ЩОДО ВИРІШЕННЯ ПРОБЛЕМНИХ ПИТАНЬ У БЮДЖЕТНІЙ СФЕРІ
Мінсоцполітики в листі від 03.07.2013 р. № 7196/0/14-13/13 повідомило про таке:
1) щодо оплати праці у бюджетній сфері у 2013 році .
Оскільки за I квартал поточного року недовиконання зведеного бюджету становить 0,7 млрд гривень, на сьогодні, на жаль, немає фінансових можливостей для підвищення заробітної плати працівникам бюджетної сфери;
2) щодо перспективи оплати праці у бюджетних галузях у 2014 році .
Оскільки підвищення рівня оплати праці працівників бюджетної сфери залежить від фінансових можливостей бюджету, то воно має відбуватись поступово з урахуванням зростання економічних показників та реальних можливостей бюджетів усіх рівнів на забезпечення оплати праці працівників бюджетних установ з урахуванням всіх обов’язкових виплат.
Тому при визначенні розміру посадового окладу (тарифної ставки) працівника 1-го тарифного розряду за ЄТС на наступний рік мають бути враховані основні прогнозні макропоказники економічного і соціального розвитку України на 2014 рік;
3) щодо реформування у бюджетній сфері .
Проектом постанови КМУ «Про вдосконалення умов оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери», зокрема, передбачено упорядкувати на єдиних засадах діючі умови оплати праці працівників окремих галузей бюджетної сфери; віднести з урахуванням складності виконуваних робіт та кваліфікації працівників до більш високих тарифних розрядів за ЄТС окремі посади (вчителів, лікарів, працівників соціальної сфери); запровадити обов’язкову виплату допомоги на оздоровлення при наданні відпустки у розмірі посадового окладу; поширити виплату матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань у розмірі до одного посадового окладу за рішенням керівника на всі установи, заклади, оплата праці яких здійснюється за ЄТС тощо.
У процесі підготовки проекту цієї постанови на основі ЄТС було виявлено, що її реалізація вимагає суттєвого перерозподілу посад за ЄТС і значних додаткових бюджетних коштів, джерела покриття яких невідомі, тому наразі таке реформування не може бути запроваджене.
УТИЛІЗАЦІЯ ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ
Законом України «Про утилізацію транспортних засобів» від 04.07.2013 р. № 421-VII визначено правові, організаційні та економічні засади діяльності, пов’язані з утилізацією транспортних засобів (ТЗ) на території України, зокрема:
— порядок утилізації знятих з експлуатації ТЗ через систему пунктів прийому та пунктів розбирання знятих з експлуатації ТЗ;
— порядок реєстрації та вимоги до осіб, які займаються виробництвом (виготовленням) ТЗ і беруть на себе зобов’язання забезпечити утилізацію вироблених (виготовлених) ними ТЗ після зняття їх з експлуатації;
— перелік документів, на підставі яких юридичні особи здійснюють передачу до пунктів прийому ТЗ;
— спеціальні правила передачі до пункту прийому знятого з обліку ТЗ спецпризначення (швидка медична допомога та ТЗ для потреб підрозділів центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах цивільного захисту, рятувальної справи, пожежної і техногенної безпеки), оплата вартості якого здійснювалася за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів;
— порядок передачі до пункту прийому знятого з обліку ТЗ, яким був забезпечений інвалід або дитина-інвалід та особа, інвалідність якої пов’язана з трудовим каліцтвом унаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;
— при прийнятті на утилізацію ТЗ пункт прийому не має права стягувати з власника плату за утилізацію такого ТЗ та інші.
Також Законом передбачено, що при прийнятті на утилізацію ТЗ пункт прийому видає власнику ТЗ або уповноваженій ним особі довідку про прийняття ТЗ на утилізацію.
Закон № 421-VII набрав чинності 08.08.2013 р.
ЩОДО ПОВЕРНЕННЯ ВИПЛАЧЕНОЇ ДОПОМОГИ ПО БЕЗРОБІТТЮ ТА НЕПРАВОМІРНО ВИКОРИСТАНИХ СТРАХОВИХ КОШТІВ
Держказначейська служба у листі від 26.06.2013 р. № 17-10/1245-14024 звернула увагу на те, що застрахована особа несе відповідальність за незаконне одержання з її вини (підроблення, виправлення в документах, подання недостовірних відомостей тощо) матеріального забезпечення та соціальних послуг.
Так, відповідно до ст. 32 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001 р. № 2240-III, страхувальники та інші отримувачі страхових коштів у разі порушення порядку їх використання відшкодовують Фонду в повному обсязі неправомірно витрачену суму коштів та/або вартість наданих соціальних послуг і сплачують штраф у розмірі 50 % такої суми.
За несвоєчасне повернення або повернення не в повному обсязі страхових коштів на страхувальників та інших отримувачів коштів Фонду накладається штраф у розмірі 10 % несвоєчасно повернутих або повернутих не в повному обсязі страхових коштів. Одночасно на суми несвоєчасно повернутих або повернутих не в повному обсязі страхових коштів і штрафних санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 % зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.
Крім цього, Держказначейська служба нагадала: згідно з ч. 4 ст. 35 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 р. № 1533-III із роботодавця утримуються, зокрема, сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду та незаконно виплачена безробітному сума забезпечення у разі неповідомлення про його прийняття на роботу.
Відшкодування моральних збитків та майнової шкоди юридичним та фізичним особам згідно з рішенням суду (якщо рішенням суду не визначено сутності платежу) здійснюється за КЕКВ 2800 «Інші видатки».
