Ремонтні роботи: чи оприбутковувати матеріали підрядника

Ремонтні роботи: чи оприбутковувати матеріали підрядника

Марина ЄРМОЛЕНКО, головний бухгалтер Державної фінансової інспекції в Харківській області

На території сільської ради проведено ремонт вуличного освітлення. Під час проведення ремонтних робіт організація-підрядник використовувала власні матеріали.

За результатами проведених робіт була складена відповідна документація, у тому числі й акт виконаних робіт. У цьому акті були вказані види проведених робіт і вартість використаних при цьому матеріалів.

Згідно з яким нормативним документом дозволяється вказувати в акті виконаних робіт вартість використаних підрядником матеріалів? Чи слід сільській раді оприбуткувати ці матеріали?

(Запорізька обл.)

Перш за все нагадаємо, що на сьогодні діють нові правила визначення вартості будівельних та ремонтних робіт. Так, з 01.01.2014 р. набув чинності наказ Мінрегіонбуду від 05.07.2013 р. № 293, яким установлені нові Правила визначення вартості будівництва ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 (далі — Правила). З прийняттям цього наказу припинили дію Правила визначення вартості будівництва ДБН Д.1.1-1-2000, затверджені наказом Держбуду від 27.08.2000 р. № 174.

Водночас разом з Правилами, які регламентують лише загальні аспекти ціноутворення, слід використовувати і додаткові документи: для визначення прямих витрат — ДСТУ-Н Б Д.1.1-2:2013, для визначення загальновиробничих, адміністративних витрат і прибутку — ДСТУ-Н Б Д.1.1-5:2013, для визначення вартості і трудомісткості робіт із перевезення будівельних вантажів — ДСТУ-Н Б Д.1.1-9:2013 тощо.

При цьому застосування Акта приймання виконаних будівельних робіт форми № КБ-2в та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт форми № КБ-3 при проведенні ремонтних та будівельних робіт за бюджетні кошти залишилось обов’язковим.

Зазначимо, що форми № КБ-2в і № КБ-3 наведені у додатках до Правил.

Так, у першій частині форми № КБ-2в передбачено відображення найменування робіт і витрат. Саме тут підрядник має відобразити, окрім видів фактично проведених робіт, витрати матеріальних ресурсів, які були ним фактично понесені у зв’язку з виконанням цих робіт.

Крім цього, до форми № КБ-2в може бути додана Відомість ресурсів, в якій ще більш детально відображаються види та кількість матеріалів, використаних для проведення ремонтних чи будівельних робіт.

Таким чином, безпосередньо формою № КБ-2в передбачено відображення підрядником найменування та кількості матеріалів, що були ним використані.

Щодо придбання та використання матеріалів для проведення ремонту зазначимо наступне.

Тут може бути два варіанти:

перший — коли при проведенні ремонту використовуються матеріали замовника;

другий — коли використовуються матеріали підрядника.

Розглянемо докладно обидва варіанти.

У випадку коли матеріали (будівельні матеріали, інвентар, обладнання, інструменти для господарської діяльності тощо) закуповуються замовником (бюджетною організацією) самостійно, видатки на їх придбання проводяться виходячи з економічної сутності платежу.

Так, відповідно до Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженої наказом Мінфіну від 12.03.2012 р. № 333 (далі — Інструкція № 333), придбання активів, віднесених згідно із законодавством до основних засобів та окремих інших необоротних матеріальних активів (вартість яких більша ніж 2500 грн.), здійснюється за КЕКВ 3110 «Придбання обладнання і предметів довгострокового користування».

Видатки на придбання матеріалів, вартість яких не перевищує 2500 грн., відповідно до Інструкції № 333 слід проводити за КЕКВ 2210 «Предмети, матеріали, обладнання та інвентар».

При цьому у договорі підряду мають бути встановлені норми витрат матеріалу, строки повернення його залишку та основних відходів, а також відповідальність підрядника за невиконання або неналежне виконання ним своїх обов’язків.

Придбані будівельні матеріали замовники передають підряднику за накладними та актами передання будівельних матеріалів. Підрядник у свою чергу повинен відзвітувати перед замовником за використання отриманих від нього будівельних матеріалів. Для цього є зручною форма № М-29 «Звіт про використання основних матеріалів у будівництві в зіставленні з виробничими нормами», затверджена наказом ЦСУ СРСР від 24.11.83 р. № 613. У цій формі витрати матеріалів обліковуються у контексті нормативних і фактичних витрат, а також визначаються відхилення.

Зазначимо, що використання будівельними організаціями цієї форми для списання як власних, так і належних замовнику матеріалів, використаних у будівництві, відповідає постанові Верховної Ради України «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства СРСР» від 12.09.91 р. № 1545-ХІІ. Також відмітимо, що Держкомстат у своєму листі від 04.12.2002 р. № 03-04-05/99 підтвердив правомірність використання форми № М-29 у документообігу будівельних організацій.

Розглянемо на прикладі порядок відображення проведення ремонту при використанні першого варіанту.

Приклад. Під час проведення ремонту приміщення бюджетною установою, яка фінансується з місцевого бюджету, нею були самостійно придбані будівельні матеріали на загальну суму 15000 грн. (у тому числі ПДВ — 2500 грн.) та передані підрядній організації. Вартість робіт з ремонту приміщення відповідно до актів виконаних робіт склала 33000 грн. (у тому числі ПДВ — 5500 грн.).

У бухгалтерському обліку установи ці операції відображаються так:

* Згідно з п. 1.8 Положення з бухгалтерського обліку необоротних активів бюджетних установ, затвердженого наказом Мінфіну від 26.06.2013 р. № 611, витрати на поточний та капітальний ремонт не відносяться на збільшення вартості необоротних активів, а відносяться на фактичні видатки за відповідними кодами економічної класифікації видатків бюджету.

При проведенні ремонту необоротних активів у випадках, не пов’язаних з дообладнанням, реконструкцією, модернізацією, що призвело до заміни запасних частин, їх вартість не відноситься на збільшення вартості необоротних активів, а відноситься на видатки за відповідними кодами економічної класифікації видатків бюджету.

Тепер розглянемо другий варіант, який, до речі, є більш поширеним на практиці.

Зазвичай зобов’язання щодо придбання матеріалів за умовами договору на виконання підрядних робіт бере на себе виконавець робіт і предметом договору в цьому випадку є кінцевий результат роботи.

У такому разі вартість матеріалів уключається до загальної вартості робіт з ремонту.

Якщо вартість матеріалів для проведення ремонту включена до вартості ремонтних робіт, що виконуються підрядником, то такі видатки залежно від виду ремонту (поточний чи капітальний) відповідно до Інструкції № 333 здійснюються:

— у випадку проведення поточного ремонту — за КЕКВ 2240 «Оплата послуг (крім комунальних)»;

— у випадку проведення капітального ремонту — за КЕКВ 3132 «Капітальний ремонт інших об’єктів».

Це підтверджується і листом Держказначества від 30.06.2009 р. № 15-10/1727-10669. І хоча цей лист належить ще до часів дії Роз’яснення щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженого наказом Державного казначейства України від 04.11.2004 р. № 194, принцип віднесення видатків за кодами економічної класифікації не змінився і зараз, змінились лише номери та назви КЕКВ.

Розглянемо бухгалтерські проводки у цьому випадку на прикладі.

Приклад. Згідно з договором підрядник провів ремонт приміщення бюджетної установи, яка фінансується з місцевого бюджету, на загальну суму 54000 грн. (у тому числі ПДВ — 9000 грн.). Під час проведення ремонту були використані матеріали підрядника на суму 24000 грн., яка є частиною загальної вартості ремонту.

У бухгалтерському обліку установи ці операції відображаються так:

Тож, відповідаючи на запитання дописувача, робимо висновок: сільській раді не потрібно оприбутковувати матеріали підрядника, вартість яких була включена до акта виконаних ремонтних робіт.