ЩОДО ЗДІЙСНЕННЯ ДОДАТКОВИХ ЗАКУПІВЕЛЬ
Вікторія МАТВЄЄВА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»
У кошторисі бюджетної установи на 2012 рік заплановані бюджетні асигнування на придбання бензину на суму 195 тис. грн. та запчастин на транспортні засоби — 85 тис. грн. На початку 2012 року така установа провела тендер на закупівлю бензину та уклала договір виходячи з суми запланованих на придбання бензину коштів.
Зараз виникла необхідність у додатковій закупівлі бензину, але додаткових коштів з бюджету на таку закупівлю не виділено. Тому установою було прийнято рішення у межах коштів, затверджених у кошторисі за КЕКВ 1131, здійснити перерозподіл видатків, спрямувавши кошти, що було первісно передбачено для придбання запчастин, на додаткову закупівлю бензину на суму 50 тис. грн.
Чи необхідно у цьому разі установі додатково проводити процедуру закупівлі бензину на 50 тис. грн.?
(м. Хмельницький)
Як передбачено ч. 1 ст. 2 Закону України «Про здійснення державних закупівель» від 01.06.2010 р. № 2289-VI (далі — Закон № 2289), вимоги цього Закону застосовуються до всіх замовників та закупівель товарів, робіт та послуг, які повністю або частково здійснюються за рахунок державних коштів, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює чи перевищує 100 тис. грн. (у будівництві — 300 тис. грн.), а робіт — 1 млн грн., крім закупівель за процедурою електронного реверсивного аукціону.
У зв’язку з тим, що вартість предмета закупівлі (у цій ситуації — бензину) перевищила 100 тис. грн., установа виходячи з суми виділених бюджетних асигнувань (195 тис. грн.) на початку 2012 року провела процедуру закупівлі в загальному порядку, установленому Законом № 2289.
Питанню, яке стосуються необхідності проведення додаткових закупівель, здійснюваних замовниками протягом року, Мінекономрозвитку приділяло увагу у своєму роз’ясненні від 09.12.2011 р. № 3302-25/14839-08.
Зокрема, Мінекономрозвитку зазначало, що вибір процедури закупівлі замовником на додатково отримані кошти, які замовник об’єктивно не міг передбачити на початку року або на момент здійснення первинної закупівлі, здійснюється замовником виходячи з очікуваної вартості такої закупівлі, в порядку, визначеному Законом № 2289, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуг дорівнює або перевищує 100 тис. грн., (у будівництві — 300 тис. грн.), а робіт — 1 млн грн., крім закупівель за процедурою електронного реверсивного аукціону.
Що стосується ситуації, коли закупівля товарів здійснюється замовником на зекономлені кошти, то фактично такі кошти є додатковими (незапланованими), оскільки на початок року замовник не планував здійснити таку закупівлю, що підтверджується інформацією з річного плану закупівель. А отже, у цьому випадку така закупівля повинна здійснюватися замовником відповідно до вимог Закону № 2289.
Таким чином, при вирішенні питання щодо необхідності проведення процедури закупівлі замовник (бюджетна установа) має виходити з того, яку суму планується спрямувати на закупівлю таких товарів (у цій ситуації — бензину), оскільки додаткова закупівля
є новим предметом договору про закупівлю.
У нашій ситуації вартість додаткової закупівлі складає 50 тис. грн., тобто не перевищує вартісну межу — 100 тис. грн. Це означає, що на таку закупівлю не поширюються вимоги Закону № 2289, і тому бюджетній установі не потрібно проводити процедуру закупівлі.
Також нагадаємо, що інформацію про закупівлю товарів, очікувана вартість яких є нижчою від сум, зазначених у ч. 1 ст. 2 Закону № 2289, замовник повинен зазначити в додатку до річного плану закупівель. Такий предмет закупівлі відображається у додатку до річного плану окремим рядком, а у колонці «Примітки» доцільно вказати причину виникнення необхідності в такій закупівлі.
