Держбюджет-2012

ДЕРЖБЮДЖЕТ-2012

Примітно, що головний фінансовий документ, яким є Закон про Держбюджет, було прийнято Верховною Радою вчасно, що, сподіваємось, дозволить належним чином організувати у 2012 році бюджетний процес в Україні.

Як відомо, основні правила організації бюджетного процесу базуються на вимогах БКУ, яким визначено правові засади функціонування бюджетної системи України, її принципи, основи бюджетного процесу і міжбюджетних відносин та відповідальність за порушення бюджетного законодавства. Тому, як у 2011 році, так і у 2012-му, немає необхідності в регулюванні цих питань Законом про Держбюджет.

Розглянемо основні моменти, визначені БКУ та Законом про Держбюджет-2012, які будуть цікаві бюджетним установам у поточному бюджетному році.

Вікторія МАТВЄЄВА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

Ольга ВІТКОВСЬКА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

Дійсно, це дуже зручно, коли вимоги до організації бюджетного процесу регулюються одним документом, яким є БКУ. У зв’язку з цим основну частину вимог до бюджетного процесу, які раніше щорічно визначалися законами про Держбюджет, тепер передбачено безпосередньо у БКУ, про що є відповідні посилання по тексту Закону про Держбюджет-2012.

Зазначимо, що при розробці Закону про Держбюджет-2012 були враховані основні завдання бюджетної політики, які визначені постановою Верховної Ради «Про основні напрями бюджетної політики на 2012 рік» від 13.05.2011 р. № 3358-VI.

Отже, зупинимося на найбільш важливих питаннях, врегульованих зазначеними документами.

ВЛАСНІ НАДХОДЖЕННЯ

Відповідно до ст. 13 БКУ бюджетні установи мають право отримувати додатково до коштів загального фонду бюджету власні надходження, які включаються до спеціального фонду бюджету. Цією ж статтею визначено групи власних надходжень та напрями їх використання.

Одним із видів власних надходжень бюджетних установ є орендна плата, яка відноситься до третьої підгрупи першої групи власних надходжень бюджетних установ.

Згідно з п. 12 ст. 4 Закону про Держбюджет-2012 до складу доходів спеціального фонду Держбюджету відносяться 50 % орендної плати за користування іншим майном, що належить бюджетним установам, які утримуються за рахунок державного бюджету. Що стосується інших 50 % орендної плати, то такі суми підлягають зарахуванню до складу загального фонду Держбюджету (п. 24 ч. 2 ст. 29 БКУ).

Як і раніше, виключення стосується плати за оренду військового майна і майна Національної академії наук України і галузевих академій наук, яка повністю зараховується до доходів спеціального фонду їх кошторису.

Необхідно відмітити, що такий порядок розподілу орендної плати стосується тільки бюджетних установ, які утримуються за рахунок державного бюджету. Стосовно установ, що утримуються за рахунок коштів місцевих бюджетів, то питання розподілу орендної плати між установою і місцевим бюджетом регулюються відповідними рішеннями місцевих рад.

Одним із видів коштів, які отримують бюджетні установи, але не мають право залишити повністю у своєму розпорядженні, є кошти, отримані за здані у вигляді лому і відходів дорогоцінні метали та дорогоцінне каміння. Такі кошти відносяться до четвертої підгрупи першої групи власних надходжень бюджетних установ.

І хоча Закон про Держбюджет-2012 не містить будь-яких вимог до необхідності розподілу таких коштів, нагадаємо, що це питання урегульовано ст. 29 і 69 БКУ.

Так, відповідно до п. 42 ст. 29 і п. 19 ст. 69 БКУ до доходів загального фонду відповідного бюджету відноситься 80 % коштів, отриманих підприємствами, установами і організаціями за здані у вигляді лому і відходів золото, платину, метали платинової групи, дорогоцінне каміння, і 50 % коштів, отриманих цими підприємствами, установами і організаціями за здане у вигляді лому і відходів срібло. Таким чином, у розпорядженні бюджетних установ залишається відповідно 20 і 50 % таких коштів, які і є власними надходженнями. Відповідно 80 і 50 % отриманих коштів перераховуються в дохід загального фонду того бюджету, за рахунок якого утримується бюджетна установа чи організація.

