ЧИ МОЖНА ПРОДАТИ ВІДПРАЦЬОВАНЕ МАШИННЕ МАСТИЛО
Тетяна РЯБУХА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»
Чи може бюджетна організація продати для побутових потреб приватним підприємцям, стороннім організаціям, фізичним особам відпрацьоване мастило, яке накопичилось при заміні у двигунах автомобілів?
(Закарпатська обл.)
Відпрацьоване машинне мастило відповідно до Класифікатора відходів ДК 005-96, затвердженого наказом Держстандарту від 29.02.96 р. № 89, належить до відходів, пов’язаних з послугами транспорту Б.5 (група 60).
Крім того, згідно з Положенням про контроль за транскордонними перевезеннями небезпечних відходів та їх утилізацією/видаленням, затвердженим постановою КМУ від 13.07.2000 р. № 1120, відпрацьовані нафтопродукти, не придатні для використання за призначенням (у тому числі відпрацьовані моторні, індустріальні мастила та їх суміші) належать до небезпечних відходів (номер згідно з переліком А Базельської конвенції — А3020; код ОЕСР*1-АС030/). Поводження з такими відходами потребує наявності у суб’єкта господарювання ліцензії на здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами.
Основні напрями державної політики у сфері поводження з відходами визначені Законом України «Про відходи» від 05.03.98 р. № 187/98-ВР (далі — Закон про відходи). До них відносять:
а) забезпечення повного збирання і своєчасного знешкодження та видалення відходів, а також дотримання правил екологічної безпеки при поводженні з ними;
б) зведення до мінімуму утворення відходів та зменшення їх небезпечності;
в) забезпечення комплексного використання матеріально-сировинних ресурсів;
г) сприяння максимально можливій утилізації відходів шляхом прямого повторного чи альтернативного використання ресурсно-цінних відходів;
д) забезпечення безпечного видалення відходів, що не підлягають утилізації, шляхом розроблення відповідних технологій, екологічно безпечних методів та засобів поводження з відходами;
е) організація контролю за місцями чи об’єктами розміщення відходів для запобігання шкідливому впливу їх на навколишнє природне середовище та здоров’я людини;
є) здійснення комплексу науково-технічних та маркетингових досліджень для виявлення і визначення ресурсної цінності відходів з метою їх ефективного використання;
ж) сприяння створенню об’єктів поводження з відходами;
з) забезпечення соціального захисту працівників, зайнятих у сфері поводження з відходами;
и) обов’язковий облік відходів на основі їх класифікації та паспортизації;
і) створення умов для реалізації роздільного збирання побутових відходів шляхом запровадження соціально-економічних механізмів, спрямованих на заохочення утворювачів цих відходів до їх роздільного збирання;
ї) сприяння залученню недержавних інвестицій та інших позабюджетних джерел фінансування у сферу поводження з відходами.
Відповідно до п. 2 постанови КМУ «Деякі питання збирання, видалення, знешкодження та утилізації відпрацьованих мастил (олив)» від 27.07.2011 р. № 1075 підприємства, установи та організації всіх форм власності, які виробляють або імпортують для вільного використання мастила (оливи), внаслідок використання яких утворюються відпрацьовані мастила (оливи), зобов’язані самостійно відповідно до законодавства забезпечити збирання, видалення, знешкодження та утилізацію відпрацьованих мастил (олив) або укласти договори про виконання робіт з організації збирання, видалення, знешкодження та утилізації відпрацьованих мастил (олив) з урахуванням установленого мінімального розміру плати за послуги з організації збирання, видалення, знешкодження та утилізації відпрацьованих мастил (олив) з уповноваженим підприємством, що належить до сфери управління Мінекології та природних ресурсів, або іншими суб’єктами господарювання, які мають відповідну ліцензію.
Пунктом 3 цієї постанови Кабмін доручив Мінекології, Мінекономрозвитку та Держмитслужбі затвердити у місячний строк порядок збирання, видалення, знешкодження та утилізації відпрацьованих мастил (олив).
Порядок збирання, видалення, знешкодження та утилізації відпрацьованих мастил (олив) (далі — Порядок) вже наведено на офіційному сайті Мінекології, але поки що він не затверджений і знаходиться на стадії проекту.
Пунктом 1.8 Порядку передбачено, що власник та/або виробник відпрацьованих мастил (олив) — суб’єкт господарювання, який придбав і використовує мастила (оливи), внаслідок чого утворилися відпрацьовані мастила (оливи), відображає у відповідних бухгалтерських документах дані щодо їх придбання, а також дані щодо подальшого поводження з утвореними відпрацьованими мастилами (оливами) самостійним чином чи шляхом укладення відповідних договорів про виконання робіт з організації збирання, видалення, знешкодження та утилізації відпрацьованих мастил (олив) зі спеціалізованими підприємствами, що мають відповідну ліцензію на збирання, зберігання, перевезення, видалення, знешкодження, оброблення та утилізацію відпрацьованих мастил (олив).
Зазначимо, що послуги спеціалізованих підприємств зі збирання, зберігання, перевезення, видалення, знешкодження та утилізації відпрацьованих мастил є платними. Розцінки на такі послуги наведені у додатку 3 до Порядку.
Таким чином, бюджетна установа не може продати відпрацьоване машинне мастило приватним підприємцям, стороннім організаціям або фізичним особам для побутових потреб.
Наголосимо, що згідно зі ст. 17 Закону про відходи до обов’язків суб’єктів господарської діяльності у сфері поводження з відходами, зокрема, належить:
— забезпечення повного збирання, належного зберігання та недопущення знищення і псування відходів, для утилізації яких в Україні існує відповідна технологія, що відповідає вимогам екологічної безпеки;
— недопущення зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях чи об’єктах.
Також, як визначено у п. 1.13 Порядку, безпосереднє приймання відпрацьованих мастил (олив) від власників транспортних засобів можуть здійснювати автозаправні станції, які надають сервісні послуги, та станції технічного обслуговування автотранспорту (СТО).
Вважаємо, що саме такий спосіб здавання відпрацьованого машинного мастила є більш прийнятним і економічно доцільним для бюджетних організацій.
Зазначимо, що заміна машинного мастила потребує спеціального приміщення з наявністю естакади чи ями, тому таку процедуру краще проводити спеціалістам СТО.
