Теми статей
Обрати теми

До нас їде ревізор, або Окремі аспекти проведення ревізії

Дуброва Ярослава, заступник начальника відділу моніторингу ризикових операцій Управління контролю за ризиковими операціями та державними закупівлями Держфінінспекції України
Напевно більшість із нас пам’ятає слова персонажа Городничого з комедії відомого класика Миколи Гоголя «Ревізор»: «Я запросив вас, добродії, з тим, щоб повідомити вам вкрай неприємну новину: до нас їде ревізор». На превеликий подив тих добродіїв далі Городничий дивує їх ще більше фразою: «Ревізор із Петербурга, інкогніто. Та ще й із секретним приписом».
І хоч Хлестаков, той, кого прийняли за ревізора герої комедії Гоголя, виявився насправді не ревізором, зрештою приїхав усе-таки справжній ревізор.
Можна сказати, що взагалі-то з часів великого Гоголя не так багато що й змінилося. Як і тоді, сьогодні теж є такі ж Городничі, Ляпкіни-Тяпкіни, Земляніки, принципом життя яких є збагачення за рахунок державної казни. І, як і раніше, «солоденьке» життя таких осіб переривається, коли на горизонті з’являється ревізор (державний фінансовий інспектор).
Тож сьогодні ми поговоримо про особливості проведення Державною фінансовою інспекцією України, її територіальними органами ревізій фінансово-господарської діяльності підконтрольних установ.

ВИКОРИСТАНІ ДОКУМЕНТИ

ГК — Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. № 436-IV.

ЦК — Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV.

Закон № 2939 — Закон України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.93 р. № 2939-XII.

Закон № 996  Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-XIV.

Порядок проведення інспектування — Порядок проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 р. № 550.

Порядок взаємодії — Порядок взаємодії між органами державної контрольно-ревізійної служби та органами прокуратури, внутрішніх справ і Служби безпеки України, затверджений наказом ГоловКРУ України, МВС України, СБУ та ГПУ від 19.10.2006 р. № 346/1025/685/53.

Інструкція № 90  Інструкція з інвентаризації матеріальних цінностей, розрахунків та інших статей балансу бюджетних установ, затверджена наказом Головного управління Державного казначейства України від 30.10.98 р. № 90.

Інструкція № 69 — Інструкція по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 11.08.94 р. № 69.

Довідник — Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників. Випуск 1 «Професії працівників, що є загальними для всіх видів економічної діяльності», затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 29.12.2004 р. № 936.

 

ВИКОРИСТАНІ СКОРОЧЕННЯ

Держфінінспекція  Державна фінансова інспекція України.

Контролюючий орган — Держфінінспекція, її територіальні органи.

Підконтрольні установи — міністерства та інші органи виконавчої влади, державні фонди, фонди загальнообов’язкового державного соціального страхування, бюджетні установи і суб’єкти господарювання державного сектору економіки, а також підприємства, установи та організації, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно.

ЦОВВ — центральні органи виконавчої влади.

 

СУБ’ЄКТИ КОНТРОЛЮ

Насамперед звернемо увагу на те, в яких же суб’єктів можуть бути проведені ревізії. Для цього звернемося до ст. 2 Закону № 2939.

Так, зазначеною нормою передбачено, що державний фінансовий контроль здійснюється за:

 

1

використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов’язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в підконтрольних установах

2

дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів

3

дотриманням законодавства про державні закупівлі

 

При цьому варто звернути увагу, що контролюючі органи мають право проводити ревізії також у суб’єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за рішенням суду, винесеним на підставі подання прокурора або слідчого для забезпечення розслідування кримінальної справи.

Ми ж сьогодні більше уваги приділимо ревізії «бюджетників».

Слід зазначити, що поняття «ревізія» розуміється в законодавстві під поняттям «інспектування». Так, інспектування здійснюється у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Зауважимо, що така перевірка здійснюється відповідно до Порядку проведення інспектування.

Наведемо у таблиці механізм проведення ревізії.

 

Ревізія

планова

позапланова

Підстави

— передбачена у плані роботи контролюючого органу; — проводиться за письмовим рішенням керівника контролюючого органу.

 

Примітка. Зазначені перевірки проводяться за місцезнаходженням підконтрольної установи чи за місцем розташування об’єкта права власності, щодо якого проводиться ревізія, тобто є виїзною. Здійснюються не частіше одного разу на календарний рік.

 

Увага! Не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня початку планової ревізії підконтрольній установі надсилається письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення проведення ревізії

Не передбачена в планах роботи контролюючого органу за наявності хоча б однієї з таких обставин:

1) підконтрольною установою подано скаргу про порушення законодавства посадовими особами органу державного фінансового контролю під час проведення планової чи позапланової виїзної ревізії, в якій міститься вимога про повне або часткове скасування результатів відповідної ревізії;

2) у разі виникнення потреби у перевірці відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з підконтрольною установою, якщо підконтрольна установа не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов’язковий письмовий запит контролюючого органу протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту;

3) проводиться реорганізація (ліквідація) підконтрольної установи;

4) надходження доручення щодо проведення ревізій у підконтрольних установах від КМУ, органів прокуратури, органів доходів і зборів, МВС України, СБУ, в якому містяться факти, що свідчать про порушення підконтрольними установами законів України, перевірку додержання яких віднесено законом до компетенції контролюючого органу;

5) коли вищестоящий контролюючий орган в порядку контролю за достовірністю висновків нижчестоящого контролюючого органу здійснив перевірку актів ревізії, складених нижчестоящим органом, та виявив їх невідповідність вимогам законів (за умови, коли стосовно посадових або службових осіб нижчестоящого органу, які проводили планову або позапланову виїзну ревізію підконтрольної установи, розпочато службове розслідування або у випадку повідомлення їм про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.

 

Примітка. Перевірки з зазначених підстав проводяться на підставі рішення суду. Здійснюються не частіше одного разу на квартал.

 

Щодо планових ревізій, то зазначимо, що нині Держфінінспекцією продовжується робота щодо обмеження фіскального тиску на суб’єктів господарювання і триває розвиток ризик-орієнтованого підходу до планування контрольно-ревізійної роботи. Про особливості такого підходу ми поговоримо на сторінках журналу в наступних номерах.

Зауважимо, що позапланові виїзні ревізії суб’єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені до підконтрольних установ, проводяться контролюючим органом за рішенням суду, ухваленим на підставі клопотання слідчого, прокурора для забезпечення розслідування під час кримінального провадження.

 

Строки проведення ревізії

планова

позапланова

не більше 30 робочих днів

не більше 15 робочих днів

Можливе продовження за рішенням суду

на 15 робочих днів

на 5 робочих днів

Можлива загальна тривалість

45 робочих днів

20 робочих днів

 

Які ж документи має надати представник контролюючого органу і кому саме їх надати в підконтрольній установі, щоб мати право приступити до проведення ревізії?

Почнемо з того, що насамперед представник контролюючого органу має показати уповноваженій посадовій особі підконтрольної установи (керівнику або його заступнику) службове посвідчення особи.

Потім надати посадовій особі підконтрольної установи один із двох оригіналів направлення на ревізію. Зауважимо, що в такому направленні має бути зазначено: дата його видачі, назва контролюючого органу, мета, вид, підстави, дата початку та дата закінчення ревізії, посада, звання та прізвище посадової особи контролюючого органу, яка проводитиме ревізію. При цьому направлення на ревізію є дійсним за умови наявності підпису керівника контролюючого органу, скріпленого печаткою цього органу.

 

ДОВІДКА

Форма направлення на проведення ревізії затверджена наказом Міністерства фінансів України від 25.09.2012 р. № 1027 «Про затвердження зразка Направлення для посадових осіб органів Державної фінансової інспекції України на проведення ревізії, державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель, зустрічної звірки».

 

При цьому посадова особа підконтрольної установи на другому оригіналі направлення (примірник для контролюючого органу) розписується в тому, що нею отримано направлення на ревізію, зазначаючи посаду, прізвище, ім’я, по батькові та дату.

Якщо ж ревізія є позаплановою, то посадовій особі підконтрольної установи має бути надано також копію рішення суду про дозвіл на проведення позапланової виїзної ревізії. У такому рішенні суду має бути зазначено підстави проведення ревізії, дату початку та дату її закінчення. Якщо ж ревізія проводиться щодо суб’єктів господарської діяльності, які не віднесені Законом № 2939 (ср. ) до підконтрольних установ, то в рішенні суду має бути зазначено також номер кримінального провадження, орган, що здійснює досудове розслідування, дату та підстави повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.

Водночас посадовій особі підконтрольної установи має бути надано оригінал програми ревізії, в якій визначаються найменування підконтрольної установи, тема, період та питання, що підлягають ревізії відповідно до компетенції контролюючого органу. Програма має бути затверджена керівником контролюючого органу чи його заступником.

 

ДОВІДКА

Наказом Держфінінспекції «Про затвердження Примірних програм ревізії» від 14.03.2014 р. № 80 оновлено Примірну програму ревізії фінансово-господарської діяльності бюджетної установи та Примірну програму ревізії фінансово-господарської діяльності суб’єкта господарювання державного сектору економіки.

 

Якщо ж ревізія проводиться за зверненням правоохоронного органу, то програма ревізії складається на підставі питань, що містяться у зверненні, постанові слідчого або прокурора, рішенні суду. При цьому така програма має бути письмово погоджена з правоохоронним органом.

На примірнику оригінала програми ревізії для контролюючого органу посадова особа підконтрольної установи підписується, зазначаючи посаду, прізвище, ім’я, по батькові та дату отримання програми.

Якщо ж посадова особа підконтрольної установи відмовляється від підпису в направленні на ревізію та у програмі ревізії, але не заперечує проти проведення ревізії, то це зазначається потім у вступній частині акта ревізії.

Увага! Ненадання направлення на ревізію та копії рішення суду посадовим особам підконтрольних установ та інших суб’єктів господарської діяльності або їх надання з порушенням вимог, встановлених ч. 14 ст. 11 Закону № 2939, є підставою для недопущення посадових осіб контролюючого органу до проведення ревізії.

ПИТАННЯ, ЯКІ РЕВІЗУЮТЬСЯ

Для кращого розуміння наведемо їх у формі таблиці:

 

Основні питання ревізії фінансово-господарської дисципліни
бюджетної установи

1

Стан усунення порушень та недоліків, виявлених попередніми ревізіями (перевірками)

2

Дотримання законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів:
— стан виконання функцій головного розпорядника бюджетних коштів;
— використання і збереження державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів;
— забезпечення цільового використання і своєчасного повернення кредитів (позик), одержаних під державні (місцеві) гарантії;
— стан і достовірність бухгалтерського обліку, фінансової і бюджетної звітності

3

Виконання функцій з управління об’єктами державної власності або функцій з управління у комунальному секторі економіки

Примітка. Ревізується в установах, на яких законодавством покладено функції з управління об’єктами державної власності або функції управління у комунальному секторі економіки.

4

Затвердження та внесення змін до фінансових планів суб’єктів

5

Стан внутрішнього контролю та внутрішнього аудиту

Примітка. Ревізується у міністерствах, інших ЦОВВ (їх територіальних органах), а також бюджетних установах, які належать до сфери управління міністерств, інших ЦОВВ.

 

ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ РЕВІЗІЇ

Як говорить українська народна мудрість: «Скільки вовка не годуй, а він у ліс дивиться». Та перефразовуючи на новий лад цю приказку, можна сказати, що скільки порушників не притягуй до відповідальності, а вони й далі видивляються, як би собі збагатитись за кошт держави.

Слід зазначити, що лише протягом І півріччя 2014 року Держфінінспекцією та її територіальними органами виявлено порушення фінансово-господарської дисципліни майже на 3,2 тис. підприємств, установ і організацій. Виявлені порушення призвели до втрат фінансових і матеріальних ресурсів на загальну суму майже 2 млрд гривень.

З відповідною аналітично-статистичною інформацією читач може ознайомитися на офіційному сайті Держфінінспекції в рубриці «Результати діяльності» за адресою:

http://www.dkrs.gov.ua/kru/uk/publish/article/105011

Зауважимо, що найбільш поширеними серед порушень є незаконне і не за цільовим призначенням витрачання бюджетних коштів під час виконання державних цільових програм, завищення вартості будівельних, ремонтних робіт, послуг, матеріальних цінностей.

Також численними є випадки безоплатного надання у користування природних і матеріальних ресурсів, заниження розмірів орендної плати тощо. Разом з тим виявлено факти недостач, безпідставного списання та неоприбуткування коштів і матеріальних цінностей.

Розглянемо окремі приклади порушень, які встановлюються за результатами ревізії.

 

Ревізія дотримання законодавства при встановленні, нарахуванні та виплаті працівникам посадових окладів, надбавок та доплат.

Згідно з Довідником кваліфікаційними вимогами до посад, на які було прийнято підконтрольною установою певних працівників, передбачено відповідні вимоги щодо вищої освіти відповідного напряму підготовки та стажу роботи за професією.

Зауважимо, що Довідник є нормативним документом, обов’язковим з питань управління персоналом на підприємствах, в установах і організаціях усіх форм власності та видів економічної діяльності (п. 1 розд. «Загальні положення» Довідника).

При цьому за даними трудових книжок та особових справ не підтверджується наявність у певних працівників підконтрольної установи передбачених Довідником освіти та стажу роботи.

Разом з тим п. 11 розділу «Загальні положення» Довідника передбачено, що «Особи, які не мають відповідної освіти або стажу роботи, встановлених кваліфікаційними вимогами, але мають достатній практичний досвід та успішно виконують у повному обсязі покладені на них завдання та обов’язки, можуть бути, як виняток, залишені на займаній посаді або призначені на відповідні посади за рекомендацією атестаційної комісії». До ревізії документів про проведення атестації відповідних працівників та їх посадові інструкції не надано.

Таким чином, з порушенням відповідних вимог Довідника підконтрольною установою прийнято на роботу певних працівників без належної освіти і без проходження атестації та виплачено їм заробітну плату у відповідній сумі, сплачено внески до Пенсійного фонду України. Як наслідок, підконтрольній установі нанесено матеріальну шкоду (збитки) на суму таких виплат.

При цьому операції щодо нарахування та виплати заробітної плати відображено у відповідних меморіальних ордерах, що призвело до завищення касових та фактичних видатків у відповідному звіті на певну суму, чим порушено Порядок складання фінансової та бюджетної звітності розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 24.01.2012 р. № 44.

Ревізія ведення касових операцій. Розрахунки з підзвітними особами, у тому числі щодо видатків на відрядження.

Ревізією розрахунків з підзвітними особами встановлено, що у ревізійному періоді зазначені видатки склали певну суму. Ревізією правильності, повноти та своєчасності відшкодування витрат, пов’язаних зі службовими відрядженнями, встановлено, що у 2013 році керівником підконтрольної установи (орган державної влади) видано наказ, яким передбачено директору одного з підвідомчих підприємств забезпечити видання свого наказу про відрядження працівників підконтрольної установи. При цьому директор підвідомчого підприємства мав розробити кошторис витрат із включенням до нього усіх витрат, пов’язаних з відрядженням, а фінансування таких витрат здійснити за рахунок річного кошторису на виконання інших заходів цього підприємства. Водночас підконтрольною установою також видано накази про відрядження її працівників.

При цьому оригінали авансових звітів про відрядження зберігалися не в підконтрольній установі, а на підвідомчому підприємстві. Разом з тим у табелях обліку робочого часу в працівників підконтрольної установи, які перебували у відрядженні згідно з наказами, проставлено 8 годин відпрацьованого часу.

Відповідно до банківських документів, які перевірялись під час ревізії, витрати на відрядження працівників за вказаними наказами підконтрольною установою не проводились.

Зауважимо, що зазначене суперечить вимогам п. 5 постанови Кабінету Міністрів України «Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів» від 02.02.2011 р. № 98. Відповідно до цієї норми підприємства, установи та організації, що направляють працівників у відрядження, забезпечують їх коштами (у разі відрядження за кордон — у національній валюті держави, до якої відряджається працівник, або у вільно конвертованій валюті) як аванс для здійснення поточних витрат.

Проведеною на підвідомчому підприємстві зустрічною звіркою встановлено, що відповідно до наказів директора цього підприємства у 2013 році за рахунок коштів підприємства покрито витрати на відрядження працівників підконтрольної установи на відповідну суму.

Як наслідок, підконтрольною установою порушено ст. 2 Закону України «Про джерела фінансування органів державної влади» від 30.06.99 р. № 783-XIV, відповідно до якої органи державної влади здійснюють свою діяльність виключно за рахунок бюджетного фінансування в межах, передбачених Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік.

 

Ревізія виконання умов договорів.

Відповідно до затвердженого робочого плану кількість співробітників підконтрольної установи, які беруть участь у виконанні наукової роботи за рахунок коштів бюджетного фінансування, визначено на рівні 10 осіб, у тому числі 8 наукових співробітників та 2 співробітники з числа допоміжного персоналу. Перевіркою фактичної виплати заробітної плати встановлено, що витрат на утримання таких осіб проведено більше, ніж передбачено розрахунками витрат за статтею «Заробітна плата», які наведені у додатку до укладеного договору.

Зазначене кваліфікується як недотримання посадовими особами підконтрольної установи вимог ч. 1 ст. 193 ГК та положень договору. Так, зокрема, установа-виконавець несе відповідальність за належне виконання зобов’язань за договором, у тому числі за цільове використання бюджетних коштів та фактичні витрати відповідно до бухгалтерського обліку та згідно з чинним законодавством.

Як наслідок, діями посадових осіб підконтрольної установи спричинено завищення вартості науково-дослідних робіт на відповідну суму.

 

ДОВІДКА

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК передбачено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання — відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

 

З метою підтвердження витрат за договором проведено зустрічну звірку в суб’єкта господарювання. При цьому положеннями договору передбачено, що все обладнання та матеріали, придбані для виконання цього договору, залишаються в підконтрольної установи. У ході зустрічної звірки встановлюється, що суб’єкт господарювання мав створити певне обладнання. Підконтрольною установою перераховано суб’єкту господарювання кошти для виконання зазначених робіт щодо створення обладнання в повному обсязі. Проте обладнання до підконтрольної установи не поставлено та в її обліку не відображено, чим порушено вимоги ч. 1 ст. 193 ГК, відповідні положення договору. Претензійно-позовна робота підконтрольною установою не велася. Як наслідок, підконтрольній установі нанесено матеріальну шкоду (збитки) у розмірі перерахованої суми.

 

ДОВІДКА

Поняття «збитки» передбачено ст. 22 ЦК, ст. 224 ГК. При цьому п. 1.3 Порядку взаємодії передбачено, що матеріальна шкода (збитки) — це втрата активів чи недоотримання належних доходів об’єктом контролю та/або державою, що сталися внаслідок порушення законодавства об’єктом контролю шляхом дій або бездіяльності його посадових (службових) осіб. Згідно з Порядком взаємодії втрата активів — це безповоротне зменшення активів через: перерахування (сплату) коштів; відчуження, недостачу, знищення (псування) чи придбання неліквідного (зіпсованого) майна; втрату боржника у зобов’язанні; зменшення частки державної (комунальної) власності у статутному фонді господарського товариства. Щодо розміру матеріальної шкоди (збитків) — це вартість втрачених активів або недоотриманих доходів, яка визначається за даними бухгалтерського обліку і фінансової звітності об’єкта контролю або експертною оцінкою та іншими визначеними законодавством способами.

 

При цьому під час зустрічної звірки встановлено, що суб’єктом господарювання отримано патент на певний винахід, який зареєстровано в Державному реєстрі патентів України. Водночас відповідними положеннями договору між підконтрольною установою і цим суб’єктом господарювання передбачено, що майнових прав на об’єкти права інтелектуальної власності, що створюються під час виконання дослідження, відповідно до чинного законодавства та договору з творцем об’єкта права інтелектуальної власності, набуває підконтрольна установа. Таким чином, на порушення вимог ч. 1 ст. 193 ГК, відповідних положень договору підконтрольною установою втрачено обладнання та можливість оформити відповідні майнові права на винахід, чим нанесено збитки на суму вартості обладнання.

 

Ревізія питання взяття та облік зобов’язань, стану розрахункової дисципліни та виконання господарських угод.

По обліку підконтрольної установи станом на відповідну дату рахувалась кредиторська заборгованість перед певним суб’єктом господарювання у певній сумі.

Кредиторська заборгованість виникла внаслідок неперерахування коштів з реєстраційного рахунку підконтрольної установи, відкритого в Управлінні Державної казначейської служби України на валютний рахунок підконтрольної установи, відкритий в банку для купівлі валюти (євро) з метою оплати обладнання за договором, укладеним між підконтрольною установою та суб’єктом господарювання.

При цьому зазначене обладнання планувалось придбати в рамках виконання певної роботи. Водночас ревізією встановлено, що така робота виконана підконтрольною установою без використання вказаного обладнання, яке планувалось придбати, але придбано не було. Фактичну наявність вказаного обладнання за даними бухгалтерського обліку та під час проведення інвентаризації не підтверджено.

Отже, під час ревізії встановлено, що по бухгалтерському обліку підконтрольної установи рахується кредиторська заборгованість перед суб’єктом господарювання за обладнання, яке фактично на момент проведення ревізії ним не поставлено.

Таким чином, підконтрольною установою порушено вимоги ст. 9 Закону № 996. Як наслідок, підконтрольною установою завищено кредиторську заборгованість на суму вартості обладнання, яка рахується в обліку підконтрольної установи та зареєстрована в Управлінні Державної казначейської служби України.

Водночас зазначене свідчить про неякісно проведену інвентаризацію розрахунків, чим порушено вимоги п. 1.4 Інструкції № 90.

Також, наприклад, ревізією встановлюються випадки, що станом на певну дату по обліку підконтрольної установи рахувалась заборгованість на відповідну суму перед певним суб’єктом господарювання за договором з виконання робіт з капітального ремонту. З метою підтвердження кредиторської заборгованості в такого суб’єкта господарювання проведено зустрічну звірку. За результатами зустрічної звірки встановлено завищення вартості виконаних робіт.

Таким чином, констатуємо завищення кредиторської заборгованості перед суб’єктом господарювання на суму завищеної вартості робіт. Як наслідок, підконтрольною установою порушено вимоги ст. 9 Закону № 996.

 

Ревізія стану збереження майна, використання оборотних та необоротних активів.

Для ревізії організації фактичного контролю за збереженням необоротних активів та запасів відповідно до наказу підконтрольної установи проводиться суцільна інвентаризація основних засобів та вибіркова інвентаризація наявності матеріальних цінностей. За результатами такої інвентаризації виявляються певні лишки на відповідну суму. При цьому вартість таких лишків не була відображена в обліку підконтрольної установи.

Як наслідок, невідображення в обліку підконтрольної установи наявних у неї матеріальних цінностей є порушенням ч. 5 ст. 9 Закону № 996, п. 1.9 розд. І, п. 3.1 розд. ІІІ Положення з бухгалтерського обліку необоротних активів бюджетних установ, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 26.06.2013 р. № 611, пп. 1, 10 розд. ІІ Положення з бухгалтерського обліку запасів бюджетних установ, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2013 р. № 947.

На питанні проведення інвентаризацій підконтрольною установою варто зупинитися детальніше, оскільки тут є нюанси.

Увага! Відповідно до п. 4 ст. 10 Закону № 2939 органам Держфінінспекції під час здійснення державного фінансового контролю надано право вимагати від керівників підконтрольних установ проведення інвентаризацій основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, коштів і розрахунків.

При цьому така інвентаризація відповідно до законодавства може бути проведена виключно посадовими особами підконтрольної установи. Так, згідно з положеннями Інструкції № 69 для проведення інвентаризаційної роботи на підприємствах розпорядчим документом їх керівника створюються постійно діючі інвентаризаційні комісії у складі керівників структурних підрозділів, головного бухгалтера, які очолюються керівником підприємства або його заступником. Відповідна норма визначена також п. 1.11 Інструкції № 90.

Посадові особи інших уповноважених органів (у разі проведення інвентаризації за судовим рішенням або на підставі належним чином оформленого документа органу, який відповідно до закону має право вимагати проведення такої інвентаризації (зокрема, органу Держфінінспекції)) можуть бути тільки присутніми при проведенні інвентаризації (абз. 2 п.п. 11.1 п. 11 Інструкції № 69).

Право посадових осіб органів Держфінінспекції вимагати від керівників об’єкта контролю організацію та проведення фактичної перевірки (зокрема, інвентаризації) в присутності посадових осіб органів Держфінінспекції визначено також п. 16 Порядку проведення ревізії.

З урахуванням зазначеного, посадові особи органів Держфінінспекції не мають права проводити інвентаризацію на об’єкті контролю, а можуть бути тільки присутніми при її проведенні.

 

ДОВІДКА

З 1 січня 2015 року Інструкція № 69 та Інструкція № 90 втратять чинність на підставі наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Положення про інвентаризацію активів та зобов’язань» від 02.09.2014 р. № 879, який набере чинності з 01.01.2015 р. При цьому у новому Положенні про інвентаризацію передбачені аналогічні норми щодо можливості присутності під час інвентаризації представників контролюючого органу.

