У зв’язку із набранням чинності наказів Мінекономрозвитку від 15.09.2014 р. № 1106 «Про затвердження форм документів у сфері державних закупівель» (далі — наказ № 1106) та від 16.09.2014 р. № 1112 «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів та визнання такими, що втратили чинність, деяких наказів щодо здійснення державних закупівель» (далі — наказ № 1112) Міністерство економічного розвитку і торгівлі України як центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державних закупівель, повідомляє.
Відповідно до пункту 3 наказу № 1106 цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування. Згідно з пунктом 4 наказу № 1106 визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства економіки України від 26.07.2010 р. № 922 «Про затвердження форм документів у сфері державних закупівель».
Поряд з цим звертаємо увагу замовників на те, що наказом № 1112 внесено низку змін до таких нормативно-правових актів:
При цьому повідомляємо, що Положення про комітет з конкурсних торгів замовників слід привести у відповідність з урахуванням змін, внесених наказом № 1112.
Щодо заповнення форми річного плану закупівель / річного плану закупівель, що здійснюються без проведення процедур закупівель, та додатка до річного плану закупівель
Відповідно до статті 4 Закону України «Про здійснення державних закупівель» (далі — Закон) закупівля здійснюється відповідно до річного плану. Річний план, зміни до нього обов’язково безоплатно оприлюднюються на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель (далі — веб-портал Уповноваженого органу) протягом п’яти робочих днів з дня затвердження річного плану або змін до нього. Річний план та зміни до нього також оприлюднюються замовником на власному веб-сайті або за його відсутності на веб-сайті головного розпорядника бюджетних коштів.
Таким чином, протягом п’яти робочих днів з дня затвердження річного плану або змін до нього замовникам необхідно направити їх Державному підприємству «Зовнішторгвидав України», яке згідно з наказом Мінекономрозвитку від 25.06.2014 р. № 743 здійснює наповнення веб-порталу Уповноваженого органу з питань закупівель.
Форму річного плану закупівель / річного плану закупівель, що здійснюються без проведення процедур закупівель, та Інструкцію щодо її заповнення затверджено наказом № 1106.
Так, згідно з пунктом 1 Інструкції річний план закупівель (далі — річний план) складається щодо закупівель, на які поширюється дія Закону або Закону України «Про особливості здійснення закупівель в окремих сферах господарської діяльності» (далі — Закон про особливості).
Річний план закупівель, що здійснюються без проведення процедур закупівель, складається щодо закупівель, які здійснюються відповідно до частини першої статті 4 Закону про особливості.
Таким чином, річний план закупівель, що здійснюються без проведення процедур закупівель, складається виключно суб’єктами, які є замовниками у розумінні Закону про особливості.
До річного плану включаються закупівлі, очікувана вартість яких:
без урахування податку на додану вартість (далі — ПДВ) дорівнює або більше сум, що зазначені вчастині першій статті 2 Закону з урахуванням ПДВ не перевищує суми, що зазначена в частині першій статті 35 Закону, у разі планування процедури запиту цінових пропозицій; з урахуванням ПДВ дорівнює або більше сум, що зазначені в частині третій статті 2 Закону про особливості. Очікувана вартість предмета закупівлі зазначається на момент, що передує проведенню відповідної процедури закупівлі, та не потребує коригування за результатами здійснення такої процедури закупівлі. У разі якщо очікувана вартість предмета закупівлі без урахування ПДВ є меншою сум, зазначених у частині першій статті 2 Закону, такий предмет закупівлі відображається в додатку до річного плану, що є його невід’ємною частиною, який складається за формою річного плану закупівель, що здійснюються без проведення процедур закупівель, та підписується уповноваженою особою замовника (головою комітету з конкурсних торгів або особою, яка виконує його обов’язки). Додаток до річного плану оприлюднюється замовником на власному веб-сайті або за його відсутності на веб-сайті головного розпорядника бюджетних коштів щокварталу. Таким чином, по-перше, при заповненні річного плану у графі 3 «Очікувана вартість предмета закупівлі» замовником указується сума, яка фактично планується для закупівлі з урахуванням податків і зборів цифрами та словами, у разі якщо така сума без урахування ПДВ дорівнює або перевищує межі, встановлені частиною першою статті 2 Закону. При цьому для суб’єктів, які є замовниками відповідно до пункту 1 частини першої статті 1 Закону про особливості, указується сума, яка фактично планується для закупівлі з урахуванням податків і зборів цифрами та словами, якщо така сума з урахуванням податків і зборів перевищує межі, визначені у частині третій статті 2 Закону про особливості. По-друге, звертаємо увагу, що у разі планування процедури запиту цінових пропозицій очікувана вартість розраховується з урахуванням ПДВ. Тобто сума, яку фактично планує витратити замовник на закупівлю товарів і послуг, для яких існує постійно діючий ринок, що з урахуванням податків і зборів не повинна перевищувати 300 тисяч гривень. При цьому зазначаємо, що інформація щодо очікуваної вартості предмета закупівлі є відкритою та підлягає оприлюдненню. По-третє, до річного плану закупівель за формою річного плану, що здійснюються без проведення процедур закупівель, складається саме Додаток до річного плану, графи 4 та 5 якого не заповнюються, при цьому у графі 1 «Предмет закупівлі» необхідність у зазначенні показника десятого знака відповідного державного класифікатора відсутня, оскільки зазначена інформація указується виключно при закупівлях, які здійснюються у порядку, встановленому Законом. При цьому замовник може складати Додаток до річного плану в цілому як на рік, так і поступово протягом року. У разі поступового планування або наявності змін (заплановано нові закупівлі тощо) Додаток до річного плану складається та оприлюднюється щокварталу, тобто у будь-який день кварталу починаючи з початку року. У разі якщо змін щодо закупівель не відбувалось, необхідність у оприлюдненні Додатка до річного плану повторно протягом цього року відсутня. Таким чином, Додаток до річного плану може бути складеним та оприлюдненим на початку року або оприлюднюватись у будь-який день кожного кварталу протягом року як окремі зміни, так і Додаток до річного плану зі змінами. Щодо зазначення найменування предмета закупівлі за показником десятого знака відповідного державного класифікатора за наявності Порядок визначення предмета закупівлі затверджено наказом Мінекономіки від 26.07.2010 р. № 921 (далі — Порядок). Предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 20 і 27 частини першої статті 1 Закону та на основі Державного класифікатора продукції та послуг ДК 016:2010 за показником п’ятого знака (класифікаційне угруповання «категорія») із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги. Оскільки форми документів у сфері державних закупівель згідно з наказом № 1106 передбачають необхідність зазначення найменування предмета закупівлі із зазначенням у разі наявності показника десятого знака відповідного державного класифікатора, замовнику необхідно додатково вказувати показник десятого знака відповідного державного класифікатора виключно у разі його відповідності закуповуваному товару чи послузі. Так, Державний класифікатор продукції та послуг ДК 016:2010 містить розподіл секцій на розділи, групи, класи, категорії, підкатегорії, позиції, типи й підтипи, які позначено цифровими кодами. Цифрові коди на рівні десяти знаків призначено для докладності видів продукції та послуг з урахуванням особливостей економічної діяльності в Україні. При цьому у Загальних положеннях Державного класифікатора продукції та послуг ДК 016:2010 наведено схему загальної структури цифрових кодів для утворення класифікаційних угруповань та Приклад деталізації продукції з «розділу» до «підтипу». Таким чином, у разі наявності у Державному класифікаторі продукції та послуг ДК 016:2010 цифрового коду на рівні десяти знаків (тобто відповідного закуповуваному предмету класифікаційного угруповання «підтип») замовником у формах документів у сфері державних закупівель після зазначення показника п’ятого знака (класифікаційне угруповання «категорія») та конкретної назви товару чи послуги зазначається такий цифровий код. При цьому наявність за показником десятого знака нуль (якщо такий показник дублює назву «підкатегорії» або «позиції») або невідповідність наявного «підтипу» конкретному закуповуваному товару чи послузі не потребує відображення у формах документів у сфері державних закупівель. Водночас показник десятого знака відповідного державного класифікатора не відображається і не переноситься у договір про закупівлю (за винятком випадку визначення предмета закупівлі за лотами за показником десятого знака). Щодо повідомлення про відміну торгів чи визнання їх такими, що не відбулися Частиною третьою статті 30 Закону України «Про здійснення державних закупівель» від 01.06.2010 р. № 2289-VI (який визнаний таким, що втратив чинність відповідно до Закону) було встановлено, що повідомлення про відміну торгів або визнання їх такими, що не відбулися, надсилається замовником Уповноваженому органу та усім учасникам протягом трьох робочих днів з дня прийняття замовником відповідного рішення та оприлюднюється відповідно до статті 10 цього Закону. Згідно з частиною третьою статті 30 Закону повідомлення про відміну торгів або визнання їх такими, що не відбулися, надсилається замовником усім учасникам протягом трьох робочих днів з дня прийняття замовником відповідного рішення. Таким чином, Законом не передбачено оприлюднення повідомлення про відміну торгів або визнання їх такими, що не відбулися. При цьому дата прийняття рішення про відміну торгів чи визнання їх такими, що не відбулися (якщо таке рішення було прийнято замовником), та його причина зазначаються в оголошенні про результати процедури закупівлі, яке підлягає обов’язковому оприлюдненню на веб-порталі Уповноваженого органу відповідно до статті 10 Закону. Щодо звіту про виконання договору Згідно з частиною першою статті 10 Закону замовник безоплатно подає для оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу в порядку, встановленому цимЗаконом, інформацію про закупівлю, а саме, зокрема, звіт про виконання договору — протягом трьох робочих днів з дня закінчення строку дії договору, виконання договору або його розірвання. Відповідно до частини першої статті 629 Цивільного кодексу України (далі — ЦК України) договір є обов’язковим для виконання сторонами. Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов’язки відповідно до договору (частина перша статті 631 ЦК України). Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином, зокрема, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Ураховуючи викладене, звіт про виконання договору, укладеного за результатами процедури закупівлі, розпочатої з дня набрання чинності Законом (20.04.2014 р.), подається для оприлюднення протягом трьох робочих днів з дня настання відповідної підстави, тобто виконання зобов’язань сторонами за договором про закупівлю в повному обсязі та закінчення строку дії такого договору або його розірвання. Крім того, звіт про виконання договору замовники подають для оприлюднення з дня настання відповідної підстави після набрання чинності наказом № 1106. Щодо наказу Мінекономіки від 26.07.2010 р. № 919 «Про затвердження стандартної документації конкурсних торгів» та щодо повідомлення учасникам про результати процедури закупівлі По-перше, наказом Мінекономіки від 26.07.2010 р. № 919 затверджено стандартну документацію конкурсних торгів. У колонці 2 пункту 1 розділу III стандартної документації конкурсних торгів встановлено вимоги щодо оформлення пропозиції конкурсних торгів, зокрема вимогу, що пропозиція конкурсних торгів подається у письмовій формі за підписом уповноваженої посадової особи учасника, прошита, пронумерована та скріплена печаткою у запечатаному конверті. Усі сторінки пропозиції конкурсних торгів учасника процедури закупівлі повинні бути пронумеровані та містити підпис уповноваженої посадової особи учасника процедури закупівлі, а також відбитки печатки. При цьому Законом України від 15.04.2014 р. № 1206-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення порядку відкриття бізнесу», який набрав чинності 30.10.2014 р., внесено зміни до частини першої статті 25 і частини третьої статті 36 Закону. Так, відповідно до частини першої статті 25 Закону та частини третьої статті 36 Закону пропозиція конкурсних торгів або цінова пропозиція (у разі застосування процедури запиту цінових пропозицій) подається у письмовій формі за підписом уповноваженої посадової особи учасника, прошита, пронумерована та в запечатаному конверті. Таким чином, усі сторінки пропозиції конкурсних торгів учасника процедури закупівлі повинні бути пронумеровані та містити підпис уповноваженої посадової особи учасника процедури закупівлі. До того ж згідно з наказом Мінекономіки від 26.07.2010 р. № 919 (ср. ) стандартна документація може бути створена у формі електронного документа відповідно до вимог Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», а колонка 1 «Спосіб, місце та кінцевий строк подання пропозицій конкурсних торгів» розділу IV «Подання та розкриття пропозицій конкурсних торгів» містить спосіб подання пропозицій конкурсних торгів особисто, поштою або електронною поштою (у разі подання у формі електронного документа). Відповідна можливість передбачена і формою запиту цінових пропозицій, затвердженою наказом № 1106. Водночас звертаємо увагу, що частиною другою статті 12 Закону передбачена можливість здійснювати процедури закупівлі, визначені частиною першою цієї статті, із використанням електронних засобів. Особливості застосування електронних засобів під час здійснення процедур закупівлі визначаються Кабінетом Міністрів України. При цьому на даний час особливості застосування електронних засобів під час здійснення процедур закупівлі Кабінетом Міністрів України не визначені, тому рекомендуємо замовникам довідково зазначати про відсутність можливості для подання пропозицій конкурсних торгів (цінових пропозицій) електронною поштою (у формі електронного документа) для подальшого уникнення суперечностей щодо способу подання таких пропозицій учасниками. По-друге, відповідно до пункту 1 Інструкції щодо заповнення форми повідомлення учасникам про результати процедури закупівлі, затвердженої наказом № 1106, повідомлення надсилається всім учасникам, пропозиції яких було розкрито. При цьому згідно з частиною другою статті 31 Закону замовник зобов’язаний протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про визначення переможця надіслати переможцю торгів повідомлення про акцепт пропозиції конкурсних торгів, а всім учасникам — письмове повідомлення про результати торгів із зазначенням найменування та місцезнаходження учасника-переможця, пропозицію конкурсних торгів якого визнано найбільш економічно вигідною за результатами оцінки. Ураховуючи викладене, звертаємо увагу суб’єктів сфери державних закупівель, що відповідно до пункту 2 розділу XI «Прикінцеві положення» Закону до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Заступник директора Департаменту державних Коментар редакції Мінекономрозвитку роз’яснює актуальні питання у сфері державних закупівель У листі, що коментується, Мінекономрозвитку надало відповіді на деякі питання, які цікавлять замовників процедур державних закупівель, а саме: 1) щодо порядку набрання чинності наказами Мінекономрозвитку, які були затверджені у 2014 році; 2) про особливості заповнення річного плану закупівель / річного плану закупівель, що здійснюються без проведення процедур закупівель, та додатка до річного плану закупівель; 3) у яких випадках предмет закупівлі зазначають за показником десятого знака; 4) щодо повідомлення про відміну торгів чи визнання їх такими, що не відбулися; 5) про особливості оприлюднення звіту про виконання договору; 6) про нюанси подання стандартної документації конкурсних торгів. Розглянемо ці питання детально. 1. Мінекономрозвитку нагадало, що у 2014 році було прийнято накази «Про затвердження форм документів у сфері державних закупівель» від 15.09.2014 р. № 1106 (далі — наказ № 1106) та «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів та визнання такими, що втратили чинність, деяких наказів щодо здійснення державних закупівель» від 16.09.2014 р. № 1112 (далі — наказ № 1112). Зазначені документи набрали чинності з дня їх офіційного опублікування, а саме наказ № 1106 — з 07.11.2014 р., а наказ № 1112 — з 04.11.2014 р. Тобто з 07.11.2014 р. замовники повинні застосовувати форми документів, затверджені наказом № 1106. До речі, з детальними коментарями до цих наказів Мінекономрозвитку можна ознайомитися в газеті «Бюджетна бухгалтерія», 2014, № 42 і № 43. Також автори листа, що коментується, нагадали: Положення про комітет з конкурсних торгів, яке замовники розроблюють на підставі Типового положення про комітет з конкурсних торгів, затвердженого наказом Мінекономіки від 26.07.2010 р. № 916, ще у минулому році необхідно було привести у відповідність до змін, унесених наказом № 1112. Тож радимо перевірити, чи відповідає ваше Положення про комітет з конкурсних торгів та склад такого комітету оновленим вимогам. 2. Наказом № 1106 була затверджена форма річного плану закупівель та інструкція щодо його заповнення. Оскільки ця форма та порядок заповнення річного плану зазнали істотних змін, автори листа, що коментується, на таких змінах зупинилися детально. Тож давайте проаналізуємо їх детальніше. По-перше, наказом затверджено дві форми річного плану, вимоги до яких наведено в таблиці. Назва документа Особливості складання 1 2 Річний план закупівель Такий документ замовники складають щодо закупівель, на які поширюється дія Закону України «Про здійснення державних закупівель» від 10.04.2014 р. № 1197-VII (далі — Закон № 1197). До річного плану включають закупівлі, очікувана вартість яких: 1) без урахування ПДВ дорівнює або більше сум, що зазначені в ч. 1 ст. 2 Закону № 1197, тобто для товарів і послуг дорівнює або перевищує 100 тис. грн., а для робіт — 1 млн грн. без урахування ПДВ; 2) з урахуванням ПДВ не перевищує суму, що зазначена в ч. 1 ст. 35 Закону № 1197, тобто не перевищує 300 тис. грн. — у разі планування процедури запиту цінових пропозицій Такий документ замовники складають щодо закупівель, на які поширюється дія Закону України «Про особливості здійснення закупівель в окремих сферах господарської діяльності» від 24.05.2012 р. № 4851-VI (далі — Закон № 4851). До річного плану включають закупівлі, очікувана вартість яких з урахуванням ПДВ дорівнює або більше сум, що зазначені в ч. 3 ст. 2 Закону № 4851, а саме: 1) якщо замовники повністю або частково здійснюють закупівлі за рахунок бюджетних коштів за умови, що вартість закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 100 тис. грн., а робіт — 1 млн грн.; 2) якщо закупівлі здійснюють за рахунок власних коштів за умови, що вартість закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 млн грн., а робіт — 5 млн грн. Річний план закупівель Зверніть увагу: очікувану вартість предмета закупівлі визначають на момент, що передує проведенню відповідної процедури закупівлі. Ця вартість не потребує коригування за результатами здійснення такої процедури закупівлі. При заповненні графи 3 «Очікувана вартість предмета закупівлі» замовник зазначає суму, яка фактично планується для закупівлі з урахуванням податків і зборів Річний план закупівель, що здійснюються без проведення процедур закупівель Такий документ замовники складають щодо закупівель, які здійснюються відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону № 4851. Цю форму річного плану застосовують замовники, які здійснюють закупівлі товарів, робіт та послуг, перелічених у ч. 1 ст. 4 Закону № 4851, а саме: 1) товарів, робіт і послуг, які безпосередньо виробляються, виконуються, надаються виключно для забезпечення діяльності у сферах, визначених ст. 2 цього Закону: — їх дочірніми підприємствами; — підприємствами, господарськими товариствами, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків належить цьому замовнику; — підприємствами, господарськими товариствами, яким належить 50 і більше відсотків статутного капіталу замовника, що здійснює закупівлю за рахунок власних коштів; — підприємствами, установами в межах єдиного виробничо-технологічного комплексу залізничного транспорту загального користування та господарськими товариствами, 100 відсотків акцій (часток, паїв) яких належить державі, метою діяльності яких є забезпечення перевізного процесу; 2) паливно-енергетичних ресурсів для виробництва електричної, теплової енергії, проведення геологічного вивчення родовищ корисних копалин (у тому числі неопромінених паливних елементів (твелів) для ядерних реакторів); 3) товарів, що закуповуються для перепродажу третім сторонам, за умови, що замовник не займає монопольне (домінуюче) становище на ринку таких товарів та інші суб’єкти господарювання можуть вільно здійснювати їх продаж за тих самих умов, що і замовник; 4) вуглеводневої сировини, нафтопродуктів для їх подальшої переробки і реалізації та пов’язаних і необхідних для цього супутніх послуг: з переробки, виробництва, транспортування, фрахтування, страхування, переміщення, вантажних перевезень, зберігання, зливу/наливу, інспекції кількості та якості, митно-брокерських, інформаційно-аналітичних послуг щодо ринкових цін та біржових котирувань, фінансових послуг, послуг бірж, аукціонів, систем електронних торгів; 5) товарів, робіт та послуг повністю або частково за рахунок бюджетних коштів за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) не перевищує 100 тис. грн., а робіт — не перевищує 1 млн грн.; 6) товарів, робіт та послуг за рахунок власних коштів за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) не перевищує 1 млн грн., а робіт — 5 млн грн.; 7) товарів, робіт та послуг, якщо спеціальними законами визначений єдиний продавець (постачальник, виконавець) таких товарів, робіт та послуг; 8) товарів, робіт та послуг, якщо ціни (тарифи) на них затверджуються державними колегіальними органами, іншими органами влади відповідно до їх повноважень або визначаються у порядку, встановленому зазначеними органами, у тому числі якщо визначення таких цін здійснюється на аукціонах; Річний план закупівель, що здійснюються без проведення процедур закупівель 9) товарів, робіт та послуг за угодами про розподіл продукції, укладеними згідно із Законом України «Про угоди про розподіл продукції» від 14.09.99 р. № 1039-XIV; 10) товарів та послуг на ринку «на добу наперед», балансуючому ринку та ринку допоміжних послуг відповідно до положень Закону України «Про засади функціонування ринку електричної енергії України» від 24.10.2013 р. № 663-VII (далі — Закон № 663); 11) електричної енергії, яка купується та продається на ринку електричної енергії гарантованим покупцем, оператором ринку, системним оператором, стороною, відповідальною за баланс балансуючої групи, стороною, відповідальною за баланс балансуючої групи виробників за «зеленим» тарифом; 12) послуг системного оператора, адміністратора розрахунків, адміністратора комерційного обліку, оператора ринку, гарантованого покупця відповідно до положень Закону № 663; 13) послуг з вирівнювання умов для конкуренції відповідно до положень Закону № 663 Додаток до річного плану Такий документ замовники складають у разі, якщо очікувана вартість предмета закупівлі без урахування ПДВ є меншою від сум, зазначених у ч. 1 ст. 2 Закону № 1197, тобто для товарів/послуг менше ніж 100 тис. грн., а для робіт — 1 млн грн. Такий додаток є невід’ємною частиною річного плану закупівель. Його складають за формою річного плану закупівель, що здійснюються без проведення процедур закупівель. Такий додаток підписує уповноважена особа замовника (голова комітету з конкурсних торгів або особа, яка виконує його обов’язки) Автори листа, що коментується, звернули увагу на такі нюанси складання цього документа: — графи 4 «Процедура закупівлі» та 5 «Орієнтовний початок проведення процедури закупівлі» не заповнюють; — у графі 1 «Предмет закупівлі» необов’язково зазначати назву предмета закупівлі за показником десятого знака Державного класифікатора продукції та послуг ДК 016:2010, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 р. № 457 (далі — Державний класифікатор продукції та послуг). Це стосується випадків, коли відсутній показник десятого знака. Таку інформацію замовники повинні зазначати виключно при закупівлях, які здійснюються згідно із Законом № 1197. На нашу думку, повністю ігнорувати заповнення цієї графи не варто. У ній замовнику достатньо навести назву предмета закупівлі за показником п’ятого знака (класифікаційне угруповання «категорія») із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги. У цьому питанні замовникам необхідно керуватися Порядком визначення предмета закупівлі, затвердженим наказом Мінекономіки від 26.07.2010 р. № 921 (далі — Порядок № 921); — такий додаток замовники складають та оприлюднюють як на початку, так і протягом року. У разі наявності змін протягом року такий додаток складають та оприлюднюють щокварталу Більш докладно про складання річного плану закупівель та додатка до нього можна дізнатися у спецвипуску до газети «Бюджетна бухгалтерія» від 24.11.2014 р. № 44/1. 3. Дуже добре, що Мінекономрозвитку звернуло увагу на невідповідність вимог Порядку № 921 та наказу № 1106 і розповіло, як правильно зазначати найменування предмета закупівлі для тих випадків, коли відсутній показник десятого знака у Державному класифікаторі продукції та послуг. Так, у разі наявності у Державному класифікаторі продукції та послуг цифрового коду на рівні десяти знаків (тобто відповідного закуповуваному предмету класифікаційного угруповання «підтип») замовник після зазначення показника п’ятого знака (класифікаційне угруповання «категорія») та конкретної назви товару чи послуги зазначає такий цифровий код. Але як бути в ситуації, коли назва товару чи послуги має тільки показник п’ятого знака (класифікаційне угруповання «категорія»)? У випадку якщо показник десятого знака є нуль (тобто коли такий показник дублює назву «підкатегорії» або «позиції»), замовник зазначає назву предмета закупівлі за показником п’ятого знака (класифікаційне угруповання «категорія») із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги. 4. Один із документів, який складають замовники за результатами процедури закупівлі, є повідомлення про відміну торгів чи визнання їх такими, що не відбулися (далі — повідомлення). Таке повідомлення замовник повинен надіслати усім учасникам протягом 3 робочих днів з дня прийняття замовником відповідного рішення. Як правило, таке рішення оформлюють протоколом. Нагадаємо: форма такого повідомлення та інструкція щодо складання затверджені наказом № 1106. Отже, зверніть увагу: Мінекономрозвитку підтвердило, що таке рішення замовник окремо на веб-порталі не оприлюднює. Інформація про прийняття такого рішення, а саме дату прийняття рішення та підставу зазначають в оголошенні про результати проведення торгів. Саме таке оголошення замовник оприлюднює на веб-порталі не пізніше як через 7 днів з дня прийняття рішення про відміну торгів чи визнання їх такими, що не відбулися. 5. Серед документів, які замовники складають при здійсненні процедури закупівель, також є звіт про виконання договору. Законом № 1197 передбачено, що такий звіт замовники повинні оприлюднити протягом 3 робочих днів із дня закінчення строку дії договору, виконання договору або його розірвання. При цьому у листі, що коментується, зазначено: такий звіт замовники подають за результатами процедур закупівель, розпочатих після 20.04.2014 р. Фактично це означає, що за договорами, які були укладені до 20.04.2014 р., такий звіт не потрібно було оприлюднювати. 6. Наказом № 1112 унесено зміни до стандартної документації конкурсних торгів, яку складають для відкритих та двоступеневих торгів. З часом виявилось, що вимоги до складання стандартної документації суперечать нормативно-правовим актам, які були прийняті після наказу № 1112
закупівель та державного замовлення
Л. Дудник
По-перше, усі сторінки пропозиції конкурсних торгів учасника повинні бути пронумеровані та містити підпис уповноваженої посадової особи учасника. Тож вимоги щодо наявності відбитка печатки на сторінках не відповідають вимогам ч. 1 ст. 25 та ч. 3 ст. 36 Закону № 1197. Відповідно до згаданих норм цього Закону пропозицію конкурсних торгів або цінову пропозицію (у разі застосування процедури запиту цінових пропозицій) подають у письмовій формі за підписом уповноваженої посадової особи учасника, прошиту, пронумеровану та в запечатаному конверті.
По-друге, Мінекономрозвитку визнало, що нині відсутні нормативно-правові акти, які регулюють особливості застосування електронних засобів під час здійснення процедур закупівлі. Такі документи досі не затверджені Кабміном.
Тому автори листа рекомендують замовникам у стандартній документації довідково зазначати про відсутність можливості подання пропозицій конкурсних торгів (цінових пропозицій) електронною поштою (у формі електронного документа). Таку інформацію доцільно зазначити для того, щоб уникнути подальших суперечностей щодо способу подання таких пропозицій учасниками.
По-третє, автори листа, що коментується, звернули увагу на таке: ч. 1 ст. 31 Закону № 1197 передбачено спеціальний порядок повідомлення про прийняття рішення про визначення переможця:
— протягом 1 робочого дня з дня прийняття рішення про визначення переможця надіслати переможцю торгів повідомлення про акцепт пропозиції конкурсних торгів,
— а всім учасникам — письмове повідомлення про результати торгів із зазначенням найменування та місцезнаходження учасника-переможця, пропозицію конкурсних торгів якого визнано найбільш економічно вигідною за результатами оцінки.
Але у п. 1 Інструкції щодо заповнення форми повідомлення учасникам про результати процедури закупівлі, затвердженої наказом № 1106, зазначено, що повідомлення надсилається всім учасникам, пропозиції яких було розкрито.
З огляду на це, Мінекономрозвитку звертає увагу замовників на виконання вимог саме Закону № 1197, оскільки до приведення законодавства України у відповідність до цього Закону закони та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Вікторія МАТВЄЄВА, економіст-аналітик
