Почнемо з того, що згідно з п. 4 ст. 51 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 р. № 2456-VI (далі — БКУ) за наявності простроченої кредиторської заборгованості із заробітної плати (грошового забезпечення), стипендій, а також за спожиті комунальні послуги та енергоносії розпорядники бюджетних коштів у межах бюджетних асигнувань за загальним фондом не беруть бюджетні зобов’язання та не здійснюють платежі за іншими заходами, пов’язаними з функціонуванням бюджетних установ (крім захищених видатків бюджету, визначених ст. 55 БКУ), до погашення такої заборгованості.
Тож обов’язково слід уникнути загрози виникнення кредиторської заборгованості по заробітній платі.
Нагадаємо, що до захищених статей видатків згідно зі ст. 55 БКУ відносять видатки загального фонду на:
— оплату праці працівників бюджетних установ;
— нарахування на заробітну плату;
— придбання медикаментів та перев’язувальних матеріалів;
— забезпечення продуктами харчування;
— оплату комунальних послуг та енергоносіїв;
— обслуговування державного боргу;
— поточні трансферти населенню;
— поточні трансферти місцевим бюджетам;
— підготовку кадрів вищими навчальними закладами I — IV рівнів акредитації;
— забезпечення інвалідів технічними та іншими засобами реабілітації, виробами медичного призначення для індивідуального користування;
— фундаментальні дослідження, прикладні наукові та науково-технічні розробки;
— роботи та заходи, що здійснюються на виконання Загальнодержавної програми зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення об’єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему, та роботи з посилення бар’єрних функцій зони відчуження;
— компенсацію процентів, сплачуваних банкам та/або іншим фінансовим установам за кредитами, отриманими громадянами на будівництво (реконструкцію) чи придбання житла.
Отже, у цьому випадку і витрати на оплату праці працівників, і витрати на харчування є захищеними статтями видатків.
Тепер розглянемо, що являє собою субвенція. Так, відповідно до ст. 2 БКУ субвенція — це міжбюджетні трансферти для використання на певну мету в порядку, визначеному органом, який прийняв рішення про надання субвенції.
Субвенція на заробітну плату надаватись не може, адже витрати на заробітну плату — це витрати на утримання установи, а не фінансування заходів в рамках прийнятої освітянської програми. А от на витрати на харчування та інші витрати в рамках програми субвенція може бути надана.
Більш того, у регіонах постійно затверджуються різні програми щодо забезпечення харчуванням учнів.
Тож у цьому випадку дійсно описаний у запитанні варіант буде прийнятним.
Але прийняти таке рішення самостійно бюджетна установа не може. Для цього відділ освіти має звернутись до голови райдержадміністрації щодо прийняття рішення про переміщення кошторисних призначень. У свою чергу, голова райдержадміністрації дасть доручення фінуправлінню внести відповідні зміни до бюджету, які будуть затверджені рішенням сесії.
У подальшому слід провести відновлення видатків за рахунок субвенції.