 

Ревізія видатків на капітальне будівництво, реконструкцію та ремонт.

Ревізією достовірності обсягів та вартості робіт, зазначених суб’єктом господарювання в актах здачі-приймання виконаних робіт форми № КБ-2в, встановлюються випадки завищення вартості робіт на певну суму. Наприклад, до акта виконаних будівельно-монтажних робіт включається вартість витрат будівельних машин і механізмів (навантажувачі одноковшові, вивіз сміття, крани переносні) на певну суму. Однак під час зустрічних звірок у суб’єкта господарювання первинними документами такі витрати не підтверджуються. Отже, фактично такі будівельні машини і механізми не використовувались при виконанні робіт. Як наслідок, маємо завищення вартості робіт на суму непідтверджених робіт.

Включення до актів виконаних будівельно-монтажних робіт форми № КБ-2в витрат, які документально не підтверджені, є порушенням вимог ч. 1 ст. 9 Закону № 996, Правил визначення вартості будівництва ДСТУ Б Д.1.1-1:2013, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2013 р. № 293, відповідних положень договору між підконтрольною установою і суб’єктом господарювання. Як наслідок, зазначене призвело до нанесення матеріальної шкоди (збитків) підконтрольній установі на суму робіт, виконання яких не підтверджено.

 

Ревізія стану розрахунків з орендарями за надане в оренду рухоме та нерухоме майно.

Під час зустрічних звірок у суб’єктів господарювання (орендарі) за договорами з підконтрольною установою (орендодавець) встановлюються розбіжності між площами, зазначеними в договорах оренди, та фактично займаними ними площами на певну кількість квадратних метрів. При цьому фактично займана орендарями кількість квадратних метрів є більшою від передбаченої договорами оренди.

Таким чином, орендарями не дотримуються вимоги ч. 1 ст. 193 ГК, відповідні положення договорів оренди в частині виконання зобов’язань за укладеними договорами. Як наслідок, підконтрольною установою (орендодавець) недоотримано орендної плати у певній сумі, чим нанесено підконтрольній установі матеріальної шкоди (збитків) на таку суму.

 

Ревізія наявності простроченої дебіторської, кредиторської заборгованості (у межах строку позовної давності).

Відповідно до умов договорів орендна плата перераховується орендарями щомісячно не пізніше 20 числа поточного місяця. При цьому договорами оренди передбачено нарахування пені за несвоєчасну сплату платежів у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати та штраф у розмірі 2 % від суми заборгованості, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці.

Станом на відповідну дату в бухгалтерському обліку підконтрольної установи відображено дебіторську заборгованість по сплаті орендної плати на відповідну загальну суму, в тому числі заборгованість, термін сплати якої за умовами договорів минув, на певну суму.

При цьому під час ревізії встановлюється, що пеня та штраф за несвоєчасну сплату орендних платежів станом на відповідну дату не нарахована та не перерахована до державного бюджету.

Ревізією стану претензійно-позовної роботи встановлено, що протягом ревізійного періоду підконтрольною установою претензійно-позовна робота щодо стягнення коштів з боржників-орендарів не велася.

Таким чином, орендарем порушено ч. 3 ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 10.04.92 р. № 2269-XII. Підконтрольною установою не застосовано ст. 231 ГК та не виконано умови укладених договорів оренди щодо обов’язку стягнення пені на штрафу з орендарів.

При цьому згідно з п. 23 ч. 2 ст. 29 Бюджетного кодексу України передбачено, що до доходів загального фонду Державного бюджету України належать кошти від санкцій (штрафи, пеня тощо), що застосовуються відповідно до закону.

Таким чином, внаслідок бездіяльності відповідних посадових осіб підконтрольної установи загальним фондом державного бюджету недоотримано доходів на загальну суму пені і штрафу. Як наслідок, державі нанесено матеріальної шкоди (збитків) на вказану суму.

Що ж до складання акта ревізії та реалізації її матеріалів ми поговоримо в наступних номерах спецвипуску.

Примітно, що до згадуваної нами комедії Гоголь підібрав цікавий епіграф: «На люстерко нема чого пеняти, якщо рожа крива». Тож бажаємо підконтрольним установам, у разі якщо захочеться обійти закон, згадати відомого класика та його афоризми, а то гляди, приїде неждано-негадано ревізор, без попередження, з рішенням суду про проведення ревізії.

Теги ревізія
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі