Списання комп’ютерної та офісної техніки

СПИСАННЯ КОМП’ЮТЕРНОЇ ТА ОФІСНОЇ ТЕХНІКИ

Юлія КРОТ, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

Наказом керівника бюджетної установи, яка утримується за рахунок коштів державного бюджету, створено комісію для списання непридатної для подальшого використання комп’ютерної та офісної техніки.

Під час роботи комісії виникли питання щодо правильності відображення процедури списання в бухгалтерському обліку, зокрема:

1. Як правильно відобразити в обліку списання комп’ютерної техніки, яка містить дорогоцінні метали?

2. На які рахунки слід оприбутковувати деталі та запасні частини списаної техніки, придатні для подальшого використання?

3. Чи потрібно подавати до Держказначейства довідку про надходження в натуральній формі та вносити зміни до кошторису? Якщо так, то на яку суму?

4. Як правильно оформити списання комп’ютерного комплексу, якщо непридатним для подальшого використання є лише монітор, а решта складових знаходяться у справному стані?

(Луганська обл.)

Питання щодо списання повністю зношеного та непридатного для подальшого використання майна бюджетними установами неодноразово розглядалося на сторінках нашої газети (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2012, № 25; 2011, № 38; 2009, № 37). Попри це дана тема не втрачає своєї актуальності, тому нагадаємо, що механізм списання з балансів бюджетних установ об’єктів державної власності, до яких належать об’єкти незавершеного будівництва (незавершені капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи) та основні засоби, визначений Порядком списання об’єктів державної власності, затвердженим постановою КМУ від 08.11.2007 р. № 1314 (далі — Порядок № 1314).

Зазначимо, що дія цього Порядку поширюється на майно, що передане казенним підприємствам, державним комерційним підприємствам (їх об’єднанням), установам та організаціям, закріплене за підприємствами, установами та організаціями, які перебувають у віданні Національної академії наук і галузевих академій наук, майно, що не ввійшло до статутних фондів господарських товариств у процесі приватизації (корпоратизації), але перебуває на їх балансі. Інакше кажучи, при списанні основних засобів бюджетні установи, які утримуються за рахунок коштів державного бюджету, повинні керуватися перш за все нормами Порядку № 1314.

Згідно з п. 4 цього Порядку списанню підлягає тільки те майно, яке не може бути в установленому порядку відчужене, безоплатно передане державним підприємствам, установам чи організаціям та щодо якого не можуть бути застосовані інші способи управління (або їх застосування може бути економічно недоцільне), а також у разі, коли таке майно морально чи фізично зношене, непридатне для подальшого використання чи пошкоджене внаслідок аварії чи стихійного лиха та відновленню не підлягає, або виявлене в результаті інвентаризації як нестача. При цьому морально застаріла комп’ютерна техніка, придатна для подальшого використання, може передаватися до сфери управління місцевих органів виконавчої влади з подальшим її закріпленням за відповідними закладами, установами та організаціями.

Слід мати на увазі, що списання основних засобів бюджетних установ, що належать до об’єктів державної власності, проводиться тільки на підставі рішення вищестоящої організації (п. 5 Порядку № 1314).

Для встановлення факту непридатності майна і неможливості та/або неефективності проведення його відновного ремонту чи неможливості його використання іншим чином, а також для оформлення документів на списання майна утворюється комісія із списання майна (далі комісія).

Відповідно до п. 11 Порядку № 1314 у разі необхідності врахування галузевих особливостей списання майна для участі в роботі комісії можуть залучатися фахівці відповідних центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, правоохоронних органів тощо (за згодою).

Аби позбавитися від непридатних для подальшого використання основних засобів, установа може звернутися до спеціалізованих підприємств, які займаються збором та утилізацією відходів, оплативши при цьому вартість послуг з утилізації, або ж провести демонтаж таких об’єктів власними силами у присутності членів комісії.

Звертаємо увагу : згідно з п. 23 Порядку № 1314 усі вузли, деталі, матеріали та агрегати розібраного та демонтованого обладнання, придатні для ремонту іншого обладнання чи для подальшого використання, а також матеріали, отримані в результаті списання майна, оприбутковуються з відображенням на рахунках бухгалтерського обліку запасів.

При списанні основних засобів складається Акт про списання основних засобів за типовою формою № ОЗ-3 (бюджет), затвердженою спільним наказом Головного управління Держказначейства та Держкомстату «Про затвердження типових форм з обліку та списання основних засобів, що належать установам і організаціям, які утримуються за рахунок державного або місцевих бюджетів, та Інструкції з їх складання» від 02.12.97 р. № 125/70, в якому обов’язково указується найменування, кількість та якість матеріальних цінностей, отриманих у результаті демонтажу об’єктів основних засобів.

Підставою для оприбуткування матеріальних цінностей, які надішли від списання основних засобів, є накладна (акт приймання матеріальних цінностей). Визначення ж вартості таких матеріалів, як правило, здійснюється виходячи з діючих ринкових цін на аналогічні матеріальні цінності (за даними прайс-листів), які склалися у відповідному регіоні, з урахуванням їх фактичного зносу. Результати оцінки оформляються Актом про оцінку матеріальних цінностей, отриманих після списання основних засобів.

Для обліку оприбуткованих деталей, вузлів і агрегатів розібраного та демонтованого обладнання, які придатні для подальшого використання (наприклад, для ремонту іншого обладнання), згідно з Порядком застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ, затвердженим наказом Головного управління Держказначейства від 10.12.99 р. № 114, призначений субрахунок 238 «Запасні частини до транспортних засобів, машин і обладнання». Тоді як непридатні деталі та матеріали відповідно до роз’яснень Держказначейства, наданих у листі від 01.09.2010 р. № 17-04-2161-16395, відображаються у бухгалтерському обліку на субрахунку 239 «Інші матеріали» і підлягають обов’язковій передачі установі, на яку покладено збір такої сировини.

Так, відповідно до п. 25 Порядку № 1314 вилучені після демонтажу та розбирання майна вузли, деталі, матеріали та агрегати, що містять дорогоцінні метали і дорогоцінне каміння, підлягають передачі суб’єктам господарювання, які провадять діяльність із збирання та первинної обробки брухту і відходів дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння на підставі ліцензій, одержаних відповідно до вимог Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від 01.06.2000 р. № 1775-III.

Знищувати, здавати в брухт з кольорових і чорних металів техніку, апаратуру, прилади та інші вироби, що містять дорогоцінні метали і дорогоцінне каміння, без попереднього їх вилучення та одночасного оприбуткування придатних для подальшого використання деталей, забороняється (п. 26 Порядку № 1314).

Варто зазначити, що кошти за здані дорогоцінні метали та металобрухт перераховуються спеціалізованим підприємством на спеціальний реєстраційний рахунок бюджетної установи. Якщо ж бюджетна установа не має такого рахунку в органах Держказначейства, його доведеться відкрити керуючись при цьому нормами Порядку відкриття та закриття рахунків у національній валюті в органах Державного казначейства України, затвердженого наказом Держказначейства від 02.12.2002 р. № 221.

Зауважимо, що згідно з п.п. 4.1 цього Порядку в разі відкриття розпорядниками бюджетних коштів протягом бюджетного року відповідних рахунків для обліку операцій з власними надходженнями подається відповідно кошторис або довідка про внесення змін до кошторису.

Отже, якщо надходження від здавання дорогоцінних металів та металобрухту не заплановані у кошторисі бюджетної установи, то обов’язково вносяться зміни до кошторису за спеціальним фондом.

Нагадаємо, що відповідно до п. 42 ст. 29
Бюджетного кодексу України від 07.08.2010 р. № 2456-VI (далі — БКУ) до доходів загального фонду Державного бюджету України належать:

— 80 % коштів , отриманих підприємствами, установами та організаціями, що утримуються за рахунок державного бюджету, за здані у вигляді брухту і відходів золото, платину, метали платинової групи, дорогоцінне каміння ;

— 50 % коштів , отриманих за здане у вигляді брухту і відходів срібло.

Таким чином, частина коштів, отриманих від здавання брухту і відходів золота, платини, металів платинової групи, дорогоцінного каміння та срібла, підлягають перерахуванню до державного бюджету в зазначеному вище розмірі, а решта коштів залишається у розпорядженні установи та спрямовується на цілі, передбачені БКУ.

На противагу цьому, кошти, які установи отримують від реалізації металобрухту чорних, кольорових металів або їх сплавів, залишаються в їх розпорядженні в повному обсязі.

Згідно з ч. 4 ст. 13 БКУ надходження за здані у вигляді лому та відходів чорні, кольорові, дорогоцінні метали, дорогоцінне каміння, які відповідно до чинного законодавства залишаються у розпорядженні бюджетних установ, належать до підгрупи 4 першої групи власних надходжень бюджетних установ (надходження бюджетних установ від реалізації майна) та зараховуються до доходів спеціального фонду.

Такі кошти можуть використовуватися на:

— ремонт, модернізацію чи придбання нових необоротних активів та матеріальних цінностей, покриття витрат, пов’язаних з організацією збирання і транспортування відходів і брухту на приймальні пункти;

— господарські потреби бюджетних установ, включаючи оплату комунальних послуг і енергоносіїв.

Порядок відображення процедури списання основних засобів у бухгалтерському обліку розглянемо на умовному прикладі.

Приклад. Комісією було прийнято рішення про списання з балансу установи комп’ютера у зв’язку з його непридатністю для подальшого використання. Первісна вартість комп’ютера становить 4200 грн., сума нарахованого зносу — 4200 грн. (100 % від первісної вартості). За даними технічного паспорту в комп’ютері містяться дорогоцінні метали — срібло в кількості 3 г, яке було вилучене, оприбутковано і в подальшому реалізовано спеціалізованому підприємству за ціною 8 грн./г.

Відповідно до п. 42 ст. 29 БКУ 50 % коштів, отриманих установою за здане срібло, перераховано до державного бюджету.

Крім того, з комп’ютера було вилучено деталі, які не містять у своєму складі дорогоцінних металів та можуть бути використані для ремонту комп’ютерної техніки. За оцінкою комісії вартість цих деталей складає 80 грн.

У бухгалтерському обліку ці операції відображаються так:

Важливо: при оприбуткуванні запасних частини та деталей списаного комп’ютера, придатних для подальшого використання, відповідно до п.п. 12.16 Порядку обслуговування державного бюджету за видатками та операціями з надання та повернення кредитів, наданих за рахунок коштів державного бюджету, затвердженого наказом Мінфіну від 30.09.2011 р. № 1223, бюджетна установа повинна не пізніше останнього робочого дня місяця скласти та подати до органів Держказначейства Довідку про надходження у натуральній формі (додаток 52 до цього Порядку). Приклад заповнення такої Довідки наведено в газеті «Бюджетна бухгалтерія», 2010, № 24, с. 36.

Натомість при надходженні запасних частин та деталей, які містять дорогоцінні метали та підлягають здаванню спеціалізованому підприємству, на нашу думку, подавати Довідку про надходження у натуральній формі до органів Держказначейства не потрібно, оскільки в подальшому передбачається реалізація цих матеріальних цінностей.

Отже, за результатами здійснення процедури списання комп’ютера бюджетній установі необхідно подати до органів Держказначейства Довідку про надходження у натуральній формі лише на суму оприбуткованих запасних частин та деталей, придатних для подальшого використання установою.

Що ж стосується відображення в бухгалтерському обліку списання монітора, який входить до складу комп’ютерного комплексу, за умови, що решта складових частин цього комплексу є придатними для подальшої експлуатації, то роз’яснення з цього приводу було надано Держказначейством у листі від 11.11.2010 р. № 17-04/2828-21196. Текст цього листа та коментар до нього опубліковано в газеті «Бюджетна бухгалтерія», 2011, № 17, с. 4. Так, на думку Держказначейства, якщо потрібно списати непридатний до подальшої експлуатації та такий, що не підлягає відновлювальному ремонту, монітор, який належить до складу комп’ютерного комплексу, установі доведеться списати з балансу весь комп’ютерний комплекс, незважаючи на те, що решта частин такого комп’ютерного комплексу (системний блок, клавіатура, комп’ютерна миша) ще може деякий час використовуватися для потреб установи.

Після списання комплексу кожну його складову, придатну для подальшого використання, слід оприбуткувати на баланс установи як окремий об’єкт. Зарахування на баланс таких об’єктів потрібно здійснювати за первісною (відновлювальною) вартістю з урахуванням фактичного зносу кожного об’єкта.

Списання комп’ютерного комплексу оформляється Актом про списання основних засобів типової форми № ОЗ-3 (бюджет), із зазначенням на зворотному боці Акта інформації про складові комп’ютерного комплексу, які є придатними для подальшої експлуатації. Оцінка кожного об’єкта проводиться комісією виходячи з цін на аналогічні об’єкти і з урахуванням фактичного зносу кожного об’єкта. Результати такої оцінки оформляються Актом про оцінку матеріальних цінностей, отриманих після списання комплексу.

Разом з тим до Інвентарної картки обліку основних засобів бюджетної установи за формою № ОЗ-6 (бюджет) робиться запис про списання комп’ютерного комплексу. Відповідний запис також проводиться в Описі інвентарних карток з обліку основних засобів за формою № ОЗ-10 (бюджет) та в Інвентарному списку основних засобів за формою № ОЗ-11 (бюджет).

На оприбутковані об’єкти обліку основних засобів заводяться нові інвентарні картки обліку основних засобів в бюджетних установах за формою № ОЗ-6 (бюджет), а на малоцінні необоротні матеріальні активи — за формою № ОЗ-9 (бюджет).