ФОНД СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ З ТИМЧАСОВОЇ ВТРАТИ ПРАЦЕЗДАТНОСТІ
ЩОДО ОБЧИСЛЕННЯ СТРАХОВОГО СТАЖУ
Лист від 10.04.2013 р. № 04-06/Н-436з-283
Виконавча дирекція Фонду розглянула <…> звернення щодо обчислення страхового стажу та в межах компетенції повідомляє таке.
Відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464 внесені зміни до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001 р. № 2240 (далі — Закон № 2240). З 1 січня 2011 року, згідно із внесеними змінами до статті 7 Закону № 2240, страховий стаж — це період (строк), протягом якого особа підлягала загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, та за який щомісяця сплачено нею та роботодавцем або нею страхові внески в сумі не меншій ніж мінімальний страховий внесок, крім випадків, передбачених абзацом другим цієї частини.
Період отримання виплат за окремими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування, крім пенсій усіх видів (за винятком пенсії по інвалідності), включається до страхового стажу як період, за який сплачено страхові внески виходячи з розміру мінімального страхового внеску.
Страховий стаж обчислюється за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, а до впровадження такої системи — у порядку та на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.
Страховий стаж обчислюється в місяцях. Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків менша ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу за формулою:
ТП = Св : В,
де ТП — тривалість періоду, що зараховується до страхового стажу та визначається у місяцях;
Св — сума єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, сплаченого за відповідний місяць;
В — мінімальний розмір страхового внеску за відповідний місяць.
До страхового стажу прирівнюється трудовий стаж, набутий працівником за час роботи на умовах трудового договору (контракту) до набрання чинності Законом № 2240.
Так, визначення загального трудового стажу, набутого особою до набрання чинності Законом № 2240, здійснюється відповідно до Правил обчислення загального трудового стажу для призначення працівникам допомоги по тимчасовій непрацездатності, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 19.10.98 р. № 1658, згідно із якими час служби у Збройних Силах, Національній гвардії, Прикордонних військах, СБУ, внутрішніх військах МВС, військах цивільної оборони та інших військових формуваннях, утворених відповідно до законів України, а також в органах внутрішніх справ включається до загального трудового стажу.
Заступник директора Т. Гайдук
КОМЕНТАР РЕДАКЦІЇ
СЛУЖБА У ЗБРОЙНИХ СИЛАХ УКРАЇНИ ТА СТАЖ
ДЛЯ ВИПЛАТИ ДОПОМОГИ ПО ТИМЧАСОВІЙ НЕПРАЦЕЗДАТНОСТІ
У листі, що коментується, ФССТВП відповів на таке запитання: «До прийняття на роботу до установи працівник був військовослужбовцем. Чи включається до стажу для визначення відсотка оплати листка непрацездатності такому працівнику період служби у Збройних Силах України?».
Розглянемо відповідь ФССТВП детальніше.
Насамперед нагадаємо: згідно зі ст. 37 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001 р. № 2240-III (далі — Закон № 2240) допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується залежно від страхового стажу в таких розмірах:
— 60 % середньої заробітної плати — для осіб зі страховим стажем до 5 років;
— 80 % середньої заробітної плати — для осіб зі страховим стажем від 5 до 8 років;
— 100 % середньої заробітної плати — для осіб зі страховим стажем понад 8 років.
Окремим категоріям осіб допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується в розмірі 100 % середньої заробітної плати незалежно від страхового стажу*.
Поняття «страховий стаж» було введено з набуттям 28.02.2001 р. чинності Законом № 2240. Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 7 цього Закону страховий стаж — це період (строк), протягом якого особа підлягала загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, та за який сплачувалися страхові внески (з 01.01.2011 р. — у розмірі не менше мінімального страхового внеску), крім випадків, передбачених абз. 2 ч. 1 ст. 7 цього Закону.
До страхового стажу прирівнюється трудовий стаж, набутий працівником за час роботи на умовах трудового договору (контракту) до набрання чинності Законом № 2240 (ч. 3 ст. 7 цього Закону).
Визначення загального трудового стажу, набутого особою до набрання чинності Законом № 2240, здійснюється згідно з Правилами обчислення загального трудового стажу для призначення працівникам допомоги по тимчасовій непрацездатності, затвердженими постановою КМУ від 19.10.98 р. № 1658.
Відповідно до п. 4 цих Правил до загального трудового стажу зараховується служба у Збройних Силах, Національній гвардії, Прикордонних військах, СБУ, внутрішніх військах МВС, військах цивільної оборони та інших військових формуваннях, створених відповідно до законів України, а також в органах внутрішніх справ.
Згідно зі ст. 6 Закону № 2240 особи, які проходять службу (за винятком випадків, коли такі особи працюють на умовах трудового договору та сплачують або за них сплачуються страхові внески), не входять до переліку осіб, які підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням.
Отже, періоди проходження служби після 28.02.2001 р. (дати набуття чинності Законом № 2240) не зараховуються до страхового стажу при визначенні розміру допомоги по тимчасовій непрацездатності. На це звертало увагу і Мін-праці в листі від 16.04.2010 р. № 130/18/153-10.
Ольга ВІТКОВСЬКА, економіст-аналітик
* До них належать:
— особи, віднесені до 1 — 4 категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, згідно зі ст. 14 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.91 р. № 796-XIІ;
— один із батьків або особа, яка їх замінює та доглядає хвору дитину віком до 14 років, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи;
— ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.93 р. № 3551-XII;
— особи, віднесені до жертв нацистських переслідувань згідно із Законом України «Про жертви нацистських переслідувань» від 23.03.2000 р. № 1584-III;
— донори, які мають право на пільгу на підставі ст. 10 Закону України «Про донорство крові та її компонентів» від 23.06.95 р. № 239/95-ВР (право на таку пільгу мають донори, які протягом року безоплатно здали кров та (або) її компоненти в сумарній кількості, що дорівнює двом разовим максимально допустимим дозам. Пільга надається протягом року після здавання крові та (або) її компонентів у зазначеній кількості).
