Загальні питання
Одним з основних функціональних обов’язків ЦЕМД є оперативне забезпечення виїзної консультативної медичної допомоги за зверненнями закладів охорони здоров’я (абз. 8 п. 2 ст. 8 Закону № 5081, абз. 5 п. 7 Примірного статуту ЦЕМД). Така допомога спрямована на надання консультацій лікарям закладів охорони здоров’я щодо тактики лікування та діагностики пацієнта і, за необхідності, проведення оперативного втручання.
Екстрену консультативну медичну допомогу надають:
— лікарі-консультанти, прийняті на роботу в межах штатного розпису ЦЕМД (основні працівники та сумісники);
— лікарі-консультанти з числа найбільш кваліфікованих фахівців інших медзакладів та вищих навчальних медичних закладів (у разі відсутності у штаті ЦЕМД лікарів відповідної спеціальності).
Для надання безперебійної цілодобової допомоги ЦЕМД складає графіки чергувань лікарів-консультантів і доводить їх до відома таких фахівців під підпис.
Виїзди для надання консультативної допомоги бувають планові та екстрені.
Планові консультації планують завчасно, і для їх надання виїжджає комплексна бригада лікарів, яка складається із представників різних спеціальностей.
Екстрена консультація організується в разі необхідності надати консультативну допомогу в лікуванні одного пацієнта або групи пацієнтів у міру їх госпіталізації та лікування. Для надання екстреної консультації, як правило, виїжджає один консультант або на чолі спеціалізованої консультативної бригади з асистентами і середнім медперсоналом.
Виклик лікаря-консультанта здійснює головний лікар закладу (заступник головлікаря або інша уповноважена особа) на підставі результатів проведеного консиліуму.
Виклик надходить до оперативно-диспетчерської служби ЦЕМД по телефону або із застосуванням інших засобів зв’язку. Він повинен містити таку інформацію (див. лист МОЗ від 19.02.2009 р. № 10.03.68/315):
— назву закладу, який викликає лікаря-консультанта;
— причину виклику (аварія, нещасний випадок, травми, отруєння, опіки тощо);
— номер історії хвороби, попередній діагноз, прізвище, ім’я, по батькові, вік хворого.
Диспетчер ЦЕМД реєструє виклик у книзі викликів. У разі неможливості виїзду на екстрену консультацію штатного лікаря-консультанта, на виїзд вирушає консультант — зовнішній сумісник або фахівець, залучений з інших закладів.
При виїзді на виклик лікарю-консультанту видають:
— посвідчення, рекомендовану форму якого наведено в листі МОЗ від 19.02.2009 р. № 10.03.68/315. Диспетчер ЦЕМД проставляє в ньому дату і час вибуття лікаря-консультанта, а при його поверненні — дату і час прибуття. У закладі, що викликав фахівця, у посвідченні проставляються відмітки про час його прибуття і вибуття, ставиться підпис головного лікаря (заступника чи іншої уповноваженої особи) і завіряється печаткою;
— типову форму № 119/о «Завдання лікарю-консультанту та довідка про виконання завдання», затверджену наказом № 197.
Порядок оплати праці лікаря-консультанта залежить від того, є він штатним працівником ЦЕМД чи ні. Далі розглянемо кожен випадок детальніше.
Лікарі-консультанти — штатні працівники ЦЕМД
Згідно з розд. 3 Примірних штатів ЦЕМД до відділень виїзної консультативної медичної допомоги ЦЕМД вводять посаду лікаря-консультанта в обсязі 0,5 штатної одиниці посади на 100 тис. населення.
Водночас слід зазначити, що ані Переліком № 385, ані Довідником № 117 посаду лікаря-консультанта не передбачено. Тобто фактично назва посади «лікар» розширена терміном «консультант», який уточнює місце та виконувану роботу.
На посаду лікаря структурного підрозділу ЦЕМД, у тому числі виїзної консультативної меддопомоги, призначається фахівець з вищою медичною освітою за напрямом підготовки «Медицина», спеціальністю «Лікувальна справа» або «Педіатрія», спеціалізацією за спеціальністю «Медицина невідкладних станів». У нього повинен бути у наявності сертифікат лікаря-спеціаліста.
Важливо! У разі виклику лікаря, який є штатним працівником ЦЕМД (за основною посадою або за сумісництвом), витрати з оплати його праці несе ЦЕМД.
Так, якщо лікар-консультант виїжджав на виклик у години чергувань згідно з графіком, то йому виплачують зарплату виходячи з посадового окладу за посадою, на яку його зараховано.
Приклад 1. У травні 2014 року лікар-консультант ЦЕМД першої кваліфікаційної категорії виїжджав на виклики тільки в години чергувань за графіком. Він має стаж безперервної роботи лікарем консультативної бригади — 6 років. Усього його медстаж становить понад 10 років.
1. Посадовий оклад лікаря-консультанта становить 1806,00 грн. (12-й тарифний розряд, п. 3 п.п. 2.2.5 Умов № 308/519).
2. Надбавка за стаж безперервної роботи дорівнює (п. 6 п.п. 4.1.1 Умов № 308/519):
1806,00 грн.х 40 % = 722,40 грн..
3. Надбавка за вислугу років — 361,20 грн. (1806,00 грн. х 20 %).
4. Усього зарплата за травень 2014 року дорівнює 2889,60 грн. (1806,00 + 722,40 + 361,20).
Якщо лікар-консультант залучався для проведення консультацій:
а) за межами встановленого робочого часу за основним місцем роботи (або поза годинами роботи за графіком чергувань при роботі за сумісництвом), то такі фактично відпрацьовані години оплачують як надурочний час, тобто в подвійному розмірі годинної ставки (ст. 106 КЗпП). Компенсація надурочних робіт шляхом надання відгулу не допускається;
б) у святкові та неробочі дні, то фактично відпрацьовані години оплачують у подвійному розмірі в порядку, установленому ст. 107 КЗпП, а саме в розмірі:
— одинарної годинної або денної ставки понад оклад, якщо робота у святковий та неробочий день здійснювалася в межах місячної норми робочого часу;
— подвійної годинної або денної ставки понад оклад, якщо робота здійснювалася понад місячну норму.
За бажанням працівника йому додатково може бути надано інший день відпочинку (за умови, що робота виконувалася понад установлену місячну норму робочого часу). Причому такий день надають як додаткову компенсацію, тобто оплата за роботу у святковий або неробочий день у будь-якому разі здійснюється в подвійному розмірі (див. лист Мінпраці від 29.12.2009 р. № 853/13/84-09). А от
замінити подвійну оплату тільки наданням відгулу не можна;
в) у нічний час, то за кожну годину роботи в такий час (нічним вважається час з 22:00 до 6:00, ст. 54 КЗпП) здійснюється доплата в розмірі 50 % годинної тарифної ставки (п.п. 3.2.2 Умов № 308/519).
Годинну тарифну ставку визначають шляхом ділення місячного посадового окладу на кількість годин за нормою тривалості робочого часу на відповідний місяць, затвердженою правилами внутрішнього трудового розпорядку для цього підрозділу (працівника). Доплати та надбавки, установлені працівнику, при визначенні годинної тарифної ставки не враховують.
Приклад 2. У травні 2014 року лікар-консультант ЦЕМД, зазначений у прикладі 1, за межами робочого часу відпрацював 3 години.
1. Годинна тарифна ставка працівника в цьому місяці становить: 12,34 грн./год (1806,00 грн. : 146,3 год), де 146,3 год — норма тривалості робочого часу в травні 2014 року при 38,5-годинному п’ятиденному робочому тижні.
2. Оплата праці за години надурочної роботи становитиме: 37,02 грн. (12,34 грн. х 3 год).
Крім того, лікарів-консультантів можуть залучати до чергувань удома у вечірній та нічний час, неробочі та вихідні дні за графіком, затвердженим керівником ЦЕМД. У цьому випадку оплата праці здійснюється згідно з п. 5.1 Умов № 308/519. Порядок такий:
1) години чергувань удома враховують як 0,5 год за кожну годину чергування й оплачують виходячи з посадового окладу без підвищень (гр. 5 тарифікаційного списку), з урахуванням підвищення за кваліфікаційну категорію. Доплату за роботу в нічний час не встановлюють;
2) час, витрачений на виклик (фактично відпрацьовані години) оплачують із розрахунку посадового окладу працівника з урахуванням підвищень (гр. 12 тарифікаційного списку). При цьому доплату за роботу в нічний час виплачують у загальному порядку.
Лікарі-консультанти — фахівці закладів охорони здоров’я (медичних вищих навчальних закладів)
У разі виробничої необхідності заклади охорони здоров’я можуть викликати висококваліфікованих лікарів з інших закладів. Виклик лікаря, як зазначалося вище, здійснюється через ЦЕМД.
Порядок залучення таких фахівців установлюється нормативним документом відповідного органу управління охороною здоров’я, а список лікарів-консультантів за основними найбільш затребуваними спеціальностями затверджується наказом органу управління охороною здоров’я.
Фахівці медзакладів для надання екстреної консультативної лікувально-діагностичної й оперативно-хірургічної медичної допомоги зараховуються до списку лікарів-консультантів за рекомендацією керівника медзакладу та головного профільного позаштатного спеціаліста органу управління охороною здоров’я при добровільній згоді фахівця. Графік чергувань лікарів-консультантів, підписаний керівником закладу та лікарями, вважається згодою на залучення фахівця для виконання функціональних обов’язків лікаря-консультанта.
Оскільки в цьому випадку лікарі-консультанти не є штатними працівниками ЦЕМД, то центр не несе витрати з оплати їхньої праці.
Важливо! При виклику лікаря, який не є штатним працівником ЦЕМД (за основною посадою або за сумісництвом), витрати з оплати його праці несе заклад, який його викликав.
На ці цілі в кошторисах закладів затверджуються відповідні бюджетні призначення (див. лист МОЗ від 19.02.2009 р. № 10.03.68/315).
Але перш ніж розглянути порядок оплати, зупинимося на характері правовідносин між лікарем-консультантом і закладом, який його викликав. Головне питання — вважати їх трудовими (виплачувати зарплату) чи цивільно-правовими (виплачувати винагороду)*.
* Також це питання розглянуто в листі МОЗ від 24.04.2013 р. № 10.03.67/1385/11988, опублікованому на с. 22 цього номера.
На підставі якого договору оплачувати працю лікаря-консультанта
Згідно із законодавством виконання робіт, надання послуг громадянином може здійснюватися як на підставі трудового, так і на підставі цивільно-правового договору.
Цивільно-правовий договір — це угода між громадянином і організацією на виконання першим конкретної роботи, предметом якої є надання певного результату праці, але при цьому виді договору не виникають трудові відносини, на які поширюється трудове законодавство. Результат визначається після закінчення роботи та оформляється актами приймання-здачі виконаних робіт (наданих послуг), на підставі яких провадиться оплата. Укладають договори цивільно-правового характеру згідно з нормами ЦКУ (підряд — гл. 61 ЦКУ, послуги — гл. 63 ЦКУ).
Узагалі-то, законодавство не забороняє залучати лікарів-консультантів на основі цивільно-правових договорів, але в цьому випадку слід ураховувати ст. 42 ГКУ, в якій зазначено: самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що провадиться з метою досягнення економічних і соціальних результатів та отримання прибутку, є підприємництвом. Згідно з п. 4 постанови ВСУ № 3 «систематично» означає не менше трьох разів протягом календарного року.
Інакше кажучи, якщо лікар-консультант укладе із закладом протягом року більше трьох цивільно-правових договорів з аналогічним предметом, то йому необхідно зареєструватися суб’єктом підприємницької діяльності.
Тому все ж ближче інший варіант — коли відносини трудові. У цьому випадку застосовують положення трудового законодавства.
Насамперед підкреслимо: виконання обов’язків медичних консультантів закладів охорони здоров’я в обсязі не більше 12 годин на місяць із разовою оплатою праці не є сумісництвом (п. 4 Переліку № 43). Це означає, що виконання такої роботи не потребує укладення окремого трудового договору. Його оформляють наказом (розпорядженням) керівника закладу охорони здоров’я. До трудового договору за основною роботою вносять умову про те, що працівник бере на себе обов’язки виконувати разом із роботою, обумовленою трудовим договором, додаткову роботу (зазначають, яку, в якому обсязі та якими є умови її оплати). Трудовий договір між лікарем і адміністрацією лікувально-профілактичного закладу, підписаний при прийнятті на роботу, є згодою лікаря надалі виконувати функції консультанта.
Виконання роботи лікаря-консультанта допускається в основний робочий час з дозволу керівника без утримання заробітної плати (п. 12 Переліку № 43). Тому графік чергувань лікаря-консультанта погоджують з керівником закладу, де він працює.
Таким чином, якщо лікар-консультант залучався медзакладом не більше 12 годин на місяць, то окремий трудовий договір з ним не укладають. Підставою для здійснення виплат лікарю-консультанту закладом, який його викликав, може бути договір, укладений між ЦЕМД і таким закладом про надання екстреної консультативної допомоги і проведення відповідних виплат.
Підкреслимо: робота лікарів-консультантів в обсязі понад 12 годин на місяць є сумісництвом. У цьому випадку оплата праці повинна оформлятися згідно з чинним законодавством як робота за сумісництвом.
