(066) 87-010-10 Передзвоніть менi
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
Перейти до номеру
  • № 5
  • № 4/1
  • № 4
  • № 3
  • № 1-2
  • № 48/1
  • № 48
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
8/9
Бюджетна бухгалтерія
Бюджетна бухгалтерія
Лютий , 2015/№ 6

Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов’язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці (ч. 7)

Розділ VII

ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ

 

1. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2015 року, крім статті 44 цього Закону, яка набирає чинності з 1 липня 2015 року.

2. Установити, що дія абзацу третього частини першої статті 30 цього Закону щодо виплати матеріального забезпечення територіальними органами Фонду поширюється на застрахованих осіб за фактами невиплати їм страхувальниками матеріального забезпечення за страховими випадками, які настали до дня набрання чинності цим Законом.

3. Особливості надання соціальних послуг та виплати матеріального забезпечення за соціальним страхуванням внутрішньо переміщеним особам (громадянам України, які переселилися з тимчасово окупованої території, території проведення антитерористичної операції або зони надзвичайної ситуації) визначаються Кабінетом Міністрів України.

4. Утворити Фонд соціального страхування України, реорганізувавши шляхом злиття Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Утворити робочі органи виконавчої дирекції Фонду, реорганізувавши шляхом злиття відповідних робочих органів виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та робочих органів виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та його відділень.

5. Фонд соціального страхування України та його робочі органи є правонаступниками Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, його виконавчої дирекції та управлінь виконавчої дирекції цього Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, відділення в районах і містах обласного значення — Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, його виконавчої дирекції, відділень виконавчої дирекції цього Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, виконавчих дирекцій або уповноважених представників відділень у районах та містах республіканського (Автономної Республіки Крим) та обласного значення.

6. До завершення заходів, пов’язаних з утворенням Фонду соціального страхування України та його робочих органів, виконання функцій та завдань, передбачених цим Законом, забезпечують у межах компетенції відповідні виконавчі дирекції та їх робочі органи Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

7. Фонду соціального страхування України після завершення в установленому законом порядку реєстрації та відкриття рахунку в органах казначейства забезпечити:

1) фінансування видатків на утримання та забезпечення діяльності виконавчих дирекцій та робочих органів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (до завершення заходів з їх ліквідації);

2) вжиття заходів з раціонального та ефективного використання майна, що перебувало на балансі виконавчих дирекцій Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та їх робочих органів, реалізацію надлишкового майна, яке не використовується Фондом та його робочими органами.

8. До приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

9. Нормативно-правові та розпорядчі акти Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності діють до затвердження відповідних рішень Фондом.

10. Установити, що у разі, якщо потерпілому на виробництві до набрання чинності цим Законом одночасно із щомісячною страховою виплатою призначено пенсію по інвалідності у зв’язку з одним і тим самим нещасним випадком, їх сума не повинна перевищувати середньомісячний заробіток, який потерпілий мав до ушкодження здоров’я. Визначені до 1 квітня 2001 року суми щомісячної страхової виплати та пенсія по інвалідності зменшенню не підлягають.

11. Зупинити з 1 січня 2015 року до стабілізації фінансово-економічного становища держави перерахунок сум щомісячних страхових виплат, який проводиться з 1 березня наступного року у разі зростання у попередньому календарному році середньої заробітної плати у галузях національної економіки за даними центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики. Відновлення такого перерахунку визначається законом.

12. Кабінету Міністрів України протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом:

1) підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції про приведення законів України у відповідність із цим Законом;

2) підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України проект Закону України про запровадження загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування;

3) привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

4) забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього Закону;

5) забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом;

6) вжити заходів щодо запровадження електрон­ного реєстру листків непрацездатності;

7) вжити заходів щодо формування правління Фонду соціального страхування України за участю репрезентативних на національному рівні все­українських об’єднань профспілок та організацій роботодавців;

8) затвердити схвалений правлінням Фонду соціального страхування України та внесений в установленому порядку бюджет Фонду на 2015 рік.

13. До приведення законодавства про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування у відповідність із цим Законом, пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсія у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, виплачуються за рахунок коштів Пенсійного фонду України».

 

2. У Кодексі законів про працю України:

1) у статті 24:

частину третю викласти в такій редакції:

«Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України»;

частину четверту виключити;

2) статтю 241 виключити;

3) у статті 48:

частину другу доповнити словами «студентів вищих та учнів професійно-технічних навчальних закладів, які проходять стажування на підприємстві, в установі, організації»;

частину третю доповнити другим реченням такого змісту: «Студентам вищих та учням професійно-технічних навчальних закладів трудова книжка оформляється не пізніше п’яти днів після початку проходження стажування»;

4) частини третю і четверту статті 492 викласти в такій редакції:

«Одночасно з попередженням про звільнення у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. У разі якщо вивільнення є масовим відповідно до статті 48 Закону України «Про зайнятість населення», власник або уповноважений ним орган доводить до відома державної служби зайнятості про заплановане вивільнення працівників.

Державна служба зайнятості інформує працівників про роботу в тій самій чи іншій місцевості за їх професіями, спеціальностями, кваліфікаціями, а у разі їх відсутності — здійснює підбір іншої роботи з урахуванням індивідуальних побажань і суспільних потреб. У разі потреби особу може бути направлено, за її згодою, на професійну перепідготовку або підвищення кваліфікації відповідно до законодавства»;

5) статтю 196 викласти в такій редакції:

«Стаття 196. Додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню

Для працевлаштування молоді, яка закінчила або припинила навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладах, звільнилася із строкової військової або альтернативної (невійськової) служби (протягом шести місяців після закінчення або припинення навчання чи служби) і вперше приймається на роботу, дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб, яким виповнилося 15 років та які за згодою одного з батьків або особи, яка їх замінює, можуть, як виняток, прийматися на роботу, а також інших категорій осіб, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню, підприємствам, установам та організаціям встановлюється квота відповідно до Закону України «Про зайнятість населення»;

6) частину першу статті 232 доповнити пунктом 6 такого змісту:

«6) працівників про оформлення трудових відносин у разі виконання ними роботи без укладення трудового договору та встановлення періоду такої роботи»;

7) у статті 235:

назву викласти в такій редакції:

«Стаття 235. Поновлення на роботі, зміна формулювання причин звільнення, оформлення трудових відносин з працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи»;

після частини п’ятої доповнити новою частиною такого змісту:

«При винесенні рішення про оформлення трудових відносин з працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу, у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації, орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про нарахування та виплату такому працівникові заробітної плати у розмірі не нижче середньої заробітної плати за відповідним видом економічної діяльності у регіоні у відповідному періоді без урахування фактично виплаченої заробітної плати, про нарахування та сплату відповідно до законодавства податку на доходи фізичних осіб та суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за встановлений період роботи».

У зв’язку з цим частину шосту вважати частиною сьомою;

8) частину першу статті 259 викласти в такій редакції:

«Державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами — підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України»;

9) статтю 265 викласти в такій редакції:

«Стаття 265. Відповідальність за порушення законодавства про працю

Посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Юридичні та фізичні особи — підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі:

фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків — у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;

порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі — у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;

недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці — у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;

порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим — четвертим частини другої цієї статті — у розмірі мінімальної заробітної плати.

Штрафи, накладення яких передбачено частиною другою цієї статті, є фінансовими санкціями і не належать до адміністративно-господарських санкцій, визначених главою 27 Господарського кодексу України.

Штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Штрафи, зазначені в абзаці другому частини другої цієї статті, можуть бути накладені центральним органом виконавчої влади, зазначеним у частині четвертій цієї статті, без здійснення заходу державного нагляду (контролю) на підставі рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації.

Виконання постанови центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, покладається на Державну виконавчу службу.

Сплата штрафу не звільняє від усунення порушень законодавства про працю».

3. У Кодексі України про адміністративні правопорушення:

1) статтю 41 викласти в такій редакції:

«Стаття 41. Порушення вимог законодавства про працю та про охорону праці

Порушення встановлених термінів виплати пенсій, стипендій, заробітної плати, виплата їх не в повному обсязі, терміну надання посадовими особами підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та фізичними особами — підприємцями працівникам, у тому числі колишнім, на їхню вимогу документів стосовно їх трудової діяльності на даному підприємстві, в установі, організації чи у фізичної особи — підприємця, необхідних для призначення пенсії (про стаж, заробітну плату тощо), визначеного Законом України «Про звернення громадян», або надання зазначених документів, що містять недостовірні дані, порушення терміну проведення атестації робочих місць за умовами праці та порядку її проведення, а також інші порушення вимог законодавства про працю —

тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадян — суб’єктів підприємницької діяльності від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, або ті самі діяння, вчинені щодо неповнолітнього, вагітної жінки, одинокого батька, матері або особи, яка їх замінює і виховує дитину віком до 14 років або дитину-інваліда, —

тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадян — суб’єктів підприємницької діяльності від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), допуск до роботи іноземця або особи без громадянства та осіб, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця, на умовах трудового договору (контракту) без дозволу на застосування праці іноземця або особи без громадянства —

тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичних осіб —підприємців, які використовують найману працю, від п’ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною третьою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, —

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичних осіб — підприємців, які використовують найману працю, від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порушення вимог законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці, крім порушення, передбаченого частиною шостою цієї статті, —

тягне за собою накладення штрафу на працівників від чотирьох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності та громадян — суб’єктів підприємницької діяльності — від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порушення встановленого порядку повідомлення (надання інформації) центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, про нещасний випадок на виробництві —

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, фізичних осіб — підприємців, які використовують найману працю, і на фізичних осіб, які не мають статусу підприємців та використовують найману працю, від двадцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян»;

2) у статті 1651:

в абзаці другому частини першої слова «посадових осіб від двадцяти до тридцяти» замінити словами «посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичну особу — підприємця або особу, яка забезпечує себе роботою самостійно, від тридцяти до сорока»;

в абзаці другому частини другої слова «посадових осіб від тридцяти до сорока» замінити словами «посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичну особу — підприємця або особу, яка забезпечує себе роботою самостійно, від сорока до п’ятдесяти»;

в абзаці другому частини третьої слова «посадових осіб від двадцяти п’яти до п’ятдесяти» замінити словами «посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичну особу — підприємця або особу, яка забезпечує себе роботою самостійно, від сорока до вісімдесяти»;

в абзаці другому частини четвертої слова «посадових осіб від п’ятдесяти до ста» замінити словами «посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичну особу — підприємця або особу, яка забезпечує себе роботою самостійно, від вісімдесяти до ста двадцяти»;

в абзаці другому частини п’ятої слова «посадових осіб від ста» замінити словами «посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичну особу — підприємця або особу, яка забезпечує себе роботою самостійно, від ста п’ятдесяти»;

3) в абзаці першому частини першої статті 1654 слова «від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності» та «від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань» виключити;

4) у статті 1655:

у назві слова «та витратами, зумовленими похованням» виключити;

в абзаці першому частини першої слова «у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» виключити;

5) у частині першій статті 18823 слова «Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності» замінити словами «Фонду соціального страхування України»;

6) у статті 221 слова та цифри «частиною першою статті 41» замінити словами та цифрами «частинами першою — четвертою статті 41»;

7) у статті 231:

у частині першій слова та цифри «частини друга (крім порушень санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм) і третя статті 41» замінити словами та цифрами «частини п’ята (крім порушень санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм) і шоста статті 41»;

в абзаці першому пункту 1 частини другої слова та цифри «частинами другою (крім порушень санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм) і третьою статті 41» замінити словами та цифрами «частинами п’ятою (крім порушень санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм) і шостою статті 41»;

8) у частині першій та пункті 2 частини другої статті 236 слова та цифри «частиною другою статті 41» замінити словами та цифрами «частиною п’ятою статті 41»;

9) статтю 24410 викласти в такій редакції:

«Стаття 24410. Органи Фонду соціального страхування України

Органи Фонду соціального страхування України розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності (стаття 1654), про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності (стаття 1655), а також перешкоджанням уповноваженим особам органів Фонду соціального страхування України у здійсненні перевірок (стаття 18823).

Від імені Фонду соціального страхування України розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівник виконавчої дирекції Фонду, його заступники, керівники робочих органів виконавчої дирекції Фонду та їх заступники»;

10) статтю 24411 виключити;

11) в абзаці «центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю (частина перша статті 41, статті 411 — 413, 1881)» пункту 1 частини першої статті 255 слова «частина перша» замінити словами «частини перша — четверта».

4. У статті 92 Лісового кодексу України:

1) частину другу викласти в такій редакції:

«Посадові особи державної лісової охорони підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню відповідно до законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»;

2) частини третю, шосту — восьму та десяту виключити;

3) у частині одинадцятій слова «виплати допомоги у разі загибелі чи отриманні тілесних ушкоджень» виключити.

