(066) 87-010-10 Передзвоніть менi
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
Перейти до номеру
  • № 12/1
  • № 12
  • № 11
  • № 10
  • № 9
  • № 8/1
  • № 8
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
2/9
Бюджетна бухгалтерія
Бюджетна бухгалтерія
Квітень , 2015/№ 13

Про внесення зміни до статті 73 Кодексу законів про працю України

Закон України від 05.03.2015 р. № 238-VIII

Верховна Рада України постановляє:

I. Частину першу статті 73 Кодексу законів про працю України доповнити абзацом дев’ятим такого змісту:

«14 жовтня — День захисника України».

II. Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

2. Запропонувати Президентові України привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.

 

Президент України П. Порошенко

м. Київ

5 березня 2015 року

№ 238-VIII

День захисника України — не лише нове свято, а й вихідний день!

Коментар редакції

З 25.03.2015 р. в літописі історії нашої країни з’явилося нове свято — День захисника України, який святкуватимемо щороку 14 жовтня.

Ураховуючи всю важливість цього дня, законодавці вирішили зробити його неробочим днем. Відповідні зміни внесли Законом, що коментується, до ст. 73 КЗпП. Що у зв’язку з цим слід мати не увазі?

По-перше, у жовтні 2015 року слід перерахувати норму робочого часу з урахуванням того, що тепер 14 жовтня — святковий і неробочий день. Так, при п’ятиденному робочому тижні з двома вихідними днями (субота та неділя) при однаковій тривалості часу роботи за день протягом робочого тижня і відповідним зменшенням тривалості роботи напередодні святкових і неробочих днів, норма тривалості робочого часу в жовтні 2015 року становить 167 год.

Нагадаємо, що тривалість роботи напередодні святкового дня, тобто 13 жовтня 2015 року, скорочують на 1 год.

По-друге, при залученні працівників до роботи цього дня оплату здійснюють у подвійному розмірі в порядку, установленому ст. 107 КЗпП, а саме, працівникам, які отримують місячний оклад, у розмірі:

одинарної погодинної або денної ставки понад оклад, якщо робота у святковий і неробочий день здійснювалася в межах місячної норми робочого часу;

подвійної годинної або денної ставки понад оклад, якщо робота здійснювалася понад місячну норму.

Оплата здійснюється за години, фактично відпрацьовані у святковий і неробочий день. За бажанням працівника йому додатково може бути наданий інший день відпочинку (за умови, що робота провадилася понад установлену місячну норму робочого часу). Причому такий день надається як додаткова компенсація, тобто оплата за роботу у святковий або неробочий день у будь-якому разі здійснюється у подвійному розмірі (див. лист Мінпраці від 29.12.2009 р. № 853/13/84-09). А ось замінити подвійну оплату тільки наданням відгулу не можна.

По-третє, при визначенні тривалості щорічних основної та додаткової відпусток 14 жовтня не враховують. Інакше кажучи, якщо на період відпустки припадає таке свято, то тривалість відпустки продовжують на один день. При цьому оплата святкових і неробочих днів не здійснюється.

По-четверте, визначення кількості днів службового відрядження проводиться з урахуванням святкових і неробочих днів, які припадають на період такого відрядження.

Святкові та неробочі дні, які припадають на період відрядження, табелюють у загальному порядку. Табелювати такі дні як відрядження (8; «ВД») неправильно. Святкові та неробочі дні, які припадають на період відрядження, не оплачують.

Виняток становлять випадки, коли працівник відряджається спеціально для виконання роботи у вихідні (неробочі та святкові) дні. Тоді роботу у такий день оплачують в подвійному розмірі. Крім подвійної оплати, за бажанням працівника йому може надаватися інший день відпочинку, який не оплачується та є вихідним днем. Строк надання іншого дня відпочинку визначається за угодою сторін (ст. 73, 107 КЗпП). Таким чином, якщо, перебуваючи у службовому відрядженні, працівник залучений до роботи у святковий і неробочий день, його оплачують в порядку, розглянутому вище.

Дні направлення у відрядження або повернення з нього, які збігаються з вихідними, святковими або неробочими днями, не вважаються такими, в які працівник спеціально відряджений для роботи, отже, і грошова компенсація за роботу в ці дні не виплачується. Якщо працівник:

вибуває у відрядження у вихідний день, то йому після повернення з відрядження в установленому порядку надається інший день відпочинку (який не оплачується та є вихідним днем). Виконання цієї вимоги є обов’язком роботодавця;

повертається з відрядження у вихідний день, то йому може надаватися інший день відпочинку (який не оплачується та є вихідним днем) відповідно до законодавства у сфері регулювання трудових відносин. Питання щодо надання іншого дня відпочинку для працівника, який прибуває з відрядження у вихідний день, має бути врегульований правилами внутрішнього трудового розпорядку. На це звертало увагу Мінпраці в листі від 19.06.2008 р. № 154/13/116-08. Інакше кажучи, якщо згаданими правилами встановлено надання іншого дня відпочинку, то він обов’язково має бути наданий працівнику. Інакше такий день відпочинку працівнику не надається.

По-п’яте, якщо святковий і неробочий день припав на період хвороби, то оплаті він не підлягає, оскільки оплата днів тимчасової непраце­здатності компенсує працівнику втрату зарплати за робочі дні (години), які згідно з графіком роботи припадають на дні хвороби. У зв’язку з цим оплаті підлягають лише робочі дні, пропущені працівником у зв’язку з хворобою.

При цьому при розрахунку середньої зарплати для обчислення лікарняних святкові і вихідні дні виключають з розрахункового періоду.

 

Ольга ВІТКОВСЬКА, економіст-аналітик

Кодексу законів про працю України додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті