Теми
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Нюанси оплати праці операторів котельні

Редакція ББ
Бюджетна бухгалтерія Листопад, 2013/№ 41
Друк
Стаття

НЮАНСИ ОПЛАТИ ПРАЦІ ОПЕРАТОРІВ КОТЕЛЬНІ

 

У цій статті розглянемо особливості організації роботи операторів котельні, а також питання оплати їх праці.

Ольга ВІТКОВСЬКА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

Як правило, у котельні запроваджується цілодобова робота операторів та змінний режим роботи. При цьому робочий час операторів котельні регулюється графіками роботи (змінності), що складаються на певний обліковий період та відображають планові показники використання робочого часу.

Змінна робота може поєднуватися із запровадженням підсумованого обліку робочого часу або ж без такого.

Якщо підсумований облік робочого часу не застосовується, то при складанні графіків змінності має бути забезпечена вимога ст. 50 КЗпП про те, що нормальна тривалість робочого часу не може перевищувати 40 годин на тиждень*.

* При шестиденному робочому тижні встановлено обмеження щоденної тривалості робочого часу: 5 годин — напередодні вихідного, 7 годин — в інші робочі дні.

Якщо ж необхідно забезпечити робочий процес у вихідні, неробочі та святкові дні, то вдаються до підсумованого обліку робочого часу, можливість установлення якого передбачена ст. 61 КЗпП.

Підсумований облік — це спеціальний порядок розподілу та обліку робочого часу, коли тривалість роботи протягом доби та тижня може відхилятися від установленої норми. Про його впровадження та застосування поговоримо детальніше.

 

ПІДСУМОВАНИЙ ОБЛІК РОБОЧОГО ЧАСУ

Запровадження підсумованого обліку робочого часу допускається за погодженням з профспілковою організацією з тим, щоб тривалість робочого часу за обліковий період не перевищувала нормальної кількості робочих годин.

При встановленні підсумованого обліку робочого часу необхідно:

1) визначити порядок виконання робіт із підсумованим обліком робочого часу та оплати праці (оплата роботи в нічний час, у святкові, неробочі та вихідні дні, оплата надурочних годин) у правилах внутрішнього трудового розпорядку або в колективному договорі (див. лист Мінсоцполітики від 29.08.2012 р. № 317/13/116-12). У тому числі слід затвердити перелік посад працівників, щодо яких запроваджується підсумований облік робочого часу;

2) організувати облік робочого часу кожного працівника, щодо якого запроваджено підсумований облік. Для цього потрібно в обов’язковому порядку складати графіки роботи (змінності) та доводити їх до відома працівників не пізніше ніж за місяць до введення їх у дію (див. лист Мінсоцполітики від 05.05.2011 р. № 149/13/116-11). Основною вимогою до складання графіка є те, що кількість розподілених годин роботи не може перевищувати нормальну кількість робочих годин за обліковий період;

3) установити обліковий період та розрахувати нормальну кількість робочих годин у ньому.

При впровадженні підсумованого обліку робочого часу керуються Методрекомендаціями № 138.

 

Визначаємо обліковий період

При підсумованому обліку робочого часу час роботи контролюється за певний обліковий період, який установлюється в колективному договорі (п. 6 Методрекомендацій № 138). Як правило, обліковим періодом при підсумованому обліку робочого часу є місяць. В окремих випадках застосовуються інші облікові періоди — декада, квартал, півріччя, рік тощо.

Обліковий період охоплює робочий час і години роботи у вихідні та святкові дні, години відпочинку. Щоденна або щотижнева тривалість робочого часу, установлена графіком змінності, може коливатися протягом облікового періоду, але загальна сума годин роботи за обліковий період повинна дорівнювати нормі робочого часу в обліковому періоді. Отже, виконання норми праці — відпрацювання нормованої кількості робочих годин — забезпечується не за тиждень, а за більш тривалий строк (місяць, квартал, рік). У разі звільнення працівника до закінчення облікового періоду норма робочого часу для нього обчислюється з початку облікового періоду до дня звільнення.

 

Встановлюємо норму робочого часу

Як розраховувати норму робочого часу за обліковий період при підсумованому обліку робочого часу, у КЗпП не зазначено. Проте підказки є в п. 12 Метод-рекомендацій № 138, згідно з яким норма робочого часу за обліковий період визначається одним із двох способів.

Перший спосіб. Норма робочого часу визначається з розрахунку шестиденного робочого тижня, семигодинного робочого дня з урахуванням скороченого робочого часу напередодні вихідних днів — до 5 годин і напередодні святкових та неробочих днів — на 1 годину.

Приклад 1. Для операторів котельні встановлено підсумований облік робочого часу. Обліковий період — місяць. В установі шестиденний робочий тиждень. Визначимо норму робочого часу в листопаді 2013 року. При шестиденному робочому тижні тривалість щоденної роботи напередодні вихідного дня становить 5 годин. Таких передвихідних днів у нашому випадку 5. Тривалість роботи в інші дні становить 7 годин. Вихідних днів у листопаді — 4. З урахуванням цього норма робочого часу становитиме: 5 дн. х 5 год + (30 дн. - 5 дн. - 4 дн.) х 7 год = 172 год.

Другий спосіб. У порядку, встановленому в колективному договорі, норма робочого часу за обліковий період може визначатися за графіком п’ятиденного робочого тижня. Порядок такий: помножують тривалість робочого дня на кількість робочих днів за календарем п’ятиденного робочого тижня, що припадають на обліковий період, з рівною тривалістю кожного робочого дня, з урахуванням скорочення напередодні святкових та неробочих днів та вихідними днями в суботу і неділю (п. 12 Методрекомендацій № 138).

Але такі розрахунки можна не проводити, адже норма тривалості робочого часу за місяцями для п’ятиденного робочого тижня щорік наводиться Мінсоцполітики в письмових роз’ясненнях, наприклад, у листах від 21.08.2012 р. № 9050/0/14-12/13 (для 2013 року); від 04.09.2013 р. № 9884/0/14-13/13 (для 2014 року).

Приклад 2. Для операторів котельні встановлено підсумований облік робочого часу. Обліковий період — квартал. В установі п’ятиденний робочий тиждень. Визначимо норму робочого часу в I кварталі 2014 року, керуючись листом Мінсоцполітики від 04.09.2013 р. № 9884/0/14-13/13.

Норма робочого часу в I кварталі 2014 року становитиме: 486 год (167 год + 160 год + 159 год).

У січні, лютому або березні працівник може відпрацювати більше чи менше ніж 167, 160 і 159 годин відповідно. Проте за обліковий період норма часу (486 год) має бути дотримана.

Що стосується питання про те, який спосіб використовувати при підрахунку норми робочого часу (шести- чи п’ятиденний робочий тиждень), то слід орієнтуватися на режим роботи установи (підрозділу), де працює оператор котельні.

Розрахована одним зі способів норма робочого часу має бути реалізована шляхом виходу на роботу за графіком змінності (див. лист Мінсоцполітики від 05.07.2012 р. № 229/13/116-12, на с. 10 цього номера).

Норма робочого часу встановлюється працівнику одразу на обліковий період. Кількість годин, передбачена графіком змінності конкретного працівника, є для нього нормою. Але в окремих випадках вона може бути зменшена. Так, при підрахунку нормальної кількості робочих годин облікового періоду виключаються дні, які за графіком або розпорядком роботи припадають на час відпустки.

До періодів виправданої відсутності на робочому місці, крім відпусток, які, як правило, можуть бути заплановані, належать періоди тимчасової непрацездатності, дні виконання державних або громадських обов’язків, дні здавання крові та дні відпочинку донорів тощо, які неможливо запланувати. Ці періоди також зменшують установлену норму, але за фактом невиходу працівника.

На необхідність коригування норми робочого часу вказано в п. 12 Методрекомендацій № 138. Порядок коригування норми робочого часу роз’яснило Мінсоцполітики в листі від 05.07.2012 р. № 229/13/116-12, наведеному на с. 10 цього номера. Так, нормальна тривалість робочого часу визначається шляхом віднімання з норми тривалості робочого часу, розрахованого за графіком шестиденного (п’ятиденного) робочого тижня, часу, протягом якого працівник перебував у відпустці, на лікарняному тощо. Порядок такий:

у разі хвороби працівника віднімають дні, які за графіком змінності припали на його тимчасову непрацездатність;

за період відпустки працівника віднімають дні за графіком 8-годинного робочого дня (для п’ятиденного робочого тижня), оскільки відпустку надають у календарних днях. Якщо працівнику встановлена норма часу виходячи з шестиденного робочого тижня, то слід ураховувати кількість годин, яка закладалася при підрахунку норми робочого часу (7 годин за 5 робочих днів і 5 годин за шостий передвихідний робочий день).

При цьому години відсутності працівник не повинен надалі відпрацьовувати.

Зверніть увагу: зменшення працівнику норми робочого часу у випадках його відсутності на робочому місці з неповажної причини не передбачено.

 

Складаємо графік змінності: основні правила

Одразу попередимо: уніфікованої форми графіків змінності немає. Тому установа має право скласти графік у довільній формі, яка при цьому дозволяє точно встановити такі показники:

— тривалість зміни (ст. 52 КЗпП);

— час початку і час закінчення зміни (ст. 57 КЗпП);

— час перерви для відпочинку та харчування протягом робочої зміни (ст. 66 КЗпП);

— кількість робочих та вихідних днів (днів відпочинку) у календарному місяці (ст. 69 КЗпП);

— перехід з однієї зміни до іншої (ст. 58 КЗпП);

— іншу інформацію, що має значення для точного визначення режиму робочого часу.