Що стосується інших власних надходжень бюджетних установ, то вони належать їм у повному обсязі та зараховуються до спеціального фонду кошторису.

Відмітимо, що напрями використання коштів, зарахованих до складу доходів спеціального фонду Держбюджету, визначені у ст. 9 Закону про Держбюджет-2012. Що стосується власних надходжень бюджетних установ, то у п. 13 ст. 9 Закону про Держбюджет-2012 додатково зазначається, що такі кошти спрямовуються на заходи, які визначені абз. 14 — 21 ч. 4 ст. 13 БКУ.

І ще декілька моментів, про які слід пам’ятати бюджетним установам.

Так, під час витрачання коштів спеціального фонду кошторису, до яких належать і власні надходження бюджетних установ, необхідно керуватися положеннями п. 23 та 49 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою КМУ від 28.02.2002 р. № 228, відповідно до яких кошти спеціального фонду використовуються в такій послідовності:

1) за встановленими напрямами використання (напрями використання власних надходжень визначені п. 4 ст. 13 БКУ);

2) на погашення заборгованості установи за бюджетними зобов’язаннями за спеціальним та загальним фондами;

3) на проведення заходів, пов’язаних з виконанням основних функцій установи, які не забезпечені (або частково забезпечені) видатками загального фонду.

Як передбачено п. 4 ст. 23 БКУ, витрати спеціального фонду бюджету мають постійне бюджетне призначення, яке дає право провадити їх виключно в межах і за рахунок фактичних надходжень спеціального фонду бюджету.

У разі якщо обсяги власних надходжень бюджетних установ перевищують відповідні витрати, затверджені законом про Держбюджет (рішенням про місцевий бюджет), розпорядник бюджетних коштів передбачає спрямування таких надпланових обсягів у першу чергу на погашення заборгованості з оплати праці, нарахувань на заробітну плату, стипендій, комунальних послуг та енергоносіїв.

Якщо такої заборгованості немає, розпорядник бюджетних коштів спрямовує:

— 50 % коштів на заходи, що здійснюються за рахунок відповідних надходжень;

— 50 % коштів на заходи, необхідні для виконання основних функцій, але не забезпечені коштами загального фонду бюджету за відповідною бюджетною програмою.

У такому разі розпорядник бюджетних коштів здійснює перерозподіл обсягів узятих бюджетних зобов’язань за загальним фондом бюджету для проведення видатків за цими зобов’язаннями зі спеціального фонду бюджету.

ІНШІ ДЖЕРЕЛА ПОПОВНЕННЯ СПЕЦІАЛЬНОГО ФОНДУ ДЕРЖБЮДЖЕТУ

До числа нових джерел формування спеціального фонду Держбюджету додано судовий збір (п. 33 ст. 4 Закону про Держбюджет-2012). Нагадаємо, що з 01.11.2011 р. набрав чинності Закон України «Про судовий збір» від 08.07.2011 р. № 3674-VI, яким суттєво змінено ставки судового збору.

Зазначимо, що метою упередження втрат загального фонду Держбюджету та підвищення ефективності позовної роботи органів виконавчої влади відповідно до ст. 5 цього Закону від сплати судового збору звільнено Мінфін, місцеві фінансові органи, Державну податкову службу, Державну митну службу, Державну казначейську службу, Державну фінансову інспекцію та їх територіальні органи, Державну службу фінансового моніторингу та НБУ при їх зверненні до суду для захисту інтересів держави у справах, пов’язаних з питаннями, що стосуються повноважень цих органів.

Відповідно до п. 46 ст. 9 Закону про Держбюджет-2012 надходження від судового збору спрямовуються на забезпечення здійснення правосуддя, зміцнення матеріально-технічної бази судів, включаючи створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційної системи, веб-порталу судової влади, комп’ютерних локальних мереж, сучасних систем фіксування судового процесу, придбання та обслуговування комп’ютерної і копіювально-розмножувальної техніки, впровадження електронного цифрового підпису.

Серед джерел формування спеціального фонду Держбюджету на 2012 рік у частині фінансування, що визначені ст. 7 Закону про Держбюджет-2012, є надходження від приватизації державного майна понад обсяги, встановлені додатком 2 до цього Закону. Такі надходження підлягають направленню на формування Державного фонду регіонального розвитку та капітальні видатки.

Необхідно зазначити, що розмови щодо необхідності фінансування стратегічних проектів регіонального розвитку і міжрегіональної співпраці через окремий фонд — Державний фонд регіонального розвитку, розпочалися ще на початку минулого року. Але тільки наприкінці жовтня 2011 року у Верховній Раді зареєстровано проект Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо створення державного фонду регіонального розвитку» від 31.10.2011 р. № 9363. Таким чином, і досі законодавчо не визначено долю Державного фонду регіонального розвитку, але кошти на формування такого Фонду вже заплановано Законом про Держбюджет-2012.

ДЖЕРЕЛА ПОПОВНЕННЯ ЗАГАЛЬНОГО ФОНДУ ДЕРЖБЮДЖЕТУ

Враховуючи, що у ч. 2 ст. 29 БКУ визначені постійні джерела надходжень до загального фонду Держбюджету, то цілком логічно, що у ст. 2 Закону про Держбюджет-2012 не наведено весь перелік зазначених надходжень, а лише зазначено, що склад доходів загального фонду Держбюджету визначено у згаданій статті БКУ.

Звертаємо увагу на те, що згідно із Законом України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України» від 06.10.2011 р. № 3828-VI у 2011 році було унесено деякі зміни до БКУ, які набули чинності з 01.01.2012 р.

По-перше, розширено джерела наповнення доходів загального фонду Держбюджету за рахунок зарахування до нього:

— плати за надання адміністративних послуг;

— плати за надання державних гарантій та кредитів (позик), залучених державою, і плати за користування кредитами (позиками), залученими державою;

— зборів за підготовку до державної реєстрації авторського права і договорів, які стосуються прав автора на твір, та плати за одержання контрольних марок;

— плати за видачу дозволів на право ввезення на територію України, вивезення з її території або транзиту через таку територію наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів;

— плати за оформлення посвідчення закордонного українця.

Як відомо, у 2011 році та у минулих роках плата за надання адміністративних послуг підлягала зарахуванню до спеціального фонду Держбюджету, а починаючи з 2012 року такі кошти будуть зараховуватися до загального фонду (причому у повному розмірі). Нагадаємо, що до адміністративних послуг належать державні послуги, які є результатом здійснення суб’єктом повноважень щодо прийняття згідно з нормативно-правовими актами на звернення фізичної або юридичної особи адміністративного акта, спрямованого на реалізацію та захист її прав і законних інтересів та/або на виконання особою визначених законом обов’язків (отримання дозволу (ліцензії), сертифіката, посвідчення та інших документів, реєстрація тощо).

Разом з тим необхідно відзначити, що відповідно до чинної редакції п. 4 ст. 13 БКУ власні надходження бюджетних установ (до яких, зокрема, належать надходження від плати за послуги, що надаються бюджетними установами згідно із законодавством (перша підгрупа першої групи власних надходжень)) включаються до спеціального фонду Держбюджету. Однак досі відповідні зміни до зазначеної статті БКУ не було внесено.

По-друге, звертаємо увагу на те, що набрали чинності з 01.01.2012 р. ще такі зміни до БКУ:

1) доповнено п. 12 розд. VI «Прикінцеві та перехідні положення» БКУ в частині того, що на період реалізації Закону України «Про порядок проведення реформування системи охорони здоров’я у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій областях та місті Києві» від 07.07.2011 р. № 3612-VI:

— податок на доходи фізичних осіб, що сплачується (перераховується) згідно з ПКУ на території міст обласного значення пілотних регіонів, як виняток з положень ч. 2 ст. 65 та п.п. 1 ч. 1 ст. 66 БКУ, зараховуватиметься у розмірі 50 % до обласних бюджетів та 50 % — до бюджетів міст обласного значення;

— до завершення реорганізації закладів охорони здоров’я у пілотних регіонах обласна рада зможе передавати кошти на здійснення видатків місцевих бюджетів щодо утримання закладів охорони здоров’я районній, міській (міста обласного значення) раді у вигляді міжбюджетного трансферту відповідно до районного, міського (міста обласного значення) бюджету;

— у разі несвоєчасного прийняття рішення про місцевий бюджет у пілотних регіонах положення ст. 79 БКУ застосовуватимуться з урахуванням зміни розмежування видатків на охорону здоров’я між районними бюджетами, бюджетами міст обласного значення та обласним бюджетом;

2) виключено п. 13 розд. VI «Прикінцеві та перехідні положення» БКУ, яким було встановлено, що до видатків, які здійснюються з районних бюджетів, бюджетів міст обласного значення, бюджету міста Києва та враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, належать видатки на первинну медичну допомогу (центри первинної медичної (медико-санітарної) допомоги).

Також у ст. 2 Закону про Держбюджет-2012 зазначено, що до доходів загального фонду Держбюджету у 2012 році відносяться надходження від продажу органами виконавчої влади легкових автомобілів. Введення цієї норми пов’язано із запланованим провадженням у 2012 році заходів по скороченню на 50 % ліміту легкових автомобілів, що обслуговують органи виконавчої влади, шляхом продажу відповідного автотранспорту. Нагадаємо: кількість легкових автомобілів, що дозволена для перебування на балансі органів виконавчої влади, інших державних органів, установ та організацій або на балансі територіальних підрозділів чи знаходження в оренді (наймі) ними на підприємствах і в організаціях, затверджена постановою КМУ «Про встановлення ліміту легкових автомобілів, що обслуговують органи виконавчої влади, інші державні органи, установи та організації» від 22.10.2008 р. № 954. Напевно, поки досить важко сказати, у якому розмірі очікується отримання надходжень від впровадження такого заходу економії бюджетних коштів, але вже відомо, що кошти від продажу таких автомобілів будуть зараховуватися до загального фонду Державного бюджету.

Зазначимо, що така вимога до зарахування зазначених коштів цілком відповідає положенням ч. 3 ст. 29 БКУ, а саме: якщо законом встановлено новий вид доходу Державного бюджету, його зарахування до загального фонду визначається законом про Державний бюджет України на період до внесення відповідних змін до цього Кодексу.

По-третє, як і в минулих роках, у 2012 році до доходів загального фонду Держбюджету (ч. 2 ст. 29 БКУ), зокрема, належать:

— кошти, отримані від надання учасниками процедури закупівель забезпечення їх пропозиції конкурсних торгів, які не підлягають поверненню* цим учасникам, у випадках, передбачених Законом № 2289, в частині здійснення закупівель за рахунок коштів Державного бюджету;

— кошти, отримані від учасника — переможця процедури закупівлі під час укладання договору про закупівлю як забезпечення виконання цього договору, які не підлягають поверненню учаснику-переможцю, в частині здійснення закупівель за рахунок коштів Державного бюджету.

* Перелік випадків, коли забезпечення пропозиції конкурсних торгів не повертається, визначено у ч. 3 ст. 24 Закону № 2289.

У разі коли закупівля здійснюється за рахунок коштів місцевого бюджету, то відповідно до ч. 1 ст. 69 БКУ вищезгадані кошти відносяться до доходів загального фонду місцевого бюджету.

Додамо також, що до переліку доходів загального фонду Держбюджету належить плата за подання скарги до органу оскарження відповідно до ст. 18 Закону № 2289. Нагадаємо: розмір плати за подання скарги щодо оскарження процедури державної закупівлі згідно з постановою КМУ від 28.07.2010 р. № 773 становить:

— 5 тис. грн. — у разі оскарження процедури державної закупівлі товарів чи послуг;

— 15 тис. грн. — у разі оскарження процедури державної закупівлі робіт.

Інформація про реквізити рахунків, на які зараховується плата за подання скарги до органу оскарження міститься на веб-порталі Антимонопольного комітету України (http://www.amc.gov.ua) у розділі «Оскарження процедур державних закупівель». Також інформацію про реквізити рахунків, на які зараховується плата за подання скарги до органу оскарження можна отримати у регіональних відділеннях Державної казначейської служби за місцем реєстрації.

ЛІКВІДАЦІЯ ТА РЕОРГАНІЗАЦІЯ ДЕРЖАВНИХ ОРГАНІВ

З метою підвищення ефективності державного управління у 2012 році заплановано продовження заходів, передбачених Указом Президента України «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» від 09.12.2010 р. № 1085/2010.

У зв’язку з цим ст. 19 Закону про Держбюджет-2012 встановлено, що забезпечення діяльності державних органів, які ліквідуються або реорганізуються, до завершення процедур ліквідації або реорганізації здійснюється в межах видатків, передбачених новоутвореним державним органам, які визначені правонаступниками чи яким передаються функції органів, що ліквідуються або реорганізуються.

ОПЛАТА ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНА СФЕРА

Розглянемо положення Закону про Держбюджет-2012, які стосуються питань оплати праці працівників бюджетних установ та організацій, а також соціальної сфери.

Розпочнемо з нових розмірів мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму, які діятимуть у 2012 році. За традицією ці показники протягом року змінюватимуться в бік збільшення кілька разів.

Прожитковий мінімум

Розміри прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць визначено ст. 12 Закону про Держбюджет-2012. Наведемо їх у табл. 1 (див. с. 28).

Таблиця 1

Мінімальна заробітна плата

Розміри мінімальної заробітної плати на 2012 рік установлено ст. 13 Закону про Держбюджет-2012. Наведемо їх у табл. 2.

Таблиця 2

У зв’язку зі збільшенням розмірів прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати змінився граничний розмір зарплати для надання податкової соціальної пільги (ПСП), а також розміри ПСП.

Згідно з п.п. 169.4.1 ПКУ правом на ПСП можуть скористатися платники податку, розмір заробітної плати яких не перевищує прожиткового мінімуму, що діє для працездатної особи на 1 січня податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 грн. Отже, у 2012 році граничний розмір заробітної плати, до якої застосовується ПСП, становитиме 1500 грн. (1073 грн. х 1,4). Для батьків, які утримують двох і більше дітей віком до 18 років, граничний розмір зарплати, що надає право на застосування ПСП, визначається так: для одного з батьків — кратно кількості дітей, а для другого — на загальних підставах.

Розміри ПСП визначені в п. 169.1 ПКУ та залежать від розміру прожиткового мінімуму, установленого на 1 січня звітного податкового року . Так, розмір загальної ПСП дорівнює 50 % розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, установленого законом на 1 січня звітного податкового року. Згідно з абз. 8 п. 1 розд. XIX «Прикінцеві положення» ПКУ такий розмір ПСП застосовуватиметься до 1 січня 2015 року. Інші види пільг розраховуються виходячи із загальної ПСП: «підвищена» ПСП надається в розмірі, що дорівнює 150 % загальної ПСП, «максимальна» ПСП — у розмірі, що дорівнює 200 % загальної ПСП (див. табл. 3).

Таблиця 3

ПСП застосовується виключно до доходу, нарахованого на користь платника податку у вигляді заробітної плати за одним місцем її нарахування, яке платник податку визначає самостійно, із дня отримання роботодавцем заяви платника податку про самостійне обрання місця застосування податкової соціальної пільги та документів, що підтверджують право на її застосування (пп. 169.2.1, 169.2.2 ПКУ). Порядок подання документів для застосування податкової соціальної пільги затверджено постановою КМУ від 29.12.2010 р. № 1227. У наступних номерах газети «Бюджетна бухгалтерія» ми докладно розглянемо питання, пов’язані з наданням працівникам ПСП.

Збільшення мінімальної заробітної плати вплине на розмір мінімального страхового внеску до Пенсійного фонду. Він розраховується як добуток мінімального розміру заробітної плати та розміру страхового внеску, установлених законом на момент отримання заробітної плати.

Посадові оклади держслужбовців

Нагадаємо, що у ст. 3 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.95 р. № 108/95-ВР передбачено: оплата праці за виконану працівником місячну, погодинну норму праці (обсяг робіт) не може здійснюватися нижче мінімальної зарплати. До мінімальної заробітної плати не включаються доплати, надбавки, заохочувальні та компенсаційні виплати.

З метою дотримання зазначеної вище норми свого часу було прийнято:

— постанову КМУ від 20.05.2009 р. № 482, якою встановлено, що посадові оклади працівників апарату органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, органів прокуратури, судів та інших органів визначені постановою № 268, які менше мінімальної заробітної плати, повинні встановлюватися на її рівні;

— наказ Мінпраці від 06.04.2009 р. № 129, яким передбачено, що розміри місячних окладів (тарифних ставок) робітників, визначені наказом № 77, які менше, ніж розмір мінімальної заробітної плати, у штатних розписах установлюються на рівні мінімальної заробітної плати.

Отже, зі збільшенням мінімальної заробітної плати посадові оклади таких працівників, які менше мінімальної заробітної плати, у штатних розписах необхідно встановлювати на її рівні. Усі доплати та надбавки слід розраховувати вже виходячи з нового розміру окладу.

Посадові оклади за ЄТС

Підкреслимо, що Законом про Держбюджет-2012 не передбачено збільшення розміру посадового окладу (тарифної ставки) працівника 1-го тарифного розряду, виходячи з розміру якого розраховуються посадові оклади працівників, що визначаються на основі Єдиної тарифної сітки.

Наразі відомо, що Кабмін планує підвищення розміру посадового окладу (тарифної ставки) працівника 1-го тарифного розряду з 1 січня 2012 року та поетапно протягом року. Проте офіційного документа на момент підготовки цього номера ще немає, а отже, предметно з цього питання, а також щодо конкретних цифр можна буде говорити тільки після його появи.

Індексація заробітної плати

Зі збільшенням прожиткового мінімуму змінилася межа для проведення індексації заробітної плати . Отже, у січні 2012 року заробітна плата індексується виходячи з фактично нарахованої її суми, але не більше 1073 грн. Частина доходу, що перевищує цю межу, не індексується.

Стипендії

Підкреслимо, що Законом про Держбюджет-2012 не визначено порядок установлення розміру мінімальної ординарної (звичайної) академічної стипендії, як це було в попередні роки. Це може означати, що у 2012 році збільшення розміру стипендій не буде. Водночас є ймовірність, що розміри стипендій буде підвищено окремою постановою КМУ. Поживемо — побачимо.

Інші державні гарантії

1. Згідно зі ст. 14 Закону про Держбюджет-2012 рівень забезпечення прожиткового мінімуму (гарантований мінімум) для призначення допомоги відповідно до Закону № 1768 установлюється у відсотковому співвідношенні до прожиткового мінімуму для основних соціальних і демографічних груп населення та становить:

— для працездатних осіб — 21 %;

— для дітей — 50 %;

— для осіб, які втратили працездатність, та інвалідів — 80 %.

Наведемо його в табл. 4 (див. с. 30).

Таблиця 4

Як і раніше, розмір державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям не повинен перевищувати 75 % рівня забезпечення прожиткового мінімуму для сім’ї.

2. Статтею 23 Закону про Держбюджет-2012 передбачено збільшення на 2012 рік рівня забезпечення прожиткового мінімуму (гарантований мінімум) для визначення права на звільнення від плати за харчування дитини в державних та комунальних дошкільних навчальних закладах згідно із Законом про дошкільну освіту відповідно до збільшення прожиткового мінімуму.

Повноваження КМУ щодо встановлення розміру соціальних виплат

Пунктом 3 Прикінцевих положень Закону про Держбюджет-2012 передбачається, що у 2012 році Кабмін має право визначати порядок та розміри низки соціальних виплат громадян, визначених законами, переліченими в цьому пункті, залежно від наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду.

Нагадаємо, що аналогічну за змістом норму було передбачено п. 4 розд. VII Прикінцевих положень Закону про Держбюджет-2011. Варте уваги, що нещодавно рішенням КСУ від 26.12.2011 р. її було визнано конституційною.

Які нововведення щодо порядку та розмірів соціальних виплат відбудуться у 2012 році та як працюватиме п. 3 Прикінцевих положень Закону про Держбюджет-2012, покаже час.

НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ

БКУ — Бюджетний кодекс України від 08.07.2010 р. № 2456-VI.

ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

Закон про Держбюджет-2012 — Закон України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» від 22.12.2011 р. № 4282-VI.

Закон № 2289 — Закон України «Про здійснення державних закупівель» від 01.06.2010 р.
№ 2289-VI.

Закон № 1768 — Закон України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям» від 01.06.2000 р. № 1768-III.

Закон про дошкільну освіту — Закон України «Про дошкільну освіту» від 11.07.2001 р. № 2628-III.

Постанова № 268 — постанова КМУ «Про впорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» від 09.03.2006 р. № 268.

Наказ № 77 — наказ Мінпраці «Про умови оплати праці робітників, зайнятих обслуговуванням органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та їх виконавчих органів, органів прокуратури, судів та інших органів» від 02.10.96 р. № 77.