5. У Кримінальному кодексі України:

1) статтю 172 викласти в такій редакції:

«Стаття 172. Грубе порушення законодавства про працю

1. Незаконне звільнення працівника з роботи з особистих мотивів чи у зв’язку з повідомленням ним про порушення вимог Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» іншою особою, а також інше грубе порушення законодавства про працю —

караються штрафом від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, або виправними роботами на строк до двох років.

2. Ті самі дії, якщо вони вчинені повторно, або щодо неповнолітнього, вагітної жінки, одинокого батька, матері або особи, яка їх замінює і виховує дитину віком до 14 років або дитину-інваліда, —

караються штрафом від трьох тисяч до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до п’яти років, або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців»;

2) у статті 2121:

в абзаці другому частини першої слова «від п’ятисот до тисячі п’ятисот» замінити словами «від однієї тисячі до двох тисяч»;

в абзаці другому частини другої слова «від тисячі п’ятисот» замінити словами «від двох тисяч»;

в абзаці другому частини третьої слова «від десяти тисяч» замінити словами «від п’ятнадцяти тисяч».

6. У частині другій статті 28 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» слова «Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності» замінити словами «Фонду соціального страхування України».

7. У статті 202 Закону України «Про охорону нав­колишнього природного середовища»:

частину четверту викласти в такій редакції:

«Посадові особи спеціальних підрозділів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню відповідно до законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»;

частини п’яту — сьому виключити.

8. У статті 50 Закону України «Про прокуратуру»:

частину четверту викласти в такій редакції:

«Працівники прокуратури підлягають загально­обов’язковому державному соціальному страхуванню відповідно до законодавства про загально­обов’язкове державне соціальне страхування»;

частину п’яту виключити.

9. У тексті Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» слова «Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності» та «Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України» у всіх відмінках замінити словами «Фонд соціального страхування України» у відповідному відмінку.

10. У статті 17 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні»:

частини першу — третю та восьму виключити;

частину сьому викласти в такій редакції:

«Службові особи органу державного фінансового контролю підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню відповідно до законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

11. Частину третю статті 7 Закону України «Про колективні договори і угоди» доповнити словами «зокрема щодо дитячого оздоровлення та придбання новорічних подарунків для дітей працівників тощо».

12. У статті 29 Закону України «Про Антимонопольний комітет України»:

частину другу викласти в такій редакції:

«Працівники Антимонопольного комітету України та його територіальних відділень, службові обов’язки яких полягають у безпосередньому виконанні функцій, визначених статтею 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню відповідно до законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»;

частини третю та п’яту виключити.

13. У статті 32 Закону України «Про захист прав споживачів»:

частину другу викласти в такій редакції:

«2. Службові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню відповідно до законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»;

абзац другий частини третьої виключити.

14. У Законі України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні»:

1) частину першу статті 11 після слів «цільовими програмами» доповнити словами «територіальними та місцевими програмами»;

2) у статті 16:

частину третю викласти в такій редакції:

«Громадяни похилого віку, які зберегли праце­здатність і бажають працювати, у разі звернення до державної служби зайнятості мають право на соціальні послуги з пошуку підходящої роботи, професійної переорієнтації, інформаційні та консультаційні послуги з питань зайнятості населення та соціального страхування. Працівники похилого віку мають право на профілактичні заходи та допомогу по частковому безробіттю відповідно до закону»;

доповнити частиною четвертою такого змісту:

«Громадяни похилого віку, які не досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», у разі їх реєстрації в установленому порядку як безробітних мають право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги на випадок безробіття за рахунок коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття».

15. Частину третю статті 38 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» викласти в такій редакції:

«Працівники державної санітарно-епідеміологічної служби підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню відповідно до законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

16. У статті 35 Закону України «Про оплату праці»:

частину першу викласти в такій редакції:

«Контроль за додержанням законодавства про оплату праці здійснюють:

центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю;

органи доходів і зборів»;

доповнити частиною шостою такого змісту:

«Громадський контроль за додержанням законодавства про оплату праці здійснюють професійні спілки та їх об’єднання».

17. Частину третю статті 16 Закону України «Про лікарські засоби» викласти в такій редакції:

«Посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері контролю якості та безпеки лікарських засобів, підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню відповідно до законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

18. У статті 33 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність»:

частину другу викласти в такій редакції:

«2. Державні інспектори підлягають загально­обов’язковому державному соціальному страхуванню відповідно до законодавства про загально­обов’язкове державне соціальне страхування»;

абзац перший частини четвертої виключити.

19. Частину п’яту статті 20 Закону України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини» викласти в такій редакції:

«Уповноважений і його представники, які працюють на постійній основі, підлягають загально­обов’язковому державному соціальному страхуванню відповідно до законодавства про загально­обов’язкове державне соціальне страхування».

20. В Основах законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування:

1) частину третю статті 2 викласти в такій редакції:

«Завданням законодавства про загально­обов’язкове державне соціальне страхування є встановлення гарантій щодо захисту прав та інтере­сів громадян, які мають право на пенсію, а також на інші види соціального захисту, що включають право на забезпечення їх у разі хвороби, постійної або тимчасової втрати працездатності; безробіття з незалежних від них обставин, необхідності догляду за дитиною-інвалідом, хворим членом сім’ї, смерті громадянина та членів його сім’ї тощо»;

2) у статті 4:

абзац третій частини першої викласти в такій редакції:

«страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності»;

у частині другій слово «окремими» виключити;

3) абзац п’ятий статті 5 викласти в такій редакції:

«обов’язковості фінансування страховими фондами витрат, пов’язаних із наданням матеріального забезпечення та соціальних послуг, у обсягах, передбачених законами про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»;

4) частину п’яту статті 6 викласти в такій редакції:

«Страховиками є цільові страхові фонди з:

пенсійного страхування;

страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, медичного страхування;

страхування на випадок безробіття»;

5) у частині другій статті 7 слова «з окремих видів загальнообов’язкового державного соціального страхування» замінити словами «за видами»;

6) друге речення частини першої статті 9 викласти в такій редакції: «Особливості обчислення страхового стажу за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування визначаються законом»;

7) у частині другій статті 11 слова «з окремих видів загальнообов’язкового державного соціального страхування» замінити словами «про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»;

8) у статті 14:

у частині першій слово «окремими» замінити словами «за визначеними законом»;

у частині сьомій слова «з окремих видів» замінити словами «за видами»;

9) у статті 15:

у частинах другій і п’ятій слова «з окремих видів» замінити словами «за видами»;

у частині четвертій:

абзац шостий викласти в такій редакції:

«призначає та звільняє директора виконавчої дирекції фонду, погоджує кандидатури його заступників у порядку, визначеному законами України за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування»;

абзац восьмий виключити;

10) у частині третій статті 16 слова «з окремих видів» замінити словами «за видами»;

11) статтю 17 викласти в такій редакції:

«Стаття 17. Нагляд у сфері загальнообов’яз­кового державного соціального страхування

Державний нагляд у сфері загальнообов’язкового державного соціального страхування здійснює упов­новажений Кабінетом Міністрів України центральний орган виконавчої влади (далі — центральний орган виконавчої влади) та інші органи, визначені законом»;

12) у другому реченні статті 20 слова «відповідними законами з окремих видів загальнообов’язкового державного соціального страхування» замінити словами «законами про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»;

13) у статті 22 слова «з окремих видів загальнообов’язкового державного соціального страхування» замінити словами «про загально­обов’язкове державне соціальне страхування»;

14) у статті 25:

у частині першій:

пункт 1 доповнити абзацами шостим і сьомим такого змісту:

«пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;

пенсія у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання»;

пункт 3 викласти в такій редакції:

«3) страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності;

допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною);

допомога по вагітності та пологах»;

абзаци шостий та сьомий пункту 4 виключити;

абзац п’ятий пункту 5 викласти в такій редакції:

«дотація роботодавцю для працевлаштування безробітних, у тому числі молоді на перше робоче місце»;

у частині другій слова «з окремих видів загальнообов’язкового державного соціального страхування» замінити словами «про загально­обов’язкове державне соціальне страхування»;

у частині третій слова «з окремих видів» замінити словами «за видами»;

15) у статті 26:

абзац третій частини першої викласти в такій редакції:

«вагітність та пологи»;

у частині другій слова «з окремих видів» замінити словами «за видами»;

частину четверту виключити;

16) у статті 31 слова «в законах України з окремих видів загальнообов’язкового державного соціального страхування» замінити словами «в законах про загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

21. У статті 16 Закону України «Про державну виконавчу службу»:

частину першу викласти в такій редакції:

«Державні виконавці підлягають загально­обов’язковому державному соціальному страхуванню відповідно до законодавства про загально­обов’язкове державне соціальне страхування»;

частини другу, третю та п’яту виключити.

22. У статті 20 Закону України «Про захист рослин»:

частину другу викласти в такій редакції:

«Спеціалісти із захисту рослин підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню відповідно до законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»;

частину третю виключити.

23. Частину третю статті 11 Закону України «Про гідрометеорологічну діяльність» викласти в такій редакції:

«Працівники національної гідрометеорологічної служби підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню відповідно до законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

24. У статті 40 Закону України «Про мисливське господарство та полювання»:

частину першу викласти в такій редакції:

«Посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства, посадові особи та єгері користувачів мисливських угідь, уповноважені на охорону державного мисливського фонду, підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню відповідно до законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»;

частини другу — четверту виключити.

25. У статті 39 Закону України «Про дипломатичну службу»:

частину першу викласти в такій редакції:

«Працівники дипломатичної служби підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню відповідно до законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»;

частини третю — шосту виключити.

26. У статті 60 Закону України «Про тваринний світ»:

частину п’яту викласти в такій редакції:

«Державні інспектори спеціальних підрозділів підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню відповідно до законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»;

частину шосту виключити.

27. У Законі України «Про охорону праці»:

частину четверту статті 19 викласти в такій редакції:

«На підприємствах, що утримуються за рахунок бюджету, розмір витрат на охорону праці встановлюється у колективному договорі з урахуванням фінансових можливостей підприємства, установи, організації»;

у тексті Закону слова «Фонд соціального страхування від нещасних випадків» у всіх відмінках замінити словами «Фонд соціального страхування України» у відповідному відмінку.

28. Абзац шістнадцятий частини першої статті 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців» викласти в такій редакції:

«фонди соціального страхування — Фонд соціального страхування України та Фонд загально­обов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття».

29. У статті 13 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»:

частину третю викласти в такій редакції:

«Посадові особи спеціально уповноважених органів виконавчої влади у сфері державного контролю за використанням та охороною земель підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню відповідно до законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»;

частини четверту — сьому виключити.

30. Частину другу статті 2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» доповнити словами «державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення».

31. Статтю 24 Закону України «Про оздоровлення та відпочинок дітей» доповнити частиною третьою такого змісту:

«Оздоровлення дітей інших категорій, в тому числі дітей працюючих осіб, здійснюється за рахунок коштів підприємств, установ та організацій (відповідно до колективних договорів і угод), професійних спілок і фондів, добровільних внесків юридичних та фізичних осіб, інших джерел».

32. У Законі України «Про фізичну культуру і спорт»:

1) у частині шостій статті 10 слова «Фонду соціального страхування з тимчасової втрати праце­здатності» виключити;

2) абзац другий частини другої статті 47 виключити.

33. У Законі України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»:

1) у частині першій статті 1:

у пункті 2 слова «та членів їхніх сімей» виключити;

доповнити пунктом 12 такого змісту:

«12) основне місце роботи — місце роботи, де працівник працює на підставі укладеного трудового договору, де знаходиться (оформлена) його трудова книжка, до якої вноситься відповідний запис про роботу»;

2) у частині першій статті 4:

у пункті 4 слова «та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності» виключити;

пункт 5 викласти в такій редакції:

«5) особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності»;

3) пункт 4 частини другої статті 6 після слів «подавати звітність» доповнити словами «та сплачувати»;

4) у частині першій статті 7:

у пункті 1:

абзац перший після слова «нарахованої» допов­нити словами «кожній застрахованій особі»;

абзац другий після слів «грошового забезпечення» доповнити словами «кожної застрахованої особи»;

пункти 2 і 3 викласти в такій редакції:

«2) для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб — підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, — на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску;

3) для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, — на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску»;

5) у статті 8:

частину п’яту доповнити абзацами такого змісту:

«У разі якщо база нарахування єдиного внеску (крім винагороди за цивільно-правовими договорами) не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки єдиного внеску, встановленої для відповідної категорії платника.

При нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ставки єдиного внеску, встановлені цією частиною, застосовуються до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру без застосування коефіцієнта бази нарахування»;

частину шосту доповнити абзацом такого змісту:

«У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (грошове забезпечення, дохід), сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (грошове забезпечення, дохід), та ставки єдиного внеску, встановленої для відповідної категорії платника»;

частину одинадцяту доповнити абзацом шостим такого змісту:

«У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску, встановленої для відповідної категорії платника»;

6) в абзаці третьому частини восьмої статті 9 слова «та членів сімей таких осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності» виключити;

7) у статті 10:

друге речення абзацу першого частини п’ятої доповнити словами «(крім осіб, зазначених в абзацах другому — четвертому частини першої цієї статті)»;

абзац четвертий замінити шістьма абзацами такого змісту:

«єдиний внесок для осіб, зазначених в абзацах третьому — п’ятому частини першої цієї статті, які виявили бажання брати участь у декількох видах загальнообов’язкового державного соціального страхування, єдиний внесок до частини бази нарахування єдиного внеску, що не перевищує двократного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць нарахування, встановлюється у розмірі:

у загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванні та загальнообов’язковому державному соціальному страхуванні на випадок безробіття єдиний внесок встановлюється у розмірі 34,8 відсотка визначеної для цієї категорії осіб бази нарахування єдиного внеску;

у загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванні, загальнообов’язковому державному соціальному страхуванні на випадок безробіття та загальнообов’язковому державному соціальному страхуванні у зв’язку з тимчасовою втратою праце­здатності єдиний внесок встановлюється у розмірі 36,5 відсотка визначеної для цієї категорії осіб бази нарахування єдиного внеску;

у загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванні, загальнообов’язковому державному соціальному страхуванні на випадок безробіття, загальнообов’язковому державному соціальному страхуванні від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, єдиний внесок встановлюється у розмірі 36,41 відсотка визначеної для цієї категорії осіб бази нарахування єдиного внеску;

у разі якщо зазначені особи виявили бажання бути застрахованими за всіма видами загальнообов’язкового державного соціального страхування (пенсійним, на випадок безробіття, у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату праце­здатності), єдиний внесок встановлюється у розмірі 38,11 відсотка визначеної для цієї категорії осіб бази нарахування єдиного внеску.

У разі якщо база нарахування єдиного внеску для випадків, зазначених у цій частині, не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та обраної ставки єдиного внеску»;

8) у частині одинадцятій статті 25:

у пункті 2 цифри «10» замінити цифрами «20»;

у пункті 3 цифру і слово «5 відсотків» замінити цифрами і словом «10 відсотків»;

доповнити пунктом 7 такого змісту:

«7) за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої цим Законом, органом доходів і зборів здійснюється накладення штрафу в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання, несвоєчасне подання або подання не за встановленою формою.

Ті самі дії, вчинені платником єдиного внеску, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, —

тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання, несвоєчасне подання або подання не за встановленою формою звітності, передбаченої цим Законом».

34. У пункті 18 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» слова «Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності» замінити словами «Фонду соціального страхування України».

35. У пункті 7 частини першої статті 31 Закону України «Про Раду міністрів Автономної Республіки Крим» слова «Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України» замінити словами «Фонду соціального страхування України».

36. Абзац другий частини першої статті 3 Закону України «Про особливості здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності щодо фізичних осіб — підприємців та юридичних осіб, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності» викласти в такій редакції:

«органи державного нагляду (контролю), їх посадові особи проводять планові та позапланові заходи державного нагляду (контролю) за додержанням санітарного законодавства, законодавства про працю, зайнятість (у тому числі зайнятість та працевлаштування інвалідів), про рекламу щодо реклами про вакансії (прийом на роботу), про загальнообов’язкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати матеріального забезпечення страхових виплат, надання соціальних послуг».

37. У частині першій статті 1 Закону України «Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу — учасників Державного концерну «Укроборонпром» та забезпечення їх стабільного розвитку» слова «Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі — соціальні фонди)» замінити словами «Фонду соціального страхування України та Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі — фонди соціального страхування)».

38. У розділі «Обсяги та джерела фінансування» Загальнодержавної соціальної програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2014 — 2018 роки, затвердженої Законом України «Про затвердження Загальнодержавної соціальної про грами поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2014 — 2018 роки»:

у частині першій слова «Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України» виключити;

частину другу виключити.

39. У назві та тексті Закону України «Про погашення заборгованості державних підприємств вугільної галузі із сплати страхових внесків та штрафних санкцій (пені) до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України» слова «Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України» у всіх відмінках замінити словами «Фонд соціального страхування України» у відповідному відмінку.

40. У частині другій статті 7 Закону України «Про утилізацію транспортних засобів» слова «управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України» замінити словами «робочим органом Фонду соціального страхування України».

41. У статті 22 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України»:

частину другу доповнити абзацом другим такого змісту:

«Особи начальницького складу та праців­ники Національного бюро підлягають загально­обов’язковому державному соціальному страхуванню відповідно до законодавства про загально­обов’язкове державне соціальне страхування»;

частини четверту та п’яту виключити.

42. У статті 15 Закону України «Про запобігання корупції»:

частину першу викласти в такій редакції:

«1. Члени та працівники апарату Національного агентства підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню відповідно до законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»;

частину третю виключити.

43. Частину першу статті 84 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII викласти в такій редакції:

«1. Прокурор підлягає загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню відповідно до законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

44. Статтю 7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20 жовтня 2014 року № 1706-VII доповнити частиною десятою такого змісту:

«10. Внутрішньо переміщені особи з тимчасово окупованої території мають право на отримання матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності і від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, безпосередньо у робочих органах Фонду соціального страхування України за фактичним місцем проживання, перебування.

Матеріальне забезпечення, страхові виплати призначаються за наявності необхідних документів, що підтверджують право на ці виплати, а в разі їх відсутності — за даними Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування у порядку, встановленому правлінням Фонду соціального страхування України.

У разі відсутності в зазначеному Реєстрі необхідних відомостей матеріальне забезпечення, страхові виплати надаються у мінімальному розмірі, встановленому правлінням Фонду соціального страхування України, з наступним перерахуванням сум матеріального забезпечення після надходження документів, що підтверджують право застрахованих осіб на їх надання».

II. Прикінцеві та перехідні положення

1. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2015 року, крім підпунктів 3, 5, 9 та 10 пункту 3 розділу I цього Закону, які набирають чинності з 1 квітня 2015 року.

2. Визнати таким, що втратив чинність, Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням».

3. Установити, що з 1 січня 2015 року при нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам та/або при нарахуванні винагороди за цивільно-правовими договорами ставки єдиного внеску, встановлені частиною п’ятою статті 8 та статтею 10 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» для платників єдиного внеску, визначених в абзацах другому та третьому пункту 1 частини першої статті 4 та статті 10, застосовуються з коефіцієнтом 0,4 (крім виключень, передбачених цією частиною), у випадку, якщо платником виконуються одночасно такі умови:

1) загальна база нарахування єдиного внеску за місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід) та/або винагорода за цивільно-правовими договорами, в 2,5 рази або більше перевищує загальну середньомісячну базу нарахування єдиного внеску платника за 2014 рік; або якщо загальна база нарахування єдиного внеску не перевищує в 2,5 рази, або більше загальну середньомісячну базу нарахування єдиного внеску платника за 2014 рік, то платник замість коефіцієнту 0,4 застосовує коефіцієнт, що розраховується шляхом ділення загальної середньомісячної бази нарахування єдиного внеску платника за 2014 рік на загальну базу нарахування єдиного внеску за місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід) та/або винагорода, за цивільно-правовими договорами (але в будь-якому випадку коефіцієнт не може бути менше 0,4);

2) середня заробітна плата по підприємству збільшилася мінімум на 30 відсотків у порівнянні з середньою заробітною платою за 2014 рік;

3) середній платіж на одну застраховану особу після застосування коефіцієнта складе не менше ніж 700 гривень;

4) середня заробітна плата по підприємству складе не менше трьох мінімальних заробітних плат.

З 1 січня 2016 року при нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам та/або при нарахуванні винагороди за цивільно-правовими договорами ставки єдиного внеску, встановлені частиною п’ятою статті 8 та статтею 10 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» для платників єдиного внеску, визначених в абзацах другому та третьому пункту 1 частини першої статті 4 та статті 10, застосовуються з коефіцієнтом 0,6.

4. Кабінету Міністрів України у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом:

1) підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законів України у відповідність із цим Законом;

2) привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

3) забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього Закону;

4) забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

 

Президент України П. Порошенко

м. Київ

28 грудня 2014 року

№ 77-VIII

загальнообов’язкове державне соціальне страхування, закон додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті