Вивчаємо антикорупційне законодавство: підкуп працівника бюджетної установи

В обраному У обране
Друк
КОЗІНА ВІРА
Бюджетна бухгалтерія Липень, 2014/№ 26
Шановні керівники та бухгалтери бюджетних установ! Протягом останнього року ми постійно приділяємо увагу практичним аспектам застосування антикорупційного законодавства. Ця сфера права укотре зазнала серйозних змін. Серед новел — посилення відповідальності працівників бюджетних установ у разі вчинення корупційних правопорушень та збільшення переліку обов’язків, направлених на запобігання та протидію корупції. Сьогодні ми розглянемо склад злочину, який передбачає кримінальну відповідальність у випадках, коли працівник бюджетної установи, який не має статусу службової особи, одержує неправомірну вигоду або пропозицію на одержання такої вигоди у майбутньому. На жаль, під дію цієї норми закону тепер можуть потрапити звичайні лікарі, вчителі та інші «рядові» працівники бюджетних установ, а також особи, які забажають якось «віддячити» цим працівникам за вчинення (невчинення) певних дій. Тож, щоб не потрапити в халепу через незнання закону, нам доведеться зануритись у «хащі» кримінального законодавства.

04.06.2014 р. набув чинності Закон № 1261. Серед значної кількості інших новел цим Законом були внесені зміни до ст. 354 КК. Якщо раніше ст. 354 КК називалася: «Підкуп працівника державного підприємства, установи чи організації», то у чинній редакції її назва звучить як «Підкуп працівника підприємства, установи чи організації».

Як видно вже з назви цієї норми права, сфера її застосування дуже розширена і тепер ця стаття може застосовуватись не лише до працівників державних підприємств.

Давайте порівняємо стару та нову редакції ст. 354 КК.

Частина 1 статті 354 КК

Структура норми права

Стара редакція ч. 1 ст. 354 КК
(діяла до 03.06.2014 р. включно)

Нова редакція ч. 1 ст. 354 КК
(діє з 04.06.2014 р.)

Назва статті

Підкуп працівника державного підприємства, установи чи організації

Підкуп працівника підприємства, установи чи організації

Диспозиція (склад злочину)

Пропозиція чи обіцянка працівнику державного підприємства, установи чи організації, ЯКИЙ НЕ Є СЛУЖБОВОЮ ОСОБОЮ, надати йому або третій особі неправомірну вигоду, а так само надання такої вигоди за вчинення чи невчинення працівником будь-яких дій з використанням становища, яке він займає, в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає таку вигоду, або в інтересах третьої особи

Пропозиція чи обіцянка працівникові підприємства, установи чи організації, ЯКИЙ НЕ Є СЛУЖБОВОЮ ОСОБОЮ, або особі, яка працює на користь підприємства, установи чи організації, надати йому (їй) або третій особі неправомірну вигоду, а так само надання такої вигоди за вчинення чи невчинення працівником будь-яких дій з використанням становища, яке він займає, або особою, яка працює на користь підприємства, установи чи організації, в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає таку вигоду, або в інтересах третьої особи

Санкція (покарання)

Штраф від 100 до 250 нмдг* (від 1700 до 4250 грн.) або громадські роботи на строк до 100 годин

Штраф від 100 до 250 нмдг (від 1700 до 4250 грн.) або громадські роботи на строк до 100 годин, або виправні роботи на строк до одного року, або обмеження волі на строк до двох років, або позбавлення волі на той самий строк, із спеціальною конфіскацією

 

* Нмдг — неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

 

Об’єкт злочину. Злочин, передбачений ст. 354 КК, направлений проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об’єднань громадян. Саме на цю сферу суспільних відносин зазіхають порушники, вчиняючи підкуп «рядових» працівників бюджетних установ*.

* бюджетна установа — (у цій статті) створені органами державної влади та/або органами місцевого самоврядування організації, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету.

При визначенні складу цього злочину важливо враховувати особливий статус одного з учасників відносин — особи, якій пропонують, обіцяють чи надають неправомірну вигоду.

Це має бути:

1) або працівник бюджетної установи, який не є службовою особою в розумінні КК,

2) або особа, яка працює на користь підприємства, установи чи організації.

Щодо першого варіанта. Відповідно до ч. 3 ст. 18 КК службовими особами є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також постійно чи тимчасово обіймають в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною службовою особою підприємства, установи, організації, судом або законом**.

** Згідно з ч. 4 ст. 18 КК службовими особами також визнаються деякі посадові особи іноземних держав та міжнародних організацій, але про них ми сьогодні говорити не будемо. Давайте зосередимося на справах більш поширених, коли учасниками події є українці.

Як бачимо, для того, щоб визначити, чи належить особа до категорії службових, треба з’ясувати, чи не виконує вона організаційно-розпорядчі або адміністративно-господарські функції.

Тут в пригоді стане постанова Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про хабарництво» від 26.04.2002 р. № 5. Наведемо витяг із цього документа.

«<…> Організаційно-розпорядчі обов’язки — це обов’язки по здійсненню керівництва галуззю промисловості, трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності. Такі функції виконують, зокрема, керівники міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, державних, колективних чи приватних підприємств, установ і організацій,
їх заступники, керівники структурних підрозділів (начальники цехів, завідуючі відділами, лабораторіями, кафедрами), їх заступники, особи, які керують ділянками робіт (майстри, виконроби, бригадири тощо).

Адміністративно-господарські обов’язки — це обов’язки по управлінню або розпорядженню державним, колективним чи приватним майном (установлення порядку його зберігання, переробки, реалізації, забезпечення контролю за цими операціями тощо). Такі повноваження в тому чи іншому обсязі є у начальників планово-господарських, постачальних, фінансових відділів і служб, завідуючих складами, магазинами, майстернями, ательє, їх заступників, керівників відділів підприємств, відомчих ревізорів та контролерів тощо.

Особа є службовою не тільки тоді, коли вона здійснює відповідні функції чи виконує обов’язки постійно, а й тоді, коли вона робить це тимчасово або за спеціальним повноваженням, за умови, що зазначені функції чи обов’язки покладені на неї правомочним органом або правомочною службовою особою.

Працівники підприємств, установ, організацій, які виконують професійні (адвокат, лікар, вчитель тощо), виробничі (наприклад, водій) або технічні (друкарка, охоронник тощо) функції, можуть визнаватися службовими особами лише за умови, що поряд із цими функціями вони виконують організаційно-розпорядчі або адміністративно-господарські обов’язки <…>»

Отже, якщо неправомірна вигода пропонується, обіцяється або надається працівнику, який виконує організаційно-розпорядчі або адміністративно-господарські функції на підприємстві, в установі чи організації, дії винної особи не можуть кваліфікуватися за ч. 1 ст. 354 КК. Для службових осіб існують «свої» норми для покарань за одержання неправомірної вигоди: ст. 368 та 3684 КК.

А ось якщо в операціях з неправомірною вигодою брав участь «рядовий» працівник, який спеціальних функцій не виконує, тут можна говорити про наявність ознак злочину, передбаченого ст. 354 КК.

Наприклад, якщо мати учня приносить незаконний «дарунок» директору чи завучу із проханням посприяти навчанню її дитини, можна буде говорити про наявність ознак злочину у сфері службової діяльності, оскільки і директор, і завуч школи в розумінні КК є службовими особами. А ось у випадку, коли мати приносить «баранчика в бумажці» вчительці своєї дитини, щоб домовитися про «покращання» оцінок з конкретного предмета, можуть бути наявні ознаки злочину, передбаченого ст. 354 КК.

Простіше кажучи, ч. 1 ст. 354 КК стосується випадків надання неправомірної вигоди «рядовим» працівникам держустанови. Відповідно, зацікавлена сторона кримінального провадження має з’ясувати сутність діяльності особи, якій пропонувалася чи надавалася неправомірна вигода, для того, щоб правильно кваліфікувати діяння правопорушника.

У встановленні цього «неслужбового» статусу більше зацікавлена сторона захисту, адже коли стороною подібних правовідносин є «неслужбова» особа, покарання для порушника встановлюється більш м’яке.

Особливу увагу слід звернути на предмет злочину. Предметом цього злочину буде неправомірна вигода, яку пропонують, обіцяють чи надають працівнику за вчинення чи невчинення ним будь-яких дій з використанням становища, яке він займає. Неправомірна вигода повинна мати якесь матеріальне вираження. Такий вид вигоди, як рекомендації, що можуть слугувати для просування по службі, схвальні відгуки у пресі чи інші «приємнощі», які не можуть бути чітко оцінені у грошовому вираженні, неправомірною вигодою в розумінні чинного законодавства вважатися не можуть.

Кримінальний закон встановлює вимоги і до суми неправомірної вигоди, яка пропонується чи надається при вчиненні злочину, що описується. Після 4 червня цього року для того, щоб дії особи кваліфікувалися як злочин, а не звичайне правопорушення, потрібно, щоб розмір неправомірної вигоди, яка фігурує по справі, становив 1,5 або більше «кваліфікаційних» нмдг.

Зверніть увагу на дуже важливий момент: існує два нмдг.

Один — «звичайний», який дорівнює 17 грн., застосовується для обчислення сум штрафів, бюджетних платежів, податкових зобов’язань тощо. Інший (юристи називають його «спеціальний», або «кваліфікаційний») застосовується виключно з метою кваліфікації адміністративних правопорушень та злочинів і кожного року визначається по-різному.

Оскільки в нашому випадку нмдг має значення для кваліфікації протиправних дій, застосовується «спеціальний» нмдг, який у 2014 році становить 1218 грн.

Тобто для того, щоб дії винної особи кваліфікувалися як злочин за ч. 1 ст. 354 КК, розмір неправомірної вигоди, яка фігурує по справі, має становити 1827 та більше гривень.

Отже, якщо вчительці з нашого прикладу пропонують за «покращання» оцінок учня пляшку шампанського та коробку цукерок чи 500 грн. у конверті — можна говорити про дисциплінарний проступок, але аж ніяк не про злочин. Відповідно, ви маєте пам’ятати, що сторона обвинувачення має довести розмір неправомірної вигоди, якою оперували у справі зацікавлені сторони, і від цього залежить доля як того, хто пропонував (надавав) цю вигоду, так і того, хто прийняв пропозицію чи саму «брудну» винагороду.

Слід також звернути увагу, що злочином вважається не лише фактичне передання неправомірної вигоди, а й пропозиція (обіцянка) щодо її надання. Тобто в окремих випадках предметом злочину буде не сама винагорода (вигода), а її словесне вираження. Тому будьте дуже уважні в розмовах зі сторонніми особами і, якщо будете чути щось, що викликає у вас занепокоєння, одразу кажіть: «Я не розумію, про що йде мова!», або іншу подіб­ну за змістом фразу та пропонуйте продовжити спілкування у присутності представників колективу, вашого керівника тощо.

Закон передбачає відповідальність і для тих, хто просить за третю особу, і для хитрунів, які передають (обіцяють передати) подяку не працівнику установи, що надає певну «послугу», а іншій зацікавленій особі.

Наприклад, викладачку якогось навчального закладу просять більш лояльно поставитися до оцінювання успіхів студента. Як подяку за таку лояльність донька викладачки (а не сама викладачка) одержує дорогу сукню. Якщо буде доведено причинно-наслідковий зв’язок між цими подіями та чітко встановлено, що донька викладачки отримала сукню за те, що її мама «заплющила очі» на якість навчання конкретного учня, можна буде говорити, що мав місце підкуп працівника навчальної установи.

Об’єктивна сторона злочину. У ч. 1 ст. 354 КК (нової редакції) ми маємо справу з усіченим складом злочину. Законодавець за ступенем суспільної небезпечності ставить на один рівень і висловлення пропозиції чи обіцянки неправомірної вигоди, і надання такої вигоди. Отже, злочин може вважатися закінченим вже у момент, коли неправомірну вигоду було запропоновано (обіцяно).

При встановленні наявності складу злочину по цих категоріях справ тепер будуть мати особливо велике значення такі ознаки об’єктивної сторони, як місце, час, обстановка, спосіб та засоби вчинення злочину.

Зокрема, згідно з п. 3 примітки до ст. 354 КК під пропозицією слід розуміти висловлення працівнику підприємства, установи чи організації наміру про надання неправомірної вигоди, а під обіцянкою — висловлення такого наміру з повідомленням про час, місце, спосіб надання неправомірної вигоди.

Наприклад, додому до лікаря районної лікарні посеред ночі прибігає сусід, кричить, що жінка б’ється у судомах, і обіцяє лікарю півкоролівства, аби лише той прийшов на допомогу. Потім невдоволений чимось сусід подає скаргу на те, що лікар приступив до виконання своїх обов’язків лише після того, як йому пообіцяли надати неправомірну вигоду. Чи можна вважати, що чоловік у такому стані може адекватно поводитись та контролювати свою мову або поведінку? Чи дійсно лікар, якому було обіцяно винагороду, може вважатися особою, що має спеціальний професійний статус? Як саме обіцялася неправомірна вигода, у якій формі та обсязі?

Усі ці обставини мають бути з’ясовані, доведені належними та допустимими засобами доказування, хоча, самі розумієте, у більшості випадків, це буде не так просто. І раніше виникали запитання: як має фіксуватися надання чи прийняття пропозиції неправомірної вигоди, яка поведінка суб’єкта відповідальності (слова, жести тощо) може слугувати підтвердженням факту висловлення пропозиції чи обіцянки? Тепер, зважаючи на криміналізацію цих складів правопорушень, подібні питання набувають більшої гостроти, але й досі не мають чітких відповідей.

Суб’єкт злочину. У новій редакції ч. 1 ст. 354 КК змінено суб’єкта злочину.

Тепер ця норма права передбачає відповідальність для того, хто пропонує, обіцяє чи надає неправомірну вигоду працівнику держустанови, який не є службовою особою.

Відповідно, суб’єктом злочину, передбаченого ч. 1 ст. 354 КК, може бути будь-яка фізична осудна особа, якій на момент вчинення злочину виповнилося 16 років і яка пропонує, обіцяє або надає неправомірну вигоду працівнику, що не має статусу службової особи.

Якщо повернутися до наведених раніше прикладів, згідно з ч. 1 ст. 354 КК за наявності інших ознак злочину буде відповідати мати, яка пропонує винагороду вчительці чи доньці викладачки, а також сусід лікаря.

Суб’єктивна сторона злочину. Зважаючи на те, що законодавець відносить склад діяння, передбаченого ст. 354 КК, до лінійки корупційних правопорушень, ми вправі виходити з того, що цей злочин може вчинятися лише з прямим умислом і лише з корисливих мотивів. Чому? Тому що це випливає з визначення термінів «корупційне діяння» та «корупція», передбачених ч. 1 ст. 1 Закону № 3206. Це також дуже важливо при встановленні складу злочину.

Наприклад,працівник закладу культури допоміг підприємцю з організацією свята. Із міркувань елементарної вдячності, або, як у нас кажуть, «від щирого серця», підприємець запропонував замінити одне чи два вікна у Будинку культури на сучасні пластикові. І тут вкрай важливо розуміти по хвилинах, як відбувалася ситуація, для того, щоб встановити, мав місце злочин чи ні.

Отже, якщо спочатку було свято, а потім підприємець сам прийшов до Будинку культури із пропозицією допомогти — склад злочину відсутній. Немає користі і прямого зв’язку між організацією свята та наданням матеріальних благ. Більш того, за таких обставин і самі вікна (пропозиція їх поставити) не може вважатися неправомірною вигодою, а буде пропозицією надання благодійної допомоги.

Інша річ, коли підприємець звертається до працівника закладу культури із проханням про допомогу й одразу «озвучує», як він віддячить цій людині у разі сприяння. Ось тут вже може йтися про вчинення правопорушення.

Важливий нюанс. Слід звернути увагу і на те, що протиправні діяння, які на перший погляд можуть кваліфікуватися за ст. 354 КК, насправді можуть містити ознаки іншого злочину — шахрайства (ст. 190 КК) чи замаху на вчинення шахрайства (ст. 15 і 190 КК).

Повернемося до попереднього прикладу. Скажімо, наш підприємець знайомий з «рядовим» працівником закладу культури, який не має статусу службової особи. Користуючись цим знайомством, підприємець звертається до працівника із проханням про допомогу, не усвідомлюючи, що ані службовий, ані професійний статус працівника не дозволяє останньому впливати на прийняття подібних рішень. Працівник погоджується на одержання винагороди або навіть підштовхує підприємця до цього, хоча знає, що він не зможе виконати цю роботу. Таким чином, працівник з метою одержати у майбутньому якісь матеріальні блага (тобто заволодіти майном підприємця) вводить нашого підприємця в оману. У такому випадку в діях підприємця, навіть якщо він запропонує чи передасть працівнику закладу культури якусь вигоду, може не бути ознак злочину, передбаченого ч. 1 ст. 354 КК.

Як бачите, є чимало нюансів, які можуть серйозно вплинути на кваліфікацію дій учасників відносин. Усі вони дуже важливі, про них треба пам’ятати і вміти ними користуватися.

Багатенько інформації, чи не так? І думаю, що вона вас не надто радує… Але, як кажуть, незнан­ня законів не звільняє від відповідальності за їх порушення. Тому давайте продовжимо знайомство зі ст. 354 КК, адже краще познайомитися з цією нормою на папері, аніж у реальному житті…

Частина 2 статті 354 КК

Структура норми права

Стара редакція ч. 2 ст. 354 КК
(діяла до 03.06.2014 р. включно)

Нова редакція ч. 2 ст. 354 КК
(діє з 04.06.2014 р.)

Диспозиція (склад злочину)

Дії, передбачені ч. 1 ст. 354 КК, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб

Дії, передбачені ч. 1 ст. 354 КК, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб

Санкція (покарання)

Штраф від 250 до 500 нмдг (від 4250 до 8500 грн.) або громадські роботи на строк від 100 до 200 годин, або виправні роботи на строк до двох років

Штраф від 250 до 500 нмдг (від 4250 до 8500 грн.) або громадські роботи на строк від 100 до 200 годин, або виправні роботи на строк до двох років, або обмеження волі на строк до трьох років, або позбавлення волі на той самий строк, із спеціальною конфіскацією

 

Як бачите, ця норма, по суті, не змінилася. А ось відповідальність за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 354 КК, стала більш суворою.

Частина 3 статті 354 КК

Структура норми права

Стара редакція ч. 3 ст. 354 КК
(діяла до 03.06.2014 р. включно)

Нова редакція ч. 3 ст. 354 КК
(діє з 04.06.2014 р.)

Диспозиція (склад злочину)

Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання працівником державного підприємства, установи чи організації, який не є службовою особою, неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вчинення чи невчинення будь-яких дій з використанням становища, яке він займає на підприємстві, в установі чи організації, в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає таку вигоду, або в інтересах третьої особи

Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання працівником підприємства, установи чи організації, який не є службовою особою, або особою, яка працює на користь підприємства, установи чи організації, неправомірної вигоди, а так само прохання надати таку вигоду для себе чи третьої особи за вчинення чи невчинення будь-яких дій з використанням становища, яке займає працівник на підприємстві, в установі чи організації, або у зв’язку з діяльністю особи на користь підприємства, установи чи організації, в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає таку вигоду, або в інтересах третьої особи

Санкція (покарання)

Штраф від 250 до 500 нмдг (від 4250 до 8500 грн.) або громадські роботи на строк від 100 до 200 годин

Штраф від 250 до 500 нмдг (від 4250 до 8500 грн.) або громадські роботи на строк від 100 до 200 годин, або обмеження волі на строк до двох років, або позбавлення волі на той самий строк, із спеціальною конфіскацією

 

А ось тепер починається найцікавіше, оскільки ч. 3 ст. 354 КК передбачає відповідальність для працівників, які приймають пропозицію, обіцянку чи саму неправомірну вигоду.

Об’єкт та предмет злочину аналогічні цим складовим, визначеним у ч. 1 ст. 354 КК. Тобто особа, яка приймає пропозицію, обіцянку чи саму вигоду, своєю протиправною поведінкою зазіхає на авторитет органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об’єднань громадян.

Предмет злочину — неправомірна вигода, яку обіцяють (пропонують) чи надають працівнику, що не має статусу службової особи. Як визначати «службовий» статус — ми детально проаналізували вище.

Неправомірна вигода повинна мати матеріальне вираження,тадля того, щоб дії працівника у 2014 році були кваліфіковані за ч. 3 ст. 354 КК, розмір неправомірної вигоди має дорівнювати 1829 грн. або перевищувати цю суму.

Увага! Чинна редакція ч. 3 ст. 354 КК передбачає відповідальність і у випадку, якщо ви надаєте послугу не самому прохачу, а особі, в інтересах якої він просить. Подяка може бути запропонована (передана) не вам особисто, а іншій особі. Причому одержувачем такої «подяки» може бути не лише фізична, а й юридична особа.

Наприклад,вас просять надати якусь послугу і пропонують неправомірну вигоду за це. Ви (з найкращих міркувань) ще під час обговорення «послуги», яку вас просять надати, вказуєте благодійний фонд, куди ваш прохач може перерахувати кошти. Потім, звичайно, можна буде доказувати, що ви ставили перед собою найсвітліші цілі і хотіли усього лише допомогти своїй установі чи сиротам, чи військовим, чи ще комусь, і особистої користі від дарунка вашого прохача взагалі не мали. Але, якщо підходити формально, можна у цих діях побачити наявність ознак злочину, а за певних умов ще й вимагання неправомірної вигоди. Останній склад набагато тяжчий. А ось якщо вдячна людина, вражена важливістю роботи вашої установи, звернеться з власної ініціативи (без натяків та підштовхувань з вашого боку) вже після надання їй якоїсь послуги з ініціативою про допомогу — склад злочину відсутній.

Як бачите, різниця між правомірною та протиправною поведінкою у цій ситуації дуже тонка.
А тому на певні натяки та провокаційні пропозиції краще одразу чітко відповідати, що ви виконуєте свою роботу і додаткові «вдячності» вам за неї не потрібні. Якщо вашу розмову з провокатором фіксують, подібна відповідь убереже вас від величезної кількості проблем.

На що слід звернути окрему увагу. «Послуга», яку працівника будуть просити вчинити, обов’язково має бути пов’язана з використанням становища, яке він займає на своїй роботі.

Наприклад,викладача просять за винагороду вирішити питання щодо розміщення студента в якійсь більш сучасній чи краще відремонтованій кімнаті гуртожитку. При з’ясуванні, чи мало місце вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 354 КК, серед іншого треба встановити, а чи належить до посадових обов’язків цього викладача функція з розподілу кімнат у гуртожитку або чи має він інші можливості, використовуючи своє службове становище, впливати на вирішення цього питання.

Об’єктивна сторона. Має бути виражена в активній дії — прийнятті обіцянки, пропозиції чи безпосередньо неправомірної вигоди за те, щоб у подальшому виконати якусь протиправну дію або допустити протиправну бездіяльність, пов’язану з виконанням службових повноважень працівника.

Якщо згода працівника одержати в майбутньому неправомірну вигоду доведена, злочин вважається завершеним незалежно від того, була неправомірна вигода фактично одержана чи ні. Тож стороні обвинувачення не потрібно у цій частині доводити жодних інших обставин, крім факту прийняття пропозиції (обіцянки) чи самої неправомірної вигоди.

Тому що для кваліфікації та доказування факту вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 354 КК, особливо важливими будуть такі факультативні ознаки, як обстановка, спосіб та засоби вчинення злочину. Саме від цих обставин залежатиме, чи визнає суд наявними подію та факт вчинення злочину і як кваліфікує його.

Судова практика містить чимало випадків, коли від тлумачення окремих слів, поведінкових факторів залежало вирішення справи. Не забувайте, що працівники бюджетних установ у своїй більшості пов’язані з обслуговуванням населення, задоволенням життєво важливих потреб різних верств населення. І на жаль, не всі з представників цього населення поводяться адекватно. Тож будьте уважні: кожне ваше слово, дзвінок чи консультація з колегами можуть тягти за собою як сприятливі, так і не дуже наслідки!

Наприклад, якась незадоволена суворістю викладача мати може спровокувати сумнівну за своїм змістом розмову, наобіцявши щось викладачу за сприяння її дитині в одержанні гарних оцінок. При цьому жіночка записує розмову на телефон, а потім або починає шантажувати викладача, або звертається «куди слід». У такій ситуації кожне слово цієї розмови матиме вирішальне значення.

Пам’ятайте про елементарні заходи безпеки. Уникайте якихось конкретних обіцянок, навіть якщо вони викликані не вашою згодою на вчинення протиправного діяння, а бажанням скоріше позбутися нав’язливої співрозмовниці. Ваші вороги — фрази на кштатлт: «я вас зрозумів», «гаразд», «я з вами згодний», навіть якщо вони стосуються не суті пропозиції. Запропонуйте продовжити розмову у місці, де можуть бути присутні лояльні до вас свідки. Скажімо, підіть разом на кафедру (якщо ми говоримо про заклад освіти), у якийсь спільний з іншими колегами кабінет чи місце, де ваші колеги постійно присутні. Уникайте спілкувань з такими прохачами тет-а-тет у кав’ярнях, місцях громадського відпочинку чи у себе вдома. І ще раз повторюсь: уважно слідкуйте за тим, що та як ви говорите.

Суб’єкт злочину. Суб’єктом цього злочину може бути лише працівник, який за своїм статусом не належить до категорії службових осіб у розумінні КК, або особа, яка працює на користь підприємства, установи, організації, а також особа, яка виконує роботу та перебуває з таким підприємством, установою, організацією у трудових відносинах.

Суб’єктивна сторона. Так само, як і в ч. 1 ст. 364 КК, сторона обвинувачення має довести наявність умислу на вчинення цього злочину, корисливі мотиви та намір протиправно використати надані працівнику службові повноваження та пов’язані з цим можливості.

Частина 4 статті 354 КК

Структура норми права

Стара редакція ч. 4 ст. 354 КК
(діяла до 03.06.2014 р. включно)

Нова редакція ч. 4 ст. 354 КК
(діє з 04.06.2014 р.)

1

2

3

Диспозиція (склад злочину)

Дії, передбачені ч. 3 ст. 354 КК, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб чи поєднані з вимаганням неправомірної вигоди

Дії, передбачені ч. 3 ст. 354 КК, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб чи поєднані з вимаганням неправомірної вигоди

Санкція (покарання)

Штраф від 250 до 500 нмдг (від 4250 до 8500 грн.) або громадські роботи на строк від 100 до 200 годин

Штраф від 500 до 750 нмдг (від 8500 до 12750 грн.) або громадські роботи на строк від 160 до 240 годин, або обмеження волі на строк до трьох років, або позбавлення волі на той самий строк, із спеціальною конфіскацією

 

Як бачимо, тут змінилося лише покарання — тепер воно є більш суворим.

Також слід звернути увагу на ще одну кваліфікуючу складову ч. 4 ст. 354 КК. У разі якщо прийняття пропозиції (обіцянки) або одержання неправомірної вигоди було поєднано з вимаганням цього «дарунка», незалежно від того, вчинений цей злочин особою повторно чи вперше, особисто чи за змовою з кимось, протиправне діяння буде кваліфікуватися саме за цією нормою.

Згідно з п. 5 нової редакції примітки до ст. 354 КК під вимаганням неправомірної вигоди у цій статті слід розуміти надання неправомірної вигоди з погрозою вчинення дій або бездіяльності з використанням свого становища, наданих повноважень, влади, службового становища стосовно особи, яка надає неправомірну вигоду, або умисне створення умов, за яких особа вимушена надати неправомірну вигоду з метою запобігання шкідливим наслідкам щодо своїх прав і законних інтересів.

 

Звільнення від відповідальності

Згідно з ч. 5 ст. 354 КК особа, яка пропонувала, обіцяла або надала неправомірну вигоду, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо стосовно неї були вчинені дії щодо вимагання неправомірної вигоди і після пропозиції, обіцянки чи надання неправомірної вигоди вона до повідом­лення їй про підозру у вчиненні нею злочину добровільно заявила про те, що сталося, органу, службова особа якого наділена законом правом повідомляти про підозру.

Цей припис є чудовою можливістю для особи спровокувати працівника на одержання неправомірної вигоди, а потім «здати» його компетентним органам.

Тож будьте уважні і нехай ці знання залишаються для вас лише теорією та ніколи не знадобляться вам у реальному житті!

 

Нормативні документи

КК — Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 р. № 2341-III.

КпАП — Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-X.

Закон № 3206 — Закон України «Про засади запобігання і протидії корупції» від 07.04.2011 р. № 3206-VI.

Закон № 1261 — Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері державної антикорупційної політики у зв’язку з виконанням Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України» від 13.05.2014 р. № 1261-VII.

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити