ПРИДБАННЯ ТА РЕМОНТ НЕОБОРОТНИХ АКТИВІВ
Юлія КРОТ, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»
Просимо відповісти на запитання, пов’язані з обліком витрат на придбання та ремонт необоротних активів:
1. Нашою установою було придбано кілька різних модулів шафи, вартість кожного з яких не перевищує 700 грн. Витрати на їх придбання проведено за КЕКВ 1131 «Предмети, матеріали, обладнання та інвентар, у тому числі м’який інвентар та обмундирування». Пізніше ці модулі власними силами були зібрані в єдину шафу, оскільки жоден з модулів функціонувати самостійно не може.
Чи буде шафа, зібрана з таких модулів, вважатися основним засобом та як правильно обліковувати цю шафу, якщо її вартість перевищує 1000 грн.?
2. Вартість проведеного поточного ремонту приміщення установи було списано на фактичні видатки за КЕКВ 1134 «Оплата послуг (крім комунальних)». При цьому до кошторису ремонту включено вартість водонагрівача — 1102,00 грн. (без ПДВ), який встановлено підрядною організацією під час ремонту в даному приміщенні.
Чи потрібно в такому разі оприбутковувати водонагрівач як окремий основний засіб?
(м. Дніпропетровськ)
Розглянемо кожне запитання по черзі.
1. Згідно з п. 2.1 Інструкції з обліку необоротних активів бюджетних установ, затвердженої наказом Держказначейства від 17.07.2000 р. № 64 (далі — Інструкція № 64), до основних засобів належать матеріальні активи, які використовуються установою багаторазово і безперервно в процесі виконання основних функцій, надання послуг, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких становить більше одного року і вартість яких без податку на додану вартість та інших платежів перевищує 1000 грн. за одиницю (комплект).
При цьому об’єктом основних засобів відповідно до п. 2.4 цієї Інструкції вважається:
— закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і приладдям до нього;
— конструктивно відокремлений предмет, призначений для виконання певних самостійних функцій;
— відокремлений комплекс конструктивно з’єднаних предметів однакового або різного призначення, що мають для їх обслуговування загальні пристосування, приладдя, керування та єдиний фундамент, унаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції, а комплекс — певну роботу тільки в складі комплексу, а не самостійно;
— інший актив, що відповідає визначенню основних засобів, або частина такого активу, що контролюється установою.
Отже, шафа, зібрана власними силами установи з окремих модулів, за всіма параметрами є об’єктом основних засобів. Тому видатки на придбання (створення) такої шафи повинні проводитися за КЕКВ, передбаченим Інструкцією щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженою наказом Мінфіну від 12.03.2012 р. № 333 (далі — Інструкція № 333), для здійснення видатків на придбання або створення власними силами основних засобів.
Так, згідно з п.п. «є» п.п. 8. 1.1 цієї Інструкції придбання меблів службового призначення, для дитячих та навчальних закладів, медичних та лікувально-профілактичних закладів, закладів культури проводиться за КЕКВ 2110 «Придбання обладнання і предметів довгострокового користування», тоді, як за КЕКВ 1131 «Предмети, матеріали, обладнання та інвентар, у тому числі м’який інвентар та обмундирування» здійснюється оплата поточних видатків, оплата послуг, придбання матеріалів і предметів, які не беруться на облік як основні засоби (п.п. 7.1.3 Інструкції № 333).
Слід мати на увазі, що розпорядники бюджетних коштів відповідно до ч. 1 ст. 48 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 р. № 2456-VI (далі — БКУ) беруть бюджетні зобов’язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами. Витрачання ж бюджетних коштів на цілі, що не відповідають бюджетним асигнуванням (розпису бюджету, кошторису, плану використання бюджетних коштів), є порушенням бюджетного законодавства і кваліфікується як нецільове використання бюджетних коштів (ст. 119 БКУ).
Таким чином, проведення видатків на купівлю комплектуючих для складання шафи за КЕКВ іншим, ніж 2110 «Придбання обладнання і предметів довгострокового користування» (у даному випадку за КЕКВ 1131), є нецільовим використанням бюджетних коштів і тягне за собою застосування заходів впливу, передбачених ст. 117 БКУ за порушення бюджетного законодавства (зупинення операцій з бюджетними коштами, призупинення бюджетних асигнувань або зменшення бюджетних асигнувань — на суму нецільового використання бюджетних коштів).
Звертаємо увагу : згідно з ч. 5 ст. 16412 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-Х (далі — КУпАП) нецільове використання бюджетних коштів карається накладенням на посадових осіб штрафу у розмірі від 70 до 85 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 1190 до 1445 грн.).
Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від 85 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 1445 до 1700 грн.).
Крім того, придбання або створення власними силами установи шафи вартістю понад 1000 грн. свідчить про порушення вимог постанови КМУ «Про граничні суми витрат на придбання автомобілів, меблів, іншого обладнання та устаткування, мобільних телефонів, комп’ютерів державними органами, а також установами та організаціями, які утримуються за рахунок державного і місцевих бюджетів» від 04.04.2001 р. № 332. Зокрема, цією постановою визначено: сума витрат установ та організацій, що утримуються за рахунок бюджетних коштів, на придбання шафи, незалежно від її призначення (для одягу або паперів), не повинна перевищувати 700 грн. за одиницю.
2. Насамперед з’ясуємо, які роботи належать до поточного ремонту, а які до капітального. Так, згідно з роз’ясненням, наданим Держказначейством у листі від 14.04.2008 р. № 3.4-04/1074-6139, поточний ремонт це комплекс ремонтно-будівельних робіт, який передбачає систематичне та своєчасне підтримання експлуатаційних якостей та попередження передчасного зносу конструкцій і інженерного обладнання.
На противагу цьому, комплекс ремонтно-будівельних робіт, який передбачає заміну, відновлення та модернізацію конструкцій і обладнання будівель, у зв’язку з їх фізичною зношеністю та руйнуванням, поліпшення експлуатаційних показників, а також покращення планування будівлі і благоустрою території без зміни будівельних габаритів об’єкта, відноситься до капітального ремонту.
Роботи з установлення нового, а також заміни такого, що вийшов з ладу, водонагрівача включені до Примірного переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд, затвердженого наказом Держкомітету з питань ЖКГ від 10.08.2004 р. № 150, як роботи з капітального ремонту систем гарячого водопостачання. Інакше кажучи, роботи з установлення водонагрівача відносяться до капітального ремонту.
Таким чином, у даному випадку видатки на встановлення підрядною організацією водонагрівача відповідно до п.п. 8.1.3 Інструкції № 333 слід було провести за КЕКВ 2130 «Капітальний ремонт».
Проведення видатків по капітальному ремонту за КЕКВ 1134 «Оплата послуг (крім комунальних)» у той час, коли вони мали проводитись за КЕКВ 2130 «Капітальний ремонт», є нічим іншим як нецільовим використанням бюджетних коштів.
Як уже зазначалось вище, нецільове використання бюджетних коштів тягне за собою застосування заходів впливу, передбачених ст. 117 БКУ, та накладання штрафу у розмірах, передбачених ч. 5 ст. 16412 КУпАП.
Вартість робіт з установлення водонагрівача списується на фактичні видатки установи, а сам водонагрівач має бути оприбуткований і обліковуватись на балансі у складі основних засобів, адже водонагрівач (як електричний, так і газовий) за своїми технічними та функціональними характеристиками є конструктивно відокремленим предметом, призначеним для виконання самостійних функцій. До того ж вартість водонагрівача, про який іде мова у запитанні, перевищує 1000 грн. (без ПДВ). Тому відповідно до пп. 2.1 та 2.4 Інструкції № 64 (див. вище) таке обладнання має обліковуватися як окремий об’єкт основних засобів.
