Повернення плати за ненадані послуги

Повернення плати за ненадані послуги

Юлія КРОТ, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

У державному вищому навчальному закладі у процесі діяльності виникла така ситуація: студентка контрактної форми навчання згідно з умовами договору у вересні 2013 року оплатила повну вартість послуг з навчання за 2013/2014 навчальний рік. У січні 2013 року після закінчення першого семестру навчального року вона була відрахована у зв’язку з її переведенням до іншого навчального закладу. У лютому 2014 року студентка звернулася до бухгалтерії навчального закладу з проханням повернути частину плати за навчання (за другий семестр 2013/2014 навчального року), оскільки умовами договору у разі ненадання студенту освітніх послуг навчальним закладом передбачено дострокове розірвання останнього (незалежно від підстав для такого розірвання), а також повернення частини кош­тів, унесених студентом як попередня оплата за такі послуги.

Чи можливе повернення кош­тів студентці, якщо вже проведені заключні операції за 2013 рік? Які бухгалтерські проводки слід сформувати у разі повернення плати за ненадані послуги?

(м. Донецьк)

Правові, організаційні, фінансові та інші засади функціонування системи вищої освіти встановлені Законом України «Про вищу освіту» від 17.01.2002 р. № 2984-ІІІ. Зокрема, згідно зі ст. 65 цього Закону вищий навчальний заклад відповідно до свого статуту може надавати фізичним та юридичним особам платні послуги у галузі вищої освіти та пов’язаних з нею інших галузях діяльності за умови забезпечення провадження освітньої діяльності.

Згідно з п. 1 розд. 1 Переліку платних послуг, які можуть надаватися навчальними закладами, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної та комунальної форми власності, затвердженого постановою КМУ від 27.08.2010 р. № 796, державні та комунальні навчальні заклади мають право надавати в галузі освіти на платній основі послуги з підготовки понад державне замовлення в межах ліцензійного обсягу відповідно до договорів, укладених з фізичними та юридичними особами, студентів та курсантів вищих навчальних закладів цивільної авіації, морського та річкового флоту, Севастопольського інституту атомного машинобудування за відповідними освітньо-кваліфікаційними рівнями, аспірантів і докторантів.

Нагадаємо, що відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 р. № 435-IV (далі — ЦКУ) зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. При цьому ст. 526 ЦКУ передбачено належне виконання зобов’язань відповідно до умов договору, ЦКУ, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 611 ЦКУ порушення зобов’язання тягне за собою настання правових наслідків, встановлених договором або законом, зокрема:

1) припинення зобов’язання внаслідок односторонньої відмови від зобов’язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

2) зміна умов зобов’язання;

3) сплата неустойки;

4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Крім того, ст. 629 ЦКУ встановлює загальний принцип обов’язковості договору. Інакше кажучи, належним чином укладений договір є обов’язковим для сторін і повинен добросовісно виконуватись.

Слід також мати на увазі, що відповідно до ч. 4 ст. 13 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 р. № 2456-VI (далі — БКУ) плата за послуги, що надаються бюджетними установами згідно з їх основною діяльністю, є складовою частиною доходів спеціального фонду бюджету, а зокрема, ці кош­ти належать до підгрупи 1 першої групи власних надходжень бюджетних установ. Причому згідно з ч. 2 ст. 57 БКУ на кінець бюджетного періоду центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних кош­тів, зберігає залишки кош­тів на рахунках спеціального фонду державного бюджету та щодо субвенцій із спеціального фонду державного бюджету на рахунках спеціального фонду місцевих бюджетів для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення.

Таким чином, кош­ти, отримані як плата за послуги з навчання, що фактично не були надані, обов’язково мають бути повернуті, незалежно від того, здійснені заключні операції за відповідний період чи ні, і особ­ливо якщо це визначено умовами договору.

Що ж стосується відображення в бухгалтерському обліку операцій з повернення плати за ненадані послуги з навчання вищим навчальним закладом студентці, то насамперед у цьому питанні слід керуватися нормами Типової кореспонденції суб­рахунків бухгалтерського обліку для відображення операцій з активами, капіталом та зобов’язаннями бюджетних установ, затвердженої наказом Мінфіну від 26.06.2013 р. № 611.

Порядок відображення на рахунках бухгалтерського обліку повернення раніше сплачених навчальному закладу кош­тів за послуги з навчання, які фактично не були надані, розглянемо на умовному прикладі.

Приклад. Вищим навчальним закладом I рівня акредитації (технікумом) у 2013 році було укладено договір зі студенткою про надання їй на платній основі освітніх послуг з підготовки за освітньо-кваліфікаційним рівнем «молодший спеціаліст» за спеціальністю «Облік і аудит». Вартість навчання згідно з умовами договору становить 6000 грн. за навчальний рік.

У вересні 2013 року студенткою було внесено плату за навчання за весь строк навчання повністю на спеціальний реєстраційний рахунок технікуму. Однак після завершення першого семестру студентку було переведено до іншого навчального закладу, у зв’язку з цим виникла необхідність у поверненні частини кош­тів студентці.

Варіант А. У лютому 2014 року повернута студентці плата за ненадані послуги шляхом перерахування кош­тів у сумі 3000 грн. зі спеціального реєстраційного рахунка навчального закладу на картковий рахунок фізичної особи, тобто розрахунок проведено в безготівковій формі на підставі платіжного доручення.

Варіант Б. У лютому 2014 року повернуто студентці плату за ненадані освітні послуги шляхом видачі грошових кош­тів у сумі 3000 грн. з каси навчального закладу.

Ці операції відображаються в бухгалтерському обліку так: