Щодо обліку тари

Державна казначейська служба України розглянула <…> запит <… > та в межах компетенції повідомляє.

Методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про запаси в бюджетних установах визначено Положенням з бухгалтерського обліку запасів бюджетних установ, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2013 р. № 947 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.12.2013 р. за № 2063/24595 (далі — Положення).

Пунктом 5 розділу II Положення визначено, що тара обліковується за вартістю, зазначеною у відповідних документах постачальників. При поверненні або реалізації тари різниця між балансовою вартістю і вартістю реалізації (передачі) відноситься на фактичні видатки або доходи установи відповідно.

У фінансовій та бюджетній звітності відповідні операції відображаються згідно з вимогами Порядку складання фінансової та бюджетної звітності розпорядниками та одержувачами бюджетних кош­тів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.01.2012 р. № 44 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.02.2012 р. за № 196/20509.

Використання власних надходжень бюджетних установ здійснюється відповідно до вимог частини четвертої статті 13 Бюджетного кодексу України.

Коментар редакції

Бюджетні установи придбавають деякі продукти харчування у скляній або пластиковій тарі. Як обліковувати таку тару і що з нею робити надалі? Саме на ці запитання Держказначейська служба надала відповіді в листі, що коментується.

Щоб питання стосовно особливостей обліку тари було зрозумілішим нашим читачам, уточнимо деякі моменти.

1. Тара буває двох видів: разова та багатооборотна.

Тара, призначена для одноразового використання, називається разовою. До неї належать більшість видів споживчої тари, а також транс­портна тара, що підлягає утилізації після використання.

Багатооборотна тара (зворотна, обмінна) призначена для багаторазового використання при постачаннях товарів.

2. Для обліку обмінної та зворотної тари у Плані рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ і Порядку застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ, затверджених наказом Мінфіну від 26.06.2013 р. № 611, передбачено субрахунок 236 «Тара».

Так, на цьому субрахунку обліковується зворотна тара, обмінна тара (бочки, бідони, ящики, банки скляні, пляшки тощо), як порожня, так і та, що містить матеріальні цінності.

3. Обліковувати тару зворотну або обмінну (бочки, бідони, ящики, банки скляні, пляшки тощо), як вільну (порожню), так і ту, в якій містяться продукти харчування, установам слід згідно з Інструкцією з обліку продуктів харчування в лікувально-профілактичних та інших закладах охорони здоров’я, що перебувають на Державному бюджеті СРСР, затвердженою наказом МОЗ СРСР від 05.05.83 р. № 530 (далі — Інструкція № 530). І хоча ця Інструкція застаріла, але вона є чинною на підставі постанови КМУ «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР» від 12.09.91 р. № 1545-XII.

Принаймні на сьогодні інших нормативних актів щодо обліку продуктів харчування й тари не існує. Тому Інструкцію № 530 можна взяти за основу обліку не тільки у галузі охорони здоров’я, а й у інших галузях бюджетної сфери.

Під час надходження продуктів харчування до установи матеріально відповідальні особи, які приймають продукти харчування, зобов’язані одночасно прийняти й тару (п. 18 Інструкції № 530).

Тара, яка надходить на склад (до комори), оприбутковується на підставі тих же документів, що і продукти харчування. У супровідних документах постачальників окремим рядком мають бути зазначені найменування тари, її кількість, ціна та сума.

Обліковувати тару слід за вартістю, зазначеною в документах постачальників. При поверненні або реалізації тари різницю між ціною придбання і ціною, за якою тару реалізовано, слід віднести на фактичні видатки. Такі вимоги до обліку тари містяться в Положенні з бухгалтерського обліку запасів бюджетних установ, затвердженому наказом Мінфіну від 14.11.2013 р. № 947.

4. Як правило, обмінна тара не ідентифікується. Тому при укладенні договорів на постачання продуктів харчування сторони здійснюють одночасний обмін такої тари. Зверніть увагу: у цьому випадку вартість тари до рахунків на оплату продуктів харчування не включається.

Якщо склотара є зворотною, вона належить до повторних матеріальних ресурсів і підлягає повторному використанню шляхом безпосереднього продажу постачальникам або здавання тарозбиральній організації.

Таким чином, бюджетні установи за наявності тари, яка надійшла з продуктами харчування, можуть діяти таким чином:

1) якщо тара обмінна — повернути її постачальнику й отримати натомість тару з матеріальними цінностями;

2) якщо тара зворотна, то її можна продати постачальнику або спеціальній тарозбиральній організації.

Згідно з п. 18 Інструкції № 530 повернення тари оформляється документами в установленому порядку. Тарозбиральні організації на прийняту тару виписують накладні, які є документами для розрахунків за повернену тару.

У разі якщо при надходженні продуктів харчування вартість тари окремо не визначена, установа повинна оцінити зворотну тару. Адже в такій ситуації надалі установа отримає економічну вигоду від її реалізації. Провести таку оцінку може постійно діюча комісія зі списання матеріальних цінностей, затверджена керівником установи.

Порядок відображення в бухгалтерському обліку реалізації склотари тарозбиральної організації ми розглядали в матеріалі «Обліковуємо скляну тару» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2013, № 44, с. 19).

5. Кошти, отримані від реалізації майна, у тому числі скляної тари, належать до четвертої підгрупи першої групи власних надходжень бюджетних установ. Такі кошти є доходами спеціального фонду й у повному обсязі залишаються в розпорядженні установи.

Витратити кошти цієї підгрупи установи можуть на:

— ремонт, модернізацію або придбання нових необоротних активів та матеріальних цінностей;

— покриття витрат, пов’язаних з організа­цією збору та транспортування відходів і брухту на приймальні пункти;

— господарські потреби бюджетних установ, уключаючи оплату комунальних послуг та енерго­носіїв.