В установі працює донор: що потрібно знати про його права

В УСТАНОВІ ПРАЦЮЄ ДОНОР: ЩО ПОТРІБНО ЗНАТИ ПРО ЙОГО ПРАВА

Щороку 14 червня донори всього світу відзначають своє свято. Добровільне донорство завжди вважалося почесною справою, що заохочується морально та матеріально. Для працюючих осіб чинним законодавством передбачено низку гарантій та пільг, про які і йтиметься в цій статті.

Ольга ВІТКОВСЬКА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

РОБОТОДАВЦІ ЗОБОВ’ЯЗАНІ ДОТРИМУВАТИ ПРАВ ДОНОРІВ

Правові аспекти донорства регулюються Законом № 239. Права, обов’язки донора, гарантії та пільги, які йому надаються, прописано в розд. ІІ цього Закону, а також у ст. 124 КЗпП.

Керівники установ, організацій не можуть перешкоджати прагненню працівників бути добровільними донорами та зобов’язані дотримувати прав донорів, сприяти розвитку донорства.

Так, у ст. 6 Закону № 239 передбачено, що керівники установ, організацій, командири (начальники) військових частин зобов’язані, зокрема:

— безперешкодно відпускати з місця роботи, служби або навчання осіб за їх заявами, якщо вони є або виявили бажання стати донорами, у дні відповідного медичного обстеження і здавання крові та (або) її компонентів (за винятком випадків, коли відсутність донора на його робочому місці або місці служби у ці дні може призвести до загрози життю чи здоров’ю людей, невиконання завдань, пов’язаних із забезпеченням оборони, безпеки держави та громадського порядку, суттєвої матеріальної шкоди або інших тяжких наслідків);

— вирішувати віднесені цим Законом до їх компетенції питання про надання донорам відповідних пільг і компенсацій.

Ненадання роботодавцем працівникам-донорам гарантій і пільг, установлених Законом № 239, є порушенням законодавства про працю та спричинює притягнення посадових осіб до дисциплінарної та адміністративної відповідальності.

ДОКУМЕНТАЛЬНЕ ПІДТВЕРДЖЕННЯ ДОНОРСТВА

Згідно з ч. 6 ст. 9 Закону № 239 підставою для надання донору гарантій і пільг є відповідні довідки, видані йому за місцем медичного обстеження або здавання крові та її компонентів. Типові форми довідок затверджено наказом № 301, а саме:

— довідка щодо надання донорам пільг (форма № 435/о);

— довідка щодо обстеження донора (форма № 436/о).

Відповідно до п. 2.8 Порядку № 385 після здавання крові та (або) її компонентів донору видається довідка щодо надання донорам пільг (форма № 435/о). Якщо після проходження медичного обстеження, яке визначено цим Порядком, або з технічних причин донація не відбулася, видається довідка щодо обстеження донора (форма № 436/о).

Оскільки довідки є підставою для надання донору гарантій і пільг, то вони повинні зберігатися в установі доти, доки в цьому буде потреба, як це передбачено позицією 334 Переліку № 41.

Далі розглянемо порядок надання донорам гарантій та пільг.

ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД РОБОТИ

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону № 239 працівник, який є донором або виявив бажання ним стати, звільняється від роботи зі збереженням за ним середнього заробітку в день:

— здавання крові та (або) її компонентів;

— пов’язаного з цим медичного обстеження.

Як правило, день обстеження донора та день здавання ним крові збігаються, тобто це один день. Але якщо є необхідність у тривалому медичному обстеженні, що забере день чи два, то в цьому випадку день обстеження донора та день здавання ним крові можуть не збігатися. Підставою для надання вільного від роботи дня є як довідка за формою № 435/о, так і довідка за формою № 436/о.

Зверніть увагу: у разі здавання крові донором у вихідний, святковий та неробочий день цей день йому не оплачується.

Певні труднощі виникають щодо визначення права працівника на вільний від роботи день, якщо він працює позмінно. Роз’яснення з цього питання надано Мінпраці в листі від 06.04.2011 р. № 76/13/133-11,
наведеному на с. 6 цього номера.

Так, якщо працівник здав кров о 10:00, а його зміна починається о 8:00 цього ж дня, його має бути звільнено від роботи в цю зміну зі збереженням середнього заробітку.

Якщо працівник здав кров о 10:00, а його зміна починається о 20:00 цього дня, його має бути звільнено від роботи в цю зміну зі збереженням за ним середнього заробітку.

Якщо працівник здав кров після закінчення робочої зміни (наприклад, зміна закінчилася о 8:00, а кров він здає о 10:00 цього ж дня), то, оскільки цей день для працівника є вихідним, він не оплачується. На це звертало увагу Мінпраці в листі від 02.04.2010 р. № 90/13/116-10.

У день здавання крові та (або) її компонентів, а також у день медичного обстеження донори з числа:

— студентів вищих навчальних закладів та учнів професійних навчально-виховних закладів звільняються від занять;

— офіцерів, прапорщиків, мічманів та інших військовослужбовців звільняються від служби зі збереженням за ними середнього заробітку;

— військовослужбовців строкової служби та курсантів військових навчальних закладів звільняються від несення нарядів, вахт та інших форм служби
(ч. 2 ст. 11 Закону № 239).

ДОДАТКОВИЙ ДЕНЬ ВІДПОЧИНКУ

Згідно з ч. 2 ст. 9 Закону № 239 після кожного дня здавання крові та (або) її компонентів, у тому числі в разі здавання її у вихідні, святкові та неробочі дні, донору надається додатковий день відпочинку зі збереженням за ним середнього заробітку. За бажанням працівника цей день може бути приєднано до щорічної відпустки або використано в інший час протягом року після дня здавання крові та (або) її компонентів.

Якщо за погодженням з керівництвом установи, організації, командуванням військової частини в день здавання крові донора було залучено до роботи або несення служби, йому за бажанням надається інший день відпочинку зі збереженням за ним середнього заробітку (ч. 3 ст. 9 Закону № 239).

Таким чином, роботодавець зобов’язаний надати додатковий день відпочинку, оплачений за середнім заробітком, працівнику-донору:

а) після кожного дня здавання крові та (або) її компонентів (у тому числі в разі здавання у вихідний, святковий та неробочий день).

Періодичність здавання крові визначено Порядком № 385. Слід зауважити: законодавством не встановлено обмежень щодо кількості додаткових днів відпочинку, які може бути надано працівнику за рік, а також інтервалу між цими днями. У зв’язку з цим додаткові дні відпочинку надаються на підставі кожної поданої працівником довідки за формою № 435/о. На це звертав увагу фахівець Мінсоцполітики в газеті «Праця і зарплата», 2011, № 32, с. 18.

Зауважимо, що залежно від стану здоров’я працівника не кожне медичне обстеження завершується здаванням крові. У зв’язку з цим слід мати на увазі таке: якщо працівник подасть довідку за формою № 436/о, це означатиме, що після проходження медичного обстеження (чи з технічних причин) донація не відбулася (п. 2.8 Порядку № 385). У такому разі йому гарантовано тільки звільнення від роботи в день медичного обстеження зі збереженням за ним середнього заробітку, а права на додатковий день відпочинку він не має;

б) якщо в день здавання крові донор працював (за погодженням з роботодавцем).

У разі коли погодження з роботодавцем не було і працівник не писав заяву про звільнення його в день здавання крові від роботи, додатковий день відпочинку не надається (див. лист Мінпраці від 06.04.2011 р. № 76/13/133-11). У цьому випадку працівник має право тільки на один додатковий день відпочинку, що оплачується за середнім заробітком.

Додатковий день відпочинку за бажанням працівника може бути приєднаний до щорічної відпустки або використаний в інший час протягом року після дня здавання ним крові та (або) її компонентів. Приміром, якщо працівник здав кров 23.03.2012 р., то додатковий день відпочинку може бути використано до 23.03.2013 р. Отримати замість дня відпочинку грошову компенсацію не можна, у тому числі й під час звільнення.

Зупинимося на наданні додаткового дня відпочинку працівникам, які працюють позмінно. У листі від 06.04.2011 р. № 76/13/133-11 Мінпраці підкреслило: під додатковим днем відпочинку розуміється робочий день (зміна) незалежно від його тривалості. Так, якщо тривалість зміни працівника становить 12 годин, то в разі здавання крові йому надається відпочинок тривалістю 12 годин.

Якщо працівник здавав кров у період щорічної відпустки

У разі здавання крові та (або) її компонентів у період щорічної відпустки ця відпустка продовжується на відповідну кількість днів з урахуванням надання працівнику додаткового дня відпочинку за кожний день здавання крові (ч. 4 ст. 9 Закону № 239).

Слід зауважити, що відповідно до ст. 9 Закону про відпустки нарівні з часом фактичної роботи до стажу роботи, який надає право на щорічну основну відпустку, зараховується також час, коли працівник фактично не працював, але за ним зберігалося місце роботи (посада) та йому виплачувалася допомога по державному соціальному страхуванню.

У разі здавання працівником крові в період щорічної відпустки її тривалість слід продовжити на 2 дні (див. лист Мінпраці від 06.04.2011 р. № 76/13/133-11).

Що стосується здавання крові працівником у період перебування на лікарняному, то Законом № 239 у цьому випадку не встановлено можливості надання працівнику додаткового дня відпочинку (див. консультацію фахівця Мінсоцполітики у наступному номері нашої газети.

Узагальнимо викладене в таблиці.

Право на пільги, передбачені ст. 9 Закону № 239, мають також донори — військовослужбовці та курсанти військових навчальних закладів.

Донор має право на всі встановлені у ст. 9 Закону № 239 пільги, незалежно від того, здав він кров (її компоненти) за плату або безоплатно.

ДОКУМЕНТАЛЬНЕ ОФОРМЛЕННЯ ДОНОРСТВА

Згідно з ч. 1 ст. 14 Закону № 239 донор зобов’язаний не пізніше ніж за 3 дні до дня проходження медичного обстеження, що проводиться перед здаванням крові та (або) її компонентів, повідомити адміністрацію за місцем роботи або навчання чи командування військової частини письмово шляхом подання заяви про свій намір пройти таке обстеження та здати кров та (або) її компоненти.

У заяві працівник повинен вказати, коли він планує використати додатковий день відпочинку, передбачений ч. 2 і 3 ст. 9, а також ч. 3 і 4 ст. 11 Закону № 239.

Формулювання цієї заяви може бути таким: «Прошу звільнити мене від роботи 19 березня 2012 року у зв’язку з виконанням донорської функції та проходженням попереднього медичного обстеження. Зобов’язуюся надати відповідну медичну довідку. Додатковий день відпочинку прошу приєднати до щорічної основної відпустки».

Зазначена заява не подається, якщо:

— донор перебуває у відпустці або відрядженні;

— його кров терміново потрібна для надання невідкладної медичної допомоги хворому;

— сталося стихійне лихо, аварія, катастрофа, епідемія, епізоотія чи інша надзвичайна ситуація на всій території України.

Оскільки підставою для надання пільг є довідки, видані донору за місцем медичного обстеження або здавання ним крові та (або) її компонентів, то тільки після подання працівником відповідної довідки керівник видає наказ про надання пільг за донорство. Наказ складається в довільній формі. Його формулювання може бути таким:

НАКАЗ

Про надання пільг за донорство крові

У зв’язку з виконанням донорських функцій, проходженням попереднього медичного огляду та здаванням крові на підставі ст. 9 Закону України «Про донорство крові і її компонентів»

НАКАЗУЮ :

1. Надати Бронюку Артему Михайловичу, водію, додатковий день відпочинку, установлений ч. 2 ст. 9 Закону України «Про донорство крові і її компонентів», та приєднати його до щорічної відпустки.

2. Бухгалтерії оплатити день здавання крові (19 березня 2012 року) та додатковий день відпочинку з розрахунку середнього заробітку.

Підстави:

1) заява Бронюка А. М. від 15.03.2012 р.;

2) довідка щодо надання донорам пільг (форма № 435/о) від 19.03.2012 р., видана станцією переливання крові № 4.

Якщо донор потрібний на роботі

У деяких випадках присутність працівника на робочому місці необхідна навіть у дні здавання ним крові. У цій ситуації роботодавець повинен погоджувати з донором можливість його виходу на роботу. Наведемо зразок відповідного документа.

Шановний Артеме Михайловичу!

У зв’язку з виробничою необхідністю прошу Вас вийти на роботу 19 березня 2012 року після здавання крові. Звільнення від роботи, належне в день здавання крові, Ви маєте право використати в будь-який інший зручний для Вас час відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про донорство крові і її компонентів».

Згоден вийти на роботу 19 березня 2012 року після здавання крові.

Бронюк А. М. Бронюк

Проте у працівника є право відмовитися від роботи та відпочити після виконання донорських функцій.

Слід мати на увазі, що не вважається прогулом використання працівником днів відпочинку у разі, якщо роботодавець, порушуючи вимоги Закону № 239, відмовив у наданні та використанні працівником таких днів. На цей факт звертав увагу фахівець Мінсоцполітики в газеті «Праця і зарплата», 2011, № 45, с. 13.

Відмітка в Табелі

Для контролю за дотриманням працівниками встановленого режиму робочого часу ведеться Табель обліку використання робочого часу за типовою формою № П-5, затвердженою наказом Держкомстату від 05.12.2008 р. № 489.

День здавання крові (робочий день, зміна) та додатковий день відпочинку (зміна) у цьому Табелі позначаються літерами «ІН» — інший невідпрацьований час, передбачений законодавством (донорські, відгул тощо). Кількість годин при цьому не зазначається. На це звертав увагу фахівець Мінсоцполітики в газеті «Праця і зарплата», 2010, № 2, с. 16.

ІНШІ ГАРАНТІЇ ТА ПІЛЬГИ

Крім надання додаткових днів відпочинку, ст. 10 Закону № 239 установлено додаткові пільги, що надаються донорам у зв’язку з систематичним безоплатним здаванням крові та (або) її компонентів. Такі пільги надаються донорам, які протягом року безоплатно здали кров та (або) її компоненти в сумарній кількості, що дорівнює двом разовим максимально допустимим дозам. Об’єм максимально допустимої дози (стандартний об’єм заготовленої крові) визначено п. 3.1 Порядку № 385 і становить 450 мл (без урахування крові, узятої для аналізів (до 40 мл)). Інформацію про об’єм зданої крові та безоплатний характер її здавання містить довідка за формою № 435/о. Такими пільгами є:

1) оплата листка непрацездатності в розмірі 100 % середньої заробітної плати незалежно від стажу. Ця пільга надається протягом року після здавання крові та (або) її компонентів (ч. 1 ст. 10 Закону № 239,, абз. 5 ст. 37 Закону № 2240);

2) першочергове придбання путівок для санаторно-курортного лікування за місцем роботи або навчання протягом року після здавання крові та (або) її компонентів у вказаній вище кількості (ч. 3 ст. 10 Закону № 239). Однак слід мати на увазі, що пільг з оплати таких путівок законодавством не передбачено;

3) право на отримання допомоги в розмірі 25 % установленої в навчальному закладі стипендії протягом 6 місяців після здавання крові та (або) її компонентів у вказаній вище кількості донорам з числа учнів професійно-технічних навчальних закладів, студентів вищих навчальних закладів. Виплата такої допомоги здійснюється за місцем навчання донора. Кошти для надання допомоги передбачаються відповідними місцевими програмами розвитку донорства крові та (або)її компонентів.

Військовослужбовцям строкової служби та курсантам військових навчальних закладів, які протягом року безоплатно здали кров та (або) її компоненти, надається право на отримання грошової надбавки в розмірі 25 % до призначеного їм грошового забезпечення протягом 6 місяців після здавання крові та (або) її компонентів у вказаній кількості. Виплата такої грошової надбавки здійснюється за місцем проходження служби або навчання цих донорів відповідно до законодавства (ч. 5 ст. 11 Закону № 239 ).

Час відпустки для Почесного донора

Донори, які безоплатно здали кров у кількості, визначеній ст. 12 Закону № 239, набувають статусу Почесного донора України.

Працівники, яким присвоєно звання «Почесний донор України», мають, зокрема, право на:

—— першочергове придбання путівок для санаторно-курортного лікування за місцем роботи або навчання (абз. 5 ч. 1 ст. 13 Закону № 239);

— використання чергової щорічної оплачуваної відпустки у зручний для них час (абз. 7 ч. 1 ст. 13 Закону № 239). Цю гарантію слід мати на увазі при складанні графіка відпусток.

ВИПЛАТИ ПРАЦІВНИКУ-ДОНОРУ

Обчислення середнього заробітку за дні, коли працівник-донор проходив медичне обстеження, здавав кров та (або) її компоненти, додаткові дні відпочинку здійснюється відповідно до Порядку № 100 виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов’язана відповідна виплата.

Середню заробітну плату визначають шляхом множення середньоденної заробітної плати працівника на кількість робочих днів, що припадають на період додаткового відпочинку.

Середньоденна заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом 2 місяців робочі дні на кількість відпрацьованих робочих днів за цей період (п. 8 Порядку № 100).

Відповідно до вимог Порядку № 100 при визначенні сумарного заробітку за розрахунковий період для визначення середньої заробітної плати слід ураховувати виплати, зазначені в п. 3 Порядку № 100, та не враховувати виплати, вказані в п. 4 Порядку № 100.

Особливий порядок уключення до розрахунку мають премії. Згідно з п. 3 Порядку № 100 премії включаються до заробітку того місяця, на який вони припадають згідно з розрахунковою відомістю із заробітної плати. Щомісячні премії враховуються в повній сумі в місяці, в якому вони нараховані. Інші види премій (квартальна, піврічна) уключаються до заробітку в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.

Крім того, якщо кількість робочих днів у розрахунковому періоді працівником відпрацьована не повністю, то премії при розрахунку середньої зарплати за останні 2 календарні місяці враховуються пропорційно часу, відпрацьованому в розрахунковому періоді (це стосується випадків, коли працівник хворів, перебував у відрядженні, відпустці).

Виплати за час, протягом якого за працівником зберігався середній заробіток (за час щорічної відпустки, виконання державних та громадських обов’язків, службового відрядження тощо), та допомога по тимчасовій непрацездатності не враховуються при обчисленні середньої заробітної плати за останні 2 місяці (абз. 2 п. 4 Порядку № 100).

Згідно з абз. 1 п. 10 Порядку № 100 у випадках підвищення тарифних ставок та посадових окладів в установі відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в колективних договорах (угодах), як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітна плата, уключаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригуються на коефіцієнт їх підвищення.

Інакше кажучи, з метою виконання вимог п. 10 Порядку № 100 середню заробітну плату, яка виплачується за дні здавання крові, та надані у зв’язку з цим дні відпочинку необхідно коригувати на коефіцієнт підвищення посадових окладів, якщо таке підвищення було.

Приклад. Працівник пройшов медичне обстеження та здав кров 19 березня 2012 року, попередньо повідомивши керівництво про те, що буде відсутній у цей день на роботі. Додатковий день відпочинку було надано 20 березня 2012 року. Розрахунковий період для оплати дня здавання крові та дня відпочинку: січень — лютий 2012 року. Заробітна плата працівника в розрахунковому періоді склала 3200 грн.

1. Кількість робочих днів у розрахунковому періоді становить 41 к. дн. (21 + 20).

2. Середньоденна заробітна плата за розрахунковий період дорівнює: 78,05 грн. (3200 грн. : : 41 к. дн.).

Отже, як день здавання крові (19 березня), так і додатковий день відпочинку (20 березня) має бути оплачено в розмірі 78,05 грн.

Виплата середнього заробітку здійснюється за рахунок коштів роботодавця (ч. 5 ст. 9 Закону № 239) за КЕКВ 1111.

Згідно з п.п. 2.2.12 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату від 13.01.2004 р. № 5, оплата працівникам-донорам днів обстеження, здавання крові та відпочинку, що надаються після кожного дня здавання крові, або днів, приєднаних за бажанням працівника до щорічної відпустки, включається до фонду додаткової заробітної плати. У зв’язку з цим такі суми обкладаються:

— єдиним внеском на загальнообов’язкове державне соціальне страхування як у частині нарахувань, так і в частині утримань (п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону про ЄСВ);

— податком на доходи фізичних осіб у складі заробітної плати та враховуються при визначенні права працівника-донора на податкову соціальну пільгу.

НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ

Закон № 239 — Закон України «Про донорство крові і її компонентів» від 23.06.95 р. № 239/95-ВР.

Закон про відпустки — Закон України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР.

Закон № 2240 — Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001 р. № 2240-III.

Закон про ЄСВ — Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI.

Наказ № 301 — наказ МОЗ «Про затвердження форм медичної облікової документації, що використовується в закладах служби крові» від 07.07.2003 р. № 301.

Порядок № 100 — Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100.

Порядок № 385 — Порядок медичного обстеження донорів крові та (або) її компонентів, затверджений наказом МОЗ від 01.08.2005 р. № 385.

Перелік № 41 — Перелік типових документів, що створюються в діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, інших установ, організацій і підприємств, із зазначенням термінів зберігання документів, затверджений наказом Головного архівного управління при КМУ від 20.07.98 р. № 41.