ОСОБЛИВОСТІ ОБЛІКУ МАЛОЦІННИХ АКТИВІВ
Діяльність бюджетної установи неможливо уявити без використання матеріальних цінностей. З метою забезпечення достовірності їх обліку в установі необхідно чітко розмежовувати активи на ті, що належать до необоротних активів, та ті, які входять до складу запасів.
У цій статті розглянемо найбільш важливі моменти обліку малоцінних активів.
Марина ЄРМОЛЕНКО, головний бухгалтер Державної фінансової інспекції в Харківській області
Першим і, очевидно, основним кроком при організації обліку малоцінних активів у бюджетній установі є визначення, до якої облікової категорії належить конкретний об’єкт. Для вирішення цього питання варто звернутися до норм Інструкції № 125 та Інструкції № 64, якими передбачено критерії віднесення активів до однієї з груп: до складу запасів або до необоротних активів.
СПІЛЬНІ ТА ВІДМІННІ РИСИ МАЛОЦІННИХ АКТИВІВ
Розглянемо основні критерії, якими слід керуватися бухгалтеру, аби правильно віднести придбані активи до малоцінних швидкозношуваних предметів (далі — МШП) чи до малоцінних необоротних матеріальних активів (далі — МНМА ).
До МШП належать активі, котрі відповідають таким критеріям:
— термін корисної експлуатації — не перевищує один рік ;
— первісна вартість — до 1000 грн. (без урахування ПДВ).
Зазначимо, що строк очікуваної експлуатації згідно з п. 1 Інструкції № 125 встановлюється центральним органом виконавчої влади за відомчою підпорядкованістю або (якщо такі нормативні документи відсутні) установою самостійно в момент придбання запасу. Так, деякі міністерства та відомства визначають термін використання малоцінних предметів власними спеціальними нормативними документами. Наприклад, номенклатура та строки експлуатації меблів, інвентарю і предметів господарчого призначення в установах виконання покарань і слідчих ізоляторах Державної пенітенціарної служби України затверджено наказом Мін’юсту від 27.07.2012 р. № 1118/5. І хоча наведений у цьому документі перелік меблів та інвентарю не є вичерпним, ця інформація дає змогу зорієнтуватися при встановленні терміну експлуатації для подібних активів.
Разом з тим на практиці бюджетні установи, здебільшого, самостійно установлюють термін експлуатації об’єктів, які придбаваються. Для цього в нагоді стає інформація, наведена у технічній документації та рекомендаціях виробника. У разі ж відсутності таких відомостей доцільно орієнтуватися на попередній досвід використання подібних активів в установі.
Що ж стосується вартісного критерію, то під первісною вартістю запасів слід розуміти вартість придбання, виготовлення запасів або справедливу вартість, у разі їх безоплатного отримання установою.
Основними критеріями для віднесення активів до МНМА є:
— термін експлуатації — більше одного року;
— первісна вартість — до 1000 грн. (без урахування ПДВ).
Строк корисного використання необоротних активів, у тому числі МНМА, встановлюється відповідно до вимог Інструкції № 64 міністерством за відом-чою підпорядкованістю або (якщо такі нормативні документи відсутні) установою самостійно в момент придбання активу. Причому в межах одного головного розпорядника бюджетних коштів на однотипні предмети встановлюється єдиний строк їх корисної експлуатації.
З приводу вартісного критерію варто зазначити, що береться до уваги саме первісна вартість об’єкта — вартість, яка склалася історично, тобто собівартість за фактичними витратами на придбання або виготовлення.
Пунктом 1.20 Інструкції № 64 передбачено ведення обліку необоротних активів у повних гривнях, без копійок. Не є винятком і МНМА. Тому суму копійок, сплачених при придбанні МНМА, слід відносити на фактичні видатки установи за відповідними КЕКВ.
Крім того, згідно з п. 7.7 Інструкції № 64 на МНМА нараховується знос у розмірі 50 % первісної вартості об’єкта у першому місяці передачі їх у використання та решта 50 % первісної вартості у місяці їх ліквідації (списання з балансу).
Важливо : при нарахуванні першої половини зносу на МНМА копійки не відображаються. У разі отримання при нарахуванні зносу суми з копійками необхідно цю суму округлити за загальноприйнятим математичним правилом: округлення здійснюється до 1 грн. у разі отримання при нарахуванні суми, яка перевищує 50 копійок, а якщо сума менше 50 копійок, то копійки не враховуються. При списанні таких активів з балансу установи друга половина зносу також нараховується без копійок.
Необхідно звернути також увагу на можливість «випливання» копійок при проведенні індексації МНМА, що передбачає множення на коефіцієнт індексації як первісної вартості, так і суми нарахованого зносу. І хоча Держказначейська служба у своїх листах жодних роз’яснень з цього приводу не надавала, вважаємо за потрібне проіндексовані суми первісної вартості об’єктів та зносу округлювати за загальним правилом.
Підсумовуючи вищезазначене, можна дійти висновку, що під час прийняття рішення щодо віднесення придбаних установою активів до МШП або до МНМА вирішальне значення має очікуваний термін їх експлуатації, а вартісний критерій при цьому не є визначальним, оскільки вартість і тих, й інших не повинна перевищувати 1000 грн. Інакше кажучи, якщо планується тривале використання об’єкта (понад один рік), то його слід класифікувати як МНМА, натомість у разі, коли предмет, як очікується, буде застосовуватися для поточних потреб установи протягом одного року, його доцільно відображати у складі МШП.
Класифікацію МШП та МНМА наведемо у таблиці.
| МШП — субрахунок 221 | МНМА — субрахунок 113 |
| 1) знаряддя лову (трали, неводи, сіті та ін.); 2) пилки, сучкорізи, троси для сплаву; 3) спеціальні інструменти та спеціальні пристосування для серійного і масового виробництва певних виробів або для виготовлення індивідуальних замовлень; 4) предмети виробничого призначення; обладнання, що сприяє охороні праці, предмети технічного призначення, які не можуть бути віднесені до необоротних активів; 5) господарський інвентар — предмети конторського та господарського облаштування, столовий, кухонний та інший господарський інвентар, предмети протипожежного призначення; 6) сценічно-постановочні засоби вартістю до 10 грн. за одиницю (комплект); 7) інші предмети, термін корисної експлуатації яких, як очікується, не перевищує один рік | 1) знаряддя лову (трали, неводи, сіті та ін.); 2) бензомоторні пилки, сучкорізи, троси для сплаву; 3) спеціальні інструменти та спеціальні пристосування (для серійного і масового виробництва певних виробів або виготовлення індивідуальних замовлень); 4) предмети виробничого значення вартістю до 1000 грн. включно за одиницю (комплект) без податку на додану вартість — робочі столи, верстаки, кафедри, парти та ін.; обладнання, що сприяє охороні праці; предмети технічного значення, які не можуть бути віднесені до робочих машин (світлокопіювальні рами та ін.); 5) предмети, призначені для видачі напрокат; 6) господарський інвентар вартістю до 1000 грн. включно за одиницю (комплект) без податку на додану вартість — предмети конторського та господарського облаштування, конторське обладнання, переносні бар’єри, вішалки, гардероби, шафи різні, дивани, столи, крісла, шафи та ящики вогнетривкі, друкарські машини, гектографи, шапірографи та інші ручні розмножувальні та нумерувальні апарати, переносні юрти, палатки (крім кисневих), ліжка (крім ліжок із спеціальним обладнанням), килими, портьєри, столовий, кухонний та інший господарський інвентар, а також предмети протипожежного значення — гідропульти, стендери, драбини ручні та ін.; 7) інші малоцінні необоротні предмети, термін експлуатації яких більше одного року, а вартість за одиницю не перевищує 1000 грн. включно без податку на додану вартість, телефони, обчислювальна техніка, пральні та швейні машини, холодильники та ін. |
З таблиці видно, що облік МШП та МНМА ведеться за схожими групами. Зазначимо, що за необхідності установою може застосовуватися більш деталізована класифікація цих матеріальних цінностей, тобто у межах наведених груп дозволяється відкривати підгрупи.
Слід зазначити, що попри перелічені вище відмінності між МШП та МНМА, вони мають і деякі спільні риси. Зокрема, відповідно до пп. 6 та 7 п.п. 2.2.1 Інструкції № 333 придбання малоцінних предметів (фізкультурного та спортивного інвентарю, велосипедів, калькуляторів, іграшок для дитячих установ тощо), а також придбання та виготовлення меблів (столів, стільців, шаф, тумбочок тощо), жалюзів, ролетів, металевих ґрат, віконних та дверних блоків тощо проводиться за КЕКВ 2210 «Предмети, матеріали, обладнання та інвентар». Тобто видатки на придбання як МШП, так і МНМА слід планувати за одним і тим самим КЕКВ.
Для наочності вимоги щодо віднесення активів до МШП та МНМА, а також основні особливості їх обліку відобразимо у таблиці.
| Вимоги | МШП | МНМА |
| 1 | 2 | 3 |
| Термін експлуатації | До одного року | Понад один рік |
| Первісна вартість | Не перевищує 1000 грн. (без урахування ПДВ) | |
| Субрахунок, на якому ведеться облік | 221 «Малоцінні та швидкозношувані предмети, що перебувають на складі і в експлуатації» | 113 «Малоцінні необоротні матеріальні активи» |
| КЕКВ на придбання | 2210 «Предмети, матеріали, обладнання та інвентар» | |
| Аналітичний облік | Згідно з Інструкцією № 125 | Згідно з Інструкцією № 64 |
| — | Всім об’єктам присвоюються номенклатурні номери, які мають сім знаків. Перші три знаки означають субрахунок, четвертий — | |
|
|
| підгрупу і три останні знаки — порядковий номер предмета у підгрупі. При цьому предметам одного найменування, якості матеріалу та ціни встановлюється один номенклатурний номер |
| Для обліку та списання МШП застосовуються типові форми первинних документів, затверджені наказом № 130 | Для відображення операцій з надходження, переміщення та вибуття МНМА використовуються типові форми первинних документів, затверджені наказом № 125/70. Разом з тим із метою організації обліку і забезпечення контролю за збереженням МНМА ведеться попредметний їх облік в інвентарних картках, які відкриваються на кожний інвентарний об’єкт (предмет). Однорідні активи обліковуються на картках групового обліку типової форми № ОЗ-9 (бюджет) | |
| Для обліку вибуття та переміщення МШП до інших установ, організацій та матеріально відповідальних осіб використовується меморіальний ордер № 10 «Накопичувальна відомість про вибуття та переміщення малоцінних та швидкозношуваних предметів» за формою № 439 (бюджет), затвердженою наказом № 68 | Для обліку вибуття та переміщення МНМА до інших установ, організацій та матеріально відповідальних осіб використовується меморіальний ордер № 9 «Накопичувальна відомість про вибуття та переміщення необоротних активів» за формою № 438 (бюджет), затвердженою наказом № 68 | |
ОБЛІК МШП НА СКЛАДІ ТА В ЕКСПЛУАТАЦІЇ
МШП можуть надходити до бюджетної установи у результаті придбання у постачальників, безоплатного отримання та створення (виготовлення) власними силами. Проте незалежно від шляхів отримання таких матеріальних цінностей установою вони підлягають обов’язковому оприбуткуванню на склад. Зауважимо, що передача МШП безпосередньо в експлуатацію, оминаючи склад, є порушенням облікової дисципліни.
Відповідальність за приймання, зберігання і відпуск МШП згідно з п. 52 Інструкції № 125 покладається на матеріально-відповідальних осіб, призначених наказом керівника установи. З посадовими особами, які відповідають за збереження матеріальних цінностей, укладається письмовий договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність.
Отримання МШП матеріально-відповідальною особою засвідчується її підписом на документі постачальника або на акті про приймання таких матеріальних цінностей.
Облік МШП на складі ведеться матеріально-відповідальною особою у Книзі складського обліку запасів типової форми № З-9, затвердженої наказом № 130, за найменуванням, гатунком та кількістю запасів. Записи в книзі здійснюються на підставі прибутково-видаткових документів. Після кожного запису виводиться залишок цінностей. У кінці книги не рідше одного разу на квартал робляться записи про її перевірку бухгалтерією.
Придбані МШП відображаються на рахунках у бухгалтерському обліку за їх первісною вартістю без урахування ПДВ. При цьому суми ПДВ, сплачені під час придбання МШП, залежно від джерел оплати відносяться:
— на видатки установи за КЕКВ 2210 — у разі придбання за рахунок коштів загального фонду (Дт 801, 802); спеціального фонду установами, які не є платниками ПДВ (Дт 811 — 813);
— до складу податкового кредиту у випадках, передбачених податковим законодавством, — якщо МШП придбані за рахунок коштів спеціального фонду бюджетними установами, які зареєстровані платниками ПДВ.
Видача МШП зі складу проводиться матеріально-відповідальними особами за первинними документами встановленої форми (накладними, забірними картками, роздавальними відомостями, актами використання предметів для проведення ремонту тощо), які затверджуються керівником установи. З моменту видачі МШП зі складу такі матеріальні цінності вважаються переданими в експлуатацію.
Звертаємо увагу : п. 58 Інструкції № 125 передбачено, що при передачі в експлуатацію МШП вартістю до 10 грн. включно за одиницю (комплект) вони списуються з бухгалтерського обліку одразу на зменшення фонду у МШП на підставі документів, що підтверджують їх використання. В експлуатації такі предмети (крім тих, що виготовлені з пластмаси, картону та паперу) знаходяться на збереженні у осіб, відповідальних за їх експлуатацію та збереження, і обліковуються у книгах кількісного обліку. Тобто в бухгалтерському обліку такі активи після передання в експлуатацію не відображаються у грошовому виразі, але їх кількісний облік має вестися. Проте форму цього регістру аналітичного обліку наказом № 130 не затверджено, тому на практиці МШП, передані в експлуатацію, обліковуються у Книгах складського обліку запасів (форма № З-9), де вказуються найменування предметів, дати надходження в експлуатацію та дати їх вибуття.
Стосовно МШП вартістю понад 10 грн. зазначимо, що відповідно до вимог Інструкції № 125 вони списуються з балансу тільки після визнання їх комісією непридатними для подальшого використання, а безпосередньо під час передачі таких активів у користування в облікових регістрах відображається лише факт внутрішнього переміщення.
Порядок відображення операцій, пов’язаних з надходженням та передачею МШП в експлуатацію, на рахунках бухгалтерського обліку розглянемо на умовних прикладах.
Приклад 1 . Дошкільним навчальним закладом отримано благодійну допомогу у вигляді дитячих м’яких іграшок, загальна вартість яких становить 800 грн. Комісією встановлено, що строк корисного використання іграшок не перевищує одного року, у зв’язку з чим ці предмети віднесені до складу МШП.
У облікових регістрах ці операції відображаються так:
| № з/п | Зміст господарської операції | Кореспонденція субрахунків | Сума, грн. | |
| дебет | кредит | |||
| 1 | Оприбутковано дитячі іграшки, отримані як благодійна допомога (до органу Держказначейської служби подано Довідку про надходження в натуральній формі) | 324 | 712 | 800 |
| 364 | 324 | 800 | ||
| 221/МШП на складі | 364 | 800 | ||
| Одночасно зроблено запис | 812 | 411 | 800 | |
Приклад 2 . Загальноосвітнім навчальним закладом придбано тканину для пошиття фартухів для працівників шкільної їдальні за ціною 18 грн. на загальну суму 180 грн. (у тому числі ПДВ — 30 грн.). Пошиття фартухів здійснено власними силами освітнього закладу. Після пошиття фартухів постійно діючою комісією зі списання матеріальних цінностей оформлено акт переробки із зазначенням кількості цінностей, отриманих для переробки, видатків на проведення робіт і їх собівартості.
В бухгалтерському обліку операції з придбання тканини і пошиття фартухів відображаються так:
| № з/п | Зміст господарської операції | Кореспонденція субрахунків | Сума, грн. | |
| дебет | кредит | |||
| 1 | Оприбутковано придбану тканину для пошиття фартухів (без ПДВ) | 234 | 675 | 150 |
| 2 | Списано суму ПДВ на фактичні видатки | 801 (802) | 675 | 30 |
| 3 | Перераховано на рахунок торгового підприємства кошти за тканину | 675 | 321 | 180 |
| 4 | Передано тканину в переробку | 825 | 234 | 150 |
| 5 | Оприбутковано фартухи на склад | 221/ МШП на складі | 825 | 150 |
| Одночасно здійснено запис | 801 (802) | 411 | 150 | |
Приклад 3 . Закладом охорони здоров’я придбано гумові рукавички для прибирання у кількості 10 шт. та відра пластмасові — 3 шт. Вартість рукавичок становить 84 грн. (у тому числі ПДВ — 14 грн.), вартість відер складає 90 грн. (у тому числі ПДВ — 15 грн.). Дві пари рукавичок та одне відро передані в експлуатацію, що підтверджено записом у роздавальній відомості. Рукавички списані з балансу одразу після їх видачі, оскільки вартість за одиницю менше 10 грн.
В бухгалтерському обліку зазначені операції відображаються так:
| № з/п | Зміст господарської операції | Кореспонденція субрахунків | Сума, грн. | |
| дебет | кредит | |||
| 1 | Оприбутковано придбані МШП (без ПДВ): | |||
| — гумові рукавички для прибирання | 221/ МШП на складі | 675 | 70 | |
| — відра пластмасові | 221/ МШП на складі | 675 | 75 | |
| Одночасно зроблено запис | 801 (802) | 411 | 145 | |
| 2 | Списано суму ПДВ на фактичні видатки | 801 (802) | 675 | 29 |
| 3 | Перераховано оплату за придбані МШП | 675 | 321 | 174 |
| 4 | Передано в експлуатацію МШП: | |||
| — гумові рукавички (вартістю 7 грн. за одну пару) — 2 пари | 411 | 221/ МШП на складі | 14 | |
| — відро пластмасове — 1 шт. | 221/ МШП в експлуатації | 221/ МШП на складі | 25 | |
СПИСАННЯ МШП, НЕПРИДАТНИХ ДЛЯ ПОДАЛЬШОГО ВИКОРИСТАННЯ
Порядок списання МШП на сьогодні регулюється нормами Інструкції № 125. Так, відповідно до п. 69 цієї Інструкції списання з балансу установи МШП, інструментів, виробничого, господарського інвентарю, що стали непридатними для подальшого використання, здійснюється на підставі актів списання за типовою формою № З-2, затвердженою наказом № 130 (якщо інший порядок списання не встановлено відповідним міністерством, іншим центральним органом виконавчої влади). Акти складаються у двох примірниках постійно діючою комісією, призначеною наказом керівника установи, і обов’язково затверджуються ним. Перший примірник передається до бухгалтерії установи, а другий залишається у матеріально-відповідальної особи.
В актах указуються дані, що характеризують запаси: найменування, матеріал виготовлення, рік придбання установою, кількість та вартість. Детально зазначаються причини списання та спосіб знищення непридатних запасів (якщо їх реалізація неможлива).
У разі якщо після ліквідації МШП залишаються матеріальні цінності, які можуть бути використані для ремонту або для інших господарських потреб, то вони підлягають обов’язковому оприбуткуванню до складу запасів за вартістю, встановленою комісією в акті про оцінку або зазначеною в акті списання. Суми, отримані від реалізації непридатних запасів, залишаються у розпорядженні установи.
Розглянемо умовний приклад відображення в обліку операцій зі списання МШП.
Приклад 4 . За висновком постійно діючої комісії списанню з балансу установи підлягають такі не придатні для подальшого використання МШП:
— кухонний інвентар (тарілки фаянсові) на суму 80 грн.;
— госпінвентар (віники, швабри) — 50 грн.;
— спецодяг (халати) — 70 грн.
Загальна вартість таких МШП становить 200 грн.
Комісією встановлено, що спецодяг є придатним для використання у вигляді ганчір’я. На баланс установи оприбутковано ганчір’я за ціною 3 грн. за 1 кг, на суму 12 грн. Комісією складено акт про оцінку цих матеріалів.
До облікових регістрів уносяться такі записи:
| № з/п | Зміст господарської операції | Кореспонденція субрахунків | Сума, грн. | |
| дебет | кредит | |||
| 1 | Списано МШП з балансу (за найменуванням, ціною та кількістю) | 411 | 221/ МШП в експлуатації | 200 |
| 2 | Оприбутковано ганчір’я, отримане в результаті ліквідації халатів (до органу Держказначейської служби подано Довідку про надходження в натуральній формі) | 323 | 711 | 12 |
| 675 | 323 | 12 | ||
| 234 | 675 | 12 | ||
| 3 | Ганчір’я видано прибиральниці за відомістю | 811 | 234 | 12 |
СПИСАННЯ МНМА, НЕПРИДАТНИХ ДЛЯ ПОДАЛЬШОГО ВИКОРИСТАННЯ
Механізм списання об’єктів державної власності, якими є об’єкти незавершеного будівництва (незавершені капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи), матеріальні активи, що відповідно до законодавства визнаються основними фондами (засобами), іншими необоротними матеріальними активами (у тому числі МНМА), визначений Порядком № 1314.
При списанні МНМА, які знаходяться в комунальній власності відповідних територіальних громад, слід керуватися рішеннями (положеннями) про порядок списання комунального майна органів, уповноважених приймати рішення про управління об’єктами комунальної власності.
Для встановлення факту непридатності МНМА і неможливості та/або неефективності проведення відновного ремонту чи неможливості їх використання іншим чином, а також для оформлення документів на списання майна створюється комісія із списання майна, головою якої, зазвичай, є заступник керівника установи, а членами — головний бухгалтер або його заступник, працівники інженерних, технічних, технологічних, будівельних, обліково-економічних та інших служб суб’єкта господарювання, а також залучені за вимогою вищої за рівнем організації її представники та інші фахівці (п. 9 Порядку № 1314).
За результатами роботи складається протокол засідання комісії, до якого додаються:
— акт інвентаризації майна, що пропонується до списання;
— акти технічного стану майна, що пропонується до списання;
— акти про списання майна;
— інші документи.
Списання МНМА оформляється Актом про списання основних засобів типової форми № ОЗ-3 (бюджет). Акт складається у двох примірниках постійно діючою комісією. Перший примірник акта передається до бухгалтерії, а другий залишається у матеріально-відповідальної особи і є підставою для здачі на склад матеріалів, які утворилися в результаті ліквідації. В акті наводиться інформація про причини списання майна та робиться висновок щодо економічної (технічної) недоцільністі та/або неможливості його відновлення.
Протокол засідання комісії, акт інвентаризації, акти на списання майна та технічного стану обов’язково затверджуються керівником установи, а також у разі списання комунального майна, погоджуються згідно із законодавством на пленарних засіданнях відповідної ради, уповноваженої приймати рішення щодо управління цими об’єктами комунальної власності безпосередньо або шляхом передачі керівникам бюджетних установ відповідних повноважень залежно від вартості за одиницю (комплект) матеріальних цінностей та причин списання.
Усі деталі, вузли і агрегати, придатні для ремонту іншого майна, а також матеріали, отримані від ліквідації МНМА, оприбутковуються на підставі накладної чи акта приймання матеріалів за типовими формами, затвердженими наказом № 130. Такі матеріальні цінності відображаються у складі запасів за вартістю, визначеною комісією зі списання згідно з актом про оцінку.
Відомості про матеріальні цінності, що надійшли від ліквідації МНМА, також відображаються у розділі «Розрахунок результатів списання об’єкта» Акта про списання основних засобів.
Непридатні для подальшого використання матеріали і деталі підлягають оприбуткуванню на субрахунок 239 «Інші матеріали» за вартістю їх можливої реалізації спеціалізованим підприємствам. Облікова вартість таких матеріалів визначається виходячи з цін, установлених пунктами прийому вторинної сировини у відповідному регіоні.
Порядок відображення на рахунках бухгалтерського обліку операцій зі списання МНМА розглянемо на умовному прикладі.
Приклад 5 . Постійно діючою комісією зі списання навчального закладу прийнято рішення про списання з балансу закладу стільців у кількості 5 шт. у зв’язку з їх непридатністю для подальшого використання та економічною неефективністю проведення ремонту. Первісна вартість цих стільців становить 750 грн. (5 шт. х 150 грн.). Факт списання стільців оформлено актом про списання основних засобів за типовою формою № ОЗ-3 (бюджет).
У результаті списання цих МНМА отримано відходи деревини, придатні для ремонту інших меблів, на суму 100 грн., що підтверджено актом про оцінку матеріальних цінностей. Відходи деревини оприбутковані на склад згідно з накладною.
В облікових регістрах зроблено такі записи:
| № з/п | Зміст господарської операції | Кореспонденція субрахунків | Сума, грн. | |
| дебет | кредит | |||
| 1 | Списано стільці у зв’язку з їх непридатністю для подальшого використання: | |||
| — нараховано другу половину зносу (50 %) | 401 | 132 | 375 | |
| — списано первісну вартість | 401 | 113 | 750 | |
| — списано загальну суму зносу | 132 | 401 | 750 | |
| 2 | Оприбутковано відходи, придатні для подальшого використання установою (до органу Держказначейської служби подано Довідку про надходження в натуральній формі) | 323 | 711 | 100 |
| 364 | 323 | 100 | ||
| 234 | 364 | 100 | ||
Сподіваємось, що інформація, викладена у цій статті, допоможе правильно організувати облік малоцінних активів та налагодити контроль за їх витрачанням у вашій установі.
НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ
Інструкція № 125 — Інструкція з обліку запасів бюджетних установ, затверджена наказом Держказначейства від 08.12.2000 р. № 125.
Інструкція № 64 — Інструкція з бухгалтерського обліку необоротних активів бюджетних установ, затверджена наказом Держказначейства від 17.07.2000 р. № 64.
Наказ № 130 — наказ Держказначейства «Про затвердження типових форм обліку та списання запасів бюджетних установ та інструкції про їх складання» від 18.12.2000 р. № 130.
Наказ № 125/70 — наказ Держказначейства «Про затвердження типових форм з обліку та списання основних засобів, що належать установам і організаціям, які утримуються за рахунок державного або місцевих бюджетів та Інструкції з їх складання» від 02.12.97 р. № 125/70.
Наказ № 68 — наказ Держказначейства «Про затвердження Інструкції про форми меморіальних ордерів бюджетних установ та порядок їх складання» від 27.07.2000 р. № 68.
Інструкція № 333 — Інструкція щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затверджена наказом Мінфіну від 12.03.2012 р.
№ 333.
Порядок № 1314 — Порядок списання об’єктів державної власності, затверджений постановою КМУ від 08.11.2007 р. № 1314.