Порядок оплати праці лікаря-консультанта
Ставки погодинної оплати праці лікарів-консультантів, які залучаються для проведення консультацій, визначені п. 2.3 Умов № 308/519. Вони є такими:
| Працівники | Ставки погодинної оплати у відсотках до окладу (ставки) працівника I тарифного розряду* |
| Професор | 10,91 |
| Доцент або кандидат медичних наук | 9,10 |
| Особи, які не мають наукового ступеня, зі стажем роботи менше 5 років | 7,96 |
| Ставки погодинної оплати праці академіка та члена-кореспондента підвищуються на 25 % від ставок погодинної оплати праці професора і доктора медичних наук. | |
| * Нагадаємо, що цей показник дорівнює 852 грн. | |
При цьому:
— разову консультацію тривалістю менше однієї години оплачують як годинну;
— час перебування в дорозі оплачують виходячи з посадового окладу лікаря відповідної спеціальності за фактичний час перебування в дорозі.
Приклад 3. У травні 2014 року заклад охорони здоров’я залучав лікаря-консультанта, який не є штатним працівником ЦЕМД. Тривалість консультації — 1 год, час перебування в дорозі — 1 год.
1. Оплата за проведену консультацію становить: 67,82 грн. (852,00 грн. х 7,96 % х 1 год).
2. Оплата часу перебування в дорозі дорівнює: 12,34 грн. (1806,00 грн. : 146,3 год х 1 год),
де 146,3 год — норма тривалості робочого часу в травні 2014 року при 38,5-годинному п’ятиденному робочому тижні.
Підкреслимо: час виконання медичного завдання починається з моменту виїзду лікаря-консультанта (у посвідченні фахівця ЦЕМД проставляє дату вибуття) і закінчується після висадки його з транспортного засобу (у посвідченні фахівця ЦЕМД проставляє дату прибуття).
Оплату за проведення консультації (у тому числі і за час, витрачений на перебування в дорозі) перераховують на картку лікаря-консультанта (див. лист МОЗ від 19.02.2009 р. № 10.03.68/315).
Для цього при прибутті до медзакладу лікар-консультант надає пакет документів особі, призначеній наказом по закладу, який його викликав, а саме:
а) копію посвідчення ЦЕМД;
б) копію паспорта, завірену відділом кадрів за основним місцем роботи;
в) копію ідентифікаційного коду;
г) довідку з основного місця роботи про розмір посадового окладу. Такі дані потрібні для оплати часу перебування в дорозі;
д) реквізити банку, в якому оформлена платіжна зарплатна картка.
Відповідальна особа передає документи до бухгалтерії для здійснення оплати за проведення медичної консультації.
Крім того, у встановлені строки після завершення виклику лікар-консультант подає до ЦЕМД заповнену типову форму № 119/о «Завдання лікарю-консультанту та довідка про виконання завдання», затверджену наказом № 197. Такі документи ЦЕМД щомісячно передає медзакладам, які викликали лікаря-консультанта, для здійснення оплати за виконану лікарем роботу.
Додатково медзаклади можуть вести облік часу проведення консультацій у спеціальному журналі. Журнал необхідно прошнурувати, пронумерувати та завірити печаткою. Лікар-консультант після прибуття до закладу власноручно робить запис у цьому журналі, зазначає тривалість проведення консультації, П. І. Б. хворого, якому надавалася консультація, номер його історії хвороби та діагноз.
Нормативні документи
ЦКУ — Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV.
ГКУ — Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. № 436-IV.
Закон № 5081 — Закон України «Про екстрену медичну допомогу» від 05.07.2012 р. № 5081-VI.
Примірні штати ЦЕМД — Примірні штатні нормативи центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, затверджені наказом МОЗ від 07.12.2012 р. № 1018.
Примірний статут ЦЕМД — Примірний статут територіального центру екстреної медичної допомоги, затверджений наказом МОЗ від 26.10.2001 р. № 429.
Умови № 308/519 — Умови оплати праці працівників закладів охорони здоров’я та установ соціального захисту населення, затверджені спільним наказом Мінпраці та МОЗ від 05.10.2005 р. № 308/519.
Наказ № 197 — наказ МОЗ «Про затвердження форм облікової статистичної документації, що використовується в закладах охорони здоров’я» від 05.08.99 р. № 197.
Перелік № 385 — Перелік лікарських посад у закладах охорони здоров’я, затверджений наказом МОЗ від 28.10.2002 р. № 385.
Перелік № 43 — Перелік робіт, які не є сумісництвом, затверджений спільним наказом Мін’юсту, Мінфіну, Мінпраці від 28.06.93 р. № 43.
Довідник № 117 — Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників. Випуск 78 «Охорона здоров’я», затверджений наказом МОЗ від 29.03.2002 р. № 117.
Постанова ВСУ № 3 — постанова Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності» від 25.04.2003 р. № 3.