Розроблений графік потрібно:

— погодити з профспілкою (ст. 52 КЗпП), про що слід зробити відповідний напис на самому графіку;

— завізувати в керівника установи;

— надати для ознайомлення працівникам під підпис.

Графіки змінності мають розроблятися з урахуванням вимог Методрекомендацій № 138. Розглянемо їх.

Тривалість зміни. Згідно з п. 4 Методрекомендацій № 138 при підсумованому обліку робочого часу тривалість зміни може становити до 12 годин. Водночас згадана норма повинна сприйматися як рекомендація.

Загального нормативно-правового акта, який би давав право встановлювати тривалість зміни 24 чи 12 годин, наразі немає. На це звернуло увагу і Мінсоцполітики в листі від 30.11.2012 р. № 463/13/116-62, наведеному на с. 9 цього номера. Отже, що не заборонено — то дозволено. Тому цілком можливо встановити тривалість зміни навіть 24 години на добу. Такий поширений режим роботи «доба — три доби» (оператор добу працює, а потім три доби відпочиває), на наш погляд, не є порушенням трудового законодавства, оскільки не суперечить нормам КЗпП. Але вирішуючи питання про тривалість зміни, необхідно орієнтуватися на особливості трудового процесу працівників, характер умов праці, брати до уваги втомлюваність та інші чинники. У кожному конкретному випадку питання про встановлення тому чи іншому працівнику тривалості робочої зміни до 24 годин має вирішуватися тільки з відома працівника та профспілки.

Зверніть увагу: призначати працівника на роботу протягом двох змін поспіль заборонено (ч. 2 ст. 59 КЗпП).

Розглядаючи питання про тривалість зміни, слід мати на увазі вимоги КЗпП про скорочення тривалості роботи (зміни) на 1 годину:

а) при роботі в нічний час (ст. 54 КЗпП). Порядок застосування цієї норми Мінсоцполітики роз’яснило в листі від 30.11.2012 р. № 463/13/116-62, наведеному на с. 9 цього номера. Так, якщо працівника прийнято для роботи в нічні зміни, її тривалість не скорочується. При зрівнюванні денної зміни з нічною тривалість роботи (зміни) також не скорочується.

Пам’ятайте, що робота інвалідів у нічний час, у тому числі і при цілодобовій змінній роботі, можлива тільки з їх згоди та за умови, що це не суперечить медичним рекомендаціям (ст. 55, 63 і 172 КЗпП);

б) напередодні святкових та неробочих днів, установлених ст. 73 КЗпП (ст. 53 КЗпП). Проте на практиці виконати цю норму для операторів котельні, які працюють цілодобово, немає можливості.

Тоді, ймовірно, виконання роботи понад установлену тривалість робочого часу в такий день має компенсуватися наданням працівнику додаткового часу відпочинку або за його згодою — оплатою за нормами, передбаченими для надурочних робіт.

Перерва для відпочинку та харчування. Як відомо, перерва для відпочинку та харчування (не більше 2 годин) не включається до робочого часу працівника. Її використовують на свій розсуд, під час неї працівники можуть відлучатися з місця роботи (ст. 66 КЗпП). Відповідно час перерви не оплачують.

Проте якщо за устаткуванням котельні потрібно стежити постійно, тоді роботодавець зобов’язаний надати працівникам можливість приймання їжі протягом робочого часу. При цьому час перерви буде складовою частиною робочого часу (див. лист Мінпраці від 04.10.2010 р. № 304/13/116-10). Оплата праці в цьому випадку здійснюється за весь фактично відпрацьований за графіком час.

Щоденний відпочинок. Під щоденним (міжзмінним) відпочинком розуміється час з моменту закінчення роботи до початку наступної робочої зміни.

Тривалість перерви в роботі між змінами має бути не менше подвійної тривалості часу роботи в попередній зміні, включаючи перерву на обід (ч. 1 ст. 59 КЗпП, п. 7 Методрекомендацій № 138). Отже, якщо працівник відпрацював 12 годин поспіль, він повинен вийти на роботу не раніше ніж через 24 години. Зауважимо: в окремих випадках допускається скорочення тривалості щоденного (міжзмінного) відпочинку, але за умови, що вона буде не менше 12 годин на добу (п. 8 Методрекомендацій № 138). На умовах, визначених колективним договором, невикористані години щоденного (міжзмінного) відпочинку підсумовуються і можуть бути надані як додаткові вільні від роботи дні протягом облікового періоду.

