Відповідно до п.п. 263.1.1 п. 263.1 ст. 263 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі — ПКУ) платниками плати за користування надрами для видобування корисних копалин є суб’єкти господарювання, у тому числі громадяни України, іноземці та особи без громадянства, зареєстровані відповідно до закону як підприємці, які набули права користування об’єктом (ділянкою) надр на підставі отриманих спеціальних дозволів на користування надрами (далі — спеціальний дозвіл) у межах конкретних ділянок надр з метою провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення (або геологічного вивчення з подальшою дослідно-промисловою розробкою) в межах зазначених у таких спеціальних дозволах об’єктах (ділянках) надр.
Платниками плати за користування надрами для видобування корисних копалин є землевласники та землекористувачі, крім суб’єктів підприємництва, які відповідно до законодавства відносяться до фермерських господарств, що провадять господарську діяльність з видобування підземних вод на підставі дозволів на спеціальне водокористування (п.п. 263.1.5 п. 263.1 ст. 263 ПКУ).
Підпунктом 263.9.1 п. 263.9 ст. 263 ПКУ затверджена, зокрема, ставка плати за користування надрами для видобування корисних копалин для підземних вод у відсотках (відносних значеннях) від вартості товарної продукції гірничого підприємства — видобутої корисної копалини (мінеральної сировини).
Об’єктом оподаткування плати за користування надрами для видобування корисних копалин по кожній наданій у користування ділянці надр, яка визначена у відповідному спеціальному дозволі, є обсяг товарної продукції гірничого підприємства — видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що є результатом господарської діяльності з видобування корисних копалин у податковому (звітному) періоді, приведеної у відповідність із стандартом, встановленим галузевим законодавством (п.п. 263.2.1 п. 263.2 ст. 263 ПКУ).
Водночас до об’єкта оподаткування плати за користування надрами для видобування корисних копалин не належать не включені до державного балансу запасів корисних копалин корисні копалини місцевого значення і торф, видобуті землевласниками та землекористувачами для власного споживання, якщо їх використання не передбачає отримання економічної вигоди з передачею чи без передачі права власності на них, загальною глибиною розробки до двох метрів, і прісні підземні води до 20 метрів (п.п. «а» п.п. 263.2.3 п. 263.2 ст. 263 ПКУ).
Таким чином, суб’єкти господарювання, що здійснюють видобування підземних вод (із свердловини, криниці тощо), є платниками плати за користування надрами для видобування корисних копалин, у тому числі у разі використання води для власних господарських потреб або передачі її для потреб населення, за винятком тих суб’єктів господарювання, що видобувають прісні підземні води до 20 метрів глибиною розробки, використання яких не передбачає отримання економічної вигоди.
