Ред.: Пані Тетяно, чи здійснюється зараз перерахування соціальних виплат (наприклад, допомоги сім’ям з дітьми, малозабезпеченим родинам, інвалідам з дитинства, тимчасової допомоги дітям та пенсій) у Донецькій та Луганській областях?
Т. С.: Фінансування соціальних виплат, у тому числі допомоги сім’ям з дітьми, малозабезпеченим родинам, інвалідам з дитинства та пенсій у населених пунктах Донецької та Луганської областей, які контролюються українською владою, здійснювалось та здійснюється своєчасно та у повному обсязі.
Дійсно, призупинено фінансування виплат на територіях, які тимчасово не контролюються українською владою. Для відновлення перерахування допомоги та інших соціальних виплат громадянам України, які проживають на території, непідконтрольній українській владі, згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, затвердженим постановою КМУ від 01.10.2014 р. № 509, необхідно:
— переміститися в населений пункт на контрольовану українською владою територію;
— стати на облік до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (уповноважені органи), контрольованих українською владою;
— отримати довідку про взяття на облік.
Прийняття таких заяв та видача довідок про взяття на облік можуть здійснюватися працівниками житлово-експлуатаційних організацій або уповноваженими особами, визначеними виконавчими органами сільських і селищних рад, які перебувають під контролем української влади, за погодженням з уповноваженими органами;
— подати зазначеному органу з питань соціального захисту населення або органу Пенсійного фонду України заяву щодо поновлення соціальних виплат.
Ред.: Розкажіть, будь ласка, про зміни до Бюджетного кодексу України в частині міжбюджетних трансфертів.
Т. С.: Зміни до Бюджетного кодексу України я б охарактеризувала такими напрямами:
1) збільшення ресурсу:
— розширення дохідної бази місцевих бюджетів та закріплення за ними стабільних джерел доходів;
— нова бюджетна політика, яка створює стимули для місцевих бюджетів залучати інвестиції та розширювати свою податкову базу;
2) збільшення відповідальності:
— бюджетна та фінансова самостійність місцевих бюджетів;
— розмежування та чіткий розподіл видаткових повноважень;
3) адаптація фінансів до локальних потреб:
— стимулювання територіальних громад до об’єднання;
— ефективне вирішення локальних потреб власними ресурсами.
Держава взяла на себе повну відповідальність щодо:
— надання освітніх послуг загальноосвітніми навчальними закладами;
— забезпечення медичного обслуговування населення та заходів окремих державних програм з охорони здоров’я;
— підготовки робітничих кадрів професійно-технічними та іншими навчальними закладами державної та комунальної власності.
З цією метою місцевим бюджетам надаються такі нові види трансфертів:
— освітня субвенція;
— медична субвенція;
— субвенція на підготовку робітничих кадрів.
Кошти цих субвенцій можуть спрямовуватися на реалізацію заходів з оптимізації мереж відповідних закладів.
Залишки коштів субвенцій зберігаються на рахунках місцевих бюджетів і використовуються у наступному бюджетному періоді з урахуванням цільового призначення субвенції та на оновлення матеріально-технічної бази відповідних закладів.
Ред.: На головній сторінці офіційного веб-порталу ДКС України з’явилась рубрика «Електронні сервіси», а саме інформація про запровадження дистанційного обслуговування клієнтів через програмно-технічний комплекс «Клієнт Казначейства — Казначейство». Хотілося б більш детально поговорити про цю систему.
Т. С.: Казначейством України з метою спрощення та оптимізації взаємодії розпорядників та одержувачів бюджетних коштів у процесі обслуговування в органах Казначейства прийнято рішення про запровадження електронної форми обслуговування клієнтів з використанням надійних засобів електронного цифрового підпису та сучасних інтернет-технологій.
Для досягнення зазначеної мети Казначейство України виконало цілу низку підготовчих заходів організаційного, нормативно-правового та технічного характеру та на сьогоднішній день активно впроваджує дистанційну форму обслуговування клієнтів.
Система дистанційного обслуговування «Клієнт Казначейства — Казначейство» побудована за класичним принципом інтернет-банкінгу, надає можливість клієнту в режимі реального часу володіти інформацією про стан рахунків у Казначействі та здійснювати операції, не покидаючи межі власного офісу.
Впровадження в бюджетній установі такої системи суттєво скоротить витрати на доставку документів до органів Державної казначейської служби України, дозволить відмовитись від потоку вхідних та вихідних паперових документів, якими обмінюється клієнт та орган Казначейства, прискорить обробку інформації, зменшить кількість технічних помилок у документах.
Ред.: Чи змінилась роль головних розпорядників у бюджетному процесі у зв’язку з внесенням змін до Бюджетного кодексу України?
Т. С.: Роль головних розпорядників посилилась. Точніше, збільшено їх відповідальність. Так, відповідно до змін, внесених Законом України від 28.12.2014 р. № 79-VIII (далі — Закон № 79) до статті 22 Бюджетного кодексу України, головні розпорядники бюджетних коштів при розробці та затвердженні паспортів бюджетних програм, складанні звітів про їх виконання та здійсненні аналізу показників виконання бюджетних програм (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі) повинні забезпечити:
— своєчасність затвердження паспортів бюджетних програм, достовірність і повноту інформації, що в них міститься;
— відповідність змісту паспортів бюджетних програм закону про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) та/або розпису бюджету, порядкам використання бюджетних коштів і правилам складання паспортів бюджетних програм та звітів про їх виконання;
— підтвердження результативних показників бюджетних програм офіційною державною статистичною, фінансовою та іншою звітністю, даними бухгалтерського, статистичного та внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, запровадження форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку для збору такої інформації.
Ред.: Які зміни було внесено до захищених видатків бюджету?
Т. С.: Захищеними видатками бюджету визначаються видатки загального фонду, перелік яких доповнено видатками на заходи, пов’язані з обороноздатністю держави, що здійснюються за рахунок коштів резервного фонду державного бюджету, на здійснення розвідувальної діяльності, на оплату послуг з охорони державних (комунальних) закладів культури.
Відповідно до статті 55 Бюджетного кодексу України обсяг захищених видатків не може змінюватись при здійсненні скорочення затверджених бюджетних призначень.
Ред.: Під час призначення на посаду головних бухгалтерів виникало дуже багато питань щодо визначення професійно-кваліфікаційного рівня претендентів. Чи відбулись якісь зміни у цьому питанні?
Т. С.: Законом № 79 внесено зміни до статті 56 Бюджетного кодексу України. Згідно з цими змінами спрощено процедуру призначення головного бухгалтера. З січня 2015 року призначення та звільнення головного бухгалтера бюджетної установи здійснюються відповідно до законодавства про працю і не потребують погодження Казначейством України.
Ред.: Розкажіть, будь ласка, детальніше про нововведення в частині відкриття рахунків у системі електронного адміністрування ПДВ.
Т. С.: На виконання статті 200¹ Податкового кодексу України та постанови КМУ «Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість» від 16.10.2014 р. № 569 з метою забезпечення функціонування системи електронного адміністрування податку на додану вартість у 2015 році у грудні 2014 року, на підставі реєстру платників податку, отриманого від Державної фіскальної служби України, Казначейство України відкрило рахунки з електронного адміністрування податку на додану вартість.
Станом на 01.03.2015 р. в Казначействі України відкрито понад 236 тис. рахунків.
На рахунок, відкритий у системі електронного адміністрування податку, платники податку повинні перераховувати кошти з власного поточного рахунка, відкритого в банку, у сумі, необхідній для сплати податку до бюджету.
Інформацію про стан свого електронного рахунка та порядок оплати по ньому платник податку отримує у Державній фіскальній службі України.
Кошти, зараховані на електронний рахунок, на підставі реєстрів Державної фіскальної служби України не пізніше останнього дня строку, встановленого Податковим кодексом України для сплати податкових зобов’язань, Казначейство перераховує до бюджету та/або на спеціальні рахунки платників податку — сільськогосподарських підприємств, або на власні рахунки платників, відкриті у банку, по сумах переплат.
У разі недостатності коштів на електронному рахунку платника податку для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов’язань платник податку у строки, встановлені Податковим кодексом України для самостійної сплати податкових зобов’язань, перераховує на електронний рахунок необхідні кошти з власного поточного рахунка.
У разі анулювання реєстрації платника податку залишок коштів на його електронному рахунку після розрахунків з бюджетом за результатами останнього звітного (податкового) періоду перераховується до бюджету.
При цьому слід зазначити, що Казначейство України в жодному випадку не працює з платниками і не є адміністратором вказаного податку. Перерахування коштів здійснюється за реєстрами, які направляються до Казначейства України від Державної фіскальної служби України. Такі реєстри щодо перерахування матимуть 6 різних ознак:
1 — платежі до бюджету в сумі податкових зобов’язань з ПДВ, що підлягає сплаті за наслідками звітного податкового періоду;
2 — платежі на спеціальний рахунок платників податків — сільськогосподарських підприємств, відкритий в органі Казначейства або установі банку, в сумі податкових зобов’язань з ПДВ, що підлягають сплаті за наслідками звітного податкового періоду;
3 — платежі за заявою платника податків на поточний рахунок такого платника (надміру сплачені кошти);
4 — платежі за заявою платника податків до бюджету (надміру сплачені кошти);
5 — платежі до бюджету по деклараціях, поданих після закінчення граничного терміну, встановленого Податковим кодексом України для самостійної сплати податкових зобов’язань (які виконуються в день надання реєстрів);
6 — платежі на спеціальний рахунок по деклараціях, поданих після закінчення граничного терміну, встановленого Податковим кодексом України для самостійної сплати податкових зобов’язань (які виконуються в день надання реєстрів).
Ред.: Останнім часом у засобах масової інформації про органи Казначейства говорять більше, ніж про інші органи влади. Як Ви думаєте, з чим це пов’язано?
Т. С.: На мій погляд, це пов’язано з тим, що система Казначейства розвивається дуже швидкими темпами і (не знаю, на щастя чи на жаль) з’являються нові функції, які кардинально впливають на роботу органів Казначейства.
Ось наведу деякі з них.
Наприклад, відкриття понад 236 тисяч електронних ПДВ-рахунків на базі центрального апарату Казначейства України спричинило не лише шалене навантаження на працівників центрального апарату, а й шквал дзвінків платників ПДВ.
Ще один приклад — зміна механізму перерахування органами Казначейства дотації з державного бюджету.
Дотація вирівнювання в минулих роках перераховувалася за щоденними нормативами, визначеними законом України про Державний бюджет України на відповідний рік, згідно з фактичним надходженням певних податків, які належали до кошика доходів державного бюджету для надання міжбюджетних трансфертів, що надійшли на певній території. Через невиконання кошика доходів суми щоденних надходжень для певного районного або міського бюджету були незначними.
Недоотримана до розпису місячна сума дотації вирівнювання перераховувалася Казначейством з центрального рівня у перші дні наступного місяця.
На відміну від цього механізму, з поточного року базова дотація буде перераховуватися Казначейством щодекадно, відповідно до розпису державного бюджету, незважаючи на стан виконання доходів державного бюджету.
Ще одна новація: на виконання вимог постанови КМУ «Про затвердження Порядку погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою» від 03.09.2014 р. № 440 з 1 січня 2015 року на органи Казначейства покладено обов’язок виконання судових рішень зобов’язального характеру.
До 1 січня 2015 року такі судові рішення виконувала Державна виконавча служба.
Тільки у січні 2015 року від Державної виконавчої служби до органів Казначейства надійшло 19 тисяч таких судових рішень.
Наступне нововведення: надання електронних сервісів клієнтам Казначейства, серед яких одним з основних є система дистанційного обслуговування клієнтів з використанням програмно-технічного комплексу «Клієнт казначейства — Казначейство». Цим сервісом у першу чергу зацікавляться клієнти, які бажають спростити та оптимізувати взаємодію з органами Казначейства в процесі їх обслуговування, досягнути певної економії часу, матеріальних та фінансових ресурсів.
Я зазначила лише основні функції, які додались до виконання органами Казначейства. Тому, звичайно, у зв’язку з такими нововведеннями про органи Казначейства будуть активно говорити, при цьому хтось позитивно, хтось негативно. А ми у звичному режимі будемо виконувати свої повноваження, оскільки звикли за останні роки до критики. Хоча не завжди вона є об’єктивною та справедливою.
Ред.: Які плани Казначейства України на найближчий час?
Т. С.: Пріоритетними напрямами діяльності Казначейства України на поточний рік визначені:
1) виконання заходів Стратегії розвитку системи управління державними фінансами (а саме — запровадження національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку в державному секторі; участь в удосконаленні нормативно-правового забезпечення з питань бухгалтерського обліку та звітності в державному секторі, казначейського обслуговування місцевих бюджетів із застосуванням програмно-цільового методу, управління ліквідністю державних фінансів);
2) удосконалення казначейського обслуговування бюджетних коштів (шляхом впровадження та розвитку системи дистанційного обслуговування через програмно-технічний комплекс «Клієнт Казначейства — Казначейство» розвитку інформаційних технологій казначейського обслуговування; створення в апараті Казначейства України контакт-центру (call-центру) для забезпечення підтримки користувачів програмно-технічного комплексу «Клієнт Казначейства — Казначейство» в режимі реального часу за допомогою багатоканального безкоштовного телефону 0-800-… та інших мережевих сервісів для надання консультацій (інтернет-форум, ICQ, Skype тощо);
3) підвищення відкритості та прозорості діяльності Казначейства шляхом модернізації офіційного веб-порталу Казначейства України (після модернізації інтерфейсу веб-порталу в листопаді 2014 року, за результатами аналітичних даних Google Analytics, встановлений позитивний показник відвідуваності, про що свідчить, у першу чергу, тенденція до значного збільшення кількості користувачів на 566,6 %, переглянутих сторінок на 557,5 %, поява нових користувачів з різних країн (Бангладеш, США, Німеччина, Індія, Кенія, Великобританія), значне зростання користувачів у містах України (Київ, Львів, Харків, Дніпропетровськ — майже в 4 рази) та інших показників).