Вихідні дні (щотижневий відпочинок). Вихідні дні встановлюються графіками роботи, і вони можуть не збігатися з вихідними днями інших працівників установи. При складанні графіків роботи слід мати на увазі, що:

— тривалість щотижневого безперервного відпочинку має бути не менше 42 годин (ст. 70 КЗпП);

— кількість вихідних днів за графіком роботи не має бути менше, ніж кількість повних тижнів у цьому обліковому періоді (п. 9 Методрекомендацій № 138).

Графіками роботи за обліковий період можуть бути передбачені додаткові дні міжзмінного відпочинку. Від звичайних вихідних днів вони відрізняються тим, що робота у визначені графіком змінності вихідні дні компенсується в порядку, передбаченому ст. 72 КЗпП. Робота ж у додатковий день міжзмінного відпочинку не компенсується.

Надурочна робота. Час, відпрацьований понад норму тривалості робочого часу за обліковий період, вважається надурочним. Таку роботу можна допускати у виняткових випадках (ст. 62 КЗпП).

Слід мати на увазі, що робота понад норму робочого часу, передбачену графіком в окремі дні, тижні, місяці облікового періоду, при збереженні норми робочого часу за обліковий період, не є надурочною роботою (абз. 3 п. 10 Методрекомендацій № 138).

Переробіток норми робочого часу, що виникає в окремі дні при підсумованому обліку, можна компенсувати додатковими днями відпочинку або відповідним зменшенням тривалості роботи в інші дні облікового періоду. Кількість додаткових вільних від роботи днів визначається шляхом ділення часу, відпрацьованого понад норму тривалості робочого часу, на нормальну тривалість робочого дня.

Якщо при розробці графіків змінності не вдається домогтися, щоб в обліковому періоді була дотримана законодавчо встановлена норма часу, то вони повинні розроблятися так, щоб норма надурочного часу одного працівника не перевищувала 120 годин на рік (ст. 65 КЗпП, п. 13 Методрекомендацій № 138). Також слід не забувати про заборону на залучення до надурочних робіт окремих категорій працівників, установлену ст. 63 КЗпП.

Святкові та неробочі дні. Робота у святкові та неробочі дні (визначені ст. 73 КЗпП) за графіком змінності включається до норми робочого часу за обліковий період.

Наведемо приклад складання графіка змінності при підсумованому обліку робочого часу.

Приклад 3. Для цілодобового обслуговування устаткування котельні залучаються чотири оператори котельні. Вони працюють у дві зміни тривалістю 12 год : І зміна — з 8:00 до 20:00, ІІ зміна — з 20:00 до 8:00. Перерва включається до робочого часу. В установі п’ятиденний робочий тиждень. Складемо графік змінності операторів котельні на листопад 2013 року.

Норма тривалості робочого часу в цьому місяці становить 168 год. Тобто в разі роботи 4 операторів ними буде відпрацьовано 672 год (4 особи х 168 год). Проте цілодобовий пост має працювати 720 год (30 днів х 24 год).

Для відробітку часу, що залишився, можна вдатися до одного зі способів.

Перший спосіб. Розподілити години між працівниками, оформивши сумісництво. Плюси такого способу полягають в тому, що оператори не працюватимуть надурочно. Тим самим, з одного боку, буде дотримано норми ст. 62 КЗпП, з іншого — не буде необхідності оплачувати надурочні години в подвійному розмірі, що дозволить заощадити кошти.

Другий спосіб. Залучати наявних операторів котельні до надурочних робіт. Тоді години такої роботи доведеться оплачувати в подвійному розмірі. При цьому норма надурочного часу одного працівника не повинна перевищувати 120 годин на рік.

Наведемо графік змінності операторів котельні, складений першим способом (див. с. 21).

 

ОБЛІК РОБОЧОГО ЧАСУ

Складання графіка змінності не звільняє від ведення табеля обліку використання робочого часу за типовою формою № П-5, затвердженою наказом № 489.

Відмінність між цими двома документами полягає в тому, що у графіку змінності фіксується планована кількість робочих годин, а в табелі — фактичне використання робочого часу (графік складається до настання, а табель — протягом відповідного звітного періоду).

Інформація, що міститься у графіку та в табелі, може відрізнятися. Такі відмінності зумовлюються, наприклад, тимчасовою непрацездатністю працівників та іншими непередбаченими обставинами.

Форма табеля має рекомендаційний характер, тому в кожній установі має бути розроблена та затверджена власна форма табеля, де враховано специфіку роботи цієї установи (або окремого підрозділу).

У табелі ставляться відмітки про фактично відпрацьований час, а також відхилення від нормальних умов роботи. Він повинен також містити відомості про відпрацьовані, надурочні, нічні та святкові години, запізнення та неявки, причини яких зашифровуються умовними позначеннями. Для відображення використання робочого часу за кожен день у табелі відведено два рядки: один для умовного позначення видів витрат робочого часу, а другий — для запису кількості годин. Умовні позначення відпрацьованого часу (буквений та цифровий коди) наведено на титульному аркуші табеля. Наприклад, робота в нічний час (з 22:00 до 6:00) табелюється з кодом «РН» (04). Дані про неявку на роботу, інші відхилення від нормальних умов роботи мають бути документально підтверджені.

Якщо робоча зміна «перехідна», тобто починається в одну добу, а закінчується в наступну, то робочий час однієї зміни відображають у табелі двома частинами: кількість фактично відпрацьованих годин за кожну добу окремо. Так, згідно з нашим прикладом 12-годинну зміну Книша І. М. за 3 листопада розподіляють так:

— 4 години (20:00 — 24:00) зазначаються 03.11.2013 р., у тому числі через дріб 2 нічні години (22:00 — 24:00). У табелі вказуються так: «4/2, Р/РН»;

— 8 годин (24:00 — 8:00) зазначаються 04.11.2013 р., у тому числі через дріб 6 нічних годин (24:00 — 6:00). У табелі вказуються так: «8/6, Р/РН».

Оскільки кодування для вихідних днів (днів щотижневого відпочинку), а також для святкових та неробочих днів не передбачено, то в полях напроти таких днів можна як поставити прокреслення, так і залишити їх незаповненими (на свій розсуд).

Приклад заповнення табеля щодо працівників, яким установлено підсумований облік робочого часу, наведено на с. 22.

Графік змінності операторів котельні на листопад 2013 року

П. І. Б.

Посада

Дні місяця

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

Книш І. М.
(основний на ставку)

Оператор котельні

800 – 2000

 

2000 – 2400

2400 – 800

 

 

2000 – 2400

2400 – 800

800 – 2000

 

2000 – 2400

2400 – 800

800 – 2000

 

2000 – 2400

2400 – 800

Чуб О. І.
(основний на ставку)

Оператор котельні

2400 – 800

800 – 1200

 

2000 – 2400

2400 – 800

800 – 2000

 

2000 – 2400

2400 – 800

800 – 2000

 

2000 – 2400

2400 – 800

800 – 2000

 

2000 – 2400

Свищ К. Є. (основний на ставку)

Оператор котельні

2000 – 2400

2400 – 800

800 – 2000

 

2000 – 2400

2400 – 800

800 – 2000

 

2000 – 2400

2400 – 800

800 – 2000

 

2000 – 2400

2400 – 800

800 – 2000

 

Драч В. С.
(основний на ставку)

Оператор котельні

 

2000 – 2400

2400 – 800

800 – 2000

 

2000 – 2400

2400 – 800

800 – 2000

 

2000 – 2400

2400 – 800

800 – 2000

 

 

 

800 – 2000

Книш І. М.
(сумісник)

Оператор котельні

 

 

 

 

800 – 2000

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Чуб О. І.
(сумісник)

Оператор котельні

 

1200 – 2000

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2000 – 2400

2400 – 800

 

 

Продовження графіка

Дні місяця

Кількість робочих змін

Кількість робочих годин

у тому числі

17

18

19

20

21

22

23

24

25

26

27

28

29

30

31

нічних

святкових

800 – 2000

 

2000 – 2400

2400 – 800

800 – 2000

 

2000 – 2400

2400 – 800

800 – 2000

 

2000 – 2400

2400 – 800

800 – 2000

 

Х

14

168

56

2400 – 800

800 – 2000

 

2000 – 2400

2400 – 800

800 – 2000

 

2000 – 2400

2400 – 800

800 – 2000

 

2000 – 2400

2400 – 800

 

Х

14

168

62

2000 – 2400

2400 – 800

800 – 2000

 

2000 – 2400

2400 – 800

800 – 2000

 

2000 – 2400

2400 – 800

800 – 2000

 

 

 

Х

14

168

56

 

2000 – 2400

2400 – 800

800 – 2000

 

2000 – 2400

2400 – 800

800 – 2000

 

2000 – 2400

2400 – 800

800 – 2000

 

1200 – 2400

Х

14

168

50

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

800 – 1200

Х

1

16

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2000 – 2400

2400 – 800

Х

2

32

16

 

Табель використання робочого часу операторів котельні за листопад 2013 року

Умовні позначення

Код

буквений

цифровий

Години роботи, передбачені колдоговором

Р

01

<…>

Нічні години роботи

РН

04

<…>

 

Номер за порядком

Табель-
ний номер

Прізвище, ім’я, по батькові

Відмітки про явки та неявки на роботу по числах місяця

Разом відпрацьовано за місяць

Кіль-
кість днів неявок

З них за причинами

Норма 
годин

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

Разом відпра-
цьовано за I-шу полов. місяця

16

17

18

19

20

21

22

23

24

25

26

27

28

29

30

31

Разом відпра-
цьовано за II-гу полов. місяця

днів

годин

разом

з них

код

кількість днів

надурочні

нічні

вечірні

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

1

001

Книш І. М.

12

 

4/2

8/6

 

 

4/2

8/6

12

 

4/2

8/6

12

 

4/2

76

8/6

12

 

4/2

8/6

12

 

4/2

8/6

12

 

4/2

8/6

12

 

Х

92

168

56

168

р

 

р/рн

р/рн

 

 

р/рн

р/рн

р

 

р/рн

р/рн

 

 

р/рн

р/рн

р

 

р/рн

р/рн

р

 

р/рн

р/рн

р

 

р/рн

р/рн

р

 

Х

2

002

Чуб О. І.

8/6

4

 

4/2

8/6

12

 

4/2

8/6

12

 

4/2

8/6

12

 

84

4/2

8/6

12

 

4/2

8/6

12

 

4/2

8/6

12

 

4/2

8/6

 

Х

84

168

62

168

р/рн

р

 

р/рн

р/рн

 

 

р/рн

р/рн

 

 

р/рн

р/рн

 

 

р/рн

р/рн

 

 

р/рн

р/рн

 

 

р/рн

р/рн

 

 

р/рн

р/рн

 

Х

3

003

Свищ К. Є.

4/2

8/6

12

 

4/2

8/6

12

 

4/2

8/6

12

 

4/2

8/6

12

96

 

4/2

8/6

12

 

4/2

8/6

12

 

4/2

8/6

12

 

 

 

Х

72

168

56

168

р/рн

р/рн

 

 

р/рн

р/рн

 

 

р/рн

р/рн

 

 

р/рн

р/рн

 

 

р/рн

р/рн

 

 

р/рн

р/рн

 

 

р/рн

р/рн

 

 

 

 

Х

4

004

Драч В. С.

 

4/2

8/6

12

 

4/2

8/6

12

 

4/2

8/6

12

 

 

 

72

12

 

4/2

8/6

12

 

4/2

8/6

12

 

4/2

8/6

12

 

12/2

Х

96

168

50

168

 

р/рн

р/рн

 

 

р/рн

р/рн

 

 

р/рн

р/рн

 

 

 

 

 

 

р/рн

р/рн

 

 

р/рн

р/рн

 

 

р/рн

р/рн

 

 

р/рн

Х

5

001

Книш І. М.

 

 

 

 

12

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

12

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4

Х

4

16

 

 

 

 

р

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

р

Х

6

002

Чуб О. І.

 

8

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4/2

8/6

20

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4/2

8/6

Х

12

32

16

 

р

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

р/рн

р/рн

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

р/рн

р/рн

Х

 

ОПЛАТА ПРАЦІ ОПЕРАТОРІВ КОТЕЛЬНІ

Оплата праці операторів котельні здійснюється в загальному порядку, але для встановлення розмірів зарплати таким працівникам потрібно визначати не лише місячні тарифні ставки, а й погодинні — з метою оплати за надурочні години, а також за години роботи у святкові та вихідні дні.

Для визначення годинної тарифної ставки потрібно місячний оклад працівника поділити на місячну норму робочого часу. Якщо ж обліковим періодом для працівника є період, що перевищує місяць, наприклад квартал, то годинна ставка має обчислюватися виходячи із середньомісячної кількості годин за обліковий період (квартал), яка повинна розраховуватися з урахуванням норми тривалості робочого часу за квартал, установленої з дотриманням вимог ст. 50, 51 КЗпП (див. лист Мінпраці від 18.05.2007 р. № 380/13/84-07).

Робота у святкові та неробочі дні (перелік таких днів визначено ст. 73 КЗпП) оплачується в подвійному розмірі в порядку, установленому ст. 107 КЗпП, а саме працівникам, які отримують місячний оклад, у розмірі:

одинарної погодинної або денної ставки понад оклад, якщо робота в святковий та неробочий день здійснювалася в межах місячної норми робочого часу;

подвійної годинної або денної ставки понад оклад, якщо робота здійснювалася понад місячну норму.

Оплата провадиться за години, фактично відпрацьовані у святковий та неробочий день.

За бажанням працівника йому додатково може бути надано інший день відпочинку (за умови, що робота виконувалася понад установлену місячну норму робочого часу). Причому такий день надається як додаткова компенсація, тобто оплата за роботу у святковий або неробочий день у будь-якому разі здійснюється в подвійному розмірі (див. лист Мінпраці від 29.12.2009 р. № 853/13/84-09). А от замінити подвійну оплату тільки наданням відгулу не можна.

Робота у вихідний день. Вихідними для операторів є дні, установлені графіком змінності. Тому якщо працівнику довелося працювати, скажімо, у неділю — загальний для всіх вихідний, проте для нього цей день є робочим згідно з його графіком, то не вважатиметься, що такий працівник працював у вихідний день. Якщо ж, наприклад, у зв’язку з хворобою змінника оператору довелося вийти на роботу у свій вихідний день згідно з графіком, то вважається, що він працював у вихідний день.

Відповідно до ст. 72 КЗпП робота у вихідний день може компенсуватися за угодою сторін шляхом надання іншого дня відпочинку або у грошовій формі в подвійному розмірі. Якщо робота у вихідний день компенсується шляхом надання іншого дня відпочинку, конкретна дата такого дня відпочинку має бути обумовлена в наказі. У разі якщо робота у вихідний день компенсується у грошовій формі, оплата здійснюється за правилами, встановленими ст. 107 КЗпП для оплати роботи у святковий та неробочий день.

Робота в нічний час. Нічним вважається час з 22:00 до 6:00 (ст. 54 КЗпП). При оплаті праці слід виходити з галузевих нормативних документів, що регулюють питання оплати праці тієї чи іншої категорії працівників бюджетної сфери. Так, наприклад, у навчальних закладах доплата за роботу в нічний час установлюється в розмірі 40 % тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи, у закладах охорони здоров’я — 35 % тарифної ставки (окладу).

Надурочні роботи. Оплата роботи понад нормальну тривалість робочого часу здійснюється в порядку, установленому ст. 106 КЗпП, а саме в подвійному розмірі годинної ставки.

Підрахунок та оплата годин надурочної роботи провадяться роботодавцем наприкінці облікового періоду. Загальна кількість надурочних годин за обліковий період визначається як різниця між фактично відпрацьованим часом та нормою годин за цей період. Оплата за всі години надурочної роботи здійснюється наприкінці облікового періоду (див. лист Мінсоцполітики від 05.07.2012 р. № 229/13/116-12 на с. 10 цього номера).

Наприклад, якщо обліковий період дорівнює кварталу, то в кінці кожного місяця працівникам нараховують основну зарплату, надбавки та доплати, у тому числі за роботу в нічний час, святкові та неробочі дні тощо, а після закінчення облікового періоду здійснюють оплату надурочних годин (за наявності) у зазначеному вище розмірі. Підкреслимо: під час підрахунку надурочних годин робота у святкові та неробочі дні, виконана понад установлену норму робочого часу, за обліковий період не враховується, оскільки вона вже оплачена в подвійному розмірі (див. лист Мін-праці від 15.06.2007 р. № 148/13/133-07).

Звертаємо увагу: компенсація надурочних робіт шляхом надання відгулів не допускається, оскільки це заборонено ч. 4 ст. 106 КЗпП.

Приклад 4. Операторам котельні лікарні встановлено підсумований облік робочого часу з обліковим періодом, що дорівнює місяцю. Норма робочого часу в березні 2014 року становить 159 год. У цьому місяці оператором відпрацьовано всі години, передбачені графіком роботи в межах норми, із них:

— 8 робочих годин 8 березня;

— 56 нічних годин, у тому числі 6 відпрацьовано 8 березня.

Оклад оператора — 1218 грн. (умовно).

1. Годинна тарифна ставка в березні 2014 року становитиме 7,66 грн./год (1218 грн. : 159 год).

2. Доплата за роботу 8 березня здійснюється в одинарному розмірі годинної ставки, оскільки вона проводилася в межах місячної норми робочого часу. Розмір доплати дорівнює: 61,28 грн. (7,66 грн. х 8 год х 1).

3. Доплата за роботу в нічний час становитиме 150,14 грн. (7,66 грн. х 56 год х 35 %).

4. Усього зарплата за березень складе 1429,42 грн. (1218 грн. + 61,28 грн. + 150,14 грн.).

Приклад 5. У зв’язку з хворобою змінника оператор відпрацював у листопаді 2013 року поза графіком 12 год. Фактично за місяць ним відпрацьовано 180 год (із них уночі — 56 год), у тому числі 12 год надурочно.

1. Годинна тарифна ставка в листопаді 2013 року становить: 6,83 грн./год (1147 грн. : 168 год).

2. Доплата за роботу у вихідний день у подвійному розмірі годинної тарифної ставки дорівнює 163,92 грн. (6,83 грн. х 12 год х 2).

3. Доплата за роботу в нічний час становить 133,87 грн. (6,83 грн. х 56 год х 35 %).

4. Усього зарплата за листопад — 1444,79 грн. (1147 грн. + 163,92 грн. + 133,87 грн.).

Оплата праці за сумісництвом. Оператори, які працюють за сумісництвом, отримують зарплату за фактично виконану роботу (ст. 1021 КЗпП). Пам’ятайте, що при внутрішньому сумісництві робота, яка виконується за сумісництвом після закінчення роботи за основним місцем роботи, надурочною не вважається.

 

ВІДПУСКНІ ТА ЛІКАРНЯНІ

Як уже зазначалося, строковий трудовий договір — це особливий вид трудового договору, на який поширюються всі трудові гарантії, установлені законодавством. Тому працівники, які працюють за таким договором, мають право на відпустку та оплату листка непрацездатності.

Щорічні відпустки. Згідно з ч. 5 ст. 10 Закону про відпустки, якщо стаж безперервної роботи в установі становить:

більше шести місяців, то працівник має право на щорічну основну відпустку повної тривалості;

менше шести місяців, то тривалість відпустки визначається пропорційно кількості відпрацьованого часу.

У Порядку № 100, відповідно до якого розраховується середня зарплата для оплати днів відпустки та компенсації за невикористану відпустку, не передбачено жодних особливостей розрахунку середньої зарплати працівникам, для яких установлено підсумований облік робочого часу.

Детальніше про порядок надання та оплати щорічних відпусток, а також виплати компенсації за невикористану відпустку ви можете дізнатися з газети «Бюджетна бухгалтерія», 2013, № 21.

Лікарняні. Згідно з п. 15 Порядку № 1266, якщо робочий час підсумовується або його облік ведеться в годинах, для розрахунку лікарняних застосовується середньогодинна зарплата.

Її розрахунок здійснюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період зарплати на кількість відпрацьованих працівником годин за цей період.

Нагадаємо, якщо працівником відпрацьовано:

менше 6 календарних місяців, то розрахунковим періодом буде фактична кількість відпрацьованих календарних місяців (з 1-го до 1-го числа) перед місяцем хвороби (п. 5 Порядку № 1266)*;

менше одного календарного місяця, то розрахунковим періодом буде фактично відпрацьований час перед настанням страхового випадку (п. 6 Порядку № 1266).

* У листі від 19.10.2007 р. № 595/020/99-07 Мінпраці зазначило: якщо працівника прийнято на роботу не з першого числа місяця (незважаючи на те, що день прийняття є першим робочим днем цього місяця), такий місяць до розрахункового періоду не включається.

У свою чергу, кількість робочих годин у розрахунковому періоді розраховують виходячи з графіка змінності. Виплата лікарняних здійснюється за робочі години відповідно до графіка змінності, які припадають на період тимчасової непрацездатності. Години щоденного (міжзмінного) відпочинку, а також відгули не оплачуються (див. листи Мінпраці від 20.04.2007 р. № 210/020/99-07, від 04.09.2008 р. № 483/020/99-08).

Тобто години згідно з графіком роботи, що припадають на перші п’ять днів тимчасової непрацездатності (з 00:00 першого дня хвороби до 24:00 п’ятого дня хвороби), оплачуються за рахунок коштів роботодавця, решта годин згідно з графіком роботи, що припадають на подальші дні хвороби, оплачуються ФССТВП.

У разі хвороби працівника може виникнути ситуація, коли згідно з листком непрацездатності він повинен приступити до роботи, наприклад, 20 березня, а відповідно до його графіка змінності робоча зміна починається о 20:00 19 березня і продовжується до 20:00 20 березня. Виходить, що працівник повинен вийти на роботу в середині зміни.

У такому разі з наведених вище положень Порядку № 1266 випливає, що лікарняні за години зміни, що припадають на наступну добу (20 березня), коли працівник повинен приступити до роботи, не нараховуються. Щоб лікарняні були нараховані за всі години зміни, що переходить на наступну добу, працівнику необхідно знати графік роботи та попередити лікуючого лікаря про необхідність оформити листок непрацездатності і на день закінчення робочої зміни (20 березня).

Якщо останній день листка непрацездатності припав на робочу зміну за графіком роботи працівника, то він повинен приступити до роботи в наступну зміну, визначену за графіком роботи або за скоригованим графіком роботи у зв’язку з його хворобою. Це слід погоджувати між собою працівнику та роботодавцю (див. лист Мінсоцполітики від 05.07.2012 р. № 229/13/116-12).

Мабуть, це все, що ми мали намір вам розповісти про особливості трудових відносин з такими працівниками, як оператори котельні. Оскільки необхідність звернутися до цієї теми ініційована вашими запитаннями, які надходили до нашої редакції, сподіваємося, що на всі з них ви змогли знайти відповіді.

 

НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ

КЗпП — Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р.

Закон про відпустки — Закон України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР.

Методрекомендації № 138 — Методичні рекомендації щодо застосування підсумованого обліку робочого часу, затверджені наказом Мінпраці від 19.04.2006 р. № 138.

Порядок № 1266 — Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою КМУ від 26.09.2001 р. № 1266.

Порядок № 100 — Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100.

Наказ № 489 — наказ Держкомстату «Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці» від 05.12.2008 р. № 489.

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал
stop

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Увійдіть, щоб читати більше! Авторизовані користувачі одержують безкоштовно 5 статей на місяць