ФОРМА ДОГОВОРУ ПРО ЗАКУПІВЛЮ: ЯКОЮ ВОНА ПОВИННА БУТИ
У минулому році до Закону України «Про здійснення державних закупівель» від 01.06.2010 р. № 2289-VI унесено зміни, зокрема, виключені положення щодо затвердження Уповноваженим органом типової форми договору про закупівлю. Також виключено ст. 41 Закону, у якій був наведений перелік істотних умов договору про закупівлю.
У зв’язку з цим до редакції нашої газети надходять запитання:
— чи потрібно все ж таки замовникам дотримуватися типової форми договору про закупівлю;
— якщо ні, то за якою формою необхідно укладати договір про закупівлю? Які істотні умови повинні бути включені до такого договору?
У цій статті дамо відповіді на ці запитання.
Вікторія МАТВЄЄВА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань державних закупівель» від 04.07.2012 р. № 5044-VI були внесені зміни до Закону України «Про здійснення державних закупівель» від 01.06.2010 р. № 2289-VI (далі — Закон № 2289). Згідно з цими змінами з тексту Закону № 2289, зокрема, виключено абз. 4 п. 19 ч. 1 ст. 8 та абз. 2 ч. 1 ст. 40, якими було передбачено, що типову форму договору про закупівлю повинен затверджувати уповноважений орган. Отже, після таких змін Мінекономрозвитку більш не уповноважений розробляти та затверджувати форму типового договору про закупівлю товарів, робіт або послуг. Для замовників та учасників процедур закупівель це означає, що більше не існує необхідності укладати договір про закупівлю на підставі Типового договору. Крім того, із Закону № 2289 виключено ст. 41, у якій були визначені істотні умови договору про закупівлю.
У зв’язку з цим через деякий час Мінекономрозвитку затвердив наказ «Про визнання таким, що втратив чинність, наказу Міністерства економіки України від 27 липня 2010 року № 925» від 05.11.2012 р. № 1223. Нагадаємо, що саме наказом Мінекономрозвитку від 27.07.2010 р. № 925 був затверджений Типовий договір про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти та Інструкція щодо заповнення Типового договору про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти.
Відомо, що вимога до замовників процедур закупівель щодо укладання договору про закупівлю товарів, робіт та послуг на підставі Типового договору призводила до певних проблем. Мабуть, найбільш гостро це питання стосувалось укладання договорів щодо постачання, транспортування, розподілу природного газу, електричної енергії, послуг з її постачання, передачі та розподілу, централізованого постачання теплової енергії, послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення організаціями. На цю проблему звертало увагу Мінекономрозвитку у листі від 20.01.2012 р. № 3302-04/2014-08 (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2012, № 8) та надавало рекомендації щодо її вирішення.
Таким чином, завдяки змінам, унесеним до Закону № 2289, при укладанні договору про закупівлю сторони можуть визначати зміст й істотні умови договору про закупівлю самостійно, керуючись при цьому положеннями ст. 180 Господарського кодексу України від 16.01.2003 р. № 436-IV (далі — ГКУ) та ст. 638 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 р. № 435-IV (далі — ЦКУ), а також вимогами нормативно-правових актів, які містять вимоги щодо істотних умов деяких договірних зобов’язань.
Крім того, замовники й учасники можуть використовувати типові форми договорів (у разі, якщо такі затверджено уповноваженим органом). Далі визначимо, при укладанні яких договорів сторони повинні дотримуватися затвердженої типової форми, а зараз зупинимося на основних вимогах, яких необхідно дотримуватися при укладанні договору про закупівлю.
Як визначено у ч. 1 ст. 638 ЦКУ, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів такого виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Аналогічна норма передбачена у ст. 180 ГКУ. Так, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
Відповідно до ч. 4 ст. 179 ГКУ при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі:
— вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству;
— примірного договору, рекомендованого органом управління суб’єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст;
— типового договору, затвердженого КМУ, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови;
— договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб’єктів, коли ці суб’єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту.
Тому сторони договору, керуючись положеннями ч. 4 ст. 179 ГКУ щодо статусу примірних та типових договорів, мають право за взаємною згодою та виходячи з конкретних умов змінювати окремі положення, передбачені такими договорами, або доповнювати їх зміст. При цьому сторони повинні дотримуватись положень, визначених законодавством з урахуванням особливостей, передбачених спеціальними нормативно-правовими актами.
Зверніть увагу на те, що при укладенні договору сторони зобов’язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості. Вимоги щодо якості предмета договору визначаються відповідно до обов’язкових для сторін нормативних документів, зазначених у ст. 15 ГКУ, а у разі їх відсутності — у договірному порядку, з додержанням умов, що забезпечують захист інтересів кінцевих споживачів товарів і послуг.
При укладанні договору доцільно звернути увагу на суттєві умови договору, що наведені у п. 2 Методичних рекомендації щодо переліку підтвердних документів, які надаються розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів на стадії реєстрації зобов’язань та оплати рахунків, затверджених наказом Держказначейства від 14.09.2010 р. № 330.
Так, договори, які розпорядники бюджетних коштів подають разом із Реєстром бюджетних зобов’язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів, повинні містити такі істотні умови:
— предмет, об’єкт договору, сторони за договором, ціну за договором;
— зобов’язання (права та обов’язки сторін) за договором, форс-мажор;
— способи забезпечення виконання зобов’язань за договором;
— порядок здійснення розрахунків за договором (попередня чи наступна оплата з посиланням на норми законодавства);
— термін виконання за договором (не повинен перевищувати бюджетний рік, крім кредитних угод та інших договорів, за якими виникають державні боргові зобов’язання);
— відповідальність за договором, застосування штрафних санкцій до суб’єктів господарювання за невиконання або несвоєчасне виконання зобов’язань.
Додамо, що договором можуть бути передбачені інші умови, погоджені сторонами, та такі, що не суперечать чинному законодавству.
Крім того, беручи до уваги той факт, що укладання договорів розпорядниками бюджетних коштів переважно здійснюється на початку року, тобто припадає на період відсутності затверджених кошторисів, у 2013 році рекомендуємо користуватися висновками Мінекономрозвитку, наведеними в листі-роз’ясненні від 17.11.2011 р. № 3302-25/14028-08 (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2011, № 46).
Зокрема, як зазначає Мінекономрозвитку в цьому листі-роз’ясненні, замовникам (розпорядникам бюджетних коштів), здійснюючи закупівлі до затвердження кошторисів, необхідно в договорі про закупівлю передбачити відповідний порядок виконання договірних зобов’язань залежно від реального фінансування. Це означає, що в основних умовах договору про закупівлю необхідно вказати, що після фактичного затвердження кошторису сума зобов’язань за договором може бути відкоригована відповідно до кошторису. Те, як діяти розпорядникам при виникненні такої ситуації, ми роз’яснювали в консультації «Сума, визначена в договорі про закупівлю, перевищує кошторисні призначення: як виправити ситуацію» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2012, № 12).
Крім того, у договорі про закупівлю розпорядники бюджетних коштів повинні обов’язково вказати умову виникнення платіжних зобов’язань замовника — наявність відповідних бюджетних призначень (бюджетних асигнувань). Необхідність наявності такої умови в договорі пов’язана з вимогами ч. 4 ст. 48 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 р. № 2456-VI (далі — БКУ). Нагадаємо: пояснення Мінекономрозвитку з цього питання надавались у роз’ясненні від 22.02.2012 р. № 3302-04/6576-12 (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2012, № 9).
Так, розглядаючи питання щодо можливості укладання замовниками договору про закупівлю, у якому очікувана вартість перевищує показники тимчасового індивідуального кошторису, Мінекономрозвитку зробило такий висновок: законодавством не встановлені прямі обмеження (тобто заборона) щодо визначення суми договору відповідно до розміру бюджетного призначення (бюджетного асигнування). Тому замовники — розпорядники бюджетних коштів у договорах про закупівлю можуть визначити суму договору відповідно до ціни пропозиції конкурсних торгів або цінової пропозиції, яку визнано найбільш економічно вигідною за результатами оцінки. Однак зверніть увагу на те, що така можливість є тільки у разі, якщо розпорядники бюджетних коштів при укладанні такого договору врахують вимоги, визначені ч. 1 ст. 23 БКУ, та передбачать умову виникнення платіжних зобов’язань виключно за наявності відповідного бюджетного призначення (бюджетного асигнування).
Ще один важливий момент, про який також не варто забувати розпорядникам бюджетних коштів при укладанні договору про закупівлю. Ідеться про можливість унесення замовниками змін до істотних умов договору. Нагадаємо, що підстави та порядок унесення змін до договору про закупівлю визначені ст. 40 Закону № 2289. І тому, якщо грамотно визначити у договорі порядок визначення цін (тарифів) на товари, роботи чи послуги та можливість унесення змін до істотних умов такого договору, будь-яка зміна цін (тарифів) не призведе до необхідності розірвання договору про закупівлю та проведення нової процедури закупівлі. До речі, питання щодо змін цін (тарифів) на товари та послуги після проведення процедури закупівель ми розглядали у консультаціях «Змінилася ціна на предмет закупівлі: як діяти замовникам» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2012, № 16) та «Щодо можливості збільшення суми договору про закупівлю» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2012, № 44), а також висвітлювало Мінекономрозвитку у роз’ясненні від 22.02.2012 р. № 3302-04/6576-12 (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2012, № 9).
Отже, це загальні вимоги до договорів, яких необхідно дотримуватися сторонам при укладанні договору про закупівлю. Разом з тим зазначимо, що діючим законодавством передбачено певні вимоги щодо істотних умов договорів, які обов’язково повинні бути включені до договору про закупівлю. Крім того, відносно закупівлі певних товарів, робіт та послуг законодавчими та нормативно-правовими актами встановлені типові та примірні договори, які застосовуються замовниками. Інформацію про вимоги до істотних умов та форм договорів наведемо в таблиці.
| Предмет договору | Особливості укладання договору |
| 1 | 2 |
| Послуги з постачання, транспортування, розподілу природного газу | Відповідно до п. 15 ч. 3 ст. 4 Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу» від 08.07.2010 р. № 2467-VI до повноважень Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, належить затвердження типових договорів на купівлю-продаж природного газу (між власниками та постачальниками природного газу); транспортування природного газу магістральними трубопроводами; зберігання (закачування, зберігання, відбір) природного газу; приєднання до газових мереж; розподіл природного газу; постачання природного газу за регульованим тарифом. Керуючись наданими повноваженнями, Національна комісія регулювання електроенергетики затвердила: |
| Послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення | Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 р. № 1875-IV передбачено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, належить розробка типових договорів. Так, Типовий договір про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення затверджено постановою КМУ від 21.07.2005 р. № 630 |
| Послуги з вивезення побутових відходів | Договір про надання послуг з вивезення побутових відходів укладається відповідно до Типового договору про надання послуг з вивезення побутових відходів, наведеного у додатку 1 до Правил надання послуг з вивезення побутових відходів, затверджених постановою КМУ від 10.12.2008 р. № 1070 |
| Послуги з постачання електричної енергії | Відповідно до Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики від 31.07.96 р. № 28 (далі — Правила № 28) постачальник електричної енергії укладає зі споживачами такі договори: — Типовий договір про постачання електричної енергії (укладається постачальником електричної енергії за регульованим тарифом з усіма споживачами та субспоживачами (крім населення), об’єкти яких розташовані на території здійснення ліцензованої діяльності постачальником електричної енергії за регульованим тарифом); Що стосується договору купівлі-продажу електричної енергії, то умови такого договору між споживачем (субспоживачем) та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом визначаються за згодою сторін. Додамо, що права, обов’язки та відповідальність постачальника та споживачів (субспоживачів) електричної енергії визначені відповідно у пп. 9 та 10 Правил № 28 |
| Послуги з оренди | Відповідно до ст. 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 10.04.92 р. № 2269-XII істотними умовами договору оренди є: За згодою сторін у договорі оренди можуть бути передбачені й інші умови. Укладений сторонами договір оренди в частині істотних умов повинен відповідати типовому договору оренди відповідного майна. Типовий договір оренди індивідуально визначеного майна (нерухомого або іншого), що належить до державної власності, та Примірний договір про відшкодування витрат балансотримача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю затверджені наказом Фонду держмайна від 23.08.2000 р. № 1774. Типові договори оренди майна, що належить АР Крим або перебуває у комунальній власності, затверджують відповідно Верховна Рада АР Крим та органи місцевого самоврядування |
| Роботи з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту будівель, споруд, технічного переоснащення, а також окремих комплексів чи видів робіт, пов’язаних з будівництвом | Порядок укладення та виконання договорів підряду на проведення робіт з нового будівництва, реконструкції будівель і споруд та технічного переоснащення діючих підприємств (далі — капітальне будівництво об’єктів), а також комплексів і видів робіт, пов’язаних із капітальним будівництвом об’єктів, здійснюється відповідно до вимог ЦКУ (гл. 61 «Підряд», ст. 837 — 891) та ГКУ (гл. 33 «Капітальне будівництво», ст. 317 — 324), а також Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою КМУ від 01.08.2005 р. № 668 (далі — Загальні умови). Як визначено у п. 5 Загальних умов, істотними умовами договору підряду є: У договорі підряду сторони можуть передбачати інші важливі для регулювання взаємовідносин умови. Примірний договір підряду в капітальному будівництві затверджено наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства від 27.10.2005 р. № 3. Цей договір застосовується замовниками та підрядниками у будівництві як рекомендації під час складання ними договору підряду на виконання робіт із будівництва об’єктів. У Примірному договорі підряду запропоновано декілька варіантів викладення окремих умов, що дає можливість сторонам договору вибрати найбільш прийнятний для них варіант. Керуючись положеннями ч. 4 ст. 179 ГКУ щодо статусу примірних договорів, сторони договору підряду мають право за взаємною згодою та виходячи з конкретних умов змінювати окремі умови, передбачені Примірним договором, або доповнювати його зміст. При цьому сторони повинні дотримуватись положень, визначених законодавством та Загальними умовами. При укладанні договору підряду рекомендуємо особливу увагу звернути на Методичні рекомендації з проведення державною контрольно-ревізійною службою ревізій використання коштів на будівництво, затверджені наказом ГоловКРУ від 27.02.2009 р. № 39. Зокрема, у п. 5 цих Методрекомендацій зазначено особливості застосування договірної ціни: тверда або динамічна чи періодична, а також нагадується про те, що невід’ємною частиною договору підряду є розрахунок договірної ціни. Крім того нагадаємо, що особливості узгодження договірних цін та розрахунків за обсяги виконаних робіт установлені Правилами визначення вартості будівництва (ДБН Д.1.1-1-2000), затвердженими наказом Держбуду від 27.08.2000 р. № 174 |
| Роботи з будівництва (капітального ремонту, реконструкції) автомобільних доріг | Примірний договір підряду на будівництво (капітальний ремонт, реконструкцію) автомобільної дороги застосовується замовниками та підрядниками у будівництві як рекомендації під час складання ними договорів підряду на виконання робіт із будівництва (капітального ремонту, реконструкції) автомобільних доріг. Примірний договір підряду на будівництво (капітальний ремонт, реконструкцію) автомобільної дороги затверджено наказом Державної служби автомобільних доріг від 28.03.2009 р. № 188. При укладенні зазначених договорів Служби автомобільних доріг в областях, |
| Закупівлі за рамковими угодами | Рамкова угода укладається в письмовій формі відповідно до положень ЦКУ та ГКУ з урахуванням особливостей, визначених Законом № 2289 та Особливостями укладення рамкових угод, затвердженими наказом Мінекономрозвитку від 24.04.2012 р. № 504 (далі — Особливості). Вимоги щодо змісту рамкової угоди визначені у розд. III Особливостей. Так, рамкова угода повинна містити такі основні умови: — порядок проведення замовником переговорів з учасником у разі, коли не всі істотні умови договору про закупівлю будуть визначені в рамковій угоді та рамкова угода буде укладена з одним учасником; Також визначено, що рамкова угода може містити: Рамкова угода може містити також іншу інформацію відповідно до законодавства, яку замовник вважає за необхідне до неї включити. Разом з цим, звертаємо увагу: рамкова угода не може містити зобов’язань замовника укласти договір про закупівлю. Строки укладання рамкової угоди, підстави та порядок зміни рамкової угоди визначено Особливостями. Зазначимо, що Перелік товарів і послуг, які можуть закуповуватися за рамковими угодами, затверджено наказом Мінекономрозвитку від 24.04.2012 р. № 503 |
| Закупівля послуг поштового зв’язку, поштових марок та маркованих конвертів | Договір про закупівлю послуг поштового зв’язку, поштових марок та маркованих конвертів укладається в письмовій формі відповідно до положень ЦКУ та ГКУ з урахуванням особливостей, визначених Законом № 2289 та Законом України «Про поштовий зв’язок» від 04.11.2001 р. № 2759-III. Відповідно до ст. 3 Закону України «Про особливості здійснення закупівлі за державні кошти послуг поштового зв’язку, поштових марок та маркованих конвертів» від 21.06.2012 р. № 4997-VI істотними умовами договору про закупівлю послуг поштового зв’язку, поштових марок та маркованих конвертів є: |
| Неопромінені паливні елементи (твели) для ядерних реакторів | Примірний договір на закупівлю неопромінених паливних елементів (твелів) для ядерних реакторів затверджено наказом Міненерговугілля від 03.07.2012 р. № 477 |
| Роботи з охорони від пожеж | Примірний договір про закупівлю робіт з охорони від пожеж затверджено наказом МНС від 03.01.2012 р. № 6 |
| Послуги з виконання науково-технічної роботи | Договір про закупівлю послуги з виконання науково-технічної роботи за державні кошти затверджено наказом Мінпромполітики від 01.06.2010 р. № 146 |
Як бачимо з таблиці, визначення змісту та істотних умов договору про закупівлю переважно залежить від того, які товари, робити та послуги є предметом закупівлі. Упевнені, що ця консультація допоможе вам зорієнтуватися у цьому питанні та скоротить час на підготовку договору про закупівлю.
