(066) 87-010-10
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
1/10
Бюджетна бухгалтерія
Бюджетна бухгалтерія
Жовтень , 2014/№ 37

Інформаційна сторінка

Мінсоцполітики щодо тривалості робочого часу напередодні святкових і неробочих днів

Мінсоцполітики у листі від 28.08.2014 р. № 395/13/116-14 нагадало, що відповідно до ст. 53 КЗпП напередодні святкових і неробочих днів (ст. 73) тривалість роботи працівників, крім працівників, зазначених у ст. 51 цього Кодексу, скорочується на одну годину як при п’ятиденному, так і при шестиденному робочому тижні.

У зазначеній статті йдеться про скорочення тривалості не робочого часу, а роботи. Тобто зазначена норма не передбачає скорочення робочого часу, а лише вимагає його перерозподілу таким чином, щоб напередодні святкових і неробочих днів тривалість роботи скорочувалась за умови, що норма тривалості робочого часу, передбачена законодавством (40 год на тиждень), не скорочується і відповідно оплата праці зберігається в розмірі повної тарифної ставки, повного окладу.

Згідно зі ст. 56 КЗпП неповний робочий час (неповний робочий день або неповний робочий тиждень) встановлюється за угодою між працівником та роботодавцем,
і оплата в цих випадках провадиться пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку.

Враховуючи вищезазначене, норма ст. 53 КЗпП поширюється на працівників, які працюють за п’ятиденним чи шестиденним робочим тижнем з установленою законодавством нормою робочого часу.

Для працівників, які працюють на умовах неповного робочого часу, ця норма не застосовується, тобто тривалість їх роботи напередодні святкових і неробочих днів не скорочується на одну годину.

 

Як укладати та виконувати рамкові угоди: роз’яснення Мінекономрозвитку

Мінекономрозвитку в листі від 22.09.2014 р. № 3302-05/32566-03 роз’яснило замовникам особливості укладання та виконання рамкових угод з урахуванням пропозицій Проекту ЄС «Гармонізація систем конкуренції та державних закупівель в Україні зі стандартами ЄС». Так, у листі висвітлені питання щодо:

— відмінності між поняттями замовника і генерального замовника;

— кількості учасників рамкової угоди;

— оцінки пропозицій учасників торгів, за якими планується укладення рамкової угоди;

— укладення рамкової угоди з одним учасником чи декількома;

— обсягу товару (послуги) в рамковій угоді;

— проведення відбору, конкурентного відбору для визначення постачальника для укладення договору про закупівлю;

— відміни торгів з урахуванням особливостей укладення рамкової угоди з одним учасником та з кількома учасниками;

— оформлення документів при виконанні рамкової угоди;

— відображення закупівель за рамковими угодами у річному плані закупівель;

— оприлюднення інформації за укладеною рамковою угодою.

Також у додатках до листа наведено 7 зразків документів, які оформлюються під час застосування рамкових угод та правила застосування кожного з них. Але такі зразки документів не є обов’язковими як такі, що встановлені законодавством, та мають виключно рекомендаційний характер. Вони можуть застосовуватися замовниками як допоміжний інструментарій для документального супроводу рамкових угод.

 

Податкові зобов’язання: коли їх вважати сплаченими, виконаними та погашеними

ДФСУ у листі від 13.08.2014 р. № 1128/5/99-99-20-03-01-16 надала відповіді на запитання щодо термінів сплати та зарахування податкових зобов’язань. Наведемо ці відповіді.

1. Коли суми податків і зборів вважаються сплаченими?

При виконанні державного та місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунка (ЄКР), відкритого у Нацбанку.

Податки і збори (обов’язкові платежі) та інші доходи держбюджету визнають зарахованими до держбюджету з дня зарахування коштів на ЄКР держбюджету України. Про це йдеться в ч. 5 ст. 45 Бюджетного кодексу України від 08.10.2010 р. № 2456-VI.

Аналогічно в ч. 5 ст. 78 цього Кодексу встановлено, що податки і збори (обов’язкові платежі) та інші доходи місцевого бюджету визнаються зарахованими до місцевого бюджету з дня зарахування на ЄКР.

2. Чи дійсно податкове зобов’язання вважатиметься виконаним лише із дня зарахування відповідних сум на ЄКР?

Виконанням податкового обов’язку визнається сплата у повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов’язань у встановлений податковим законодавством строк. Тому податкове зобов’язання буде вважатися виконаним з дня зарахування сплачених коштів на ЄКР.

3. Чи потрібно повторно здійснювати платіж, якщо кошти до бюджету так і не потрапили?

Незважаючи на причину несплати податкових зобов’язань, зокрема, у разі порушення банком строків виконання доручень клієнтів на переказ коштів, Податковий кодекс не звільняє платника податків від обов’язку сплатити основну суму податкового зобов’язання або податкового боргу, а податковий орган, відповідно, — від стягнення такого податкового боргу.

У разі ненадходження грошових коштів на бюджетні рахунки органу державного казначейства і незарахування їх до дохідної частини державного або місцевого бюджетів податкові зобов’язання або податковий борг не можуть вважатися погашеними.

новини додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті