального закладу може проводитися позачергова атестація. Тобто атестація працівника, який суміщає педагогічні посади, може проводитися як одночасно, так і в різні терміни. Доцільно синхронізувати атестаційні процедури працівника, який обіймає дві або більше посад у одному навчальному закладі, проводячи їх одночасно.
Слід ураховувати, що на педагогічних працівників, які суміщають педагогічні посади, атестаційні листи оформляються окремо на відповідність кожній із займаних посад.
Пунктом 3.1 Типового положення визначено, що працівники, включені до списків осіб, які підлягають черговій атестації, мають право подавати до атестаційної комісії заяви про присвоєння більш високої кваліфікаційної категорії (тарифного розряду). Коли треба подати таку заяву?
З метою недопущення погіршення прав педагогічних працівників на присвоєння кваліфікаційних категорій у поточному навчальному році, педагогічні працівники, включені до списку осіб для проходження чергової атестації, які претендують на присвоєння більш високої кваліфікаційної категорії, можуть подати до атестаційних комісій заяви про присвоєння наступної кваліфікаційної категорії (тарифного розряду).
У зв’язку з цим педагогічному працівнику необхідно пам’ятати, що заяви про присвоєння більш високої кваліфікаційної категорії, тарифного розряду, а також про позачергову атестацію, перенесення строку атестації необхідно подавати атестаційній комісії до 10 жовтня.
Роз’ясніть порядок атестації випускників вищих навчальних закладів.
Порядок атестації випускників вищих навчальних закладів визначено п. 4.3 Типового положення. Зокрема, передбачено, що випускникам вищих навчальних закладів, які отримали повну вищу освіту, у разі прийому на роботу встановлюється кваліфікаційна категорія «спеціаліст».
Повна вища педагогічна освіта дає право випускникам вищих навчальних закладів на отримання кваліфікаційної категорії «спеціаліст» як таким, що здобули кваліфікацію, достатню для здійснення професійної діяльності. Зазначена кваліфікаційна категорія присвоюється їм одночасно з прийняттям на роботу.
У разі прийому на роботу випускника вищого навчального закладу з повною вищою освітою керівник навчального закладу (органу управління освітою) не має права установити йому тарифний розряд, нижчий дев’ятого, який відповідає рівню оплати праці за кваліфікаційною категорією «спеціаліст». Таке роз’яснення, зокрема, міститься у листі Міносвіти від 22.02.2011 р. № 1/9-118 (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2011, № 11).
Наказом Міносвіти «Про впорядкування умов оплати праці та затвердження схем тарифних розрядів працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ» від 26.09.2005 р. № 557 (додаток 6) встановлено, що фахівцям, які мають освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліста або магістра, установлюється дев’ятий тарифний розряд, який, як уже зазначалося, відповідає кваліфікаційній категорії «спеціаліст». Однак це стосується лише педагогічних посад, на яких передбачена можливість присвоєння кваліфікаційних категорій.
До першої атестації такого молодого спеціаліста, яка проводиться зазвичай через два роки після початку педагогічної діяльності, оплата праці йому здійснюватиметься саме за кваліфікаційною категорією «спеціаліст». Присвоєна йому за результатами першої атестації кваліфікаційна категорія буде «спеціаліст II категорії».
Одночасно необхідно зауважити, що атестаційною комісією I рівня за результатами атестації кваліфікаційна категорія «спеціаліст» може бути присвоєна лише у разі визнання працівника таким, що не відповідає раніше присвоєній кваліфікаційній категорії «спеціаліст II категорії» або більш високій кваліфікаційній категорії.
Який порядок проведення атестації за відсутності педагогічного працівника?
Відповідно до п. 3.6 Типового положення засідання атестаційної комісії проводиться у присутності працівника, який атестується. Під час засідання атестаційної комісії педагогічний працівник має право давати усні та письмові пояснення, подавати додаткові матеріали щодо своєї професійної діяльності.
За рішенням атестаційної комісії атестація може бути проведена за відсутності працівника, якщо він не з’явився на засідання атестаційної комісії з об’єктивних причин (службове відрядження, територіальна віддаленість, тривала хвороба та інші причини, що перешкоджають присутності на засіданні) і дав на це письмову згоду, за винятком випадків атестації працівників, стосовно яких порушено питання про невідповідність займаній посаді.
У разі неявки педагогічного працівника, який атестується, на засідання атестаційної комісії без поважних причин комісія після з’ясування причин неявки може провести атестацію за його відсутності.
Важливе значення при проведенні атестації має вирішення членами комісії питання про можливість атестації працівника, який з тієї чи іншої причини не з’явився на засідання атестаційної комісії.
Атестаційна комісія у кожному конкретному випадку повинна приймати рішення про можливість атестації особи, яка не з’явилася на засідання. При цьому члени комісії повинні з’ясовувати причину неявки, а також чи був працівник належним чином повідомлений про час і місце проведення засідання атестаційної комісії.
У разі неможливості участі особи, яка атестується, у засіданні атестаційної комісії з поважних причин, атестаційна комісія, з’ясувавши причину неявки, має право прийняти рішення про проведення атестації без участі особи, яка атестується.
Водночас не можна приймати рішення за відсутності педагога, якщо виноситься рішення про його невідповідність займаній посаді або про невідповідність раніше присвоєній кваліфікаційній категорії. У таких випадках необхідно перенести засідання комісії на інший день.
У випадку коли працівник злісно ухиляється від прибуття на засідання атестаційної комісії, особливо коли керівником навчального закладу порушено питання про його невідповідність займаній посаді, необхідно вжити всіх можливих заходів до належного повідомлення працівника про час і місце засідання. У разі його повторної неявки атестаційна комісія може ухвалити рішення про проведення атестації у відсутності такого працівника. Прийняття такого рішення має бути аргументовано у протоколі засідання атестаційної комісії.
Як тепер здійснюється голосування членів атестаційної комісії у зв’язку із змінами, внесеними до п. 3.8 Типового положення?
Відтепер Типове положення не містить вимоги про прийняття рішень атестаційною комісією лише шляхом таємного голосування. Відповідно до п. 3.8 Типового положення рішення атестаційної комісії приймаються простою більшістю голосів присутніх на засіданні членів атестаційної комісії. Тобто члени атестаційної комісії самі визначають форму проведення голосування. Воно може бути як таємним, так і відкритим. При відкритому голосуванні не приховується, як проголосував той або інший член атестаційної комісії. При таємному голосуванні, навпаки, вживаються заходи, щоб ця інформація була недоступна.
Під час засідання атестаційної комісії важливе значення має з’ясування питання щодо правомочності комісії приймати рішення. Пунктом 3.8 Типового положення передбачено, що засідання атестаційної комісії є правомочним, якщо на ньому присутні не менш як 2/3 її членів. У зв’язку з цим у протоколі має бути зазначено кількість та прізвища членів комісії, присутніх на засіданні.
Нагадаємо також, що відтепер кількість членів атестаційної комісії не може бути меншою п’яти осіб (п. 2.6 Типового положення).
Отже, видаючи наказ про створення атестаційної комісії у навчальному закладі для організації та проведення атестації педагогічних працівників, керівник має право створити комісію у складі не менше п’яти осіб. Як правило, нечисленні атестаційні комісії можуть створюватися у навчальних закладах з невеликою кількістю педагогічних працівників.
Водночас слід пам’ятати, що рішення про доцільність створення атестаційної комісії у навчальному закладі, де працює менше 15 педагогічних працівників, приймає районний (міський) відділ освіти (п. 2.10 Типового положення). Проте це не завжди означає, що у такому навчальному закладі не може бути створено атестаційну комісію.
Проста більшість голосів — отримання за рішення, яке поставлено на голосування, більше половини голосів членів атестаційної комісії, які брали участь у голосуванні. Наприклад, якщо у голосуванні брали участь вісім членів комісії, з яких п’ять проголосували за рішення, поставлене на голосування, воно вважається прийнятим.
У разі однакової кількості голосів «за» і «проти» приймається рішення на користь працівника, який атестується.
Слід зазначити, що практика, коли більшість членів атестаційної комісії утримуються від голосування, є неправильною. Члени атестаційної комісії повинні мати власну думку з питань, які виносяться на голосування, та вільно висловлювати своє волевиявлення.
У протоколі має бути зазначено результати голосування членів комісії з усіх питань, які виносяться на голосування.
Крім того, внесеними змінами розширено права членів атестаційної комісії. Типове положення доповнено нормою, яка дає право членам атестаційних комісій, що не згодні з прийнятим комісією рішенням, додавати до протоколу викладену письмово окрему думку з питань атестації педагогічного працівника (п. 3.7 Типового положення).
Протокол, який складається під час засідання атестаційної комісії, може оформлюватися у рукописному вигляді у книзі протоколів атестаційної комісії, аркуші якої нумеруються, прошнуровуються і скріплюються печаткою. Також допускається на підставі записів, зроблених під час засідання комісії, готувати протокол на друкувальному пристрої. Після виготовлення друкованого тексту протоколи у хронологічному порядку підшиваються до окремої справи протоколів засідань атестаційної комісії.
Якими мають бути дії керівника, якщо атестаційною комісією прийнято рішення про невідповідність працівника займаній посаді?
У разі прийняття атестаційною комісією рішення про невідповідність працівника займаній посаді керівник повинен запропонувати йому роботу на іншій посаді, яка відповідає його кваліфікації, звісно, якщо така посада у школі є і вона вакантна. Якщо працівник відмовиться від запропонованої посади, така відмова має бути письмовою.
Якщо посади, на яку можна перевести працівника, у навчальному закладі немає, або якщо він відмовився від запропонованої посади, видається наказ про розірвання трудового договору на підставі п. 2 ч. 1 ст. 40 КЗпП. При цьому адміністрації навчального закладу та керівництву місцевого відділу освіти необхідно неухильно дотримуватися вимог законодавства про працю, які регламентують порядок розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, а також про існуючі обмеження щодо звільнення деяких категорій працівників.
Зокрема, для розірвання трудового договору необхідно отримати попередню згоду профспілкового органу на звільнення працівника, додержуватися порядку та строків підготовки та видання наказу про звільнення, а також пам’ятати, що звільнення працівника після отримання такої згоди може бути здійснено не пізніше як через місяць з дня її одержання (ст. 43 КЗпП).
Відповідно до роз’яснення, яке міститься у постанові Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06.11.92 р., висновки атестаційної комісії щодо кваліфікації працівника підлягають оцінці у сукупності з іншими доказами у справі. Тобто судом будуть досліджуватися не лише документи, надані атестаційною комісією школи, а й інші документи і свідчення, у тому числі надані працівником, якого звільнено, наприклад про необ’єктивне ставлення до нього членів атестаційної комісії та керівництва навчального закладу.
Ураховуючи це, атестаційна комісія та адміністрація навчального закладу не повинні допускати навіть найдрібніших порушень порядку проведення атестації та законодавства про працю та ретельно готувати документацію на працівника, який визнаний таким, що не відповідає займаній посаді, приділяючи особливу увагу складенню протоколу засідання атестаційної комісії та заповненню атестаційного листа.
Аналіз практики діяльності навчальних закладів протягом останніх років дає підстави до застереження керівників навчальних закладів та органів управління освітою наважуватися на звільнення працівника із зазначених підстав лише у крайніх випадках, коли залишення працівника на посаді, яку він обіймає, дійсно неможливе, а іншої посади, на якій він міг би працювати, у навчальному закладі немає.
Необхідно пам’ятати, що відповідно до ч. 3 ст. 184 КЗпП звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років, якщо дитина за медичним висновком у цей період потребує домашнього догляду), одиноких матерів за наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини-інваліда з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, з обов’язковим працевлаштуванням.
Власник або уповноважений ним орган має право на підставі рішення атестаційної комісії прийняти рішення про переведення працівника на іншу роботу або розірвання з ним трудового договору лише у термін не більше двох місяців з дня атестації.
Наказ про звільнення або переведення працівника за його згодою на іншу посаду, виданий на підставі рішення комісії про невідповідність працівника займаній посаді внаслідок недостатньої кваліфікації, може бути видано лише після розгляду його апеляцій (у разі їх подання) атестаційними комісіями вищого рівня. Недодержання цього правила, у разі задоволення апеляції, може потягнути за собою необхідність поновлення працівника на посаді з виплатою йому заробітної плати за час вимушеного прогулу.
Додамо також, що п. 6.2 Типового положення встановлено, що у разі прийняття атестаційною комісією рішення про відповідність працівника займаній посаді за умови виконання певних заходів, спрямованих на усунення виявлених недоліків, атестаційна комісія у встановлений нею строк, але не більше одного року, проводить повторну атестацію з метою перевірки їх виконання та приймає рішення про відповідність або невідповідність працівника займаній посаді.
Повторне засідання комісії у таких випадках проводиться з метою перевірки виконання визначених у рішенні комісії заходів. Після його проведення атестаційна комісія приймає рішення про виконання зауважень та умов, викладених атестаційною комісією, яке додається до матеріалів атестаційної справи та до особової справи працівника.
Чи може педагогічний працівник відмовитися від чергової атестації?
Статтею 27 Закону України «Про загальну середню освіту» від 13.05.99 р. № 651-XIV встановлено, що атестація педагогічних працівників загальноосвітніх навчальних закладів є обов’язковою і здійснюється, як правило, один раз на п’ять років. Такі ж вимоги щодо обов’язковості атестації містяться у законах України «Про дошкільну освіту» від 11.07.2001 р. № 2628-III (ст. 32), «Про професійно-технічну освіту» від 10.02.98 р. № 103/98-ВР (ст. 45), «Про позашкільну освіту» від 22.06.2000 р. № 1841-III (ст. 25), «Про вищу освіту» від 17.01.2002 р. № 2984-III (ст. 48). Пунктом 1.5 Типового положення також визначено, що атестація педагогічних працівників є обов’язковою.
Відповідно до пп. 3.1 та 3.2 Типового положення керівник закладу щорічно на початку навчального року подає до атестаційної комісії списки педагогічних працівників, які підлягають черговій атестації. Атестаційна комісія затверджує ці списки та визначає графік проведення атестації працівників. З огляду на викладене згода педагогічного працівника для проходження чергової атестації не потрібна.
Водночас пп. 3.15 та 3.16 Типового положення передбачено випадки, коли атестація може бути перенесена або відстрочена. Зокрема, атестація працівника може бути перенесена на один рік у разі його тривалої непрацездатності або при переході у рік проведення чергової атестації на роботу до іншого навчального закладу та з інших поважних причин. Чергова атестація педагогічних працівників, які поєднують роботу з навчанням у вищих навчальних закладах за напрямами (спеціальностями) педагогічного профілю, за їх згодою може бути відстрочена до закінчення навчання.
Зазначимо, що відтепер рішення про перенесення атестації може прийматися атестаційними комісіями не лише до 20 жовтня, як було визначено раніше.
Якщо підстави для перенесення строку чергової атестації виникли після 10 жовтня, атестаційна комісія за заявою працівника може прийняти рішення про його атестацію у наступному навчальному році. Підставами для перенесення, зокрема, можуть бути: тривала хвороба працівника, тяжке захворювання близьких родичів, які потребують догляду, тривале відрядження тощо.
